Українська влада зобов'язалася бути відкритішою зі своїми громадянами - підписали Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів

Першого грудня 2020 року набула для України набула чинності Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів, яка була прийнята 18 червня 2009 року в м. Тромсе (надалі – Конвенція).

Як розказав нам член Асоціації правників України, юрист ЮФ "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Володимир Владимиров, дана Конвенція покликана спростити доступ до офіційних документів державних органів. В конвенції під поняттям "державні органи" розуміються органи законодавчої вади, органи судової влади, фізичні або юридичні особи, які виконують функції держави або управляють державними органами. Фактично під даке поняття попадають всі суб’єкти, які відносяться до державної сфери управління.

Під поняттям "офіційні документи" розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

Згадайте новину: За запитом на інформацію можна отримати відскановані документи

Для початку необхідно зазначити про правову природу Конвенції. Відповідно до Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Враховуючи той факт, що Конвенція ратифікована саме Верховною Радою України (законом №631-IX від 20 травня 2020 року), то вона набуває такого ж статусу закону України. Положення Конвенції доповнюють національне законодавство України.

Конвенція стає в ряд інших законів України, які регулюють питання доступу до інформації. Враховуючи той факт, що вона була прийнята ще в 2009 році більшість її положень, ще до її ратифікації були запроваджені в національному законодавстві.

"Конвенція не вносить кардинально нових механізмів впливу на державні органи, хоча і буде виступати додатковим інструментом для отримання потрібної інформації. Як і більшість міжнародних документів Конвенція побудована досить декларативно, в ній не передбачена відповідальність за ненадання офіційних документів", – зазначив нам Володимир Владимиров.

Як буде відбуватись на практиці?

Якщо раніше державний орган міг відмовити в наданні офіційного документа посилаючись на власні підзаконні акти чи галузеві підзаконні акти, то тепер положення Конвенції, які мають вищу юридичну силу, будуть мати пріоритетне значення. У випадку відмови в наданні інформації простіше буде отримувати такі документи в судовому порядку. Потрібно буде тільки зробити посилання на Конвенцію та довести, що орган, до якого звертаються за офіційним документом, володіє чи може володіти таким документом.

Згадайте новину: Президент Зеленський - "Ті, хто брехав у деклараціях за 2017, 2018, 2019 роки, вже не будуть покарані..."

Судовий спосіб отримання офіційних документів досить довготривалий і вимагає певного рівня компетенції для його реалізації. Проте за невиконання рішення суду в Україні передбачена кримінальна відповідальність.

"Аналізуючи норми Конвенції можна стверджувати, що існує досить мала ймовірність того, що тільки на підставі її положень буде змінено спосіб отримання офіційних документів", – зауважив Володимир Владимиров.

Чи буде зменшено кількість формальних відписок?

Очевидно, що ні. Як зазначалось раніше Конвенція не закріплює відповідальність за її невиконання, що в свою чергу робить її норми досить декларативними. На практиці бувають випадки коли державні органи надають не всю інформацію, яка була запитувана. Формально відповідь надана, порушення відсутні, а на практиці такої інформації недостатньо.

Реалізацію та ефективність Конвенції можна буде розглянути ретроспективно через деякий час. Можливо вона вплине на судову практику. Можливо тільки наявність такого механізму, як звернення до державного органу на підставі Конвенції, буде сприяти збільшенню кількості позитивних відповідей на запити.

Користуйтесь консультацією: Все про запит про надання публічної інформації - користуйтеся

В цілому проблема отримання офіційних документів від державних органів досить розповсюджена. В Україні не до кінця реалізований принцип правової визначеності (відповідно до якого всі нормативні акти повинні відповідати Конституції України, доповнювати один одного та не суперечити один одному), що має наслідком велику кількість відповідей на запити, які не несуть потрібної інформації.

"На практиці бувають випадки коли отримати необхідну кількість документів від державних органів буває складніше ніж підготувати правову позицію в тій чи іншій справі", – каже Володимир Владимиров.

В цілому, зазначає юрист, запровадження такого нового інструменту для отримання інформації від державних органів як ратифікація Конвенції матиме позитивний результат. Ефективність її впровадження можна буде оцінити з часом.

Джерело: юридичний ресурс Протокол