ЦПК України не передбачає такого виду забезпечення позову як тимчасове обмеження у праві виїзду громадян України за кордон (Апеляційний суд Київської області, головуючий Поліщук М. А., судді Березовенко Р. В., Малорода О. І.)

Фабула судового акту: Банк звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості до громадянина України, як поручителя за кредитом, і просив суд забезпечити позов шляхом тимчасового обмеження виїзду відповідача за кордон посилаючись на ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в‘їзду в Україну громадян України». Суд не задовольнив клопотання позивача, оскільки стаття 152 ЦПК України не передбачає такого виду забезпечення позову як тимчасове обмеження права виїзду громадянина за кордон України.

Справа №22-ц-6148/11

Головуючий у І інстанціїМаценко Н. П.

Категорія26 Доповідач у 2 інстанції Березовенко

17.02.2012


УХВАЛА
Іменем України
08 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А.,

суддів: Березовенко Р.В., Малорода О.І.,

при секретарі: Мироненко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

В січні 2010 року ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" звернулося до суду із даним позовом про стягнення заборгованості за договором про невідновлювальну кредитну лінію від 22.05.2008 року та за договором поруки від 22.05.2008 року.

У вересні 2011 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом тимчасової заборони виїзду за кордон України та зобов"язання здати закордонний паспорт на збереження до органу внутрішніх справ за місцем проживання громадянину України ОСОБА_2 до закінчення провадження у справі та винесення рішення по суті.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2011 року в задоволенні заяви було відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу суду та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 152 ЦПК України не передбачено такий вид забезпечення позову як тимчасове обмеження у праві виїзду громадян України за кордон і тому будь-які підстави для задоволення даної заяви про забезпечення позову саме таким шляхом відсутні.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави згідно з принципом верховенства права, закріпленим ст. 8 Конституції України.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 цього Закону судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом, і реалізується шляхом здійснення суддями правосуддя в рамках відповідних судових процедур та у межах наданих повноважень. Стаття 7 цього Закону гарантує кожному захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків цивільного характеру передбачено і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. ст. 2, 8 ЦПК України.

У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін "суд встановлений законом" поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року та "Лавентс проти Латвії" від 7 листопада 2002 року).

Повноваження судів першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цивільних справ визначені Цивільним процесуальним кодексом України, у тому числі повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Перелік заходів забезпечення позову визначено в ст. 152 ЦПК України. Серед видів такого забезпечення ст. 152 ЦПК України не передбачає вжиття судом тимчасового обмеження особи у виїзді за межі України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".

Стаття 6 цього закону передбачає, що при наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.

Таким чином, ураховуючи, що в Цивільному процесуальному кодексі України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст.ст. 151-153 ЦПК України, застосувати такий захід забезпечення позову як тимчасове обмеження у виїзді за межі України у зв'язку з порушенням у суді цивільної справи, слід дійти висновку про те, що суд першої інстанції відмовляючи в застосуванні зазначеного спосібу забезпечення позову діяв в межах своїх процесуальних повноважень.

Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 213, 307, 308, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" - відхилити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: М.А.Поліщук

Судді: Р.В.Березовенко

О.І.Малород