28.11.2019 | Автор: Понзель Марина Генадіївна    Просмотров:  470
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Від конфіскації до в'язниці: як в Україні (знову) каратимуть за незаконне збагачення

Закон про повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення набув чинності. Проте посадовці, щодо яких раніше проводили розслідування, не підпадають під нові норми, пише dw.com

В Україні у четвер, 28 листопада, набув чинності закон, яким було відновлено кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Нагадаємо, що запровадження кримінальної відповідальності за незаконне збагачення було важливою передумовою отримання Україною безвізового режиму з ЄС та співпраці з МВФ, тож у 2014 році відповідна стаття з'явилась у кримінальному законодавстві України. Однак у 2017-му група народних депутатів, частина з яких були фігурантами кримінальних справ за цією статтею, звернулись до Конституційного суду України, який у лютому 2019 року визнав відповідну норму Кримінального кодексу неконституційною. У підсумку Національне антикорупційне бюро (НАБУ) було змушене закрити понад 60 проваджень щодо незаконного збагачення на півмільярд гривень. Цю ситуацію гостро критикували на Заході, а українські політики до цього часу змагалися за кращий варіант для повернення втраченої статті до КК.

Вспомните новость: Рада вернула уголовную ответственность за незаконное обогащение

Кримінальне покарання та конфіскація активів

У результаті після кількох місяців доопрацювань Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт. Новий документ не лише відновив кримінальну відповідальність, а і запровадив механізм цивільної конфіскації незаконно здобутого майна.

На вечірньому засіданні у четвер, 31 жовтня, народні депутати доволі швидко "пройшли" понад 300 правок до другого читання. Примітно, що першою на розгляді була правка від Ярослава Дубневича, з якого раніше у цей день парламентарі зняли недоторканність і який сам фігурував у справі НАБУ щодо незаконного збагачення.

"Гарний жарт", - іронізував депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко. Сам він застерігав, що закон може стосуватися будь-якого громадянина України, і що нібито майно можна буде арештувати без відома людини та її присутності на суді. Голова антикорупційного комітету Анастасія Красносільська ("Слуга народу") натомість переконувала, що до другого читання запропонували формулу, яка дозволяє збалансувати захист прав третіх осіб, а запроваджені механізми будуть доступні лише НАБУ, антикорупційній прокуратурі та антикорупційному суду, тому про жодні зловживання з боку не реформованих органів не може йтися.

Відповідно до нового закону чиновники підлягатимуть кримінальній відповідальності, якщо їх активи перевищують законні доходи на понад на 6,5 тисяч неоподаткованих мінімумів (близько 6,2 мільйона гривень). За це передбачається ув'язнення від 5 до 10 років з позбавленням права займати певні посади. Також може бути застосована спеціальна конфіскація активів. Якщо таке майно оцінюється від одного до шести мільйонів гривень - його конфісковуватимуть у цивільному процесі, а посадовця звільнять. "Ці два механізми працюватимуть разом", - наголосила Красносільська й уточнила, що цивільна конфіскація є цивілізованою європейською практикою.

У порівняні зі скасованою статтею, у новій редакції значно підвищили порогову суму для кримінальної відповідальності. Раніше вона передбачала близько одного мільйона гривень. Кінцеве рішення про 6,2 мільйона і експерти, і самі депутати називають компромісним для різних сторін. Мовляв, такий люфт необхідний для того, аби швидше забрати необґрунтовані активи через цивільну конфіскацію, оминаючи складні кримінальні процеси.

"Старі гріхи списалися"

Водночас криміналізація незаконного збагачення не має зворотної дії в часі. Тобто покарати чиновників, які набули незаконне майно до вступу в дію закону, неможливо, кажуть фахівці. Відповідно, жодного з посадовців, щодо якого НАБУ раніше проводило розслідування, але змушене було закрити провадження, до кримінальної відповідальності притягнути уже не зможуть.

"Закриті справи треба відкривати по-новому, за новими обставинами... Тобто старі гріхи списалися Конституційним судом", - коментує для DW експерт з кримінального права і проблем корупції Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

Певну частину цих активів можна було б спробувати повернути державі через механізм цивільної конфіскації. Однак, як зауважує юридичний радник міжнародної правозахисної організації Transparency International Україна Марія Лисенко, враховані до другого читання правки нівелювали ці шанси. "Зворотна дія, яку пропонували в цивільній частині (спочатку на чотири, потім на три роки) мала високий ризик бути визнаною неконституційною, за нею можна було б отримати велику кількість звернень до Європейського суду з прав людини. Її справедливо виключили", - резюмує юристка.

Згадайте новину: ЄС пропонує Верховній Раді допомогу з підготовкою законів про незаконне збагачення

Формальні перемоги

Загалом фахівці позитивно оцінюють відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. "Без нього неможливо покарати чиновника, який на зарплату в тисячу доларів купує елітні будинки та автівки за значно більші кошти. Тепер чиновникам не вийде прикриватися родичами-роботягами, на яких все незаконно набуте можна записати і сказати, що це заробили вони", - прокоментував голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

У Transparency International зазначають, що формально відновлена криміналізація відповідає вимогам західних партнерів. "А от як вона діятиме і чи буде ефективною, залежатиме насамперед від українських органів правопорядку", - говорить Марія Лисенко. Вона зауважує, що нинішня редакція статті про кримінальну відповідальність сформульована набагато чіткіше, у ній не порушена презумпція невинуватості. Відповідно, у Конституційного суду не має виникнути сумнівів щодо законності положення. Однак експертка переймається не до кінця виписаним механізмом цивільної конфіскації. Зокрема, чи зможе держава гарантувати повноцінний захист права власності особи на майно, рівність сторін в межах цивільного процесу.

Хиткі моменти для прокурорів

Юристка Transparency International говорить про те, що існують ризики в обрахуванні вартості та розподілу суми незаконних активів. Тобто у прокурорів будуть важелі, аби розв'язати питання на чиюсь користь. "Цивільний процес може стати способом уникнення кримінальної відповідальності. І тут все залежатиме від того, наскільки доброчесно функціонуватиме прокуратура", - каже Лисенко. Вона прогнозує значний ризик, коли спершу реєструватимуть безліч кримінальних проваджень, а потім доказова база з них "перетягуватиметься" в цивільні.

Микола Хавронюк із Центру політико-правових реформ також застерігає, що жоден із механізмів не є простим для втілення, а тому блискавичних результатів чекати не варто. "Має пройти певний період. Щоб спочатку ця стаття почала діяти, люди почали розуміти, що їм не можна робити, що суперечить закону, і після того вже можна ставити питання про їхню кримінальну відповідальність", - пояснює співрозмовник.

Нагадаємо, ущо в Генеральній прокуратурі привітали ухвалення закону. Генпрокурор Руслан Рябошапка вважає, що він сприятиме якнайшвидшому відновленню справедливості та дасть змогу притягнути до відповідальності осіб, "які нажилися, обіймаючи державні посади".

Згадайте новину: Президент України подав до Верховної Ради законопроект про відновлення покарання за незаконне збагачення топ-чиновників

Автор новини:Ольга Журавльова

470
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


1
Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