При перевірці, передбаченої Законом «Про очищення влади», ДПІ встановлює не лише невідповідність відомостей, зазначених у Декларації, а й враховуе час набуття майна та незаконність джерел таких доходів (ВС/КАС, №807/549/16, 11.07.18)

Фабула судового акта: Судами було встановлено, що позивач починаючи з 15 квітня 1999 року, проходив службу в митних органах, а останнім часом займав посаду старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням митниці.

10 квітня 2015 року посадовими особами ДПІ був складений висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», в якому зафіксовано, що позивачем у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майнових прав, набутих ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно відповідача.

З матеріалів перевірки, зокрема, вбачалося, що у вказаній Декларації позивач вказав недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого ним за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», а саме: не відобразив транспортні засоби: DAEWOO LANOS, 2007 року випуску та скутер SPEED GEAR, 2008 року випуску.

З огляду на ці обставини наказом митниці позивача було звільнено із займаної посади відповідно до п. 7-2 ст. 36 КЗпП України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вирішуючи цю справу на користь позивача, погодився з висновками судів попереднії інстанції, виходячи з наступного.

Аналіз норми, що міститься в ч. 10 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» дає підстави для висновку, що органи ДФС здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже під час проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», контролюючим органом має бути встановлена не лише невідповідність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а й також врахований час набуття майна та незаконність джерел таких доходів.

Однак самим же податковим органом встановлено, що вартість майна, вказаного позивачем у Декларації, набутого ним за час перебування на посадах відповідають наявній податковій інформації про доходи, отримані ним із законних джерел.

Аналізуйте судовий акт:Рішення ВСУ звернутися до КС України з конституційним поданням, щодо відповідності КУ окремих положень ЗУ "Про очищення влади".

Застосування судом положень ЗУ "Про очищення влади" або перше антилюстраційне рішення ( Харківський окружний адміністративний суд: суддя Самойлова В. В.)

ВС/КАС: Контроль та перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування належить до ВИКЛЮЧНОЇ компетенції НАЗК (ВС/КАС № 814/886/17 від 11.04.2018)

ВП/ВС: Питання притягнення держслужбовців до дисциплінарної відповідальності відносяться до адміністративного судочинства (№ 686/13410/16-ц від 06.02.2018)

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2018 року

Київ

справа №807/549/16

адміністративне провадження №К/9901/21850/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року (головуючий суддя - Луцович М.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року (головуючий суддя Матковська З.М., судді - Затолочний В.С., Каралюс В.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської митниці ДФС про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: скасувати наказ Закарпатської митниці ДФС від 18 червня 2015 року № 599-о «Про звільнення ОСОБА_2»; поновити позивача з 20 червня 2015 року на посаді старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці ДФС; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу заробітну плати за час вимушеного прогулу з 20 червня 2015 року по дату постановлення судового рішення про поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що 19 червня 2015 року його звільнено із займаної посади на підставі пункту 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв'язку зі встановленням Державною податковою інспекцією у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області) під час проведення перевірки відповідно до вимог Закону України «Про очищення влади» недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного позивачем у Декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.

У сформованому висновку, з урахуванням уточнень, внесених 12 червня 2015 року № 2090/12-02 ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області вказано, що позивачем у декларації не відображено відомості про наявність у нього транспортних засобів: DAEWOO LANOS, 2007 року випуску та скутер SPEED GEAR, 2008 року випуску.

ОСОБА_2 вказує, що ним подано письмові пояснення, які не було враховано під час складання висновку, а відтак вважає наказ про його звільнення незаконним, у зв'язку з чим звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Закарпатської митниці ДФС від 18 червня 2015 року №599-о «Про звільнення ОСОБА_2». Поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці ДФС з 20 червня 2015 року. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу заробітну плати за час вимушеного прогулу з 20 червня 2015 року по 19 грудня 2016 року у сумі 57463,74 грн, із утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України. Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ОСОБА_2 скористався своїм правом та надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень.

Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2, починаючи з 15 квітня 1999 року проходив службу в митних органах, а з 1 лютого 2015 року займав посаду старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці ДФС.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3, 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563 та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року №1100, посадовими особами ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області проведено перевірку відомостей, визначених у пункті 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» відносно позивача.

10 квітня 2015 року контролюючим органом складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» №2272/17-02 (з урахуванням уточнень, внесених 12 червня 2015 року № 2090/12-02 ДПІ), в якому зафіксовано, що позивачем у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майнових прав, набутих ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_2

Згідно з інформацією наданою Центром надання послуг, пов'язаних з використання автотранспортних засобів, з обслуговування Тячівського району УДАІ УМВС України в Закарпатській області, за позивачем зареєстровано рухоме майно, а саме транспортні засоби: DAEWOO LANOS, 2007 року випуску, скутер SPEED GEAR, 2008 року випуску, VOLKSWAGEN GADDY, 2009 року випуску; CHEVROLET NIVA, 2012 року випуску, JAWA 1987 року випуску.

Наказом Закарпатської митниці ДФС від 18 червня 2015 року № 599-о ОСОБА_2 звільнено із займаної посади відповідно до пункту 7-2 статті 36 КЗпП України.

Підставами звільнення ОСОБА_2 слугували висновок від 10 квітня 2015 року №2272/17-02 та уточнений висновок від 12 червня 2015 року № 2090/12-02 ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».

Не погоджуючись із зазначеним наказом про звільнення, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та скасовуючи оскаржуваний наказ про звільнення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що вони є незаконними та необґрунтованими, оскільки недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі. Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону України «Про очищення влади» в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел. ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області при здійсненні відносно позивача перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», не було встановлено невідповідності вартості майна доходам, отриманим із законних джерел, а тому вартість майна, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про його доходи, отримані із законних джерел.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про очищення влади» визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

Пунктом 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено припинення трудового договору з підстав, визначених Законом України «Про очищення влади», згідно з частиною другою якої у випадку, передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України «Про очищення влади».

Визначення очищення влади (люстрація) міститься у частині першій статті 1 Закону України «Про очищення влади» та означає встановлену цим Законом або рішенням суду заборону окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел (частина восьма статті 3 Закону).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про очищення влади» заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо:

1) Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України, а також міністра, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх перших заступників, заступників;

2) Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, керівника податкової міліції, керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, їх перших заступників, заступників;

3) військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації;

4) членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, професійних суддів, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника;

5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх перших заступників, заступників;

6) начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

7) посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України;

8) членів Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;

9) керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб'єкта надання адміністративних послуг;

10) інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

11) осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1 - 10 цієї частини.

Судами встановлено, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці ДФС, є особою щодо якої здійснюються заходи з очищення влади (люстрації).

Згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону України «Про очищення влади» перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону про очищення влади, зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», у деклараціях, за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», визначено Порядком № 1100, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 3 листопада 2014 року.

В силу підпункту 3 пункту 3 цього Порядку проведення перевірки фактично полягає в:

- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

За правилами частини десятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що органи ДФС здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

При цьому, під час проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», контролюючим органом має бути встановлена не лише невідповідність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а й також врахований час набуття майна та незаконність джерел таких доходів.

З матеріалів справи вбачається, що 10 квітня 2015 року ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області відносно позивача складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» (з урахуванням уточнень, внесених 12 червня 2015 року № 2090/12-02 ДПІ), згідно з яким у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_2 вказав недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого ним за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», а саме: не відобразив транспортні засоби: DAEWOO LANOS, 2007 року випуску та скутер SPEED GEAR, 2008 року випуску.

Поряд з цим, податковим органом встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного позивачем у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ним за час перебування на посадах, визначених пунктом 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідають наявній податковій інформації про доходи, отримані ним із законних джерел.

Як встановлено судами, ОСОБА_2 9 квітня 2015 року до ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області подано письмове пояснення, в якому вказано, що транспортний засіб DAEWOO LANOS, 2007 року випуску у 2012 році було передано за довіреністю третім особам, а скутер SPEED GEAR, 2008 року випуску не зазначив, у зв'язку з непридатністю його до експлуатації.

Судами при ухваленні рішень обґрунтовано зазначено, що інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, незазначення у декларації майна не тягне за собою настання відповідальності за Законом України «Про очищення влади», оскільки питання декларування доходів певних осіб врегульовано у цьому випадку Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного наказу про звільнення ОСОБА_2 з посади старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці ДФС, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог та скасування наказу Закарпатської митниці ДФС від 18 червня 2015 року № 599-о «Про звільнення ОСОБА_2».

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець