1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, тому такий МОЖЕ захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном. (ВС КЦС, справа №463/6829/21-ц від 22.03.2023 р.)
Будинком володіли декілька осіб. Одна з них була одружена і проживала разом із чоловіком до самої смерті в цьому будинку. Коли дружини не стало, чоловік прийшов до будинку (до цього він не був його власником, лише був там зареєстрований), а інша співвласниця будинку винайняла охоронну організацію і не пустила його додому.
Всі речі, ліки для хворого діабетом, одяг ітд. людини залишилися в будинку. Чоловік викликав поліцію, яка як часто це буває - відправила його вирішувати цивільні питання в суді (дуже корисна допомога). У той же день, чоловік звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців першої черги у померлої власниці частини будинку не було.
Тим не менш, коли суд першої інстанції цілком логічно задовольнив позов про усунення чоловіку перешкод у користуванні його частиною будинку (щоправда у компенсації моральної шкоди відмовив) - суд апеляційної інстанції, порушуючи очевидні приписи ЦК України - відмовив позивачу у позові. Пояснив це тим, що - мовляв - що позивачем не доведено, що йому нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину після смерті дружини, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що позивач на час розгляду справи набув права власності на спірне майно. За відсутності правовстановлюючих документів на спірне майно, відсутні підстави вважати, що у позивача є право на користування таким майном. А також, ніби йде судовий спір де сестра померлої (нагадаю, що сестри і брати - це друга черга, а не перша, як другий з подружжя), намагається усунути його від спадкування.
ВС КЦС, став на бік позивача, задовольнивши позов про усунення йому перешкод у користуванні. ВС пояснив (доволі очевидні, для спадкового права, речі): Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Реєстрація місця проживання із спадкодавцем не свідчить про постійне проживання разом та своєчасність прийняття спадщини (ВС/КЦС у справі № 937/10434/19-ц від 19.05.2021).
Аналізуйте судов акт: Спадкоємець вважається таким, що проживав разом із спадкодавцем і прийняв спадщину, навіть, якщо перебував у тривалому відрядженні, з якого повернувся після закінчення строку для прийняття спадщини (ВССУ від 2 листопада 2016р., № 716/309/14-ц)
Трапилась життєва поширена серед заробітчан ситуація, коли помирають батьки – спадкодавці, а діти та онуки, перебуваючи за кордоном не мають можливості вчасно прийняти спадщину. І через деякий час все ж таки повертаючись на Батьківщину для вирішення цього питання стикаються з тим, що інші родичі, наступних черг спадкування, вже вступили «за них» у права спадщини та навіть успіли подарувати чи продати нерухомість. Починаються суди та інші неприємні речі…
ВССУ продемонстрував новаторське розуміння частини 3 ст. 1268 ЦК України – «прийняття спадщини», яка передбачає, що «спадкоємець, який постійно проживав разом Із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.»
Так, розтлумачено поняття «постійно проживав разом із спадкодавцем». ВССУ підкресли, що тривалість спільного проживання спадкодавця із спадкоємцем законом не визначена та необхідно розрізняти: місце проживання та місце перебування особи. Місце проживання підтверджується реєстрацією, яка в даній справі і у спадкодавця, і у спадкоємця (позивача) була спільною. Місце перебування, в даній справі це відрядження за кордон, яке може тривати роки, проте не впливає на прийняття спадкоємцем спадщини. ВССУ прийшов до висновку, що спадкоємець, перебуваючи за кордоном все одно вважається таким, що прийняв спадщину навіть, якщо повернувся з відрядження після закінчення строку для її прийняття, не заявив про сам факт її відкриття, та не вчинив жодних юридично значимих дій для прийняття спадщини.
Таким чином, такий спадкоємець має право власності на майно спадкодавця, яке вже було "успадковано" родичами наступних черг, і може звертатись із позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, тобто з позовом до цих родичів.
Ось, такий суперечливий підхід до процедури прийняття спадщини. Слово за Верховним Судом України.