Оскільки державному виконавцю не було надано дозволу на проведення опису та арешту майна боржника, правомірним є його звернення до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до квартири (ВС/КАС,справа №826/10431/17,01.11.19)

Фабула судового акта: У цій справі за позовом до державного виконавця про визнання протиправними дії відповідача щодо безпідставного звернення до районного суду з поданням від 08.08.2017 з проханням, зокрема, постановити вмотивовану ухвалу про надання дозволу державному виконавцю на примусове проникнення до квартири позивача для проведення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», було встановлено, що вперше державним виконавцем здійснено вихід за адресою місця проживання боржника 15.06.2017, про що складено відповідний акт наступного змісту - «На стукіт у двері ніхто не відчинив. Згідно зі слів консьєржа, за адресою … , проживає … разом зі своєю сім`єю».

10.07.2017 державним виконавцем здійснено повторний вихід за адресою місця проживання боржника та зафіксовано в акті державного виконавця: «Двері державному виконавцю відчинив …,який відмовився надати доступ державному виконавцю до квартири для здійснення опису та арешту належного боржникові майна в квартирі по вищевказаних виконавчих документах». Даний акт підписано державним виконавцем, двома понятими та стягувачем. Позивач від підпису відмовився, що останнім в ході розгляду справи не спростовано.

Результатом наведениї подій і стало складення відповідачем подання в якому останній просив районний суд надати дозвіл на примусове проникнення до квартири, яка належить позивачу, для проведення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, в позові відмовили, з чим погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зазначивши, що судами попередніх інстанцій обгрунтовано зроблено висновок про відсутність в діях державного виконавця порушень чинного законодавства.

Постанова ВС/КАС, зокрема, мотивована наступними приписами законодавства та судженнями.

Пунктом 13 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404 «Про виконавче провадження» визначено право державного виконавця звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Ст. 376 ЦПК України врегульовано, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що кількість грошових коштів, на які накладено стягнення, є недостатньою для виконання виконавчих документів, транспортні засоби у позивача відсутні. Крім того, квартира позивача, перебуває в іпотеці за іншим зобов`язанням за договором позики. Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що позивачем не було надано дозволу державному виконавцю на проведення опису та арешту майна боржника у вищевказаній квартирі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що дії відповідача щодо звернення до районного суду з поданням від 08.08.2017 з проханням постановити вмотивовану ухвалу про надання дозволу державному виконавцю на примусове проникнення до квартири позивача для проведення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» є правомірними.

Аналізуйте судовий акт: Виявляється, що виконавець перед тим як продати з торгів квартиру боржника - чоловіка повинен перевірити чи не перебуває ця квартира у спільній сумісній власності із жінкою боржника! (ВССУ від 29 листопада 2017р. у справі № 489/4802/15-ц)

Накладення державним виконавцем арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати, та для обліку коштів соціального страхування, призводить до порушення конституційних прав працюючих (ВГСУ, справа № 905/3472/15, 29.11.16)

Оскільки скаржник не є стороною виконавчого провадження і не наділений правом оскарження вимоги приватного виконавця в порядку господарського судочинства, спір підлягає розгляду в адміністративному суді (ВП ВС, справа № 823/359/18, 27.03.19)

Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання (Київський апеляційний суд,справи 761/37262/14-ц, 31.07.19)

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2019 року

Київ

справа №826/10431/17

адміністративне провадження №К/9901/735/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2017 у складі судді Григоровича П. О. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у складі колегії суддів: Літвіної Н. М., Ганечко О. М., Коротких А. Ю. у справі № 826/10431/17 за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києва про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Медведєвої Олени Сергіївни, в якому, з урахуванням заяви про уточнення (зміну) позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо: 1) безпідставного звернення до Дарницького районного суду міста Києва з поданням від 08.08.2017 з проханням постановити вмотивовану ухвалу про надання дозволу державному виконавцю на примусове проникнення до квартири позивача для проведення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»; 2) винесення постанови про стягнення коштів з заробітної плати (пенсії) позивача;

- зобов`язати відповідача скасувати постанову про стягнення коштів з заробітної плати (пенсії) від 10.07.2017 з поверненням коштів, які незаконно стягнуті.

1. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.

2.1. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. В провадженні Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві знаходиться зведене виконавче провадження № 54108515 щодо примусового виконання:

- виконавчого напису від 11.03.2016 № 224 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 298 962, 50 грн 25.04.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50947438 щодо примусового виконання вказаного виконавчого напису;

- виконавчого листа від 02.12.2015 № 753/4086/15, виданого Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 240 902, 50 грн 25.05.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51236224 щодо примусового виконання вказаного виконавчого листа.

3.2. Судами попередніх інстанцій на підставі копій матеріалів виконавчого провадження встановлено, що одночасно з винесенням постанов про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем направлені запити до відповідних державних органів, з метою отримання інформації щодо майна боржника.

3.3. Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України, інформація про номери рахунків, відкритих фізичною особою РНОКПП НОМЕР_1 відсутня.

3.4. Відповідно до інформації, наданої Пенсійним фондом України, боржника, який працює за трудовими та цивільно-правовими договорами, а також останнє місце роботи не знайдено. Боржник перебуває на обліку в Кременчуцькому об`єднаному управління Пенсійного фонду України та отримує пенсію у сумі 10 318,84 грн.

3.5. Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в порядку доступу державних виконавців, відповідно до результатів пошуку, за ОСОБА_1 зареєстрована квартира АДРЕСА_1 , яка знаходиться в іпотеці за іншим зобов`язанням за договором позики.

3.6. В подальшому, державним виконавцем, відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 04.08.2016, яку направлено сторонам і в Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України.

3.7. Згідно з відповіддю Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, транспортні засоби за боржником не зареєстровані.

3.8. 15.06.2017 державним виконавцем здійснено вихід за адресою місця проживання боржника, про що складено відповідний акт, в якому зазначено: «На стукіт у двері ніхто не відчинив. Згідно зі слів консьєржа, за адресою АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю».

3.9. 10.07.2017 державним виконавцем здійснено повторний вихід за адресою місця проживання боржника та зафіксовано в акті державного виконавця: «Двері державному виконавцю відчинив ОСОБА_1 , який відмовився надати доступ державному виконавцю до квартири для здійснення опису та арешту належного боржникові майна в квартирі по вищевказаних виконавчих документах». Даний акт підписано державним виконавцем, двома понятими та стягувачем. Позивач від підпису відмовився, що останнім в ході розгляду справи не спростовано.

3.10. В цей же день до відповідача надійшла заява стягувача про направлення постанови про стягнення коштів із заробітної плати (пенсії) боржника у зв`язку із тим, що боржник перебуває на обліку в Кременчуцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію.

3.11. 10.07.2017 державним виконавцем винесено постанову про стягнення коштів із заробітної плати (пенсії) боржника та направлено її до Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України для виконання.

3.12. Відповідачем складено подання від 10.08.2017 №/2/81, в якому старший державний виконавець Медведєва О. О. просила Дарницький районний суд міста Києва надати дозвіл на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 , яка належить позивачу, для проведення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

3.13. На час розгляду даної справи судом першої інстанції і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, сторонами до матеріалів справи не надано доказів прийняття Дарницьким районним судом міста Києва відповідного рішення, за результатами розгляду Подання №/2/81.

3.14. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом оскільки вважає, що дії відповідача щодо винесення постанови про стягнення коштів з заробітної плати (пенсії) та зверненням державного виконавця до Дарницького районного суду міста Києва з подання про надання дозволу на примусове проникнення до квартири є неправомірними.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що в матеріалах справи відсутні докази погашення позивачем заборгованості за виконавчим написом нотаріуса від 11.03.2016 № 224, станом на дату винесення постанови від 10.07.2017 ВП № 50947438. Крім того, судами зроблено висновок про правомірність дій державного виконавця з огляду на те, що виконавчий напис є чинним, а також те, що постанова про звернення стягнення на заробітну плату (пенсію) прийнята на підставі заяви стягувача про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 ..

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

5.1. Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки доводам позивача щодо неотримання ним постанов про відкриття виконавчого провадження, а також щодо неправдивих відомостей, відображених в актах державного виконавця.

6. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в яких орган державної виконавчої служби просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

9. За змістом статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

10. Відповідно до статті 2 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, забезпечення права на оскарження дій чи бездіяльності державних виконавців.

11. Згідно зі статтею 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчі листи, що видаються судами та виконавчі написи нотаріусів.

12. За змістом частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.12.2015 Дарницьким районним судом міста Києва видано виконавчий лист по цивільній справі № 753/4086/15, відповідно до якого вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 11 000 доларів США заборгованості та 9 462, 50 грн судових витрат.

14. 11.03.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення коштів (боргу) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в загальній сумі 1 298 962, 50 грн.

15. За результатами пред`явлення вказаних виконавчих документів до виконання, відповідачем були відкриті виконавчі провадження № 50947438, № 51236224, які в подальшому були об`єднані у зведене виконавче провадження № 54108515. У матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем дій та рішень відповідача щодо відкриття виконавчих проваджень за вказаними вище документами.

16. Рішення Дарницького районного суду міста Києва та виконавчий напис нотаріуса оскаржені позивачем не були.

17. Відповідно до статті 68 Закону № 1404-VIII, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

18. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не надано доказів погашення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса від 11.03.2016 № 224, станом на дату винесення постанови від 10.07.2017 ВП № 50947438. Вказане свідчить про правомірність винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату (пенсію) від 10.07.2017 у ВП № 50947438.

19. Водночас, пунктом 13 частини третьої статті 18 Закону № 1404 визначено право державного виконавця звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

20. Статтею 376 Цивільного процесуального кодексу України врегульовано, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

21. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що кількість грошових коштів, на які накладено стягнення, є недостатньою для виконання виконавчих документів, транспортні засоби у позивача відсутні. Крім того, квартира АДРЕСА_1 , перебуває в іпотеці за іншим зобов`язанням за договором позики.

22. Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що позивачем не було надано дозволу державному виконавцю на проведення опису та арешту майна боржника у вищевказаній квартирі.

23. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що дії відповідача щодо звернення до Дарницького районного суду міста Києва з поданням від 08.08.2017 з проханням постановити вмотивовану ухвалу про надання дозволу державному виконавцю на примусове проникнення до квартири позивача для проведення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» є правомірними.

24. Водночас, оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів не може погодитись із мотивуванням скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

25. Верховний Суд вважає, що судами попередніх інстанцій обгрунтовано зроблено висновок про відсутність в діях державного виконавця порушень чинного законодавства.

26. На переконання колегії суддів, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами попередніх інстанцій та не спростовують висновків суду, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

27. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. З огляду на наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

30.Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

31.Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі № 826/10431/17 за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києва про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії- залишити без змін.

32. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя -доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко