Ухвала

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа №638/5637/16-ц

провадження №61-46066ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м.

Харкова від 07 грудня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: житлово-будівельний кооператив "Бородинівський", Шоста харківська державна нотаріальна контора, про визнання права на частку пайового внеску,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: житлово-будівельний кооператив "Бородинівський" (далі - ЖБК "Бородинівський"), Шоста харківська державна нотаріальна контора, у якому, з урахування уточнених позовних вимог, просив визнати право власності на 1/2 частку пайового внеску по однокімнатній квартирі у

АДРЕСА_1 в ЖБК "Бородинівський" в сумі 8 256,03 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харків від 07 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину пайового внеску по однокімнатній квартирі у АДРЕСА_1 в ЖБК "Бородинівський" в сумі 5 650 грн. В іншій частині позову відмовлено.

У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до апеляційної інстанції із заявами про направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для виправлення описки та про закриття провадження у справі.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 вересня 2018 року заяву про направлення справи до суду першої інстанції та заяву про закриття апеляційного провадження у справі залишено без задоволення.

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 вересня 2018 року, ухвалені у даній справі.

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року слід відмовити з наступних підстав.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною 2 статті 17 ЦПК України встановлено, що не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи наведене, касаційна скарга в частині оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року не може бути прийнята до провадження, оскільки оскаржуваною ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 вересня 2018 року вказане рішення суду першої інстанції не переглядалось, тому не підлягає касаційному оскарженню.

Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали апеляційного суду Харківської області від 18 вересня 2018 року та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову в даній справі становить 8 256,03 грн, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762*100=176 200 грн).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей. Відповідно до положень ЦПК України апеляційний суд наділений повноваженнями суду першої інстанції при ухваленні рішення. Ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на апеляційне провадження, тому апеляційний суд мав право визнати вказану справу малозначною.

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Вказівка в резолютивній частині ухвали апеляційного суду Харківської області від 18 вересня 2018 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету ОСОБА_3 Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (ОСОБА_4 Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом

1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова

від 07 грудня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області

від 18 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: житлово-будівельний кооператив "Бородинівський", Шоста харківська державна нотаріальна контора, про визнання права на частку пайового внеску відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Висоцька