Судова експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, необхідно провести певні обчислення,  або якщо докази є суперечливими, сумнівними, неясними, неповними (ВС КАС, № 160/3944/19 від 03.06.2021 р.)

Фабула судового акту: У цьому рішенні - де розглядалось питання правильності визначення коду товару згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) - ВС КАС зробив висновок стосовно підстав проведення експертиз.

Резидентом України - ТОВ “С” було укладено контракт із резидентом Швейцарії на постачання нафтопродуктів та ввезено партію товару - альфаметилстірольну фракцію, який було заявлено до розмитнення. Товар визначений за кодом УКТ ЗЕД 29029000000. Проте митницею було взято проби і зразки для митного оформлення, за результатами дослідження яких, Дніпропетровським відділом з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС складено висновок - на підставі якого - код товару УКТ ЗЕД 2902900000 змінено на код УКТ ЗЕД 2707509000.

Не погодившись із рішенням митниці - ТОВ “С” звернулося до суду з позовом до суду, в якому просило визнати протиправним рішення про визначення нового коду товару та зобов'язати відповідача оформити придбаний товар за первісним кодом УКТ ЗЕД.

Позивач обґрунтовував - окрім іншого - що всупереч приписів частини другої статті 356 Митного кодексу України керівником органу доходів і зборів не приймалось вмотивоване письмове рішення про взяття проб (зразків) товарів. При цьому відповідачем не доведено, у чому полягала складність класифікації товару, що зумовило звернення із запитом до експертної установи ДФС України, Так до митних декларацій було долучено надані виробником технічні умови товару, паспорти безпеки хімічної продукції, сертифікати якості із зазначенням показників якості, що відповідають товару, задекларованому позивачем за первісним кодом УКТ ЗЕД. Позивач вважає, що він правомірно вказав у митних деклараціях саме ті характеристики товару, а також код товарної позиції, що були зазначені виробником та експортером продукції в усіх товаросупровідних документах.

Рішенням суду першої інстанції позов ТОВ «С» задоволено, а рішення про визначення коду товару митницею - скасовано. Крім зобов`язання митниці оформити придбаний товар за кодом УКТ ЗЕД вказаним позивачем, стягнуто з митниці на користь позивача судові витрати з оплати судового збору та витрати, пов`язані з проведенням експертизи. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував в частині стягнення з митниці ДФС витрат, пов'язаних з проведенням експертизи (оскільки вказане дослідження проводилось за ініціативою ТОВ «С» до звернення до суду з позовом), в іншій частині - все залишено без змін. Митниця подала касаційну скаргу.

ВС КАС, рішення попередніх інстанцій скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції. Щодо проведення експертиз, ВС КАС зазначив наступне:

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Тобто - основним питанням, що підлягало з'ясуванню при вирішенні даного спору, було встановлення характеристик товару, за якими він не може бути віднесений до того чи іншого коду УКТ ЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД. При цьому - специфіка імпортованого позивачем товару свідчить про наявність складного випадку класифікації, вирішення якого потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень.

Висновок експерта є засобом доказування у адміністративному судочинстві (пункт 2 частини другої статті 72 КАС України). Так, статтею 102 КАС України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності (частина перша цієї статті). У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частина друга статті 102 КАС України).

Сукупність наведених норм свідчить, що судова експертиза призначається у разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, необхідно провести певні обчислення. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, сумнівними, неясними або неповними, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної (додаткової чи повторної) судової експертизи, або суд може відхилити висновок експерта повністю (в частині), навівши детально та належним чином обґрунтування такого неврахування.

Судова практика свідчить (постанова ВС 24.11.2020 року справа №260/1358/18), що експертне дослідження іншої установи, зроблене за заявою декларанта, може бути доказом визначальних характеристик товару для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД нарівні з експертним дослідженням спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу. Оцінка такого експертного дослідження, так само, як і експертного дослідження спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу, здійснюється судом за правилами оцінки доказів, визначених статтею 90 КАС України.

Отже у цій справі: Наведені правила були порушені судами попередніх інстанцій, оскільки останні лише обмежились у своїх рішеннях вказівкою на прийнятність експертного висновку, наданого позивачем, у сукупності з іншими наданими ним документами: паспорт безпеки хімічної продукції, паспорту якості, тощо. Поряд з цим, будь-якої оцінки щодо підстав відхилення висновку експерта, наданого митним органом, судові рішення не містять. Отже, суди фактично відхилили висновок експерта, наданий митним органом, без належного мотивування причин цього, обмежившись лише посиланням на його суперечність іншим обставинам справи, що не відповідає правилам оцінки доказів за статтею 90 КАС України, та вказує на невжиття судами належних заходів щодо офіційного з'ясування обставин справи.

