26.12.2017 | Автор: Олександр Боков
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

При відмові водія пройти медогляд працівник ДАІ в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння. Альтернативи цьому порядку немає (справа № К/800/34832/15, 19.04.17)

Фабула судового акта:  Як видно з матеріалів справи, працівники ДПС ВДАІ  направили громадянина (позивач) для проходження огляду на стан сп'яніння, мотивуючи тим, що «його очі не реагують на світло та його мова не відповідає дійсності». Однак, останній від проходження огляду відмовився, про що праівником ДПС був складений відповідний висновок. Тоді ж відносно позивача також був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення КУпАП, оскільки ця особа мала «явні ознаки сп'яніння, а саме: мляву мову, бліде обличчя, відсутність реакції очей на світло та невідповідність поведінки дійсності, відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння».

Крім того, оскільки під час зупинення транспортного засобу позивача працівники ДПС мали підстави вважати, що його водієм вчинено порушення, передбачене статтею 130 КУпАП, то, відповідно до вимог статті  265-2 цього ж Кодексу, зазначений автомобіль був затриманий та доставлений для зберігання на спеціальний майданчик управління ДАІ.

Наведені обставини і стали підставою для зверенення «покараного» з адміністративним позовом до обласного Управління ДАІ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -«повернути негайно та безоплатно його автомобіль». Судом першої інстанції позов був задоволений, але суд апеляційної інстанції це рішення скасував, відмовив в задоволенні позову, виходячи з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів ВАСУ з таким рішенням погодилась.  Мотивуючи своє рішення суд касаційної інстанції детально проаналізував приписи чинного законодавства, що  регламентують процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затверджений постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103).

Відповідно до п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з п.п. 7, 8 Порядку уповноважена особа Державтоінспекції забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже законодавством чітко визначено дії працівника правоохоронних органів у разі відмови порушника пройти необхідний медичний огляд та не дає іншого, альтернативного, порядку дій у такому випадку.

Що стосується затримання автомобіля позивача, то суд зазначив, - згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 265-2 КУпАП транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Відповідно до Порядку повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

У зв'язку з цією справою доречно нагадати рішення ЄСПЛ, в якому зазначено, що  "зобов'язання водіїв по здачі аналізу за допомогою алкогольно-респіраторної трубки або аналізу крові не суперечить принципу презумпції невинуватості (Тірадо Ортіз і Лозано Мартін проти Іспанії (ріш.) (Tirado Ortiz and Lozano Martin v. Spain (dec.))).

Аналізуйте судовий акт:  Одного Протоколу замало для підтвердження стану алкогольного сп’яніння водія і без належних доказів суд закриває справ (Постанова Деснянського районного суду м. Києва від 9 листопада 2016р., суддя Броновицька О.В )

За ст. 286 КК України стан алкогольного сп’яніння водія не впливає на кваліфікацію злочину, проте є обтяжуючою обставиною при призначенні покарання і має зазначатись у вироку (ВСУ у справі № 5-368кс(15)16 від 1 грудня 2016р.)

Особа вважається невинуватою у вчиненні адмін. правопорушення, якщо співробітники поліції порушили процедури огляду на стан сп’яніння та складення протоколу про адмін. правопорушення (Апеляційний суд Житомирської області, 11 січня 2017 року)

Інспектор патрульної поліції НЕ має право на місце зупинки ТЗ виносити постанову про притягнення водія до адмін. відповідальності за ст. 122 КУпАП за порушення ПДР (Ленінський районний суд м. Миколаєва від 04 жовтня 2016 р., №489/2363/16-а)

Без доказів перевищення швидкості та надання їх суду вина водія є недоведеною, тому склад адміністративного правопорушення за ст. 122 КУпАП в діях водія відсутній (Дзержинський районний суд м. Харкова, суддя Шестак О. І.)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 року                            м. Київ                                        К/800/34832/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Пасічник С.С.,

Рецебуринського Ю.Й.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Державної Автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від   7 липня 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов, в якому просив визнати дії Управління Державної Автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області (далі - УДАІ УМВС України в Полтавській області) протиправними та зобов'язати повернути негайно та безоплатно його автомобіль Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1.

Постановою Октябрського районного суду міста Полтава від 16 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії УДАІ УМВС України в Полтавській області під час притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності 8 лютого 2015 року та зобов'язано забезпечити йому безоплатне повернення його автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову - про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу УДАІ УМВС України в Полтавській області та інспектор ДПС групи ДПС ВДАІ з обслуговування міста Полтави Ісаєв О.В. просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами встановлено, що 8 лютого 2015 року о 03.40 год. працівники ДПС ВДАІ міста Полтави направили ОСОБА_4 для проходження огляду на стан сп'яніння, мотивуючи тим, що його очі не реагують на світло та його мова не відповідає дійсності. Однак, останній від проходження огляду відмовився, про що складено відповідний висновок.

В подальшому 8 лютого 2015 року о 04.10 год. відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), оскільки має явні ознаки сп'яніння, а саме: мляву мову, бліде обличчя, відсутність реакції очей на світло та невідповідність поведінки дійсності, відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.

Оскільки під час зупинення транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, працівники ДПС ВДАІ міста Полтави мали підстави вважати, що його водієм вчинено порушення, передбачене статтею 130 КУпАП, то, відповідно до вимог статті  265-2 цього ж Кодексу, зазначений автомобіль був затриманий та доставлений для зберігання на спеціальний майданчик управління ДАІ на АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності дій працівників міліції щодо наявності достатніх підстав для проведення медичного огляду позивача та вилучення його автомобіля на спеціальний майданчик, без надання можливості передачі його власнику чи іншим його родичам.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову, про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на таке.

Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 9 вересня 2009 року №400/666 (далі - Інструкція).

Підпунктом 1.2. Інструкції передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з підпунктами 1.6 та 1.7 Інструкції огляд проводиться уповноваженою особою Державтоінспекції МВС на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 ( далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з пунктами 7, 8 Порядку уповноважена особа Державтоінспекції забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавством чітко визначено дії працівника правоохоронних органів у разі відмови порушника пройти необхідний медичний огляд та не дає іншого, альтернативного, порядку дій у такому випадку.

Як встановлено судами, підставою для медичного огляду були виявлені у ОСОБА_4 ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: млява мова, бліде обличчя, відсутність реакції очей на світло та невідповідність поведінки дійсності.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_4 відмовився від медичного огляду, у зв'язку з чим інспектором ДПС Ісаєвим О.В., відповідно до вимог пункту 5.4. наказу МВС України від 26 лютого 2009 року № 77 «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками ДАІ МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» та вимог пункту 8 Порядку, в присутності двох свідків складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, в якому зазначено ознаки наркотичного сп'яніння та дії ОСОБА_4 щодо ухилення від огляду. Копію протоколу вручено ОСОБА_4, про що свідчить його особистий підпис у протоколі.

За таких обстави, колегія судів погоджується з висновком апеляційного суду про правомірність дій відповідача при складанні відносно ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені, зокрема частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння) працівник відповідного підрозділу МВС України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля-евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Оскільки під час зупинення транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, працівники ДПС ВДАІ міста Полтави мали підстави вважати, що його водієм вчинено порушення, передбачене статтею 130 КУпАП, то, відповідно до вимог статті  265-2 цього ж Кодексу, зазначений автомобіль був затриманий та доставлений для зберігання на спеціальний майданчик управління ДАІ, розташований на АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт, в якому позивач зазначив про відсутність претензій щодо опису автомобіля.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 265-2 КУпАП транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Відповідно до статті 265-2 КУпАП та Порядку повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Між тим, докази того, що позивачу заважали повідомити будь-яку особу, яка перебувала в тверезому стані та могла відігнати автомобіль до місця його постійного перебування, звернутися з відповідною заявою про повернення транспортного засобу наступного дня, через день, по закінченню триденного терміну або відразу після винесення рішення судом по справі про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні, але ним зроблено цього не було.

Із заявою про видачу автомобіля позивач звернувся лише 30 березня 2015 року, яка в цей же день була розглянута та надано дозвіл на видачу вказаного автомобіля, що підтверджується відповідною резолюцією на заяві тимчасово виконувача обов'язків начальника ВДАІ міста Полтави Сябра Ю.М.

Зберігання та видача автомобілів, тимчасово затриманих працівниками ДАІ за вчинення адміністративних правопорушень, проводиться на підставі та відповідно до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від     17 грудня 2008 року № 1102 ( далі - Порядок).

Відповідно до вказаного Порядку зберігання транспортного засобу здійснює підприємство, що провадить діяльність, пов'язану із доставленням та зберіганням транспортних засобів, а саме: ДП МВС «Інформ-Ресурси», а тому УДАІ УМВС України в Полтавській області не може вирішувати питання про безоплатну видачу транспортного засобу.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що відповідач діяв правомірно, в межах своїх повноважень відповідно до вимог чинного законодавства.  

Доводи касаційної скарги правильності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.          

За таких обставин, відповідно до частини першої статті 224 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Судді                                                                                В.В.Швець

С.С. Пасічник

Ю.Й. Рецебуринський  

11
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення