Відмова у державній реєстрації правомірна оскільки присвоєння поштової адреси об’єкту нерухомості підтверджується безпосередньо рішенням виконкому, а не листом із посиланням на таке рішення (ВАСУ від 17 березня 2016р.)

Фабула судового акту: Необхідно розрізняти документ - рішення виконкому органу місцевого самоврядування про присвоєння поштової адреси будівлі та документ - лист виконкому із посиланням на рішення виконкому про присвоєння поштової адреси будівлі. У цій справі нерухоме майно складалось з декількох об’єктів і було поділено між різними особами, одна з яких спробувала виділене майно зареєструвати. Державному реєстратору про реєстрації прав на нерухоме майно не вистачило листа, і він затребував саме рішення. Саме рішення заявником надано не було, тому державний реєстратор відмовив у реєстрації права власності. Як показав подальший хід подій листа не вистачило і суду касаційної інстанції.

І державний реєстратор і ВАСУ послались на п. 58 Порядку проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на об’єкт нерухомого майна, який передбачає, що: «на об'єкт нерухомого майна, який поділяється (у тому числі у результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів) або частка з якого виділяється, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на об'єкт нерухомого майна, який поділяється або частка з якого виділяється, подає: технічні паспорти на новостворені об'єкти нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння новоствореному об'єкту нерухомого майна окремої адреси.»

Отже, позиція ВАСУ чітка: підтверджуючим документом про присвоєння поштових та юридичних адрес є саме рішення виконавчого комітету , а лист міської ради з посиланням на вказане рішення виконкому носить інформаційний характер.

Дивно, чому заявник маючи лист не сходив та не отримав засвідчене печаткою рішення міської ради, а віддав перевагу судовому оскарженню. У результаті заявник програв: ВАСУ скасував судові акти суду першої та апеляційної інстанцій та відмовив у задоволенні позову.

Аналізуйте судовий акт: Спір юр. особи з Реєстраційною службою з приводу державної реєстрації права оренди на земельну ділянку підвідомчий адмінсудам (ВСУ від 15 листопада 2016р. у справі № 21-3030а16)

Підвідомчість: спір фізичної особи з державним реєстратором прав на нерухоме майно розглядається за правилами цивільного судочинства (СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ ТРЬОХ ПАЛАТ ВСУ у справі № 21-41а16 від 14 червня 2016 р.)

Реєстраційна дія є законною навіть якщо існує заборона суду про її вчинення і про цю заборону не знає державний реєстратор в момент вчинення (ВАСУ від 13 вересня 2016р. у справі К/800/18277/16)

Підсудність оскарження дій державного реєстратора: адміністративні суди продовжують розглядати такі спори незважаючи на рішення ВСУ у справі № 21-41а16 від 14 червня 2016р. (Окружний адмін. суд м. Києва від 09 вересня 2016р. у справі № 826/11931/16)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2016 р. м. Київ К/800/45139/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Смоковича М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року у справі №820/3815/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ВРЄМЯ 2050" до Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 р. товариство з обмеженою відповідальністю „ВРЄМЯ 2050" звернулося в суд з позовом до Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни, Міністерства юстиції України, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України № 20200855 від 23.03.2015 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язати Державну реєстраційну службу України зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на головний виробничий корпус - рік побудови 1970, кількість поверхів-2, матеріал стін-залізобетон, площа 37474,00 кв. м, розподільчий пункт-рік побудови 1970, кількість поверхів-2, матеріал стін-залізобетон, площа 240,60 кв. м, що знаходиться за адресою Чернігівська обл. Бахмацький район м.Бахмач вул. Чернігівська б.60 С за ТОВ „ВРЄМЯ 2050" .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані дії та рішення відповідної сторони є такими, що суперечать приписам діючого законодавства України, порушує його законні права та інтересів і потребує судового захисту.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 3 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, заявлений позов задоволений. Визнане протиправним та скасоване рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України №20200855 від 23.03.2015 року про відмову товариству з обмеженою відповідальністю „ВРЄМЯ 2050" у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно: головний виробничий корпус - рік побудови 1970, кількість поверхів-2, матеріал стін-залізобетон, площа 37474,00 кв. м, розподільчий пункт-рік побудови 1970, кількість поверхів-2, матеріал стін-залізобетон, площа 240,60 кв. м, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, вул. Чернігівська, буд. 60 С. Зобов'язано Державну реєстраційну службу України зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на головний виробничий корпус - рік побудови 1970, кількість поверхів-2, матеріал стін-залізобетон, площа 37474,00 кв. м, розподільчий пункт-рік побудови 1970, кількість поверхів-2, матеріал стін-залізобетон, площа 240,60 кв. м, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, вул. Чернігівська, буд. 60 С за товариством з обмеженою відповідальністю „ВРЄМЯ 2050" (юридична адреса: 61052 м. Харків вул. Карла Маркса б. 4, код ЄДРПОУ 37877340).

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Міністерство юстиції України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задовленні позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що з 11.07.2014 року ТОВ „ВРЄМЯ 2050" є власником комплексу будівель, які знаходяться за адресою Чернігівська обл. Бахмацький р-н. м. Бахмач вул.Чернігівська 60, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії НОМЕР_1, виданого 11.07.2014 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу.

У грудні 2014 року ТОВ „ВРЄМЯ 2050" прийняло рішення про виділення деяких об'єктів нерухомого майна із комплексу будівель, які знаходяться за вказаною адресою.

