Адміністративне правопорушення у сфері містобудування: якщо не повідомили про розгляд протоколу, то це підстава для скасування(ВС/КАС у справі №760/10803/15-а від 31 січня 2019 р.)

Фабула судового акту: Неповідомлення особи про час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Проведення позапланової перевірки Девжавною архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, не є рідкістю. Так, суб’єкт містобудування отримує акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, який складається за результатами такої перевірки.

Детально розглянемо кейс, на прикладі справи наших клієнтів. Розглядаючи справу №760/10803/15-а в касаційному порядку суд враховував, що згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області 24 грудня 2013 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про те, що проектна документація розроблена з порушенням вимог законодавства, будівельних норм та передана замовнику, що є порушенням частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, пункту 4.3 ДБН В2.2-17-2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення, пункту 4.3, пункту 4.7 ДБН А 2.22-3-2012. Склад та зміст проектної документації на будівництво та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов’язано суб’єкта містобудування, усунути порушення містобудівного законодавства шляхом коригування проектної документації з застосуванням діючих на території України будівельних норм.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 96 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, складення протоколу про адміністративне правопорушення відбулося за відсутності позивача, що відповідачем не заперечується. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надіслання відповідачем позивачу копії цього протоколу, а також доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, що позбавило останнього можливості реалізувати надані йому права, які передбачені статтею 268 КУпАП, що на думку суду касаційної інстанції не має форму незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Наявні у справі повідомленнями про вручення (по місцю роботи позивача, що стосується доводів скаржника у касаційній скарзі про те, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення надсилалися), то суд касаційної інстанції не приймає їх до уваги, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, з цих повідомлень про вручення неможливо достовірно встановити вміст поштових відправлень, що в сукупності із наявними у справі доказами іншої адреси реєстрації позивача, не можна вважати належними доказами.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та Вуліч проти Швеції” (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що “…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень”.

Колегія суддів зазначила, що, хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб’єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Аналізуйте судовий акт: У разі повороту виконання рішення обов’язок повернення коштів, які раніше були стягнуті як штраф покладається на орган, що стягнув такий (ВС/КАС № 826/13636/14 від 30.10.2018)

Штраф ДАБІ за невиконання вимог припису підлягає скасуванню, якщо припис виданий після реєстрації права власності на збудований об"єкт (ВС/КАС у справі №465/1461/16-а від 02 жовтня 2018 р.)

У разі використання ІАБК права на відмову у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та її повернення для виправлення недоліків, вона не може бути підставою для відповідальності (справа № К/9901/2526/18, 23.01.18)

Якщо орган архітектури та містобудування НЕ навів законних підстав для відмови, суд має право зобов’язати цей орган видати заявнику містобудівні умови та обмеження (ВАСУ від 28 листопада 2017р. у справі № 826/20832/14)

На реконструкцію власної квартири необхідно отримати відповідний дозвіл виконавчого комітету місцевої ради та згоду власників сусідніх квартир, якщо це пов’язане з втручанням в опорні конструкції (Справа № 448/1476/14-ц, 07.0 8.17)

Рішення Адміністративного суду щодо зобовязання видачі містобудівних умов та обмежень (Окружний адміністративний суд м. Києва)

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №760/10803/15-а

адміністративне провадження №К/9901/19074/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І. та судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 760/10803/15-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області

про визнання протиправною та скасування постанови

за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області

на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року (у складі судді Козленко Г.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року (у складі суддів: Безименної Н.В., Аліменко В.О., Кучми А.Ю.),

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся в Солом'янський районний суд м. Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, правонаступником якого є Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - відповідач, ДАБІ) у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 09 січня 2014 року № 7.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята з істотним порушенням положень Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки протокол про адміністративне правопорушення позивачу не вручався, він не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позбавило його можливості надати пояснення та заперечити факт правопорушення. Крім цього, позивач вказував на те, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята за відсутності належних доказів, які б підтверджували вчинення ним правопорушення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 09 січня 2014 року № 7 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 96-1 КУпАП.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що всупереч вимог чинного законодавства, позивача не було повідомлено про проведення перевірки. Згідно акта перевірки єдиною особою, щодо якої було проведено перевірку, є Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії». Разом з цим, без залучення позивача в якості суб'єкта, що підлягає перевірці, відповідач встановив факт порушення ним законодавства у сфері містобудівної діяльності, склав щодо нього протокол, припис та постанову у справі про адміністративне правопорушення у його відсутності, без повідомлення про час та місце її розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана до суду 06 червня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 червня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу № 760/10803/15-а з Солом'янського районного суду м. Києва та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 09 січня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 760/10803/15-а та призначив її до розгляду ухвалою від 30 січня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 31 січня 2019 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач ОСОБА_2 працює в ТОВ «Алірі» на посаді архітектора.

Між ТОВ «Алірі» та ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» 01 жовтня 2013 року було укладено договір про виконання ремонтних робіт у приміщенні відділення АТ «Сбербанк Росії» за адресою: м. Южноукраїнськ, пр. Леніна, 4; договір № 27-11-13 від 27 листопада 2013 року щодо виконання робіт з розробки та передання на умовах передбачених Договором виконавчої документації та договір від 28 листопада 2013 року № 28-11-13 щодо виконання робіт з розробки та передання, на умовах передбачених цим Договором, робочого проекту силового електрообладнання та електроосвітлення приміщення.

У період з 23 грудня 2013 року по 24 грудня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», за результатами якої був складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області 24 грудня 2013 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про те, що проектна документація розроблена з порушенням вимог законодавства, будівельних норм та передана замовнику, що є порушенням частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 4.3 ДБН В2.2-17-2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», пункту 4.3, пункту 4.7 ДБН А 2.22-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ОСОБА_2 у термін до 23 лютого 2014 року усунути порушення містобудівного законодавства шляхом коригування проектної документації з застосуванням діючих на території України будівельних норм.

Згідно з пунктом 3 зазначеного протоколу проектна документація розроблена ТОВ «Алірі», наказ від 07 жовтня 2013 року № 7/10-13, головний архітектор проекту ОСОБА_2

Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області 09 січня 2014 року було винесено постанову № 7 у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлено порушення ОСОБА_2 частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», 4.3ДБН В.2.2-17-2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», пункту 4.3, пункту 4.7 ДБН А2.2.-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду із позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що позивач не повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки це не відповідає фактичним обставинам справи. Як вказує скаржник, з огляду на те, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення позивач був відсутній, відповідачу не було відомо місце реєстрація позивача, то протокол разом із актом перевірки та приписом були надіслані позивачу за місцем його роботи ТОВ «Алірі», де він працює архітектором. Згідно наявних у справі доказів, це повідомлення було отримано уповноваженим представником ТОВ «Алірі» 30 грудня 2013 року, тобто за 10 днів до розгляду справи. Оскільки позивач на розгляд справи не прибув, на цю ж адресу було надіслано і постанову про накладення адміністративного стягнення. Згідно матеріалів справи, оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення отримана позивачем за місцем роботи 17 лютого 2014 року, а з позовом до суду позивач звернувся у червні 2015 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Від позивача відзиву або заперечення на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є не обґрунтованими з огляду на наступне.

За змістом частини першої статті 96-1 КУпАП (тут та далі в редакції, чинній на час розгляду справи про адміністративне правопорушення) передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта - тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 96 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, складення протоколу про адміністративне правопорушення відбулося за відсутності позивача, що відповідачем не заперечується. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надіслання відповідачем позивачу копії цього протоколу, а також доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, що позбавило останнього можливості реалізувати надані йому права, які передбачені статтею 268 КУпАП, що на думку суду касаційної інстанції не має форму незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 405/7568/16-а (2-а/405/219/16).

Що стосується доводів скаржника у касаційній скарзі про те, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення надсилалися позивачу на адресу ТОВ «Алірі», де він працює архітектором, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення, то суд касаційної інстанції не приймає їх до уваги, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, з цих повідомлень про вручення неможливо достовірно встановити вміст поштових відправлень, що в сукупності із наявними у справі доказами іншої адреси реєстрації позивача, не можна вважати належними доказами.

Оскільки суди попередніх інстанцій встановили і це не спростовано матеріалами справи, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 03 червня 2015 року, хоча з постановою про накладення адміністративного стягнення ознайомився лише після отримання копії такої 08 червня 2015 року. Отже, доводи скаржника про необхідність застосування наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованими.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Колегія суддів зазначає, що, хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб'єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного вище, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, прийняли рішення у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки суд касаційної інстанції залишає в силі судові рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко