Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КГС ВП від 20.04.2020 року у справі №910/12730/19 Ухвала КГС ВП від 20.04.2020 року у справі №910/12...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.04.2020 року у справі №910/12730/19



УХВАЛА

14 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12730/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О.

В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Чумак Ю. Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 (суддя Чинчин О. В. )

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 (головуючий суддя Ходаківська І. П., судді Владимиренко С. В., Демидова А. М. )

у справі № 910/12730/19

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Дім Прирічна 5"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

25.11.2019 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020, (1) закрито провадження у справі № 910/12730/19 в частині зобов'язання передати копії схеми внутрішньо будинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізованого опалення; кошторисів, описів робіт з поточного та капітального ремонту; протоколів огляду системи вентиляції; планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об'єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об'єкта, у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами, (2) в частині зобов'язання відповідача передати позивачу технічну документацію на будинок № 5 по вул. Прирічна, в місті Києві задоволено, (3) в іншій частині позову відмовлено.

17.03.2019 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від
18.02.2020 у справі № 910/12730/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.03.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О.

В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Чумак Ю. Я.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 910/12730/19 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, запроваджені законодавцем правила щодо обмеження права на касаційне оскарження відповідають вимогам вищенаведеної статті 129 Конституції України та узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 про відкриття провадження у справі, з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України, суд визнав справу № 910/12730/19 малозначною.

Суд першої інстанції, врахувавши приписи частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме ціни позову, значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, враховуючи предмет та підстави позову, а також клопотання ОСББ "Наш дім Прирічна 5" про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, визнав справу малозначною.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Положеннями частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Скаржник у поданій касаційній скарзі зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Втім, зазначені обставини не свідчать про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки саме власне твердження скаржника про те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (за відсутності будь-яких обґрунтувань цього), не може бути визнано судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія положень підпункту "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім цього, доводи скаржника у поданій касаційній скарзі по суті зводяться до необхідності дослідження та оцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції та має індивідуальний характер.

Суд зазначає, що в силу приписів частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а тому всі доводи скаржника про недоведеність обставин справи та про необхідність додаткової оцінки доказів Судом не приймаються.

Крім того, використання скаржником оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

У рішенні Європейського суду з прав людини Levages Prestations Services v.

France ( № 21920/93, § 48, ЄСПЛ, від 23.10.1996) акцентовано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою

правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що інших доводів у підтвердження необхідності відкриття касаційного провадження у цій справі скаржником не наведено та не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "б ", "в " і "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а Суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі тому відмовляє у такому відкритті, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від
25.11.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від
18.02.2020 у справі № 910/12730/19.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом доданими до неї додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

Ю. Я. Чумак
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати