Необлікування чи неналежне облікування банком залучених від юридичних чи фізичних осіб коштів не впливає на дійсність договору банківського вкладу (ВП ВС, справа № 463/5896/14-ц, 10.04.19)

Фабула судового акта: ПАТ «Державний ощадний банк України» (Банк, позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нікчемним договір на вклад «Депозитний» на ім`я фізичної особи (відповідач), укладений позивачем, від імені якого діяв працівник банку , із відповідачем.

Позов мотивавний тим, що зазначений працівник банку був визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 статті 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме, - умисного заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, складання завідомо неправдивого офіційного документа та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Як встановлено судом цей працівник, знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні відповідного філії Банка, заволодів коштами, які вкладник (мати відповідача) мала намір внести на банківський рахунок, відкритий на ім`я її сина, продовживши дію раніше відкритого строкового депозитного вкладу у більшому розмірі шляхом переукладення відповідного договору.

Правова позиція Банка зводилась до того, що у нього з відповідачем не виникали договірні зобов`язання щодо банківського вкладу (депозиту), а мали місце деліктні відносини, в яких працівник банку, імітуючи договірні відносини позивача з відповідачем, без укладення депозитних договорів, без відкриття депозитних рахунків і без внесення коштів на ці рахунки через касу банку, заволодів коштами потерпілої (матері відповідача) у розмірі 49 946 грн.

Цю судову справу Велика Палата Верховного Суду прийняла до провадження, виходячи з існування виключної правової проблеми застосування ст. 1059 ЦК України в аналогічних справах, зокрема, і щодо дій тих самих посадових осіб позивача.

Залишаючи в силі рішення апеляційного суду і змінивши його мотивувальну частину, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України). У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (частина друга цієї статті).

Оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.

Відкриття відповідних рахунків та облік на них коштів у національній та іноземній валютах, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку. Необлікування банком таких коштів не можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору банківського вкладу (депозиту) його письмової форми.

Аналізуйте судовий акт: Вкладник банку, який не отримав вчасно депозит НЕ має право на відшкодування моральної шкоди, якщо інше не встановлено договором із банком або окремим законом (Постанова ВСУ від 24 лютого 2016 р. у справі № 6-1790цс15)

Верховний суд: відповідальність Банку за несвоєчасне повернення депозиту - проценти за вкладом на вимогу (ВСУ від 11 травня 2016р. у справі № 6-37цс16)

ВС/ВП: Нарахування пені в іноземній валюті не передбачено законодавством та остання стягується ВИКЛЮЧНО у гривні (ВС/ВП у спрааі № 761/26293/16-ц від 20.03.2019)

Банк як виконавець фінансових послуг за порушення строків повернення депозитного вкладу сплачує вкладнику як споживачу пеню в розмірі 3% від суми вкладу за кожен день прострочення (ВСУ у справі № 6-2128цс16 від 13 березня 2017р.)

Банк зобов’язаний виплачувати проценти на суму вкладу і після смерті вкладника , до моменту фактичного повернення коштів спадкоємцям (ВССУ у справі № 6-18899св14)

Постанова

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 463/5896/14-ц

Провадження № 14-90 цс 19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - Гудими Д. А.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н . П., Прокопенка О. Б ., Рогач Л. І ., Саприкіної І. В ., Ситнік О. М ., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянуласправу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі також - ПАТ) «Державний ощадний банк України» (далі також - позивач) до ОСОБА_7 (далі також - відповідач) про визнання договору нікчемним

за касаційною скаргою позивача на рішення Апеляційного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року, ухвалене колегією суддів у складі: Приколоти Т. І., Павлишина Ф. О., Копняк С. М.

Учасники справи:

позивач: ПАТ «Державний ощадний банк України»,

відповідач: ОСОБА_7 .

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 5 листопада 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нікчемним «Договір № 1230475 на вклад «Депозитний» на ім`я фізичної особи» від 8 липня 2013 року (далі - договір банківського вкладу), укладений позивачем, від імені якого діяла ОСОБА_8 , із відповідачем.

2. Мотивував позов такими обставинами :

2.1. Личаківський районний суд м. Львова розглядає кримінальне провадження у справі № 463/5082/14-к щодо вчинення ОСОБА_8 і ОСОБА_9 злочинів (далі - кримінальне провадження);

2.2. У межах кримінального провадження відповідач заявив до позивача цивільний позов про стягнення 74 710,70 грн, а підставою заявленого цивільного позову відповідач визначив саме договір банківського вкладу;

2.3. Відповідач не має доказів на підтвердження укладення договору банківського вкладу, а надана ним «заява про прихід готівки» від 8 липня 2013 року № 1230475 (далі - заява) не відповідає за формою та змістом вимогам нормативно-правових актів у сфері банківської діяльності;

2.4. У заяві зазначені неправильне найменування банку; неіснуючий дебетний рахунок відділення банку; номер рахунку платника - відмінний від номера, зазначеного у депозитному договорі; сума вкладу відображена у графі «дебет», а не «кредит»; відсутній відбиток печатки (штампу) банку та/або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом Системи автоматизації банку (далі - САБ). Томузаява не підтверджує укладення договору банківського вкладу;

2.5. З наданих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 свідчень у кримінальному провадженні слідує, що договір банківського вкладу вони виготовили вдома на власній оргтехніці без внесення коштів у касу банку;

2.6. Відповідач кошти як вклад у банк не вносив, а тому жодних зобов`язальних відносин між сторонами не виникло. З огляду на це згідно з частиною другою статті 1059 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України договір банківського вкладу є нікчемним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 14 червня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова ухвалив рішення, яким позов задовольнив.

4. Мотивував рішення так :

4.1. Письмова форма договору банківського вкладу є дотриманою, якщо внесення коштів на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленими законом, іншим нормативно-правовим актами у сфері банківської діяльності і звичаям ділового обороту;

4.2. Заява, видана відповідачу на підтвердження внесення ним коштів на вкладний (депозитний) рахунок, не відповідає пункту 1.4 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція № 174) і чинної на момент укладення договору банківського вкладу;

4.3. Письмова форма договору банківського вкладу не була дотримана, а отже, цей договір є нікчемним;

4.4. Рішення суд першої інстанції також мотивував висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 10 листопада 2016 року Апеляційний суд Львівської області ухвалив рішення, яким рішення суду першої інстанції скасував; ухвалив нове про відмову у задоволенні позову.

6. Мотивував рішення так :

6.1. Висновок щодо належного способу захисту вкладника банку у разі викрадення вкладу працівником банку сформулював Верховний Суд України у постанові від 6 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16. Відповідно до цього висновку після того, як вкладник на підставі договору банківського вкладу передав гроші уповноваженій особі банку, власником грошей став банк. А тому в разі їх викрадення шкода завдана банку, а не вкладнику. Вкладник повинен вимагати від банку не відшкодування шкоди, а виконання обов`язку за договором банківського вкладу - повернення суми вкладу та процентів за користування ним;

6.2. Договір банківського вкладу має наслідком те, що готівкові гроші вкладник передає у власність банку, а безготівкові - у повне розпорядження банку. Ці дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов`язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника з`являється право вимагати від банку повернення суми вкладу та виплати відсотків, а на стороні банку - відповідний обов`язок. З договору банківського вкладу, укладення якого зумовлене переданням коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов`язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника);

6.3. Не може бути підставою для визнання нікчемним договору банківського вкладу те, що заява не відповідає вимогам Інструкції № 174, а описка чи помилка в номері рахунку не може бути обставиною, яка впливає на дійсність правочину.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 5 грудня 2016 року позивач подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу. Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції

8. Скаржиться на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

9. 13 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

10. Вказану ухвалу суд обґрунтував існуванням виключної правової проблеми застосування статті 1059 ЦК України в аналогічних справах, зокрема, і щодо дій тих самих посадових осіб позивача.

11. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що суд касаційної інстанції при вирішенні аналогічних справ по-різному застосував норми матеріального права, а саме вимоги закону до форми договору банківського вкладу, за умови виконання яких письмова форма цього договору вважається дотриманою. Документ, виданий на підтвердження внесення коштів, має відповідати вимогам, встановленим законодавством у сфері банківської діяльності й умовам договору. Недотримання вимог закону до форми договору банківського вкладу можна кваліфікувати як невиконання банком обов`язків за договором банківського вкладу.

12. Крім того, колегія суддів вказала, що у судовій практиці непоодинокі випадки розгляду справ за позовами банків до вкладників про визнання договорів недійсними (нікчемними) та за позовами вкладників про стягнення коштів за договором банківських вкладів, в яких банки оспорюють дійсність таких правочинів через те, що договори були укладені уповноваженими особами банку, які, зловживаючи службовим становищем, заволоділи коштами вкладників без оформлення реальних договорів банківського вкладу, без внесення договорів до електронних автоматизованих банківських систем і без обліку коштів на банківських рахунках.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Позивач мотивує касаційну скаргу так :

13.1 . Сторони не дотримали письмової форми договору банківського вкладу;

13.2. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою неналежне оформлення касового документа та неправильно застосував висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 6 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16, оскільки обставини в останній стосувались розгляду позову вкладника до банку про повернення вкладу/відшкодування шкоди за умови дотримання письмової форми договору.

