"Виходите у двір, а там зростає висотка...". Інтерв'ю з директором Асоціації міст України про скандальні зміни у будівництві

Законопроект №5655 "Про містобудівну діяльність" виринув несподівано наприкінці листопада та випереджаючими темпами пройшов усі інстанції, водночас громадським діячам та експертам навіть не надали можливості висловити свою думку на профільному комітеті Верховної Ради. Про це та про багато інших нюансів скандального законопроекту, автором якого є голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк, в інтерв'ю UBR.ua розповів виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Читайте статтю: Три ключових міфи про реформу містобудування - законопроект № 5655

Скажіть, чому Асоціація міст України аж так критикує закон Шуляк?

Ми не говоримо про депутатів, про особистості, ми говоримо про законопроект, про проекти.

Ми з осені чекаємо на розгляд законопроекту №8026 про фінансову підтримку видатків на купівлю газу. Він має забезпечити перерахування грошей теплогенеруючим компаніям, від яких, зокрема, залежить тепло в наших квартирах зараз, в морози. Але нема часу.

Натомість є час терміново продавлювати 5655 – з порушенням регламенту, відсутністю обговорення та навіть можливості для ознайомлення з проектом до його голосування у залі для тих, кому з цими нормами потім працювати.

Таблиці на офіційному сайті не було 28 листопада, коли комітет його підтримав у другому читанні. Нам тоді дали неофіційну таблицю розміром понад дві тисячі сторінок за три дні до комітету. І потім на комітеті не дали можливості мерам висловити всі пропозиції, хоча три дні десятки людей працювали над проектом у різних регіонах України для його доопрацювання на краще. Не дали тоді можливості висловити всі зауваження ані мерам, ані архітекторам, ані нотаріусам.

На 1 грудня, на четвер, проект було поставлено до порядку денного парламенту, але знято з розгляду. Зняли з обіцянкою доопрацювати, оскільки журналісти опублікували заяву НАЗК (Національне агентство із запобігання корупції – ред.) про низку порушень антикорупційних норм та всі учасники системи будівельної діяльності – мери, нотаріуси, архітектори – виступили проти проекту.

Комітет повторно затвердив законопроект у другому читанні 8 грудня, взагалі у закритому режимі. На сайті таблиці цього дня аналогічно не було. І вже 13 грудня у залі, без обговорення, його ухвалюють. Причому того самого дня щодо законопроекту про медіа були обговорення, баталії, компроміси – але не щодо 5655.

Було подано петицію до президента накласти вето, яка в рекордні терміни для історії України, за декілька годин, набрала необхідні 25 тис. голосів і ця кількість продовжувала б зростати понад 42 тисячі, але закрили голосування.

Це щодо процедури проходження.

Бізнес контролюватиме бізнес. Ви бачили десь таке?

А по суті, в чому претензії до закону? Які в нього ризики?

Там, якщо з першого погляду, великий крен на користь будівельників.

Впроваджуються, наприклад, приватні контролюючі органи. Відкриваємо статтю 5 Конституції України. Ми з вами як народ – єдині носії влади в цій країні. Не забудовники, а ми з вами. Стаття 5 Конституції засвідчує наступне. Єдиним носієм влади в Україні є народ, свою владу він реалізує або безпосередньо, або через органи державної влади або місцевого самоврядування.

Законопроект передбачає, що контролюючі функції – а це основа будь-якої влади – передаються від держорганів та органів місцевого самоврядування до приватних структур. Тобто бізнес контролюватиме бізнес. Ви бачили десь таке?

Головне юридичне управління парламенту пише зауваження, вони вважають – щонайменше п'ять положень Конституції, причому основоположних, порушено цим законом.

В чому порушується мандат місцевої влади?

Місцева влада та громадськість позбавляються можливості реального контролю того, що в них будуватиметься в містах, селищах, селах.

У законодавстві існують поняття контролю, нагляду та моніторингу. Так от цим проектом місцевій владі надається завдання моніторити ситуацію. Що таке моніторинг? Це право дивитися, спостерігати без можливості навіть зайти за огорожу об'єкта.

Там і написано, що на об'єкт зайти, потрапити, подивитися, чи правильно там будують чи неправильно, ви не маєте права, навіть якщо це будують у вашому дворі. Провести перевірку за заявою громадськості в цьому випадку також неможливо, прибираються такі можливості, які раніше були. Дають можливість моніторити та сигналізувати "нагору", в центр.

Неможливо з центрального рівня ухвалювати рішення по всій Україні щодо законності всіх спірних забудов.

Вирішили під час війни протягнути сумнівний документ та звинуватили всю країну, всіх, хто висловлював пропозиції, зауваження до цього законопроекту, що вони або недоумкуваті, або корупціонери

Автори закону в принципі й не приховують, що закон втручається у мандат місцевої влади. Що тут не так?

Автори закону стверджують, що розширюють повноваження місцевого самоврядування, але це не так. Вони формально дають передумови створити структуру, але не надають їй повноважень. Ба більше, забирають наявні сьогодні можливості контролю. Зверніть увагу, що проти цього законопроекту виступає все місцеве самоврядування і не лише ми.

Виступає проти проекту також і вся громадськість. Понад 30 найбільших громадських організацій: Центр протидії корупції, "Чесно", "Протасів Яр", "Автомайдан", і це лише Київ. Ми по регіонах навіть не рахували. Численна кількість активістів, архітектори створили за тиждень, поки тривало скандальне просування законопроекту, звернення архітекторів, які воюють на фронті.

Що насамперед схвилювало людей, абсолютно всіх? Порушено демократичні права.

Вирішили під час війни протягнути сумнівний документ та звинуватили всю країну, всіх, хто висловлював пропозиції, зауваження до цього законопроекту, що вони або недоумкуваті, або корупціонери. І тому такий величезний сплеск обурення.

Чому такий поспіх у забудовників провести цей закон зараз, під час війни?

Це зумовлено кількома чинниками. По-перше, розраховують, що увагу людей буде відвернуто війною та важкими умовами: відсутністю світла та ракетними ударами. Напередодні Нового року дають мінімальний час на ознайомлення і великий текст, розраховуючи, що ніхто не буде вчитуватися в нього.

Опора на ті партії, які найближчим часом мають бути за громадським запитом позбавлені мандата. Лише 176 голосів від "Слуги народу", хоча це законопроект лідера партії.

По-друге, день ухвалення закону збігається з тим, що всю увагу громадськості приділено до міжнародних заходів. Засідання Великої сімки про допомогу Україні, у США розглядається питання щодо позбавлення Росії голосу в Радбезі ООН, у Франції відбувається міжнародна конференція щодо допомоги Україні, саме 13 грудня. Це вдалий момент, вікно, аби протягнути закон. Ми інших пояснень щодо такого термінового розгляду проекту не бачимо.

У бюджеті на відновлення виділено понад 20 млрд грн на 2023 рік. Завдяки цьому закону процедури стають комфортними для забудовників

Припустимо, момент обрано підходящий, але якою є мотивація для забудовників поспішати із законом, якщо вони вже й так працюють за усталеною схемою останні 10-15 років?

В законі передбачено "будівельну амністію". Всю "незаконку", яка є на момент набрання чинності законом, буде узаконено автоматично щойно він набуде чинності.

Крім того, у бюджеті на відновлення виділено понад 20 млрд грн на 2023 рік. Зрозуміло, що завдяки цьому закону процедури стають комфортними для забудовників.

Тобто ці гроші будуть освоювати і, щоб не було проблем із дозвільною документацією, просто фактично все дозволяється?

Якщо спрощено сказати, то так. Але не для всіх. Ті забудовники, які можуть собі дозволити контролюючі офіційні приватні структури, будуть у виграші. Решта, як і всі ми, жителі громад, стаємо заручниками монопольних структур.

Автори закону запевняють, що корупції поменшає. Чи це справді так?

Ми вважаємо, що корупції менше не стане, НАЗК писало свої зауваження. Ба більше, монополізується вхід на ринок, обмежується можливість випуску документів, відсутня відповідальність реєстраторів за порушення закону.

Будівельний ринок зараз стоїть, зрозуміло, що держава хоче його розвивати. Хіба не так?

Теоретично так. У законопроекті – не так. Не всі забудовники отримають зиск від цього закону. Просто ще не всі забудовники уважно дочитали закон до кінця.

Ті забудовники, які підтримують закон, ще, можливо, не дочитали його повний текст

Чому закон може бути невигідним для всіх забудовників?

Річ в тому, що такі пільгові умови, які "дарує" законопроект, не зможуть забезпечити всі – лише великі. Від 2 до 5 млн євро потрібно внести як страховий внесок одразу, щоб отримати можливості приватного контролю, а це зможуть зробити лише обрані.

Другий аспект – відбувається монополізація ринку на центральному рівні. Містобудівна палата, 25 осіб, вирішуватиме, кого пускати на ринок, а кого не пускати. Ті забудовники, які підтримують закон, ще, можливо, не дочитали його повний текст.

Ви хочете сказати, що закон рівняється на дуже вузьку групу забудовників, наближену до влади, яку зазвичай називають "столичне будівельне лобі"?

Так. Ви правильно сказали.

Виходить, що повторюється історія з приватними ЖЕКами, коли новобудовами продовжують керувати ті ж самі забудовники, але в особі керуючих компаній, та "доїти" мешканців наддорогими тарифами? Тільки тепер з'являться приватні контролери?

Чому я й сказав, що бізнес контролюватиме бізнес. Сам будуєш, сам контролюєш, сам здаєш в експлуатацію. Згідно із законом, звернення громадян є обов'язковими для розгляду органами державної влади та місцевого самоврядування, але уявіть собі таку ситуацію.

Ви виходите у двір, а у вашому дворі починає "зростати" висотка. Ви приходите до мерії, мерія вам каже: в нас за законом немає повноважень втручатися, вибачте, ми лише моніторимо і разом з вами напишемо до центрального органу. Ви пишете заяву до приватної контори, а в неї один й той самий власник із забудовником, він навіть за законом не зобов'язаний вам відповідати. Кому ви будете скаржитися, в мене питання?

Я ще раз наголошую: цей закон – виклик для суспільства, він нівелює взагалі ту роль, яку відіграє громадськість у житті країни.

Автор: ОЛЕКСІЙ ЄРМОЛЕНКО