У цій справі суди обмежились лише загальним посиланням на норми права, що регулюють спірні правовідносини, та прийнятність експертного дослідження, зробленого на замовлення позивача, але не мотивували, які саме характеристики (фізичні чи хімічні) спірного товару, встановлені у висновку експерта, свідчать про відповідність цього товару товарній позиції та правильності класифікації за кодом УКТЗЕД.

Аналізуйте судовий акт: При вирішенні питання поновлення строків на апеляційне оскарження судам слід встановити дату ВРУЧЕННЯ повного рішення суду, а не дату його НАПРАВЛЕННЯ судом (КАС/ВС у справі № 120/5858/20-а від 13.09.2021);

ВС/КАС: Вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення його прізвища (ВС/КАС у справі№ 580/6090/20 від 23.09.2021);

Витрати на проведення експертизи на замовлення позивача до звернення до суду із позовом НЕ входить до складу судових витрат та з іншої сторони НЕ стягується (ВС/КАС у справі № 824/647/19-а від 16.12.2020);

Коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ (ВС КАС справа № 766/12142/16-а від 12.07.2021 р.)

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2021 року

Київ

справа №160/3944/19

адміністративне провадження №К/9901/16907/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №160/3944/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скела Групп» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Дніпровської митниці Держмитслужби, яка є правонаступником Дніпропетровської митниці ДФС, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року (суддя Царікова О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року (головуючий суддя Сафронова С.В., судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В.),-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Скела Групп» (далі - ТОВ «Скела Групп», позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, правонаступником якої є Дніпровська митниця Держмитслужби (далі - відповідач, Митниця), в якому просило визнати протиправним рішення від 3 квітня 2019 року №КТ-UA110000-0028-2019 про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та зобов`язати відповідача оформити придбаний позивачем згідно з укладеним з International Chemical Products GmbH (Швейцарія) контрактом від 16 серпня 2018 року № ICP-44/O/2018 товар - альфаметилстирольну фракцію за кодом УКТ ЗЕД 2902900000.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч приписів частини другої статті 356 Митного кодексу України(далі - МК України) керівником органу доходів і зборів не приймалось вмотивоване письмове рішення про взяття проб (зразків) товарів. При цьому відповідачем не доведено, у чому полягала складність класифікації товару, що зумовило звернення із запитом до експертної установи ДФС України. Зазначено, що до митних декларацій було долучено надані виробником технічні умови товару, паспорти безпеки хімічної продукції, сертифікати якості із зазначенням показників якості, що відповідають товару, задекларованому позивачем за кодом УКТ ЗЕД 2902900000. Позивач вважає, що під час митного оформлення товару правомірно вказав у митних деклараціях саме ті характеристики товару, а також код товарної позиції, що були зазначені виробником та експортером продукції в усіх товаросупровідних документах.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року адміністративний позов ТОВ «Скела Групп» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару від 3 квітня 2019 року № KT -UA110000-0028-2019. Зобов`язано Дніпропетровську митницю ДФС оформити придбаний ТОВ «Скела Групп» згідно з укладеним з International Chemical Products GmbH (Швейцарія) контрактом від 16 серпня 2018 року № ICP-44/O/2018 товар - альфаметилстирольна фракція за кодом УКТ ЗЕД 2902900000. Стягнуто з Дніпропетровської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Скела Групп» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 10483,15 грн та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, у розмірі 50114,40 грн.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задовольнив частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року скасував в частині стягнення з Дніпропетровської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Скела Групп» витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, у розмірі 50114,40 грн. В скасованій частині прийняв інше рішення про відмову в задоволенні вимог щодо стягнення витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, у розмірі 50114,40 грн. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року залишив без змін.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 16 серпня 2018 року між ТОВ «Скела Групп» та International Chemical Products GmbH (Швейцарія) укладено контракт № ІСР-44/О/2018 на постачання нафтопродуктів (далі - Контракт).

На підставі вказаного Контракту позивач ввіз товар - альфаметилстірольну фракцію, який було заявлено до розмитнення 6 березня 2019 року за ВМД№UA110010/2019/001508, в графі 31 якої цей товар визначений як: «Органічні хімічні сполуки. Вуглеводні циклічні: Альфаметилстирольна фракція (Ізопропенілбензол), є побічним продуктом виробництва фенолу і ацетону. ТУ 2415-001-55918251-2002, зміни 1,2. Представляє собою безбарвну або слабко-жовту рідину. Показники згідно з сертифікатом якості: Масова доля компонентів: сума альфаметилстиролу та ізопропілбензолу, %:96,9». В графі 33 товар визначений за кодом УКТ ЗЕД 29029000000.

Відповідачем було взято проби і зразки для митного оформлення, про що складено акт №UA110010/2019/001508. За результатами дослідження указаних проб і зразків Дніпропетровським відділом з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС складено висновок від 21 березня 2019 року №142008200-0525.

Згідно з висновком експертизи товар являє собою «прозору рідину - суміш ароматичних вуглеводнів інших, з яких більше 65 об.% (включаючи втрати) переганяється при температурі до 2500С та складається із: ізопропілбензолу, альфаметилстиролу, пропілбензолу та домішок (етилбензол, 1-метилпропілбензол, 1-етил-4-(1-метилетил)бензол). Вміст компонентів, визначених з урахуванням масових коефіцієнтів відповідних сполук: ізопропілбензолу - 64±0,1%, альфаметилстиролу - 32,3±0,1%, пропілбензолу - 2,9±0,1%, інше - домішки. Густина при 200С - (874±1) кг/мЗ, густина при 150С - (878±1) кг/мЗ. Температура початку кипіння 151±0,50С, температура кінця кипіння 160±0,50С Температура відгону 65 об.% 0С - 155,0±0,50С». Показники згідно з сертифікатом якості на продукт, густина при 200С та показник заломлення при 200С не відповідають вимогам ТУ 2415-001-55918251-2002. Визначений хімічний склад проби не суперечить ТУ 2415-001-55918251-2002. Визначений хімічний склад проби суперечить опису товару, зазначеному в графі 31 митної декларації.

На підставі вказаного висновку Митницею 3 квітня 2019 року прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UA110000-0028-2019, відповідно до якого код товару - альфаметилстірольна фракція, який ввозився на митну територію України ТОВ «Скела Групп» змінений із заявленого коду УКТ ЗЕД 2902900000 на код УКТ ЗЕД 2707509000.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про правильність віднесення ввезеного за ВМДвід 6 березня 2019 року № UA110010/2019/001508 товару до коду УКТ ЗЕД 2902900000, що підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів: висновком Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 9 квітня 2019 року №6965/7215; паспортом безпеки хімічної продукції від 2 травня 2017 року, дійсним до 2 травня 2020 року; паспортом якості № 1 на фракцію альфаметилстирольну - побічний продукт виробництва фенолу-ацетону (ТУ 2415-001-55918251-2002), складений АТ «Новокуйбышевская нефтехимическая компания». При цьому доводи позивача про порушення Митницею процедури із відібрання зразків для дослідження ввезеного ТОВ «Скела Групп» товару судом першої інстанції були відхилені, оскільки у межах цього спору дії відповідача щодо відібрання зразків позивачем не оскаржувалась, фактично останній не погоджується саме із результатами експертного дослідження, покладеного в основу спірного рішення.

Апеляційний суд в повній мірі погодився з такими висновками суду першої інстанції та зазначив, що при митному оформленні декларант вказав у митній декларації саме ті характеристики товару, які були зазначені виробником та експортером в усіх товаросупровідних документах. Натомість, Митницею не доведено, що інформація про товар, яка міститься у товаросупровідних документах виробника є недостовірною. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Митниці на користь позивача витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса у розмірі 50114,40 грн, оскільки вказане дослідження проводилось за ініціативою ТОВ «Скела Групп» до звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Не погодившись з судовими рішеннями в частині задоволених вимог, Митниця подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів в частині визнання протиправним та скасування рішення від 3 квітня 2019 року №КТ-UA110000-0028-2019 та ухвалити нове про відмову в позові.

За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження позивач вказав пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України).

На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року (справа №810/1223/17), а саме, що класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року №584-VII(далі - Закон №584-VII), з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 9 червня 2015 року №401 (далі - Пояснення до УКТ ЗЕД), та визначальних для класифікації характеристик товару. Натомість, апеляційний суд в ухваленому рішенні не застосував наведені норми, помилково пославшись на норми права, які визначають правила визначення митної вартості товарів, а не коду УКТ ЗЕД.

У постанові від 21 листопада 2019 року (справа №815/2507/17) Верховний Суд також вказував, що класифікацію товарів здійснює декларант; орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією та може самостійно визначити код задекларованого товару у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що основним питанням, що підлягало з`ясуванню при вирішенні даного спору, було встановлення характеристик товару, за якими він не може бути віднесений до того чи іншого коду УКТ ЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД. Суди не врахували доводи Митниці, що згідно з приміткою 1 (а) у групі 29 УКТ ЗЕД класифікуються окремі органічні сполуки визначеного хімічного складу, які містять або не містять домішок. Водночас, наданий до митного оформлення товар є сумішшю, що не відповідає зазначеній примітці та відповідній чистоті. На думку скаржника, висновок Дніпропетровського відділу з питань експертизи та досліджень ДПМЕ ДФС від 21 березня 2019 року №140008200-0525 містив достатньо інформації для правильної класифікації згідно з УКТ ЗЕД спірного товару та вказує на невідповідність опису товару у гр. 31 митної декларації. Крім того, відповідно до УКТЗЕД до товарної позиції 2902 відносяться сполуки, що містять не менше 95 мас. % бензолу.

