08.04.2019 | Автор: Олександр Боков
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram youtube

ВП ВС: Правова природа актів про визначення та відшкодування збитків власникам землі унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним та скасування; ці позовні вимоги не можуть розглядатися у судах (ВП ВС, № 917/902/18,27.03.19)

Фабула судового акта: Статтею 157 ЗК України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. За змістом пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Без перебільшення можна сказати, що справи, пов’язані із оскарженням зазначених актів про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, є досить поширеними. Різноманітною є і судова практика у таких справах. Так, відомі судові рішення, що розглядались в порядку цивільного або господарського судочинства, а в деяких випадках, - і винесені адміністративними судами.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 18 жовтня 2016 року по справі №500/2776/14-а сформувала правову позицію, що має застосовуватись у подібних справах, а саме: повноваження відповідачів у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку, а що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення відповідача. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. За таких обставин оскаржуване рішення та акт Виконкому не порушують права, обов'язки чи інтереси позивача, а відтак позовні вимоги про їх скасування є необґрунтованими і задоволенню не підлягають. При цьому Суд вважав правильним відмовити землекористувачеві у позові.

У справі, що пропонується увазі читачів, Велика Палата Верховного Судув цілому підтримала наведену правову позицію ВСУ, прямо не вказавши на це,  і зазначила, що рішення Виконкому про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України і не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача. Отже, встановлена правова природа оспорюваного рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним та скасування, у зв'язку з чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися у судах. Наведене виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Таким чином правильним є саме закриття провадження у справі.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що спір у цій справі не може бути розглянутий в порядку господарського судочинства, а тому правильно закрив провадження. Однак висновок суду про те, що заявлені позивачем вимоги можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства, є помилковим.

Аналізуйте судовий акт:  Фактичний користувач земельної ділянки, який безпідставно за рахунок її власника зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування, зобов'язаний повернути ці кошти власнику ст. 1212 ЦК України (ВП ВС справа № 629/4628/16-ц, 23.05.18)

Користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця доходів і може бути підставою для стягнення збитків (ВГСУ у справі № 908/3313/14, 12.09.17)

За ухилення від оформлення договору оренди орган місцевого самоврядування стягує із фактичного землекористувача збитки (неодержаний дохід) (ВСУ від 17 лютого 2016 р. у справі № 3-1160г15)

Позовної вимоги, спрямовані не на статусні чи процедурні повноваження органу влади, а на правильність визначення збитків цим органом як власником земі, стосуються цивільних відносин власності і не підвідомчі адмінсудам (спр. № 21-3559а16, 10.11.17)

 

 

 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/902/18

Провадження № 12-18гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Кібенко О. Р.,

суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О.

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - Виконком)

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі Чернота Л. Ф., Радіонової О. О., Стойка О. В.,

у справі Господарського суду Полтавської області

за позовом Приватного підприємства «Нафтопром» (далі - ПП «Нафтопром»)

до Виконкому

про визнання протиправним та скасування рішення

Історія справи

Короткий зміст та підстави позовних вимог

1. 24 липня 2018 року ПП «Нафтопром» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Виконкому про визнання протиправним та скасування рішення останнього від 20 червня 2018 року № 716 «Про затвердження акта комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою по вулиці Флотській, 3 в місті Кременчуці».

2. Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення Виконкому є упередженим та протиправним, оскільки ПП «Нафтопром» не порушувало земельного законодавства та не завдавало збитків територіальній громаді міста Кременчука, натомість позивач здійснював усі необхідні заходи для набуття земельної ділянки у власність.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Рішенням Виконкому від 20 червня 2018 року № 716 затверджено акт комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою по вулиці Флотській, 3 в місті Кременчуці, відповідно до якого розмір збитків за користування ділянкою без правовстановлюючих документів з 29 березня 2015 року по 29 березня 2018 року становить 922 705,40 грн. Термін, що встановлений для сплати завданих збитків, становить 1 місяць.

4. Позивач не вважав себе винним у заподіянні збитків, оскільки в 2013 році звернувся до Кременчуцької міської ради із заявою про викуп зазначеної земельної ділянки на умовах розстрочки й з цього часу тривала процедура її викупу. У 2013 році Виконком отримав від позивача кошти в сумі 100 000 грн в якості авансового внеску за придбання земельної ділянки. У 2015 році на виконання рішення Кременчуцької міської ради від 29 жовтня 2013 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення для продажу із земель комунальної власності в м. Кременчуці» позивач оплатив роботи щодо виносу розподільчого газопроводу середнього тиску на вул. Флотській, 3 в м. Кременчуці та вартість робіт.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Господарський суд Полтавської області ухвалою від 02 жовтня 2018 року на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) закрив провадження у справі. Суд послався на відсутність між сторонами господарських відносин та інших складових елементів, що визначають підсудність справ господарському суду; спір є публічно-правовим, а тому має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

6. Східний апеляційний господарський суд постановою від 28 листопада 2018 року скасував ухвалу місцевого господарського суду і направив справу до цього ж суду для розгляду. Постанова мотивована тим, що відповідач не виступає як орган владних повноважень у спірних відносинах, які стосуються здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

7. 18 грудня 2018 року Виконком звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали місцевого господарського суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір підлягає вирішенню в господарських судах.

Доводи інших учасників справи

9. ПП «Нафтопром» надало відзив на касаційну скаргу, просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Рух касаційної скарги

10. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 31 січня 2019 року відкрила касаційне провадження та на підставічастини шостої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою Виконкому на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Ухвалюючи постанову про скасування ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спір у цій справі підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

12. Вирішуючи питання щодо визначення судової юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, Велика Палата Верховного Суду вважає висновок суду апеляційного суду помилковим з таких міркувань.

13. Предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності дій відповідача при ухваленні рішення щодо затвердження розміру визначених збитків, завданих позивачем як землекористувачем.

14. У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Частиною третьою статті 157 Земельного кодексу України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

16. За змістом пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

17. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що Виконком, вважаючи, що ПП «Нафтопром» завдало органу місцевого самоврядування збитків у вигляді неодержаних доходів, мав право та повноваження скласти акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його відповідним рішенням.

18. Однак обов'язковою умовою надання правового захисту позивачу судом є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

19. Оспорюваним рішенням Виконкому, зокрема, затверджено акт комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою по вулиці Флотській, 3 в місті Кременчуці, відповідно до якого розмір збитків за користування ділянкою без правовстановлюючих документів з 29 березня 2015 року по 29 березня 2018 року становить 922 705,40 грн. Термін, що встановлений для сплати завданих збитків, становить 1 місяць.

20. Ураховуючи наведене, повноваження відповідача обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення Виконкому. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення  до суду з відповідним позовом. Таким чином, оскаржуване рішення Виконкому не створює жодних правових наслідків для ПП «Нафтопром», тому не може порушувати його прав чи охоронюваних законом інтересів.

21. Закриваючи провадження в цій справі, суд першої інстанції керувався тим, що предметом спору є публічно-правові відносини, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

22. На думку Великої Палати Верховного Суду, рішення Виконкому про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України і не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для ПП «Нафтопром».

23. Наведене виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

24. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення Виконкому про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

25. Отже, встановлена правова природа оспорюваного рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним та скасування, у зв'язку з чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися у судах.

26. Таким чином закриття провадження у справі є правильним саме з цих мотивів.

27. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає викладеним у раніше ухвалених постановах від 12 грудня 2018 року у справах № 501/463/15-а, 802/2474/17-а висновкам, відступати від яких немає підстав.

28. Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спір у цій справі не може бути розглянутий в порядку господарського судочинства, а тому правильно закрив провадження. Однак висновок суду про те, що заявлені позивачем вимоги можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства, є помилковим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Щодо суті касаційної скарги

29. Пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

30. За правилами частин першої і четвертої статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

31. У справі, що розглядається, суд першої інстанції постановив правильну по суті ухвалу про закриття провадження у справі, однак з помилковим застосуванням норм процесуального права, тому касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - зміні у мотивувальній частині.

Щодо судових витрат

32. У касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

33. Оскільки постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - зміні лише у мотивувальній частині, у зв'язку з чим касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, тому відповідно до статті 129 ГПК Українивитрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314-317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Нафтопром» задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2018 року у справі № 917/902/18 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02 жовтня 2018 року у справі № 917/902/18 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

4. В іншій частині ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02 жовтня 2018 року у справі № 917/902/18 залишити без змін.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Нафтопром» (39600, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 1, код ЄДРПОУ 31701049) на користь виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (39600, м. Кременчук, площа Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 04057287) 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Підписи:

 

 

 

907
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення