Відсутність печатки Державтоінспекції у дозволі на розміщення зовнішньої реклами НЕ СВІДЧИТЬ про незаконність дозволу (КАС/ВС у справі № 488/1537/16-а від 08.09.2021)

Фабула судового акту: Печатки-печатки… З 2017 року використання печаток суб’єктами господарювання не є обов’язковим. Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Що стосується органів державної влади, то відсутність печаток і до цього часу спричиняє спори.

У цій справі позивач звернувся до суду з позовом визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету міської ради про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Так, згідно з ч. 1 та 3 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів.

У разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування дозвіл погоджується з Державтоінспекцією.

Виходячи з тексту судового рішення, у цій справі в дозволі на розміщення зовнішньої реклами був відсутній відтиск печатки з Державтоінспекції.

Відповідно до вимог п. 74 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМ України від 30 листопада 2012 року №1242, відбиток печатки, на якій зазначено найменування установи або її структурного підрозділу (без зображення герба), ставиться також на копіях документів, що надсилаються в інші установи, та на розмножених примірниках розпорядчих документів у разі розсилання.

Рішенням районного суду позов задоволено.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення виходив із того, що позивачем було здійснено комплекс дій, спрямованих на отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а саме подано заяви, встановлено пріоритет на розміщення, виконано ряд дій із погодження розміщення зовнішньої реклами.

Погоджуюсь з позицією суду першої інстанції в контексті того, що формальна відсутність печатки на документі не може бути підставою скасування по суті законного рішення про видачу дозволу.

Судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції.

Позиція ВС у справі: ВС погодився з позицією суду першої інстанції та зазначив, що дозвіл на розміщення зовнішньої реклами не є копією документу, що надсилається в інші установи та не є розмноженим примірником розпорядчого документа у разі його розсилання.

Отже, відсутність печатки Державтоінспекції у дозволі на розміщення зовнішньої реклами не свідчить про незаконність дозволу.

Аналізуйте судовий акт: Відмова у видачі дозвільного документа за підставами, не передбаченими законами, не допускається, а відтермінування прийняття рішення є прихованою формою відмови і суперечить закону (ВС/КАС,справа №813/4989/17, 18.10.18)

Департамент містобудування та архітектури - орган, який зайвий у погодженні дозволу на розміщення рекламних засобів (ОАС м. Києва, справа № 826/5929/18 від 21 вересня 2018 р.)

За умови розміщення реклами на транспорті з дотриманням вимог безпеки і ПДД забороняється вимагати від власників транспортних засобів отримання дозволів, погоджень, інших документів щодо розміщення реклами (справа № К/800/31728/17, 14.12.17)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 488/1537/16-а

адміністративне провадження № К/9901/49481/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Сервіс-капітал» (далі - ПП «Сервіс-капітал») на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів: Стас Л.В. (головуючий), суддів: Косцової І.П., Турецької І.О. у справі за позовом Приватного підприємства «Сервіс-капітал» до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, третя особа: управління містобудування та архитектури Миколаївської міської ради, про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У квітні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 - визнати незаконним та скасувати пункт 1.32 розділу 1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25 березня 2016 року №295 «Про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві»;

1.2 - зобов`язати виконавчий комітет Миколаївської міської ради розглянути питання щодо надання ПП «Сервіс Капітал» дозволів на розміщення зовнішньої реклами у вигляді: 1. рекламних засобів типу «призматрон» розміром 6.0 х 3.0 м. за адресами: 1) пр. Леніна ріг вул. Садової, 5 (бульварна частина); 2) пр. Леніна ріг вул. Рюміна (бульварна частина); 3) пр. Леніна ріг вул. 8 Березня (бульварна частина); 4) пр. Леніна ріг вул. Пушкінської (бульварна частина); 2. двосторонні рекламні засоби розміром 6.0 х 3.0 м. за адресами: 1) пр. Жовтневий, навпроти міжміського автовокзалу; 2) вул. Дзержинського, 51.

2. Корабельний районний суд м. Миколаєва постановою від 26 вересня 2017 року позов задовольнив.

2.1 Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення виходив із того, що позивач здійснив комплекс дій, спрямованих на отримання відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а саме подано заяви, встановлено пріоритет на розміщення, виконано ряд дій із погодження розміщення зовнішньої реклами.

З огляду на це суд зробив висновок про те, що у судовому засіданні відповідач не довів правомірність відмови позивачу у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

3. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 березня 2018 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.

3.1 Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову виходив із того, що позивач у спірних відносинах не дотримався вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві, затверджених виконавчим комітетом Миколаївської міської ради рішенням від 4 жовтня 2011 року №1015. Форма дозволу на розміщення зовнішньої реклами є додатком до цих Правил і передбачає, що у погоджувальній частині має міститись підпис уповноваженої особи, її ініціали та прізвище, а також відповідна печатка органу Державтоінспекції. Однак цих реквізитів погоджувальна частина дозволу не містить

За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що відсутність у погоджувальній частині дозволу необхідних реквізитів свідчить про не погодження належним чином дозволів з органами Державтоінспекції. Тому, на думку суду, відповідач довів правомірність прийнятого ним рішення від 25 березня 2016 року №295 про відмову у видачі позивачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:

4.1 25 березня 2016 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення №295 «Про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві», пунктом 1.32 якого відмовлено ПП «Сервіс Капітал» у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами у вигляді: рекламних засобів типу «призматрон» розміром 6.0 х 3.0 м. за адресами: пр. Леніна ріг вул. Садової, 5 (бульварна частина); пр. Леніна ріг вул. Рюміна (бульварна частина); пр. Леніна ріг вул. 8 Березня (бульварна частина); пр. Леніна ріг вул. Пушкінської (бульварна частина); двосторонні рекламні засоби розміром 6.0 х 3.0 м. за адресами: пр. Жовтневий, навпроти міжміського автовокзалу; вул. Дзержинського, 51. Підставою для відмови у наданні такого дозволу відповідач зазначив: у погоджувальній частині примірників дозволів на розміщення зовнішньої реклами відсутня печатка УДАІ УМВС України в Миколаївській області, дозволи погоджено раніше ніж подано примірники дозволів.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5.1 Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права. Зокрема, він вказує на те, що суд апеляційної інстанції під час перегляду справи до спірних правовідносин неправильно застосував норми частини п`ятої статті 4-1 Закону України від 6 вересня 2005 року №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №2806-ІV), не застосував нормативно-правові акти, що регулювали діяльність УДАІ УМВС України в Миколаївській області.

Зокрема, у частині порушення застосування судом апеляційної інстанції норм частини п`ятої статті 4-1 Закону №2806-IV доводи позивача полягають у тому, що ця норма містить виключні підстави для відмови у видачі документів дозвільного характеру. Зазначені підстави відмови відповідачем позивачу у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами до переліку таких не належать.

Також позивач наголошує на тому, що нормативно-правовими актами щодо організації роботи У(В)ДАІ ГУМВС, УМВС України в АРК Крим, містах Києві і Севастополі на час погодження дозволів таке погодження або висновок за результатами їх розгляду підписується керівниками У(В)ДАІ ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. На основних кресленнях, дозволах згодах, паспортах тощо робиться відмітка про погодження (вихідний №, дата), ставиться підпис виконавця та завіряється печаткою (штампом). Згідно доводів особи, яка подала касаційну скаргу, саме у такому порядку були погоджені дозволи співробітниками Державтоінспекції.

6. Відповідач заперечень чи відзиву на касаційну скаргу не подав.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом №2806-IV, відповідно до частини п`ятої статті 4-1 якого підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

10. Згідно з частинами першою та третьою статті 16 Закону України від 3 липня 1996 року №270/96-ВР "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

11. Згідно пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

12. Відповідно до підпунктів 5.20, 5.21, 5.22 пункту 5 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві заявник повинен погодити дозвіл з наступними органами: власником (розпорядником, користувачем) місця або уповноваженим ним органом (особою); управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради.

На вимогу Робочого органу дозвіл погоджується з: Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування; відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об`єктів природно-заповідного фонду у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках історії та архітектури, у межах зон охорони таких пам`яток і в межах об`єктів природно-заповідного фонду; утримувачем інженерних комунікацій -у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій у формі схеми розміщення рекламної конструкції, що є невід`ємною частиною дозволу.

Зазначені вище органи та особи погоджують дозвіл протягом п`яти робочих днів з дати звернення заявника. Погодження дійсне протягом строку дії дозволу.

Перелік документів, органів та осіб, з якими погоджується дозвіл, є вичерпним.

13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції послався на відсутність на дозволі відтиску печатки, зазначення прізвища і ініціалів працівника Державтоінспекції як на підставу для відмови у задоволенні позову. При цьому цей суд в обґрунтування свого висновку послався на вимоги пункту 74 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМ України від 30 листопада 2012 року №1242, який встановлював, що відбиток печатки, на якій зазначено найменування установи або її структурного підрозділу (без зображення герба), ставиться також на копіях документів, що надсилаються в інші установи, та на розмножених примірниках розпорядчих документів у разі розсилання.

Відбиток печатки ставиться таким чином, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи, або на окремо виділеному для цього місці з відміткою "МП".

14. Проте дозвіл на розміщення зовнішньої реклами не є копією документу, що надсилається в інші установи та не є розмноженим примірником розпорядчого документа у разі його розсилання. За таких обставин судом апеляційної інстанції помилково до спірних правовідносин застосовано вимоги пункту 74 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМ України від 30 листопада 2012 року №1242.

15. Крім того, пунктом 73 цієї Типової інструкції встановлено, що на документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється гербовою печаткою установи.

Перелік інших документів, підписи на яких необхідно скріплювати гербовою печаткою, визначається установою на підставі нормативно-правових актів та примірного переліку документів, підписи на яких скріплюються гербовою печаткою (додаток 7), в інструкції установи. У свою чергу додаток 7 не містить серед переліку документів, підписи на яких необхідно скріплювати гербовою печаткою, документів дозвільного характеру.

16. На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади" Наказом МВС України від 23 серпня 2012року №747 затверджено Інструкцію з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, додаток 1 до якої також не містить документів дозвільного характеру серед переліку тих, які засвідчуються гербовою печаткою.

17. За такого правового регулювання спірних правовідносин суд касаційної інстанції приходить до висновку про те, що скасовуючи рішення суду першої інстанції по справі та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позову суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин вимог частину п`яту статті 4-1 Закону №2806-IV, вимог Наказу МВС України від 23 серпня 2012 року №747 про затвердження Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України та неправильно застосував норми пункту 74 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМ України від 30 листопада 2012 року №1242 і не застосував пункт 73 цієї Типової інструкції.

18. З огляду на вказані обставини, а також на підтвердження під час розгляду судами попередніх інстанцій цієї справи листом відділу превентивної діяльності ГУНП в Миколаївській області від 19 червня 2016 року №222/23/2-2016 факту погодження дозволів на розміщення зовнішньої реклами Державтоінспекцією шляхом проставляння відтиску штампа з підписом та ПІБ посадової особи, яка погодила дозвіл, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є обґрунтованим, а судом апеляційної інстанції скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

19. Також суд касаційної інстанції зауважує, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позиція під час оскарження рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25 березня 2016 року №295 «Про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві» іншими суб`єктами господарювання саме з питань правомірності відмови у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами через відсутність на дозволі гербової печатки органів Державноінспекції. При цьому було зроблено висновок про те, що вказана підстава для відмови у видачі документів дозвільного характеру не передбачена частиною п`ятою статті 4-1 Закону №2806-IV (постанови від 20 серпня 2019 року, 5 серпня 2020 року, 18 червня 2021 року (справи №№490/4255/16-а, 490/5593/16-а, 490/3737/16-а, відповідно).

20. Згідно статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 327, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Сервіс-капітал» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року - скасувати, а постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26 вересня 2017 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: В.М. Бевзенко С.Г. Стеценко