Неправомірною є нереєстрація поданої позивачем шляхом надсилання електронною поштою на адресу суду позовної заяви в автоматизованій системі документообігу суду (ВС/КАС,справа № 826/14954/17,19.09.19)

Фабула судового акта: Рішення окружного адміністративного суду та постанову апеляційного адміністративного суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов особи до районного суду міста про визнання незаконною його бездіяльність задовольнити; визнати протиправною бездіяльність районного суду щодо нереєстрації в автоматизованій системі документообігу суду позовної заяви особи до комунального підприємства та громадянина про стягнення збитків.

Саме таке рішення постановив у цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Зверненню особи з таким незвичайним позовом передували наступні події, - в травні 2017 року він звернувся до Печерського районного суду міста Києва, «шляхом надсилання електронного повідомлення на офіційну електронну адресу відповідача засобами електронного зв`язку (Інтернетом) із скріпленою електронним цифровим підписом законного представника позивача позовною заявою до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Липкижитлосервіс» …. та громадянина ОСОБА_3 , про стягнення збитків».

Але листом зазначеного суду позивача було повідомлено, що «обмін електронними документами між судом та учасниками судового процесу в частині надсилання до суду електронних документів учасниками судового процесу (кримінального провадження) не запроваджено. Запропоновано вказані документи у паперовому вигляді подати особисто до суду або відправити поштовим зв`язком».

Вважаючи відмову відповідача в реєстрації позовної заяви, поданої засобами електронного зв`язку неправомірною, позивач і звернулася до суду з відповідним позовом.

Обґрунтовуючи своє рішення, ВС/КАС, зокрема, зазначив, наступне.

Діловодство в місцевих загальних судах здійснюється, в тому числі і відповідно до положень Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації від 17 грудня 2013 року № 173.

Ця Інструкція визначає імперативний обов`язок суду, у разі надходження кореспонденції, здійснити її реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду (АСДС) та, якщо цей документ є процесуальним, передати судді для розгляду.

Тобто, ні Інструкцією, ні іншим нормативно-правовим актом не визначено права суду (його відповідального працівника) вирішувати питання щодо дотримання заявником вимог процесуального закону до форми (паперова, електронна тощо) документа та, тим більше, повертати такий документ автору.

Виходячи з системного аналізу вказаного правового акта в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Верховний Суд зазначив, що за його змістом вся, без виключення, кореспонденція, незалежно від того, якими засобами зв`язку вона передана чи надійшла до суду, а також до якого виду документів відноситься, в обов`язковому порядку підлягає реєстрації в АСДС.

ВС/КАС приділив увагу також нормі ст. 119 ЦПК (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка серед іншого, передбачає подання позовної заяви в письмовій формі, зазначивши, зокрема, що ця норма міститься в розділі Кодексу «Позовне провадження» в главі 2 «Пред`явлення позову. Відкриття провадження у справі», що означає те, що питання стосовно дотримання позивачем форми і змісту позовної заяви, наявність підстав для її повернення чи залишення без руху тощо, належить виключно до компетенції судді, визначеного шляхом автоматичного розподілу, та вирішується на стадії відкриття провадження в справі.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Усі документи, що надійшли до суду з використанням сервісу «Електронний суд», вважаються такими, що подані використанням власного електронного підпису (ВС/КАС,справа № 2340/4648/18,06.08.19)

Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього документа автора (Київський апеляційний господарський суд, справа № 910/15982/16 від 01.02.17 )

ВП ВС: В ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду (ВП ВС, справа № 9901/847/18, 05.06.19)

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2019 року

Київ

справа №826/14954/17

адміністративне провадження №К/9901/54142/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва про визнання незаконною бездіяльність, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року, прийняте у складі судді Аверкової В.В. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Ісаєнко Ю.А. (головуючий), Лічевецького І.О., Губської Л.В.

І. Суть спору:

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Печерського районного суду міста Києва про визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо нереєстрації у травні 2017 року в автоматизованій системі документообігу відповідача позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Липкижитлосервіс» (КП УЖГ «Липкижитлосервіс») та громадянина ОСОБА_3 , про стягнення збитків.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відмова в реєстрації позовної заяви, поданої засобами електронного зв`язку, є неправомірною.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. В травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду міста Києва, шляхом надсилання електронного повідомлення на офіційну електронну адресу відповідача засобами електронного зв`язку (Інтернетом) із скріпленою електронним цифровим підписом законного представника позивача позовною заявою до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Липкижитлосервіс» (КП УЖГ «Липкижитлосервіс») та громадянина ОСОБА_3 , про стягнення збитків.

4. Листом Печерського районного суду міста Києва від 10 травня 2017 року № 1324/17 позивача повідомлено, що обмін електронними документами між судом та учасниками судового процесу в частині надсилання до суду електронних документів учасниками судового процесу (кримінального провадження) не запроваджено. Запропоновано вказані документи у паперовому вигляді подати особисто до суду або відправити поштовим зв`язком.

5. Вважаючи відмову відповідача в реєстрації позовної заяви, поданої засобами електронного зв`язку неправомірною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

6. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 15 травня 2018 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку що позивачем не надано належних обґрунтувань наявності порушення його прав чи інтересів у сфері публічно-правових відносин шляхом нереєстрації в травні 2017 року в автоматизованій системі документообігу відповідача позовної заяви, а також з огляду на те, що станом на дату її подання не було передбачено можливості звернення до суду з позовом за допомогою електронного зв`язку.

IV. Касаційне оскарження

8. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

9. Касаційну скаргу мотивує тим, що документи, отримані в Україні електронною поштою зі скріпленням електронним цифровим підписом належить до офіційних і у разі надсилання електронних документів з електронним цифровим підписом немає встановленої законодавством необхідності одночасно надсилати також оригінал цих документів саме в паперовій формі. Скаржник зазначає, що судами обох інстанцій в даній справі не було надано оцінки незастосування відповідачем Інструкції з діловодства в загальних судах України, відповідно до якої позовні заяви, надіслані засобами електронного зв`язку зі скріпленням електронним цифровим підписом особи-підписанта - мають характер офіційних та підлягають обов`язковій реєстрації в системі діловодства відповідного суду.

10. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

V. Джерела права й акти їх застосування

11. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

12. Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

13. Згідно з частиною третьою статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

14. Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

15. Відповідно до пунктів 1, 2 та 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

16. Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

17. Приписами ст. 9 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

18. Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

19. Наказом Державної судової адміністрації України від 07 вересня 2012 року № 105 затверджено Тимчасовий регламент обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, який визначав порядок подання учасниками судового процесу до суду документів в електронному вигляді, а також надсилання таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства.

20. Наказом Державної судової адміністрації України від 07 листопада 2016 року № 227 затверджено Тимчасовий регламент надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження, яким в свою чергу, скасовано Тимчасовий регламент обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 07 вересня 2012 року №105.

18. Відповідно до пункту 1 наказу Державної судової адміністрації України від 07 листопада 2016 року № 227, Тимчасовий регламент визначає порядок надсилання учасникам судового процесу, кримінального провадження процесуальних документів в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства.

19. Пунктом 4 встановлено, що суд після виготовлення та підписання процесуального документа паралельно з порядком, визначеним процесуальним законодавством, надсилає електронні копії процесуального документа, скріплені електронним цифровим підписом судді (судді-доповідача, головуючого судді), електронною поштою на поштову скриньку учасника судового процесу, кримінального провадження, якщо такий учасник зареєстрований в Системі як Користувач.

20. Відповідно до Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації від 17 грудня 2013 року № 173, терміни в цій інструкції вживаються в наступному значенні: вхідна кореспонденція - документи, що надходять до суду; непроцесуальний документ - документ, на який не поширюються вимоги закону; процесуальний документ - документ, на який поширюються вимоги процесуального закону; реєстрація документа - сукупність дій, пов`язаних із фіксуванням факту створення або надходження документа шляхом присвоєння унікального номера із записом у реєстраційних формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів провадиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документі інформації.

21. Відповідно до пункту 2.1. Інструкції, уся вхідна кореспонденція підлягає реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду (АСДС) відповідно до положення про АСДС.

22. Згідно з пунктом 2.2. Інструкції, приймання та реєстрація вхідної кореспонденції, яка надходить, зокрема електронною поштою, забезпечується канцелярією суду (відповідним структурним підрозділом апарату суду).

23. За змістом пункту 2.9 Інструкції, реєстрація процесуальних та непроцесуальних документів здійснюється шляхом внесення до АСДС інформації та даних, передбачених положенням про АСДС та іншими нормативно-правовими актами.

24. Відповідно до абзацу другого пункту 2.13 Інструкції, до реєстраційної картки документа, що надійшов електронною поштою, приєднується документ.

25. Приписами пунктів 3.1, 3.2 та 3.4 Інструкції визначено, що справи, скарги, інші передбачені процесуальним законодавством України процесуальні документи реєструються в АСДС у день надходження та опрацьовуються відповідальним працівником (відповідним структурним підрозділом). На кожен процесуальний документ, що може бути предметом судового розгляду та надійшов до суду вперше, відповідальний працівник (відповідний структурний підрозділ) на підставі інформації, що міститься в реєстраційній картці, заводять обліково-статистичну картку (ОСК) та автоматично формують номер провадження у суді, який складається з індексу, порядкового номера, літерного індексу та двох останніх цифр поточного року. Визначення судді (судді-доповідача чи колегії суддів) для розгляду конкретної справи здійснюється відповідно до процесуального законодавства України та положення про АСДС.

26. Статтею 119 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) серед іншого передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі.

VI. Висновок Верховного Суду

27. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що подану позивачем позовну заяву відповідачем не було зареєстровано в системі документообігу.

29. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

30. Стаття 6 Конвенції гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.

31. Діловодство, зокрема в місцевих загальних судах, до яких відноситься Печерський районний суд в місті Києві, здійснюється, в тому числі і відповідно до положень Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації від 17 грудня 2013 року № 173.

32. Виходячи з системного аналізу вказаного правового акта в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає, що за його змістом вся, без виключення, кореспонденція, незалежно від того, якими засобами зв`язку вона передана чи надійшла до суду, а також до якого виде документів відноситься, в обов`язковому порядку підлягає реєстрації в АСДС.

33. При цьому, Інструкцією на етапі реєстрації визначено наступні стадії: 1)приймання та реєстрація вхідної кореспонденції; 2) визначення належності кореспонденції до процесуальних чи непроцесуальних документів; 3)у разі належності кореспонденції до процесуальних документів та надходження її до суду вперше, заведення ОСК та автоматичне формування номеру провадження у суді; автоматичний розподіл та визначення судді (судді-доповідача чи колегії суддів); передача головуючому судді (судді-доповідачу).

34. Таким чином, ця Інструкція визначає імперативний обов`язок суду, у разі надходження кореспонденції, здійснити її реєстрацію в АСДС та, якщо цей документ є процесуальним, передати судді для розгляду.

35. Тобто, ні Інструкцією, ні іншим нормативно-правовим актом не визначено права суду (його відповідального працівника) вирішувати питання щодо дотримання заявником вимог процесуального закону до форми (паперова, електронна тощо) документа та, тим більше, повертати такий документ автору.

36. Так, стаття 119 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), серед іншого, передбачає подання позовної заяви в письмовій формі.

37. Однак, ця норма міститься в розділі Кодексу «Позовне провадження» в главі 2 «Пред`явлення позову. Відкриття провадження у справі», що означає те, що питання стосовно дотримання позивачем форми і змісту позовної заяви, наявність підстав для її повернення чи залишення без руху тощо, належить виключно до компетенції судді, визначеного шляхом автоматичного розподілу, та вирішується на стадії відкриття провадження в справі.

38. Відповідач як суб`єкт владних повноважень не виконав свого обов`язку, визначеного частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо доказування правомірності своєї бездіяльності та не надав суду доказів, які б це підтвердили. Інші докази в матеріалах справи відсутні та судом не встановлені.

39. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що нереєстрація поданої позивачем шляхом надсилання електронною поштою на адресу суду позовної заяви в АСДС є неправомірною, у зв`язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

40. З урахуванням положень пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України така бездіяльність підлягає визнанню протиправною.

41. Отже, протилежні висновки судів попередньої інстанції є помилковими та безпідставними.

42. При цьому, Верховний Суд зауважує, що посилання в спірних правовідносинах на Тимчасовий регламент обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу та Тимчасовий регламент надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження є помилковим, оскільки ці регламенти не регулюють питання реєстрації вхідної кореспонденції, що надійшла до суду, в усіх аспектах питань, які при цьому мають вирішуватися.

43. Також, Верховний Суд вважає необгрунтованими висновки судів про те, що подана засобами електронного зв`язку позовна заява не відповідала вимогам, передбаченим положеннями Цивільного процесуального кодексу України, та у зв`язку з цим правомірність дій відповідача, оскільки вирішення питання щодо відповідності позовної заяви вимогам процесуального закону належить до повноважень компетентного суду, визначеного у передбаченому законом порядку, та не може бути вирішене у позапроцесуальний спосіб.

44. Отже, суди, ухвалюючи рішення повно встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

45. Приписами статті 242 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

46. За правилами частин першої, другої статті 351 указаного Кодексу неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині.

47. Таким чином, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 КАС України, Верховний Суд вважає необхідним скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

VII. Судові витрати

48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями Керуючись статтями 3 341 344 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року задовольнити.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва про визнання незаконною бездіяльність задовольнити.

3.Визнати протиправною бездіяльність Печерського районного суду міста Києва щодо нереєстрації в автоматизованій системі документообігу суду позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Липкижитлосервіс» (КП УЖГ «Липкижитлосервіс») та громадянина ОСОБА_3 , про стягнення збитків.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О. В. Калашнікова