Вирішення питання про розподіл судових витрат відбувається і при ухваленні процесуальних судових рішень та покладається на сторону проти якої таке рішення ухвалене, в тому числі на Держказначейство (ВАСУ у справі №820/19471/14)

Фабула судового акту: В даній справі позивач оскаржив незаконну ухвалу суду про повернення позовної заяви мотивуючи тим, що позивачем не усунуто недоліки. Суд апеляційної інстанції розглянувши скаргу позивача скасував ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, проте «забувся» вирішити питання про розподіл судових витрат, зокрема не визначив сторону справи з якою повинен бути стягнутий судовий збір за розгляд апеляційної скарги. Для цього за зверненням позивача судом апеляційної інстанції було ухвалене додаткове рішення, яким судовий збір за розгляд апеляційної скарги на процесуальну ухвалу суду першої інстанції було стягнуто з відповідача у справі – Держказначейство.

«Обурене» Дерказначейство оскаржило додаткове рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку. Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що судовий збір не повинен стягуватись з відповідача, оскільки суд апеляційної інстанції не вирішував справу по суті, а скасував лише процесуальну ухвалу суду першої інстанції. ВАСУ залишив додаткове рішення суду касаційної інстанції без змін і зазначив, що зі сторони, яка програла спір стягуються не тільки судові витрати понесені у зв’язку з ухваленням рішень по суті у справі, а і всі інші витрати пов’язані з ухваленням процесуальних рішень у справі.

Отже, перемагаємо і незважаючи на суму стягуємо з суб’єктів владних повноважень, зокрема Держказначейства, все що витратили на справу, в тому числі судовий збір до останньої копійчини. Саме за це чиновників, що порушили закон можуть дисциплінарно покарати ( а не за їх незаконні рішення, дії або бездіяльність).

Аналізуйте судовий акт: Суд НЕ має право повертати скаргу без розгляду, якщо не подобається документ про сплату судового збору, а зобов’язаний витребувати від особи підтвердження сплати збору від Держказначейства (ВГСУ у справі № 910/10286/16 від 9 листопада 2016р.)

За подання апеляційної чи касаційної скарги при оскарженні постанови про адміністративне правопорушення судовий збір НЕ сплачується (ВСУ від 13 грудня 2016 р. у справі 306/17/16-а)

З0 днів дає суд фіскальному органу для надання доказів про відсутність коштів для сплати судового збору за подання касаційної скарги і попереджає, що без подання - залишить скаргу без розгляду (ВАСУ від 15 листопада 2016р., К/800/30652/16)

Мінливий ВСУ: цього разу вирішив звільнити споживача від сплати судового збору за розгляд його скарги у суді на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» (ВСУ від 29 листопада 2016 р. у справі 761/14537/15-ц)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2015 м. Київ К/800/6641/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Іваненко Я.Л., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області на додаткову ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області, треті особи: начальник Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області Мільфанова Олена Василівна, прокурор Московського району м.Харкова, про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області, треті особи: начальник Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області Мільфанова Олена Василівна, прокурор Московського району м.Харкова, з вимогами про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2014р. позовну заяву повернуто ОСОБА_2 в зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви , яку залишено без руху.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, вищевказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Додатковою ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. задоволено заяву ОСОБА_2 про прийняття додаткової ухвали та стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Червонозаводському районі м. Харкова на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 60,90 грн.

У касаційній скарзі представник Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області просить скасувати додаткову ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. з тих підстав, що справу не вирішено судом апеляційної інстанції по суті, тому були відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 1 ст. 94 цього Кодексу якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає зміст ухвали суду апеляційної інстанції, передбачено, що ухвала суду апеляційної інстанції складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

При цьому за нормами вказаної статті в резолютивній частині ухвали зазначається висновок суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, розподіл судових витрат та строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015р. задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2, який сплатив за подання апеляційної скарги 60,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням у справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про присудження на його користь понесених витрат зі сплату судового збору.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалювати додаткове судове рішення з питань розподілу судових витрат, оскільки не вирішив спір по суті позовних вимог, не ґрунтуються на вищевказаних положеннях Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області залишити без задоволення, а додаткову ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач В.М. Кочан

судді Я.Л. Іваненко

С.С. Пасічник