Телефонограма про виклик в судове засідання НЕ є підтвердженням належного повідомлення про розгляд справи (ВС КЦС справа №463/8859/20 від 31.08.2022 р.)

Фабула судового акту: Справа стосувалась визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини. Спір був у тім, що позивач вважав себе батьком дитини, крім того, це підтверджував тест-ДНК поданий ним до матеріалів справи, а мати - заперечувала.

Суд першої інстанції (що підтримано судом апеляційної інстанції) позов частково задовольнив та визнав батьківство позивача. Однак у липні 2022 року відповідач подала касаційну скаргу мотивувавши тим, що суди першої та апеляційної інстанцій належно не повідомляли її про час та місце розгляду справи.

ВС КЦС, приймаючи справу до розгляду, виявив дійсно неналежне повідомлення відповідачки про розгляд справи, у зв‘язку із чим рішення скасував. Пояснював наступним:

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ст. 369 ЦПК України (ч.3 ст.368 ЦПК України).

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (ч.5 ст. 128 ЦПК України).

Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (ч.8 ст. 128 ЦПК України).

Крім того, у постанові ВС КЦС від 23 жовтня 2021 року в справі № 379/1296/18 (провадження № 61-10167св20) вказано, що «повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи».

Аналогічна позиція викладена у постановах ВС КЦС від 20 лютого 2020 року у справі № 263/3930/16-ц (провадження № 61-12562св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 522/19433/17 (провадження № 61-835св19), від 11 березня 2021 року у справі № 296/9824/19 (провадження № 61-13685св20), від 04 лютого 2021 року у справі № 202/26139/13-ц (провадження № 61-22450св19).

Отже у цій справі: Оскільки в матеріалах справи містилася лише одна телефонограма про виклик в судове засідання, яка дійсно була передана відповідачу, а щодо судової повістки-повідомлення про виклик - дані про її направлення/отримання відповідачем, відсутні - отже відповідачку не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом апеляційної інстанції.

У зв‘язку з цим суд касаційної інстанції скасував судове рішення - за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення (ч.4 ст. 401 ЦПК України).

Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (п. 5 ч.1 ст. 411 ЦПК України).

Аналізуйте судовий акт: Особі, яка не має офіційної електронної адреси, суд зобов’язаний направляти копії судових рішень рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ВС КАС справа №4120/4298/21-а від 07.07.2022 р.);

Якщо у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням сторін (а не в спрощеному провадженні) (ВП ВС №202/4233/16 від 10.08.2022);

Оскільки судова повістка направлена на електронну адресу особи, яку вона зазначила і якою користувалася (зокрема, надсилала з неї заяви) - суд виконав обов'язок щодо повідомлення про дату, час та місце розгляду справи (ВС КЦС №761/14537/15-ц від 13.07.2022 р.);

Неповідомлення сторони про відкриття апеляційного провадження та ненадсилання їй апеляційної скарги є не менш суттєвим порушенням, ніж розгляд справи за її відсутності, внаслідок неповідомлення (ВС КАС № 657/1284/16-а від 17.08.2021 р.).

Постанова

Іменем України

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 463/8859/20

провадження № 61-6211св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Личаківський районний у місті Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Львів,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2021 року в складі судді: Нора Н. В., та постанову Львівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року в складі колегії суддів: Крайник Н. П., Ванівського О. М., Мельничук О. Я.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позову

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Личаківського районного у місті Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Львів про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з літа 2015 року проживав однією сім`єю з відповідачем ОСОБА_2 . У період спільного проживання у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак відповідач ОСОБА_2 заперечує можливість походження дитини від нього. З липня 2020 року відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погіршилися, відповідач позбавляє його можливості приймати участь у вихованні сина, пояснюючи це тим, що він не є біологічним батьком дитини. У свідоцтві про народження сина він не записаний батьком, запис вчинено відповідно до статті 135 СК Україниза заявою матері. 23 вересня 2019 року було проведено дослідження аналізу ДНК на його батьківство та встановлено ймовірність його батьківства щодо дитини ОСОБА_4 99,99%. У зв`язку з наведеним вважає себе батьком дитини.

ОСОБА_1 просив визнати його батьківство щодо дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2021 року визнано ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов`язано Личаківський районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Львів змінити відомості про батька в актовому записі про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, на « ОСОБА_1 ». Інші позовні вимоги залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що обґрунтовані вимоги щодо визнання ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання Личаківського районного у місті Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Львів змінити відомості про батька в актовому записі про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на « ОСОБА_1 ».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі, однак спільно проживали з літа 2015 року. В період спільного проживання сторін ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією актового запису про народження № 1163. При реєстрації дитини відомості про батька у Книзі реєстрації народжень були записані зі слів відповідача ОСОБА_2 , відповідно до частини першої статті 135 СК України, а саме в графі «батько» зазначено ОСОБА_5 , громадянин України. Прізвище дитини зазначене як ОСОБА_6 . Задовольняючи позов в частині визнання ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання Личаківського районного у місті Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Львів змінити відомості про батька в актовому записі про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на « ОСОБА_1 », суд першої інстанції виходив з доведеності зазначених позовних вимог. З висновком районного суду колегія судів погоджується повністю, оскільки такий ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції відповідачкою не спростовано. Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Аргументи учасників справи

У липні 2022 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року, в якій просила оскаржені судові рішення в частині задоволення позовної вимоги про визнання батьківства - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішенця про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій належно не повідомляли відповідача про час та місце розгляду справи. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, не врахували, що між сторонами існує спір щодо оспорювання батьківства, дослідження, яке знаходиться в матеріалах справи викликає сумнів у зв`язку з недотриманням під час проведення даного дослідження умов відбору матеріалу для дослідження. Центр в якому проводили дане дослідження знаходиться за адресою м. Київ, вул. Льва Толстого, 21 Медико -генетичний центр «Мама Папа» - це інноваційна компанія з командою лікарів-генетиків та лабораторних фахівців, однак дана лабораторія не є експертною установою. А тому даний ДНК-тест є неналежним, доказом у справі. На даний час тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Доказова цінність такого дослідження суттєво переважає будь-який інший доказ щодо підтвердження, або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити постанову апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що постанова апеляційного суду є законною, ОСОБА_2 неодноразово ухилялась від проведення судової експертизи, у позивача є відеозаписи, які підтверджують, що позивач неодноразово повідомляв ОСОБА_2 про призначення апеляційним судом експертизи.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та 30 серпня 2022 року передана судді-доповідачу.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 04 серпня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК Українидля відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20; від 12 квітня 2021 року у справі № 400/1832/20; від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19; від 18 листопада 2020 року у справі № 159/3926/18; від 06 листопада 2019 року у справі № 757/26284/14-ц.

Позиція Верховного Суду

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу(частина третя статті 368 ЦПК України).

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2021 року в справі № 379/1296/18 (провадження № 61-10167св20) вказано, що «повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 263/3930/16-ц (провадження № 61-12562св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 522/19433/17 (провадження № 61-835св19), від 11 березня 2021 року у справі № 296/9824/19 (провадження № 61-13685св20), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2021 року у справі № 202/26139/13-ц (провадження № 61-22450св19)».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 травня 2022 року поновлено провадження у справі за апеляційною скарго ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2021 року та призначено розгляд справи на 12 годин 30 хвилин 09 червня 2022 року з повідомленням учасників справи (а. с. 275);

в матеріалах справи міститься телефонограма (а. с. 279) про виклик в судове засідання справи на 12 годин 30 хвилин 09 червня 2022 року, яка передана ОСОБА_1 та не була передана ОСОБА_2 та телефонограма від 08 червня 2021 року (а. с. 284) про виклик в судове засідання справи на 12 годин 30 хвилин 09 червня 2022 року, яка була передана ОСОБА_2 ;

в матеріалах справи як судова повістка-повідомлення про виклик ОСОБА_2 до апеляційного суду на судове засідання призначене на 12 годин 30 хвилин 09 червня 2022 року, так і дані про її направлення/отримання, відсутні.

За таких обставин, ОСОБА_2 не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом апеляційної інстанції 09 червня 2022 року.

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України).

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 401 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 09 червня 2022 рокускасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Львівського апеляційного суду від 09 червня 2022 рокувтрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков