Мирова угода може бути затверджена під час касаційного перегляду судового рішення, зокрема й при розгляді справи Великою Палатою Верховного Суду (ВП ВС, справа № 910/12230/16, 11.12.18)

Фабула судового акта: Не можна сказати, що цим судовим рішенням Велика Палата Верховного Суду сформувала правову позицію, оскільки відповідно до чинної ст. 307 ГПК України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Але з огляду на раніше існуючу в цьому питанні судову практику, що, ясна річ, базувалась на чинному в той час законодавстві, варто запропонувати увазі читачів цю ухвалу Великої Палати Верховного Суду, якою затверджено мирову угоду між Національним банком України і Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ухвалою також визнані нечинними рішення попередніх судових інстанції і закрито провадження у справі. Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду вона є виконавчим документом.

Користуючись нагодою, варто також нагадати, що за своєю правовою природою мирова угода є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Мирова угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах, вона, як правило виконується добровільно. В іншому випадку мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання.

У разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою: якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

У випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення і затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КГС: Виходячи зі змісту ст. 43 ГПК України, подання апеляційних скарг на ухвали, які не підлягають окремому оскарженню від рішення суду першої інстанції, є зловживанням процесуальними правами (ВС/КГС,справа № 918/361/18, 12.03.19)

ВС/КГС: Чинна та належно оформлена довіреність з необхідним обсягом повноважень є достатнім підтвердженням повноважень адвоката як представника сторони (ВС/КГС № 904/4098/18 від 27.03.2019)

ВС/КГС: Суд має право зупинити провадження на підставі п.7, ст. 228 ГПК України НЕ з моменту ухвали про передачу подібної справи до ВС, а лише тоді, коли ВС постановив ухвалу про прийняття подібної справи до перегляду (№906/1349/15, від 27. 03 2019р.

ВП ВС: Позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається виходячи з розміру грошових вимог позивача (ВП ВС, № 907/9/17, 26.02.19)

У Х В А Л А

11 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/12230/16

Провадження № 12-174гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

Головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Рогач Л.І.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Салівонського С. П., учасники справи:

представники позивача - Палажченко О.О., Сочавський А.З.,

представники відповідача - Петроченко С.О., Бойко С.М.,

представник третьої особи - Кустова Т.В.,

перевірила у судовому засіданні матеріали спільної заяви Національного банку України (далі - НБУ, скаржник), Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (далі - ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» Кашути Д. Є., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про укладання мирової угоди та її затвердження у справі № 910/12230/16 за касаційною скаргою НБУ на постанову Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2017 року (судді Скрипка І. М., Гончаров С. А., Тищенко О. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 23 вересня 2016 року (суддя Демидов В. О.) у справі № 910/12230/16 за позовом ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» Кашути Д.Є. до НБУ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення 1 542 030 195, 56 грн та скасування нарахування пені і

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 вересня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2017 року, позов задоволено частково: стягнуто з НБУ на користь ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» КашутиД.Є. отриманий купонний дохід у розмірі 109 169 091, 80 грн, отриманий дохід від погашення цінних паперів у розмірі 642 578 000 грн; у решті позову відмовлено.

У листопаді 2017 року НБУ подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 23 вересня 2016 року, в якій просив скасувати вказані судові рішення у справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 5 червня 2018 року справу разом з касаційною скаргою НБУ передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п'ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2018 року справу № 910/12230/16 разом з касаційною скаргою НБУ було прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

5 грудня 2018 року НБУ, ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» Кашути Д.Є. та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулися до Великої Палати Верховного Суду зі спільною заявою про укладення мирової угоди та її затвердження, в якій, посилаючись на взаємну згоду сторін, просили затвердити мирову угоду від 5 грудня 2018 року, примірник якої було додано до вказаної спільної заяви.

Відповідно до частин першої - другої статті 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із частиною четвертою статті 192 ГПК України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

За приписами статті 307 ГПК України, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Дослідивши матеріали мирової угоди, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що подана сторонами мирова угода від 5 грудня 2018 року відповідає вимогам статті 192 ГПК України, укладена в інтересах обох сторін та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Велика Палата Верховного Суду затверджує вказану мирову угоду в редакції, викладеній сторонами, та відповідно до статті 307 ГПК України закриває провадження у справі № 910/12230/16.

Одночасно Велика Палата Верховного Суду роз'яснює сторонам правові наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження у справі, передбачені статтею 231 ГПК України, якими є недопущення повторного звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Також 11 грудня 2018 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання, у якому НБУ, посилаючись на частину другу статті 130 ГПК України, у зв'язку з укладенням мирової угоди на стадії перегляду рішення в касаційному порядку, просить повернути з державного бюджету України 50 відсотків сплаченої ним суми судового збору під час подання касаційної скарги у розмірі 124 846, 80 грн.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Частиною четвертою статті 7 Закону № 3674-VI унормовано, що у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. Аналогічні положення містяться у частині другій статті 1З0 ГПК України.

Ураховуючи наведене, мотиви, викладені в клопотанні НБУ щодо повернення 50 відсотків сплаченої ним суми судового збору під час подання касаційної скарги, є обґрунтованими, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 130 192-193 234 235 296 307 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Спільну заяву Національного банку України, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» Кашути Д.Є., Фонду гарантування вкладів фізичних осібпро укладення мирової угоди від 5 грудня 2018 рокута її затвердження у справі № 910/12230/16 задовольнити.

2. Затвердити мирову угоду від 5 грудня 2018 року у справі № 910/12230/16 у наведеній сторонами редакції:

«МИРОВА УГОДА

у справі № 910/12230/16

місто Київ 05 грудня 2018 року

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» (далі - Позивач), код за ЄДРПОУ 33299878, місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса, буд. 7/9, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» КашутиДмитраЄвгеновича, який діє на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 121 від 23.06.2015, рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 193 від 23.10.2015, рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 200 від 04.11.2015, та

Національний банк України (далі - Відповідач), код за ЄДРПОУ 00032106, місцезнаходження: м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, в особі Голови Національного банку України Смолія Якова Васильовича, який діє на підставі Закону України «Про Національний банк України», постанови Верховної Ради України від 15.03.2018 № 2343- VIII, та

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа), код за ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, в особі директора - розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ВорушилінаКостянтина Миколайовича, який діє на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2014 року № 34,

керуючись статтями 192 193 307 Господарського процесуального кодексу України, уклали цю мирову угоду на стадії судового розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/12230/16 (далі - Мирова угода) та дійшли до взаємної згоди про наступне:

1. Предметом цієї Мирової угоди є врегулювання на підставі взаємних поступок спору у господарській справі № 910/12230/16, який виник між сторонами в результаті звернення стягнення на предмет застави 23.06.2015 за Договором застави державних облігацій України № 221/10-14/ДОУ від 08.10.2014 (далі - Договір застави) в рахунок погашення заборгованості Позивача перед Відповідачем за Кредитним договором № 221/10-14/КТ від 08.10.2014 (далі - Кредитний договір).

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2016, що залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі № 910/12230/16, позов задоволено частково:

- визнано до стягнення з Відповідача на користь Позивача:

- отриманий купонний дохід у розмірі 109 169 091,80 грн;

- отриманий дохід від погашення цінних паперів у розмірі 642 578 000,00 грн.

- у задоволенні іншої частини позову відмовлено.

3. Сума заборгованості Позивача перед Відповідачем за основним боргом (тілом кредиту) та відсотками за Кредитним договором станом на 23.06.2015 [дата звернення стягнення на предмет застави за Договором застави] склала 611 946 726,03 грн (шістсот одинадцять мільйонів дев'ятсот сорок шість тисяч сімсот двадцять шість гривень 03 копійки) (далі - Заборгованість за кредитом).

Сума коштів від погашення цінних паперів та отримання купонного доходу (за період з 23.06.2015 до дати погашення) за цінними паперами, що є предметом застави за Договором застави складає 751 747 091,80 грн (сімсот п'ятдесят один мільйон сімсот сорок сім тисяч дев'яносто одна гривня 80 копійок) (далі - Сума погашення).

Різниця між Сумою погашення та Заборгованістю за кредитом становить 139 800 365,77 грн (сто тридцять дев'ять мільйонів вісімсот тисяч триста шістдесят п'ять гривень 77 копійок).

4. Відповідач сплачує Позивачу, а Позивач приймає від Відповідача грошові кошти в сумі 139 800 365,77 грн (сто тридцять дев'ять мільйонів вісімсот тисяч триста шістдесят п'ять гривень 77 копійок), як різницю між Сумою погашення та Заборгованістю за кредитом, що є врегулюванням спору між Позивачем та Відповідачем, який виник в результаті звернення стягнення на предмет застави 23.06.2015 за Договором застави в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.

5. Протягом 10 (десяти) робочих днів з дня затвердження Великою Палатою Верховного Суду цієї Мирової угоди, Відповідач сплачує Позивачеві 139 800 365,77 грн (сто тридцять дев'ять мільйонів вісімсот тисяч триста шістдесят п'ять гривень 77 копійок) шляхом безготівкового перерахування на рахунок Позивача № 373940003 в ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», МФО 380054.

6. З дня затвердження судом цієї Мирової угоди, сторони не матимуть одна до одної жодних майнових та/або немайнових вимог, а саме:

- вимог Відповідача до Позивача щодо заборгованості за Кредитним договором (в тому числі за основним боргом, процентами, штрафом, пенею та будь-якими іншими нарахуваннями) з дати звернення стягнення на предмет застави за Договором застави, що відбулось 23.06.2015;

- вимог Позивача до Відповідача щодо визнання права, витребування майна, відшкодування шкоди, збитків, витрат та/або інших способів відшкодування майнової шкоди, що випливають чи пов'язані з виконанням та/або невиконанням та/або неналежним виконанням умов Договору застави (в тому числі, проте не виключно, реалізацією сторонами своїх прав за ним щодо звернення стягнення на предмет застави), з дати звернення стягнення на предмет застави за Договором застави, що відбулось 23.06.2015;

- вимог Позивача до Відповідача про скасування нарахованої та стягнутої пені за порушення умов Кредитного договору в сумі 21 283 375.93 грн (двадцять один мільйон двісті вісімдесят три тисячі триста сімдесят п'ять гривень 93 копійки);

- вимог Позивача до Відповідача про стягнення процентів та інфляційних нарахувань в порядку статті 625 Цивільного кодексу України.

7. Протягом 10 (десяти) робочих днів з дня затвердження судом цієї Мирової угоди, Відповідач частково сплачує Позивачеві, а Позивач приймає від Відповідача понесені Позивачем судові витрати, у зв'язку зі сплатою судового збору - у сумі 194 281,63 грн (сто дев'яносто чотири тисячі двісті вісімдесят одну гривню 63 копійки) на рахунок Позивача № 373940003 в ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», МФО 380054. Інша частина судових витрат понесених Позивачем покладаються на Позивача, а судові витрати понесені Відповідачем - на Відповідача.

8. Сторони гарантують та підтверджують, що з дня затвердження Великою Палатою Верховного Суду цієї Мирової угоди та після виконання всіх умов цієї Мирової угоди сторони не матимуть і не заявлятимуть в майбутньому одна до одної жодних вимог, претензій тощо з приводу заборгованості за Кредитним договором, предмету, спору та правовідносин, що випливають та/або пов'язані з Договором застави, що забезпечує\забезпечував виконання Позивачем зобов'язань за Кредитним договором.

9. У разі неналежного виконання Відповідачем умов цієї Мирової угоди, Позивач має право подати ухвалу суду про затвердження цієї Мирової угоди для її виконання в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

10. Сторони заявляють, що ані в процесі укладення цієї Мирової угоди, ані в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права та охоронювані законом інтереси будь-яких третіх осіб. Сторони підтверджують, що ця Мирова угода укладена з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і стосуються виключно прав та обов'язків сторін, а умови цієї Мирової угоди не суперечать закону, є виконуваними та такими, що не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

11. Сторони з цією Мировою угодою ознайомлені та заперечень не мають. Наслідки укладення цієї Мирової угоди та її затвердження у справі сторонам відомі та зрозумілі.

12. Ця Мирова угода набуває чинності з дня її затвердження Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/12230/16 і є обов'язковою для сторін.

13. Цю Мирову угоду укладено у чотирьох примірниках: один примірник залишається у Позивача, другий - у Відповідача, третій - у Третьої особи, а четвертий - в матеріалах справи № 910/12230/16.

14. Реквізити та підписи: позивач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» код за ЄДРПОУ 33299878, м. Київ, вул. Щорса, буд. 7/9 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» Кашута Д.Є.; відповідач: Національний банк України код за ЄДРПОУ 00032106, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9 Голова Смолій Я.В.; третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб код за ЄДРПОУ 21708016, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17 Директор-розпорядник Ворушилін К. М.».

3. Визнати нечинними рішення Господарського суду міста Києва від 23 вересня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2017 року у справі № 910/12230/16.

4. Закрити провадження у справі № 910/12230/16.

5. Повернути Національному банку України (код ЄДРПОУ 00032106) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 124 846, 80 грн (сто двадцять чотири тисячі вісімсот сорок шість гривень вісімдесят копійок), сплачений згідно з меморіальним ордером від 7 листопада 2017 року № 1539005737.

6. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року є виконавчим документом.

Підписи: