Вигоди не буде ще 10 років: FT розкрило реальні перспективи угоди про надра зі США

Угода про надра між Україною та США не призведе до запуску видобутку щонайменше протягом десяти років і потребуватиме значних інвестицій з боку приватного сектору.

Про це повідомляє газета Financial Times.

Угода має на меті залучити інвестиції в українські гірничодобувну й енергетичну галузі, а також створити спільний "інвестиційний фонд для відбудови" з майбутніх прибутків проєктів.

"Це перспектива на 10–15 років — приблизно про такі строки ми говоримо", — сказав Ерік Расмуссен, колишній керівник напряму природних ресурсів у ЄБРР.

Читайте статтю: Україна та США підписали історичну угоду про надра. Що вона передбачає? ТЕКСТ ДОКУМЕНТА

Пітер Браянт, голова консалтингової групи Clareo у сфері гірничої промисловості, зазначив: "Угода майже не знижує ризиків у ланцюжку постачання в найближче десятиліття, оскільки лише відкриття й розробка родовищ займуть принаймні 10 років".

До комерційних природних ресурсів України належать залізна руда, вугілля, літій, графіт і титанові руди. Також Україна є третім найбільшим виробником газу в Європі.

Майбутні проєкти з видобутку нафти й газу також увійдуть до пакету угоди — експерти вважають, що ці напрями можуть реалізовуватись швидше, ніж гірничі.

Однак серйозні перепони — зокрема триваюча війна з Росією, нестача геологічних даних, пошкоджена інфраструктура та ризики корупції — ускладнюють ситуацію. Враховуючи ці фактори, перші мінерали з нових шахт за цією угодою можуть з’явитися не раніше 2040 року.

Міністерка економіки Юлія Свириденко, яка підписала угоду, заявила в четвер, що фонд запрацює "протягом кількох тижнів".

Однак до реальних результатів ще далеко: потрібні роки геологічної розвідки, перш ніж буде створено техніко-економічне обґрунтування і почнеться залучення коштів на розробку.

Фонд реконструкції США та України охоплює лише нові проєкти, тому вже наявні об’єкти, такі як шахти Ferrexpo (залізна руда) чи родовище Шиманівське, яке розробляє канадська Black Iron, під дію угоди не підпадають.

Водночас генеральний директор Black Iron Метт Сімпсон вважає, що проєкт Шиманівське залишиться важливим "для залучення інвестицій з-за кордону після завершення війни". За його словами, однією з головних проблем буде "дефіцит кваліфікованих кадрів", адже в Україні з радянських часів майже не будували нові шахти.

Навіть українські посадовці визнають, що на прибутки фонду доведеться чекати довго.

"Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки й доходи фонду не розподілятимуться, а реінвестуватимуться в Україну — у нові проєкти та відбудову", — написала Свириденко в X (Twitter) у день підписання угоди.

Ще однією проблемою є доступ до радянських геологічних карт і даних — більшість із них засекречено через війну. Експерти також наголошують, що з огляду на довгу історію гірничої промисловості України, найперспективніші родовища можуть уже бути вичерпані.

Нагадаємо:

8 травня Верховна Рада проголосувала за ратифікацію угоди про створення спільного інвестиційного фонду між Україною та США. За проголосували 338 депутатів. Ніхто з народних обранців не утримався та не був проти.

1 травня Міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів США підписали угоду щодо мінералів.

"Спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессантом підписала Угоду ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна", - написала Свириденко.

"Сполучені Штати віддані справі сприяння припиненню цієї жорстокої та безглуздої війни. Ця угода чітко сигналізує Росії, що адміністрація Трампа віддана мирному процесу, в центрі якого – вільна, суверенна і процвітаюча Україна в довгостроковій перспективі.

Раніше повідомлялося, що міністерство економіки України оприлюднило текст меморандуму зі США щодо завершення офіційної угоди про економічне партнерство та інвестиційний фонд для відбудови. Текст було оприлюднено на сайті Мінекономіки.

Так, йдеться про те, що угода передбачатиме створення фонду інвестицій у відбудову України.

12 травня Зеленський підписав ратифікацію угоди про надра зі США.

Бюджетний комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити в першому читанні законопроєкт №13256, який вносить зміни до Бюджетного кодексу для реалізації "угоди про копалини" між Україною та США.