Типові помилки при підготовці позовної заяви до суду

Підготовка позовної заяви – це творчий, винахідливий і навіть, в певній мірі, художній процес. Однак, на відміну від художніх творів, мова в позовній заяві йде про реальні події, на які накладається правова позиція позивача, обставини, якими обгрунтовується така позиція, мають бути підтверджені доказами, які необхідно подати за визначеною процедурою, а до змісту позовної заяви законом ставляться певні вимоги, яких необхідно дотриматись, щоб позовна заява була прийнята судом до свого провадження та розглянута. Окрім цього існує ще велика кількість нюансів позовної заяви, які впливають на успішне відкриття провадження у справі та вирішення її на користь позивача. Ігнорування таких нюансів у підготовці позовної заяви може ускладнити судовий процес, затягнути його, або навіть бути фатальним для результату вирішення справи по суті.

Тож які найтиповіші помилки допускаються при підготовці позовної заяви до суду та якими можуть бути їх наслідки – про це читайте далі в цій статті.

Користуйтеся консультацією: ЯК НАПИСАТИ ПОЗОВ

Помилковий розрахунок судового збору або ненадання суду доказів його сплати

Мабуть, найтиповіша помилка, яку допускають позивачі, стосується судового збору. Її наслідком є залишення позовної заяви без руху з вказівкою в ухвалі суду розміру судового збору, який необхідно сплатити позивачу та необхідністю надання до суду доказів такої сплати, а якщо судовий збір сплачено, але не повністю – суму, яку необхідно доплатити. Наслідком невиконання цієї ухвали в обумовлений у ній строк є повернення позовної заяви позивачу.

При цьому, в деяких категоріях справ правильно розрахувати судовий збір буває досить складно, адже для цього необхідно добре знати процесуальне законодавство та судову практику. Для прикладу, у цивільному судочинстві позов про розірвання договору оренди вважається майновою вимогою і судовий збір розраховується та сплачується як за майнову вимогу, а в господарському судочинстві такий позов є немайновою вимогою і розрахунок здійснюється, відповідно, як за немайнову.

Користуйтеся консультацією: СТРУКТУРА ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ЗА НОВИМ ЦПК УКРАЇНИ (2021 р.)

Ненадання документів, що підтверджують повноваження на підписання позовної заяви

Наслідком такої помилки може бути, як залишення позовної заяви без руху, з наданням можливості надати відповідні документи (більш розповсюджено у цивільному судочинстві), так і одразу повернення позовної заяви (частіше у господарському судочинстві), що не позбавляє представника позивача можливості подати позовну заяву повторно, додавши відповідні документи. В останньому випадку така помилка може бути фатальною, наприклад, якщо первісно позовна заява подавалась на межі спливу позовної давності, що може призвести до відмови у задоволенні позову після повторного звернення з позовною заявою до суду, якщо відповідач заявить про застосування позовної давності.

Авжеж бувають випадки, що представник позивача, наприклад, адвокат, випадково не додає відповідний документ, наприклад, ордер, що обумовлено виключно неуважністю такого адвоката. Але більш розповсюдженими є випадки, коли певна посадова особа юридичної особи-позивача підписує позовну заяву до суду в порядку самопредставництва і не додає до неї необхідні документи на підтвердження таких повноважень.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20 дійшла висновку, що починаючи з 29.12.2019 року самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті), статуті чи положенні мають міститись відомості щодо обсягу повноважень працівника (посадової особи) на підписання від імені юридичної особи позовних заяв та здійснення представництва інтересів юридичної особи в суді. Відсутність відповідних положень у статуті, трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції), контракті є підставою для відмови у допуску такої особи до участі у справі. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 07.02.2020 року у справі № 17/495-08.

Користуйтеся консультацією: Цивільний позов в кримінальних провадженнях

Неналежне підписання позовної заяви або непідписання її взагалі

Вказану помилку не можна віднести до найбільш типових, але слід про неї зазначити у світлі останньої судової практики.

Авжеж буває, що по неуважності позивач забуває підписати позовну заяву і відправляє її до суду у такому вигляді, що є підставою для повернення такої позовної заяви позивачу.

Більш цікавим є випадок, коли позивач підписує позовну заяву, але робить це неналежним чином. Таку ситуацію розглянула Велика Палата Верховного Суду у справі № 930/191/23 в якій підпис позивача у процесуальних документах був розташований не під їх текстом, а у лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом відповідного процесуального документу.

За результатом розгляду цієї справи ВП ВС своєю ухвалою від 11.09.2024 року закрила касаційне провадження у справі та зробила висновок, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту.

Користуйтеся консультацією: Як територіально встановити суд першої інстанції, до якого подавати позовну заяву?

Не подання всіх доказів, що наявні на момент звернення з позовною заявою, або незаявлення клопотання про їх витребування

Позивач повинен подати докази разом з позовною заявою, а якщо не може зробити цього з об`єктивних причин, повинен зазначити про це в позовній заяві та заявити клопотання про витребування таких доказів.

Якщо цього не буде зроблено, суд не прийме до розгляду докази, які будуть подані пізніше без поважних причин та відмовить у задоволенні клопотання про витребування доказів, про що, зокрема, зазначено Верховним Судом у постанові від 18.08.2023 у справі № 344/2449/22.

Наслідком такої помилки може бути відмова у задоволенні позову у зв’язку з недоведеністю обставин на яких він грунтується.

Не вказівка про наявність чи відсутність кабінету в електронному суді

Досить типова помилка останнього часу, оскільки вимоги про необхідність вказівки такої інформації в позовній заяві з’явилися в процесуальних кодексах не так давно.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року № 3200-IX до процесуальних кодексів внесені зміни, серед яких необхідність зазначати в позовній заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи в ЄСІТС. Наслідком такої помилки буде залишення позовної заяви без руху.

Однак, від обов’язку зазначати такі відомості звільняється особа, яка подає позовну заяву в електронній формі через електронний кабінет.

Неподання разом з позовною заявою копій позовної заяви з додатками для учасників процесу або неподання доказів направлення їх таким учасникам

Також, досить типова помилка. Позивачі інколи забувають додати копії позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб або докази їх направлення (в залежності від виду судочинства) чи подають їх тільки стосовно відповідачів, що також є помилкою. Також часто не досвідчені у судових процесах особи не враховують, що в господарському процесі такі копії позовної заяви та додатків направляються іншим учасникам процесу позивачем самостійно, а до позовною заяви додаються докази такого направлення, тоді як в цивільному процесу до позовної заяви додаються копії відповідних документів і суд сам надсилає їх разом з ухвалою про відкриття провадження у справі.

Разом з тим, якщо позовна заява подається через електронний суд, слід мати на увазі, що у будь-якому виді судочинства позивач самостійно направляє копію позовної заяви з додатками відповідним учасникам справи в їх електронні кабінети, якщо вони зареєстровані в ЄСІТС, а якщо ні – поштою, і надає суду докази такого направлення, які приєднує до позовної заяви. Виключенням з цього правила є випадок, якщо відповідно до процесуальних кодексів певна особа повинна була в обов’язковому порядку зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС і не зробила цього, тоді такій особі відповідні копії документів взагалі не надсилаються позивачем.

На закінчення

У цій статті наведені лише деякі типові або актуальні на сьогодні помилки, які здійснюють особи, що готують та подають позовні заяви до суду. Таких помилок значно більше і для детального їх описання однієї статті не вистачить. Разом з тим, найбільшою помилкою, як на мене, є намагання самостійно підготувати позовну заяву у непростому спорі особою, яка не є професіоналом у відповідному напрямку. При цьому, найбільш мудрим рішенням, що дозволить уникнути чи-то не всіх описаних та не описаних в цій статті помилок, є звернення з цим запитом до судового адвоката.

Автор консультації: адвокат Ігор Тетеря

Джерело: teterialawyer.com.ua