14. 25 січня 2018 року позивач подав додаткове пояснення щодо підстав касаційного провадження. Вказує на таке :

14.1. Аргументи позивача додатково підтвердив Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2017 року у справі № 6-109цс17 за позовом ОСОБА_10 до позивача про стягнення коштів за договором банківського вкладу та за зустрічним позовом позивача до ОСОБА_10 про визнання договору банківського вкладу нікчемним.

14.2. У справі № 6-109цс17 Верховний Суду України скасував ухвалу касаційного суду та рішення апеляційного суду і залишив в силі рішення суду першої інстанції про визнання нікчемним укладеного позивачем і ОСОБА_10 договору банківського вкладу;

14.3. Обставини у справі № 6-109цс17 та у справі № 463/5896/14-ц є аналогічними.

14.4. Аргументи позивача також підтверджує обвинувальний вирок Личаківського районного суду м. Львова від 9 березня 2017 року й ухвала Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року у справі № 463/3982/14-к щодо визнання ОСОБА_8 винною, зокрема, у службовому підробленні.

15. 14 серпня 2018 року позивач подав додаткові пояснення. Звертає увагу на таке :

15.1. У позивача з відповідачем не виникали договірні зобов`язання щодо банківського вкладу (депозиту), а мали місце деліктні відносини, в яких ОСОБА_8 , будучи працівником позивача, імітуючи договірні відносини позивача з відповідачем, без укладення депозитних договорів, без відкриття депозитних рахунків і без внесення коштів на ці рахунки через касу банку, заволоділа коштами потерпілої ОСОБА_11 (матері відповідача) у розмірі 49 946 грн (сторінки 60-61 вироку Галицького районного суду м. Львова від 9 березня 2017 року у справі № 463/3982/14-к);

15.2. Відповідач звернувся до позивача з позовом про стягнення коштів за договором банківського вкладу. 14 листопада 2017 року Галицький районний суд м. Львова відкрив провадження у справі № 461/7775/17. Під час розгляду цієї справи відповідач збільшив свої позовні вимоги і просив суд стягнути вклад у розмірі 61 500 грн, 11 009,34 грн процентів на вклад, 39 144,32 грн процентів на вклад за період прострочення повернення коштів, три проценти річних у розмірі 8 391,22 грн, 80 630,43 грн інфляційних втрат і 2 597 760 грн пені, хоча сума заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_12 становила 49 946 грн.

(2) Доводи відповідача

16. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

(1.1) Щодо форми договору банківського вкладу (депозиту)

17. Суд першої інстанції дійшов висновку, що письмова форма договору банківського вкладу не була дотримана, а тому цей договір є нікчемним з огляду на такі обставини :

17.1. 8 липня 2013 року відповідач і ПAT «Державний ощадний банк України» в особі завідуючої відділенням ОСОБА_8 уклали договір банківського вкладу;

17.2. За умовами цього договору відповідач вніс, а банк прийняв на депозитний рахунок № НОМЕР_2 кошти у сумі 61 500 грн строком на 1 рік і 1 місяць під 16,5 % річних;

17.3. Відповідач отримав заяву, в якій: неправильно зазначена назва банку; вказаний неіснуючий дебетний рахунок відділення банку; номер рахунку платника - відмінний від номера, зазначеного у депозитному договорі; сума вкладу відображена у графі «дебет», а не «кредит»; відсутній відбиток печатки (штампу) банку та/або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом.

18. Суд апеляційної інстанції з висновком суду першої інстанції не погодився та вказав на таке :

18.1. 8 липня 2013 року позивач, від імені якого діяла ОСОБА_8 , уклав із відповідачем договір банківського вкладу на суму 61 500 грн. Договір виконаний у письмовій формі, підписаний сторонами, скріплений печаткою. Сторони оформили заяву на зазначену суму;

18.2. На час укладення договору банківського вкладу ОСОБА_8 перебувала у трудових відносинах з позивачем, а саме працювала на посаді завідувача одного з Територіально відокремлених безбалансових відділень (далі - ТВБВ) філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» і мала повноваження на укладення договорів банківського вкладу;

18.3. 8 травня 2014 року ОСОБА_8 була звільнена із займаної посади;

18.4. У провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_8 у заволодінні за попередньою змовою групою осіб чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою її службовим становищем і у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які спричинили тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України;

18.5. У цій кримінальній справі визнаний потерпілим відповідач подав цивільний позов до позивача про стягнення коштів на підставі договору банківського вкладу;

18.6. Не може бути підставою для визнання нікчемним договору банківського вкладу те, що заява не відповідає вимогам Інструкції № 174, а описка чи помилка в номері рахунку не може бути підставою, яка впливає на дійсність правочину.

19. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).

20. Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України).

21. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (частина друга цієї статті).

22. Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

23. Відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу ІV Інструкції № 174 банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

24. Пункт 10.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунка кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

25. Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать, зокрема, заява на переказ готівки (додаток 8) та заява на видачу готівки (додаток 10).

26. Інструкція № 174 визначає зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп`ютерної техніки з відображенням обов`язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом (пункт 1.2 статті 1 розділу IV Інструкції № 174).

27. Відповідно до пункту 1.3 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

28. З огляду на вказане письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (див. висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 6 червня 2012 року у справі № 6-17цс12 і від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14). Квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі (див. також висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 25 квітня 2012 року у справі № 6-20цс12 та від 6 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16).

29. Додержання письмової форми договору є обов`язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником (пункт 2.2 глави 2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516).

30. Банк під час здійснення касових операцій має забезпечувати, зокрема, своєчасне повне оприбутковування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до каси банку, її зарахування на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів і належний внутрішній контроль за касовими операціями (пункт 8 розділу I Інструкції № 174).

31. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія) визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи, і визначає систему контролю за виконанням касових операцій.

32. Відтак, оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.

33. Вказане апеляційний суд не врахував, хоча і встановив, що на момент укладення договору банківського вкладу та видання заяви завідувач відділення ОСОБА_8 була уповноваженою банком особою на вчинення вказаних дій. Заяву підписали як відповідач, так і уповноважена особа позивача. Зміст договору банківського вкладу та заяви підтверджують те, що між банком і вкладником виникли договірні відносини.

34. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що описка чи помилка в номері рахунку за встановлених обставин не впливають на дійсність правочину.

35. Крім того, апеляційний суд вказав, що у провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває кримінальна справа № 463/3982/14-к за обвинуваченням ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , в якій відповідач визнаний потерпілим.

36. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень:

36.1. 9 березня 2017 року Личаківський районний суд м. Львова ухвалив вирок (номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 65222959), яким визнав ОСОБА_8 винною у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України.

36.2. 23 жовтня 2017 року Апеляційний суд Львівської області постановив ухвалу, якою підтвердив вирок суду першої інстанції в частині встановлених обставин кримінального провадження та кваліфікації дій ОСОБА_8 , зокрема, щодо умисного заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, складання завідомо неправдивого офіційного документа та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 70283977).

37. У вирокуЛичаківський районний суд м. Львова у справі № 463/3982/14-к встановив, зокрема, такі обставини :

37.1. 8 липня 2013 року ОСОБА_8 , знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні відповідного ТВБВфілії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк», заволоділа коштами ОСОБА_12 , які остання мала намір внести на банківський рахунок, відкритий на ім`я її сина - ОСОБА_7 , продовживши дію раніше відкритого строкового депозитного вкладу у більшому розмірі шляхом переукладення відповідного договору строком на 13 місяців на суму 61 500 грн під 16,5 % річних;

37.2. Судовий експерт у висновку № 6/558 від 16 вересня 2014 року підтвердив, що підпис від імені ОСОБА_8 на договорі банківського вкладу та на заяві виконаний ОСОБА_8

38. Отже, суди встановили, які дії ОСОБА_8 як уповноваженої особи банку, стосовно якої ухвалений вирок, мали місце, і ці обставини узгоджуються з перевіреними доказами та підтвердженими судом апеляційної інстанції фактами у справі № 463/5896/14-ц.

39. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що 29 листопада 2017 року Верховний Суд України розглянув справу № 6-109цс17 за позовом фізичної особи-вкладника (потерпілої у кримінальній справі № 463/3982/14-к ОСОБА_10 ) до ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів за договором банківського вкладу та за зустрічним позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до фізичної особи-вкладника про визнання договору банківського вкладу нікчемним. Верховний Суд України, як і у справах № 6-17цс12 та № 6-118цс14, теж зазначив, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. У справі № 6-109цс17 Верховний Суд України погодився з висновком суду першої інстанції про те, що заява на внесення готівки не є прибутковим касовим документом, передбаченим Інструкцією № 174, та не засвідчує факт прийняття банком від відповідача готівки, а судам нижчих інстанцій необхідно у порядку, передбаченому процесуальним законом, перевіряти доводи і докази сторін стосовно додержання письмової форми договорів банківського вкладу та щодо розмірів вкладів, досліджувати документи про укладення договорів, перевіряти проведення розрахунків, внесення сум і наводити відповідні висновки у судовому рішенні.

40. З огляду на наведені вище мотиви Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне цей висновок конкретизувати: суди мають у порядку, передбаченому процесуальним законом, перевіряти доводи сторін і досліджувати докази стосовно додержання письмової форми договорів банківського вкладу, враховуючи, що недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.

41. Отже, беручи до уваги зазначений висновок й обставини, встановлені судами у справі № 463/5896/14-ц, Велика Палата Верховного Суду вважає, що, укладаючи договір банківського вкладу, сторони дотримали його письмової форми.

42. Позивач також вказував, що всупереч вимогам чинного законодавства за договором банківського вкладу не відкривався депозитний рахунок, і кошти до каси банку не вносилися.

43. Відповідно до частини третьою стаття 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

44. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частина друга статті 1068 ЦК України).

45. Грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України (пункт 2.1 глави 2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516).

46. Отже, відкриття відповідних рахунків та облік на них коштів у національній та іноземній валютах, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку. Необлікування банком таких коштів не можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору банківського вкладу (депозиту) його письмової форми.

47. Окрім того, за змістом частини першої статті 1058 ЦК України договір банківського вкладу є реальним договором, тобто вважається укладеним у разі прийняття банком від вкладника або від третьої особи на користь вкладника грошової суми. Такі дії вкладника чи третьої особи в його інтересах є необхідною умовою виникнення зобов`язання за договором банківського вкладу, згідно з яким у вкладника з`являється право вимагати від банку повернення суми вкладу та виплати відсотків на неї, а у банку - відповідні обов`язки. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено переданням коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов`язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) та банку (боржника) (див. також висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 6 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16).

48. Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційний суд правильно вказав, що наведений висновок Верховного Суду України не суперечить його висновкам у справах № 6-17цс12 і № 6-118цс14, які Верховний Суд України у справі № 6-352цс16 врахував, формуючи підхід до застосування норм матеріального права у правовідносинах, що виникли у вкладника з банком внаслідок викрадення/привласнення працівниками останнього коштів під час виконання ними їх службових обов`язків.

(1.2) Щодо способу захисту прав позивача

49. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

50. Предметом позову є визнання договору банківського вкладу нікчемним.

51. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

52. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України).

53. Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

54. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

55. З огляду на вказане апеляційний суд у резолютивній частині його рішення дійшов правильного висновку про необхідність відмовити у задоволенні вимоги про визнання договору банківського вкладу нікчемним.

(1.3) Щодо інших доводів касаційної скарги

56. Згідно з частиною першою статті 330 ЦПК України у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

57. Відповідно до статті 325 ЦПК України у вказаній редакції строк на подання касаційної скарги становив двадцять днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

58. Згідно зі статтею 319 ЦПК України у зазначеній редакції рішення апеляційного суду набирало законної сили з моменту його проголошення.

59. Позивач подав касаційну скаргу 5 грудня 2016 року, а додаткові пояснення, які за своїм змістом доповнюють доводи касаційної скарги, 25 січня та 14 серпня 2018 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.

60. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 126 ЦПК України у редакції, чинній на час подання позивачем додаткових пояснень).

61. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду залишає вказані додаткові пояснення без розгляду.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

62. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд(пункт 3 частини першої статті 409 ЦПК України).

63. Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

64. Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

65. З огляду на наведені вище висновки Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції, ухваливши по суті правильне судове рішення, неправильно застосував норми права. А тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, виклавши мотивувальну частину рішення Апеляційного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року в редакції цієї постанови.

(3) Висновки щодо застосування норм права

66. Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України). У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (частина друга цієї статті).

67. Оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства та/чи умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.

68. Відкриття відповідних рахунків та облік на них коштів у національній та іноземній валютах, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку. Необлікування банком таких коштів не можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору банківського вкладу (депозиту) його письмової форми.

69. Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15 16 ЦК України).

70. Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

71. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України).

72. Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

73. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 3 частини першої статті 409, статтями 412 416 418 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

2. Рішення Апеляційного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови; в іншій частині рішення Апеляційного суду Львівської області від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:Н. О. АнтонюкН. П. Лященко С. В. БакулінаО. Б. Прокопенко В. В. БританчукЛ. І. Рогач В. І. ДанішевськаІ. В. Саприкіна О . С . Золотніков О. М . Ситнік О. Р . КібенкоО. С. Ткачук В . С. КнязєвВ. Ю. Уркевич Л. М. ЛобойкоО. Г. Яновська