Порушення правил стоянки чи зупинки, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, не є підставою для тимчасової затримки транспортний засіб шляхом блокування або доставлення на спеціальний майданчик (ВС/КАС,справа № 810/5579/13-а,14.03.18)

Фабула судового акта: Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 18.11.2008 приблизно о 14 год. 30 хв. позивачем було здійснено зупинку та паркування автомобіля на вулиці у м. Києві в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена». Вказаний автомобіль бригадою КП «Київтранспарксервіс» був переміщений на штрафмайданчик, і повернутий позивачу після сплати послуг за евакуацію у розмірі 610,00 грн. Підставою для переміщення автомобіля позивача на спеціальний штраф майданчик став складений інспектором дорожньо-патрульної служби протокол огляду та затримання транспортного засобу від 18.11.2008, в якому було зазначено, що позивач порушив правила стоянки чи зупинки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою окружного адміністративного суду від 29.11.2013, яку залишено без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов був задоволений частково, - визнано протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби щодо складання вказаного протоколу огляду та затримання транспортного засобу та визнано нечинним вказаний протокол. Стягнуто з ГУ ДАІ на користь позивача 30 грн. 25 коп. витрат за надання правової допомоги та 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнуто з КП «Київтранспарксервіс» на користь позивача 30 грн. 25 коп. витрат за надання правової допомоги, 610, 00 грн. витрат за евакуацію транспортного засобу та 1500 грн. - на відшкодування моральної шкоди.

ВС/КАС, погоджуючись з судовими рішеннями, зауважив, що статтею 265-2 КУпАП «Тимчасове затримання транспортних засобів» (в редакції, яка набрала чинності 17.11.2008), визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, пятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Тобто, тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 КУпАП. У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу не здійснюється.

Отже, посадова особа ГУ ДАІ, складаючи протокол огляду та переміщення транспортного засобу, діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законодавством України

Аналізуйте судовий акт: Свідомо не зупинившись перед нерегульованим пішохідним переходом, в той час, як пішохід почав рух, водій безумовно створив йому небезпеку, і, відповідно, порушив вимоги п. 18.1 ПДР України (ВС/КАС,справа №751/4821/17,04.12.19)

Постанова у справі про адміністративне правопорушення ПДР має містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою такого правопорушення, (Солом'янський районний суд м. Києва, справа № 760/21518/17, 17.10.18)

ВС/КАС: Постанова про притягнення до відповідальності за порушення ПДР має містити дані про технічний засіб, яким таке адмінправопорушення зафіксоване (ВС/КАС № 524/1284/17 від 19.02.2020)

Оскільки поліцейським не задокументовано і не доведено факту порушення позивачем ПДР України, то його вимоги про пред'явлення документів в т.ч. реєстраційного документу на транспортний засіб, є неправомірними (ВС/КАС,№ 686/11314/17, 15.03.19)

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2018 року

Київ

справа № 810/5579/13-а

адміністративне провадження №К/9901/80/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши касаційну скаргу УДАІ ГУМВС України в м.Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду у складі судді Василенка Г.Ю. від 29.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Літвіної Н.М. (головуючого), Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г. від 10.04.2014 у справі №810/5579/13-а за позовом ОСОБА_4 до КП "Київтранспарксервіс" УДАІ ГУМВС України в м.Києві, інспектора ГУ ДАІ в м.Києві Терских Володимира Анатолійовича про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА _4 звернувся до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства "Київтранспарксервіс" УДАІ ГУМВС України в м.Києві, інспектора ГУ ДАІ в м.Києві Терских В.П. та просив: визнати протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби Головного управління ДАІ в м.Києві прапорщика міліції Терских В.А. щодо складання протоколу огляду та затримання транспортного засобу від 18.11.2008 за №003011 КП і переміщення автомобіля НОМЕР_1; визнати нечинним протокол огляду та затримання транспортного засобу від 18.11.2008 №003011 КП; стягнути з Головного управління ДАІ в м.Києві 1500 грн. витрат за надання правової допомоги та 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнути з КП "Київтранспарксервіс" 1500 грн. витрат за надання правової допомоги, 610 грн. витрат за евакуацію транспортного засобу та 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2009 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби Головного управління державної автомобільної інспекції в м.Києві прапорщика міліції Терских В.А. щодо складання протоколу огляду та затримання транспортного засобу за №003011 КП від 18.11.2008 автомобіля НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_4 та визнано нечинним вказаний протокол. Стягнуто з Головного управління державної автомобільної інспекції в м.Києві на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 1500 грн. та 750 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з КП "Київтранспарксервіс" на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 2110 грн. та 750 грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2009 скасовано і прийнято нову постанову про відмову у позові.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.09.2013 касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2009 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового судового розгляду, постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2013, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби ГУ ДАІ в м.Києві прапорщика міліції Терских В.А. щодо складання протоколу огляду та затримання транспортного засобу за №003011 КП від 18.11.2008 автомобіля марки "HUNDAI SANTA-Fe" та визнано нечинним вказаний протокол. Стягнуто з ГУ ДАІ в м. Києві на користь позивача 30 грн. 25 коп. витрат за надання правової допомоги та 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнуто з КП «Київтранспарксервіс» на користь позивача 30 грн. 25 коп. витрат за надання правової допомоги, 610, 00 грн. витрат за евакуацію транспортного засобу та 1500 грн. - на відшкодування моральної шкоди.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, 18.11.2008 приблизно о 14 год. 30 хв. позивачем було здійснено зупинку та паркування автомобіля НОМЕР_3 на вул. Єрмака у м. Києві в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена». Вказаний автомобіль бригадою КП «Київтранспарксервіс» був переміщений на штрафмайданчик, розташований за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 26-А. Автомобіль було повернуто позивачу після сплати послуг за евакуацію КП «Київтранспарксервіс» у розмірі 610,00 грн. Підстава для переміщення автомобіля позивача на спеціальний штраф майданчик - складений інспектором дорожньо-патрульної служби Головного управління ДАІ в м. Києві прапорщиком міліції Терских В.А. протокол огляду та затримання транспортного засобу від 18.11.2008 №003011 КП, в якому було зазначено, що позивач порушив правила стоянки чи зупинки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що посадова особа Головного управління ДАІ в м.Києві, складаючи протокол огляду та переміщення транспортного засобу, діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законодавством України.

УДАІ ГУМВС України в м.Києві оскаржило в касаційному порядку судові рішення попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав їх незаконності та необґрунтованості та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Учасники справи відзиву на касаційну скаргу до суду не надіслали та не звертались до суду із заявами про розгляд справи за їх участю.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції від 17.02.2006) - учасники дорожнього руху зобовязані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 3.34 ст. 3 Розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) - дорожній знак «зупинку заборонено» є заборонним знаком, яким забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно з частиною 4 статті 27 Закону України «Про дорожній рух», у разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.

Частиною 1 статті 122 КУпАП (в редакції, яка набрала чинності 17.11.2008) передбачено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від пятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 265-2 КУпАП «Тимчасове затримання транспортних засобів» (в редакції, яка набрала чинності 17.11.2008), визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, пятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Тобто, тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 КУпАП. У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу не здійснюється.

Тому, посадова особа Головного управління ДАІ в м. Києві, складаючи протокол огляду та переміщення транспортного засобу, діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

З урахуванням зазначеного, аргументи, зазначені в касаційній скарзі, не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 344 349 350 356 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі за позовом ОСОБА_4 до комунального підприємства "Київтранспарксервіс" УДАІ ГУМВС України в м.Києві, інспектора ГУ ДАІ в м.Києві Терских Володимира Анатолійовича про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

В .М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду