03.09.2019 | Автор: Олександр Б.
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/КАС: Оскільки нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення прав, свобод чи інтересів, строк його оскарження в адміністративному суді не обмежується шістьма місяцями (ВС/КАС,справа № 457/908/17,30.05.19)

ВС/КАС: Оскільки нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення прав, свобод чи інтересів, строк його оскарження в адміністративному суді не обмежується шістьма місяцями (ВС/КАС,справа № 457/908/17,30.05.19) - vs_kas_oskilki_normativno_pravoviy_akt_moge_obumovlyuvati_trivayuche_porushennya_prav_svobod_chi_interesiv_strok_yogo_oskargennya_v_administrativnomu_sudi_ne_obmeguetsya_shistma_misyatsyami_(vs_kas_sprava_457_908_17_30_05_19)_5d6e32f17c149.jpg

Фабула судового акта: В цій справі позивач, незгодний  з рішенням міської ради від 30.01.2015 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території …», оскільки воно, на його думку, порушує його права, 21.08.2017 звернувся до суду з позовом до міської ради про визнання протиправним та скасування п. 4 цього рішення, за змістом якого  земельний податок на земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб для ведення комерційної діяльності, на яких розпочато будівельні роботи та не закінчено протягом трьох років з дня отримання декларації (дозволу) на початок будівельних робіт в тому числі на реконструкцію, а також на яких розташовані металеві кіоски, або павільйони становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Рішенням міського суду позов був задоволений, але постановою апеляційного адміністративного суду це судове рішення скасовано та позов залишено без. При цьому суд апеляційної інстанції  виходив з того, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права з часу оприлюднення оскаржуваного рішення, тобто у серпні 2016 року. Але до суду позивач звернувся лише 21.08.2017, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до суду та без зазначення обставин, які б свідчили про пропущення встановленого строку звернення до адміністративного суду з поважних причин.

На переконання апеляційного суду, позивач мав усі правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у розумні строки, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять, як і підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Втім, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що розглянув касаційну скаргу позивача, з таким рішенням не погодився. Хоча справа була направлена на новий розгляд, висновки ВС/КАС заслуговують на увагу.

Отже, за висновком касаційного суду, за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом, який оскаржено до адміністративного суду, строк звернення до такого суду із відповідним позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими ч. 2 ст. 99 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

Аналізуйте судовий акт:  ВС/КАС: Усі документи, що надійшли до суду з використанням сервісу «Електронний суд», вважаються такими, що подані використанням власного електронного підпису (ВС/КАС,справа № 2340/4648/18,06.08.19)

ВС/КАС: У випадку повернення судової повістки суд має вжити всіх необхідних заходів щодо повідомлення сторони, використовуючи інші засоби зв`язку, в тому числі, й електронну адресу (ВС/КАС, №1340/5463/18, 12.08.19)

ВС/КАС: Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ВС/КАС, №826/14033/17,03.07.19)

ВП ВС: Дійшла висновку, що позов про визнання протиправним і скасування рішення громадської організації фізкультурно-спортивної спрямованості не може бути розглянутий в судовому порядку будь-якої юрисдикції (ВП ВС: справа № 826/4734/16, 27.03.19)

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2019 року

м. Київ

справа №457/908/17

адміністративне провадження №К/9901/7056/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Желєзного І.В., Стародуба О.П.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року (колегія суддів: Старунський Д.М., Багрій В.М., Курилець А.Р.)

у справі №457/908/17

за позовом ОСОБА_1

до Трускавецької міська ради Львівської області

про визнання протиправним та скасування п. 4 рішення Трускавецької міської ради №166 від 19.05.2016.

І . РУХ СПРАВИ

1. 21.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Трускавецької міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування п.4 рішення Трускавецької міської ради №166 від 19.05.2016 «Про встановлення розмірів орендної плати та ставок земельного податку на земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Трускавця в особі Трускавецької міської ради та у власності фізичних та юридичних осіб» №166 від 19.05.2016 року про внесенні змін до рішення Трускавецької міської ради №789 від 30.01.2015 року «Про встановлення місцевих податків та зборів на території м. Трускавця».

2. Ухвалою від 17.09.2018 Трускавецького міського суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 . без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

3. Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 24.09.2018 позов задоволено.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 24.09.2018 скасовано та залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування п. 4 рішення Трускавецької міської ради №166 від 19.05.2016.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 13.03.2019. Просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2019 відкрито касаційне провадження.

7. 07.05.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу. Просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а справу розглядати без участі відповідача.

ІІ . ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. 19.05.2016 Трускавецька міська рада ухвалила рішення № 166 «Про встановлення розмірів орендної плати та ставок земельного податку на земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Трускавця в особі Трускавецької міської ради та у власності фізичних та юридичних осіб».

9. Пунктом 4 цього рішення вирішено внести зміни до рішення Трускавецької міської ради №789 від 30.01.2015 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території м. Трускавця»: доповнити додаток №1 цього рішення пунктом 3.4.4 такого змісту: земельний податок на земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб для ведення комерційної діяльності, на яких розпочато будівельні роботи та не закінчено протягом трьох років з дня отримання декларації (дозволу) на початок будівельних робіт в тому числі на реконструкцію, а також на яких розташовані металеві кіоски, або павільйони становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

10. Згідно з Договором купівлі-продажу від 06.08.2012 ОСОБА_1 придбав у власність об`єкт незавершеного будівництва магазину з офісними приміщеннями б/н, 68 % готовності по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,0090 га кадастровий номер - НОМЕР_1 , на якій він розташований.

11. Позивач з рішенням не згідний, вважає що воно порушує його права, а тому звернувся до суду з позовом.

ІІІ . ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки Податковим кодексом України не передбачено встановлення такого податку. Встановлення різних ставок земельного податку з однаковим цільовим призначенням для суб`єктів господарювання порушує принцип рівності платників податків перед законом.

13. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, яким позов було задоволено, дійшов іншого висновку - про залишення позову без розгляду.

14. Суд виходив з того, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права з часу оприлюднення оскаржуваного рішення, тобто у серпні 2016 року. До суду позивач звернувся лише 21.08.2017, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до суду та без зазначення обставин, які б свідчили про пропущення встановленого строку звернення до адміністративного суду з поважних причин.

15. На переконання апеляційного суду, позивач мав усі правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у розумні строки, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять, як і підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

І V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

16. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду про залишення позову без розгляду з таких підстав:

А) суд не взяв до уваги доводів про причини пропуску строку звернення до суду, а саме те, що позивач не є підписником бюлетеню «Голос ради», в якому було опубліковано оскаржуване рішення та не є активним користувачем мережі Інтернет;

Б) суд не звернув увагу на те, коли оскаржуване рішення буде застосовано до конкретних суб`єктів, на яких він поширюється. До позивача, як платника нового податку введеного згідно з оскаржуваним рішенням, цей податок був вперше застосований податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2017 № 368050-1313, яке ОСОБА_1 отримав у липні 2017 року. Отже, початком перебігу строку звернення до суду слід вважати саме липень 2017 року, а не дату друку рішення у місцевій газеті. До суду вперше позивач звернувся в серпні 2017 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду з моменту, коли дізнався про це.

В) порушення прав у разі дії нормативно-правового акта може мати триваючий характер, тому строк звернення до суду слід розраховувати протягом усього часу чинності акта.

17. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що позивачем не було обґрунтовано факт порушення оскаржуваним рішенням його прав. Крім того, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про звернення позивача до суду після спливу шестимісячного строку.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та заперечень проти неї, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, і дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

19. Предметом касаційного оскарження є правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні судового рішення, яким позовну заяву залишено без розгляду.

20. Звертаючись до суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, позивач має обґрунтувати не лише зміст позовних вимог, а і факт порушення цим актом його суб`єктивних прав, свобод, інтересу. Зважаючи на обставини справи, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що оскаржуване рішення Трускавецької міської ради є нормативно-правовим актом, а позивач є особою, на яку поширюється це рішення.

21. У справі №712/8985/17 Верховним Судом досліджувалися правовідносини щодо строку звернення до адміністративного суду з позовами, предметом оскарження яких є нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування. У постанові від 13.03.2019 було висловлено правову позицію:

«… дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.

З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 99 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту».

22. Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку Верховного Суду у справі, що розглядається.

23. Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що позивач дізнався про зміну розміру земельного податку, введеного оскаржуваним рішенням Трускавецької міської ради, коли отримав податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 № 368050-1313 про сплату земельного податку з фізичних осіб (отримане у липні 2017 року), та самостійно почав з`ясовувати причини зміни збільшення його розміру. Оскаржуваний нормативно-правовий акт був чинний і застосовувався до позивача на час звернення до суду. Отже, правовідносини, які виникли на підставі цього акту, тривали.

24. З огляду на вищенаведене, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 99 КАС України.

25. Відповідно ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

26. Враховуючи, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права при ухваленні постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019, які призвели до постановлення незаконної постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, Суд доходить висновку в необхідності задоволення касаційної скарги та направлення справи на продовження розгляду до цього ж суду.

27. За подання касаційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1280 грн. (квитанція від 26.03.2019 № 0.0.1308825845.1), який слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 343, 349, 353, 356 КАС України, Суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року у справі №457/908/17 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

4. Стягнути з Трускавецької міська ради Львівської області (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, 2; ЄДРПОУ 26230588) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; номер ІПН НОМЕР_2 ) судові витрати за подання касаційної скарги у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Cуддя Кравчук В.М.

Суддя Желєзний І.В.

Суддя Стародуб О.П.

 

1015
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