ТОВ „ВРЄМЯ 2050" 27.02.2015 року подало заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до Реєстраційної служби Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області, яка була прийнята державним реєстратором за реєстраційним номером 10403453, про реєстрацію права власності на головний виробничий корпус - рік побудови 1970, площа 37474,00 кв. м, та розподільчий пункт - рік побудови 1970, площа 240,60 кв. м, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл. Бахмацький р-н. м. Бахмач вул.Чернгівська б. 60 С.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Молдовановою Г.М. Державної реєстраційної служби України 23.03.2015 року за реєстраційним номером 20200855 розглянута заява позивача та прийняте рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Рішення мотивоване тим, що подані документи ТОВ „ВРЄМЯ 2050" не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме, що позивачем не наданий документ, який підтверджує присвоєння новоствореному об'єкту нерухомого майна окремої адреси. Наданий заявником лист Бахмацької міської ради, в якому зазначено, що об'єкту присвоєна адреса не є належним документом, оскільки носить інформативний характер.

Судами також встановлено, що 27.02.2015 року позивачем поданий разом із заявою про реєстрацію права власності лист Бахмацької міської ради, зі змісту якого вбачається, що відповідно до п.1 рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради від 29.09.2008 року №237 та згідно нумерації містобудівного кадастру та плану забудови міста Бахмач, присвоєна наступна конкретна поштова та юридична адреса нежитловій будівлі головного виробничого корпусу ТОВ „ВРЄМЯ 2050": м. Бахмач, вул. Чернігівська, 60С.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи заявлений позов послалися на ті обставини, що Державним реєстратором безпідставно не взятий до уваги документ, виданий позивачу Бахмацькою міською радою у вигляді листа про присвоєння поштової адреси, чим було позбавлено ТОВ „ВРЄМЯ 2050" державної реєстрації права власності на головний виробничий корпус. Державний реєстратор не є особою, яка вправі вирішувати чи є рішення органу місцевого самоврядування належним документом чи ні, чи носить він інформаційний характер чи є документом який підтверджує настання певного факту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

За обставинами справи між сторонами виник спір щодо законності рішення Державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав не надання рішення виконавчого комітету ради про присвоєння адреси об'єкту реєстрації.

Згідно ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. №1952-ІV (далі за текстом - Закон №1952) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Державній реєстрації, відповідно до ч.4 ст.15 Закону №1952, підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно ч.1 ст.15 Закону №1952, державна реєстрація прав та їх обтяжень, проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно ч.2 ст.9 Закону №1952 державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8.1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Положеннями ч.4 ст.9 Закону №1952 передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно ч.2 ст.30 Закону №1952 дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

Порядок подання заяви про державну реєстрацію врегульований Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2013р. №868 (далі за текстом - Порядок).

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав, відповідно до абзацу другого ч.2 ст.15 Закону №1952 визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок).

Заявник, відповідно п.13 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Тобто, заявник в процедурі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно самостійно формує, передбачений Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень пакет документів, складає та подає до органу державної реєстрації за місцем розташування такого майна заяву, встановленої форми.

Під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, відповідно до п. 15 Порядку державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно п. 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пункт 23 Порядку визначає, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Згідно п.4 ч.1 ст.24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Пунктом 24 Порядку визначено, що орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення разом з документами, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав.

Розглянувши подані позивачем документи державний реєстратор прийняв рішення №20200855 від 23.03.2015 року про відмову у державній реєстрації права. Підставами прийняття вказаного рішення стали ті обставини, що державному реєстратору не надані належні документи, які підтверджують адресу щодо місця знаходження нерухомого майна.

Відповідно п.58 Порядку для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який поділяється (у тому числі у результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів) або частка з якого виділяється, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на об'єкт нерухомого майна, який поділяється або частка з якого виділяється, подає: технічні паспорти на новостворені об'єкти нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння новоствореному об'єкту нерухомого майна окремої адреси.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 11.07.2014 року ТОВ „ВРЄМЯ 2050" є власником комплексу будівель, які знаходяться за адресою Чернігівська обл. Бахмацький р-н. м.Бахмач вул.Чернігівська 60 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів з відповідною реєстрацією права власності, в тому числі, і головний виробничий корпус, який був виділений із нерухомого майна комплексу будівель. Тому в даних спірних правовідносинах при подачі документів для реєстрації виділеного нерухомого майна із комплексу будівель, який має відповідну адресу місця знаходження, позивач зобов'язаний надати разом з іншими документами відповідний документ щодо адреси місця знаходження виділеного об'єкту із комплексу будівель, а саме, м.Бахмач вул.Чернігівська 60 С, яким являється лише рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради від 29.09.2008 р. №237, як зазначено в листі Бахмайькохї міської ради. Позивачем Державному реєстратору був наданий вищенаведений лист, а не рішення про присвоєння окремої адреси.

Колегія суддів зазначає, що підтверджуючим документом про присвоєння поштових та юридичних адрес, в тому числі і спірного нерухомого майна, є саме рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради від 29.09.2008 р. №237, а лист міської ради з посиланням на вказане рішення виконкому носить інформаційний характер.

З урахуванням вищенаведених обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки державного реєстратора, що поджаний позивачем документ про адресу знаходження нерухомого майна не відповідає вимогам закону.

Виходячи з наведеного державний реєстратор відповідно вимог ст.24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" прийняв законе і обґрунтоване рішення про відмову в держаній реєстрації права власності.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень порушені норми матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно встановлені обставини справи, але при ухвалені рішень суди допустили порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення судів попередніх інстанцій не відповідають заведеним законодавчим нормам та підлягають скасуванню ізухваленям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року скасувати, прийняти нову постанову.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „ВРЄМЯ 2050" до Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і у строки передбачені ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: