В ДФС запроваджено інститут кримінальних проступків та здійснення їх розслідування у формі дізнання

З 1 липня 2020 року набрали чинності положення Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі – Закон), якими, зокрема, внесено ряд суттєвих змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (далі – КК та КПК).

Так, відбувся розподіл кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини. Відтепер термін «кримінальне правопорушення» є узагальнюючим поняттям, яке охоплює, як злочини, незалежно від ступеня їх тяжкості, так і кримінальні проступки. Отже, ряд злочинів, починаючи із 1 липня, класифікуються як кримінальні проступки.

В розумінні ч. 2 ст. 12 КК, кримінальним проступком є передбачене КК діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Згадайте новину: До фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі неведення книги обліку доходів та витрат застосовуються штрафні санкції

Зокрема, з числа основної та додаткової підслідності слідчих підрозділів органів ДФС, під категорію кримінальних проступків підпадають наступні кримінальні правопорушення:

- частина 1 статті 216 КК «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок»;

- стаття 192 КК «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою»;

- частини 1, 2 та 4 статті 358 КК «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів».

Поряд з цим, час скоєння кримінального правопорушення є важливим для вірного визначення його класифікації, тобто віднесення до категорії злочину або кримінального проступку. Мова йде про те, що закон про кримінальну відповідальність не має зворотної дії в часі (ст. 58 Конституції України та ст. 55 КК), якщо такий закон посилює відповідальність, чи іншим чином погіршує становище особи.

Досудове розслідування кримінальних проступків має свої специфічні особливості та здійснюється у формі дізнання, процесуальний порядок якого регламентовано Главою 25 КПК.

Згадайте новину: Держпраці: чи можна замінити невикористану відпуску грошовою компенсацією працівнику

Організація дізнання та визначення дізнавача належить до виключної компетенції керівника органу дізнання (ст. 39¹ КПК). При цьому, підпунктами 7¹ та 4¹ частини 1 статті 3 КПК визначено хто може бути керівником органу дізнання та дізнавачем відповідно.

З урахуванням цього та зважаючи на обмежений штатний ресурс підрозділів податкової міліції органів ДФС, осіб, уповноважених здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків у формі дізнання, як в центральному апараті такі і територіальних органах, визначено з числа існуючих працівників слідчих підрозділів.

Виконання функцій керівника органу дізнання, в силу законодавчих вимог, здійснюватимуть керівників слідчих підрозділів органів ДФС.

Джерело: ДФС