Також у касаційній скарзі скаржник просить про заміну відповідача у справі на правонаступника - Дніпровську митницю Держмитслужби, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 року №858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби»утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби України, в тому числі - Дніпровську митницю Держмитслужби.

Верховний Суд ухвалою від 28 липня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Митниці з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Стосовно посилань скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС Українияк на підставу касаційного оскарження, колегія суддів не знайшла підстав для відкриття касаційного провадження в цій частині.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Розглянувши клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, колегія суддів на підставі статті 52 КАС Україниколегія суддів здійснила заміну Дніпропетровської митниці ДФС на її правонаступника - Дніпровську митницю Держмитслужби, для якої усі дії, вчинені в адміністративному процесі, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку вона замінила.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України(в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не перевіряє доводи касаційної скарги в частині посилань на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС Українияк на підставу касаційного оскарження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Правовідносини щодо класифікації товарів з метою їх митного оформлення на території України регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, Законом № 584-VII, Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428(далі - Порядок № 428), Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650(зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 року за № 1085/21397, далі - Порядок №650), Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньої економічної діяльності, які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, затверджені наказом ДФС України від 9 червня 2015 року №401 (далі - Пояснення до УКТ ЗЕД). Зазначені нормативно-правові акти застосовуються судом у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин у справі.

За змістом статті 67 МК УкраїниУкраїнська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 69 МК Українитовари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими (частина сьома статті 69 МК України).

Отже, при здійсненні митного оформлення товару та визначенні коду за УКТ ЗЕД визначальною є його точна ідентифікація на підставі характеристик та властивостей товару у співвідношенні із вимогами та умовами УКТ ЗЕД.

Статтею 1 Закону № 584-VIIвизначено, що цим Закономвстановлюється Митний тариф України(групи 01-72; групи 73-97). Митний тариф Україниє невід`ємною частиною цього Законута містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Відповідно до пункту 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (додаток до Закону №584-VII) для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Згідно з пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (пункт 4 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД).

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

За визначеннями, наведеними у пункті 3 Порядку №650, класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України»(далі - Основні правила інтерпретації УКТЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення;

контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Аналіз наведених вище норм права свідчить, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних груп, зазначених в УКТЗЕД. Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп; для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються. Така класифікація повинна здійснюватися з урахуванням правил, визначених у пунктах 1-6 основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД. При цьому для правильного їх застосування та віднесення товару до того чи іншого коду УКТЗЕД мають бути враховані, зокрема Пояснення УКТЗЕД.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2020 року (справа №816/2897/15) вказувала на необхідність врахування назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп для юридичної класифікації товару.

Таким чином, при вирішенні спорів даної категорії справ, суди, з урахуванням положень статті 77 КАС України, повинні при перевірці правильності віднесення товару до тієї чи іншої позиції виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик і призначення, в тому числі, за наслідками дослідження Пояснень до УКТ ЗЕД щодо відповідної товарної позиції (визначеної як декларантом, так і митним органом). Аналогічний підхід до вирішення спорів у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом в постанові від 29 травня 2019 року (справа №810/1223/17).

Колегія суддів зазначає, що висновок судів про прийнятність визначеного або митним органом, або декларантом коду товару має бути належним чином обґрунтованим із посиланням на відповідну норму, що містить опис такої товарної позиції, та наведенням аналізу її співвідношення із встановленими судом характеристиками товару, що декларується, в тому числі, з урахуванням експертного висновку (за його наявності). Саме по собі цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини, без належного аргументації того, чому саме була відхилена позиція однієї із сторін щодо коду товару, за яким мав бути класифікований спірний товар, є порушенням вимог щодо мотивування судового рішення, що висуваються приписами як статей 242, 246, так і статті 322 КАС України.

У цій справі митний орган відповідно до оскаржуваного рішення змінив код за УКТ ЗЕД імпортованого позивачем товару з « 2902900000» (група 29 «Органічні хімічні сполуки») на « 2707509000» (група 27 «Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні»). Такого висновку контролюючий орган дійшов з урахуванням висновку від 21 березня 2019 року №142008200-0525, складеного Дніпропетровським відділом з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС про хімічний склад та властивості заявленого до митних формальностей товару. Позивачем також було замовлено експертне дослідження у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, згідно з висновком якого від 9 квітня 2019 року №6965/7215 було встановлено хімічний склад товару і підтверджено визначений декларантом код УКТЗЕД. При цьому висновки щодо хімічного складу товару за вказаними висновками експерта суттєво відрізняються.

Погоджуючись з позицією позивача про належність спірного товару до коду УКТЗЕД 2902900000, суди попередніх інстанцій, хоча і навели у мотивувальній частині судових рішень указані норми права, проте, жодним чином не аргументували, з огляду на які саме характеристики наявні підстави для віднесення товару «Альфаметілстірольная фракція (Ізопропенілбензол), побічний продукт виробництва фенолу і ацетону» саме до групи 29.

Відсутність в оскаржуваних судових рішеннях власних мотивів щодо відповідності характеристик імпортованого позивачем товару саме коду УКТ ЗЕД 2902900000 свідчить про обґрунтованість доводів скаржника щодо неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, постанови від 29 травня 2019 року (справа № 810/1223/17). Відповідно до указаного судового рішення суди, керуючись Митним кодексом України, Законом № 584-VII, Поясненнями до УКТ ЗЕД, здійснили перевірку класифікації спірного товару шляхом дослідження характеристик імпортованого товару у сукупності, його функціонального призначення, опису відповідних товарних позицій та аргументовано відхилили доводи про наявність підстав для класифікації цього товару в іншій товарній позиції, що в повній мірі відповідає правилам оцінки доказів, визначеним статтею 90 КАС України.

У цій справі суди обмежились лише загальним посиланням на норми права, що регулюють спірні правовідносини, та прийнятність експертного дослідження, зробленого на замовлення позивача, але не мотивували, які саме характеристики (фізичні чи хімічні) спірного товару, встановлені у висновку експерта, свідчать про відповідність цього товару товарній позиції 2902 та правильності класифікації за кодом УКТЗЕД 2902900000.

Щодо наявних у цій справі експертних висновків, колегія суддів погоджується, що специфіка імпортованого позивачем товару може свідчити про наявність складного випадку класифікації, вирішення якого потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень.

Висновок експерта є засобом доказування у адміністративному судочинстві (пункт 2 частини другої статті 72 КАС України).

Так, статтею 102 КАС Українипередбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності (частина перша цієї статті).

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частина друга статті 102 КАС України).

Сукупність наведених норм процесуального права свідчить, що судова експертиза призначається у разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, необхідно провести певні обчислення. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, сумнівними, неясними або неповними, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної (додаткової чи повторної) судової експертизи, або суд може відхилити висновок експерта повністю (в частині), навівши детально та належним чином обґрунтування такого неврахування.

У постанові від 24 листопада 2020 року (справа №260/1358/18) Верховний Суд вказав, що експертне дослідження іншої установи, зроблене за заявою декларанта, може бути доказом визначальних характеристик товару для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД нарівні з експертним дослідженням спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу. Оцінка такого експертного дослідження, так само, як і експертного дослідження спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу, здійснюється судом за правилами оцінки доказів, визначених статтею 90 КАС України.

Наведені правила були порушені судами попередніх інстанцій, оскільки останні лише обмежились у своїх рішеннях вказівкою на прийнятність експертного висновку, наданого позивачем, у сукупності з іншими наданими ним документами: паспорт безпеки хімічної продукції від 2 травня 2017 року; паспорт якості № 1. Поряд з цим, будь-якої оцінки щодо підстав відхилення висновку експерта, наданого митним органом, судові рішення не містять.

Отже, суди фактично відхилили висновок експерта, наданий митним органом, без належного мотивування причин цього, обмежившись лише посиланням на його суперечність іншим обставинам справи, що не відповідає правилам оцінки доказів за статтею 90 КАС України,та вказує на не вжиття судами належних заходів щодо офіційного з`ясування обставин справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість визначеної скаржником підстави касаційної оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Неврахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29 травня 2019 року (справа № 810/1223/17), щодо дотримання правил класифікації товару, поданого на митне оформлення, призвело до порушення норм процесуального права, що виявилось у невмотивованому відхиленні одного висновка експерта та прийнятті іншого. При цьому суди не виконали обов`язок із співставлення визначених експертом характеристик товару із описом відповідної товарної позиції.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів зазначає, що судові рішення не можна в повній мірі вважати такими, що відповідають вимогам статті 242 КАС України, відповідно до частин першої та четвертої якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За змістом частини першої та другої статті 341 КАС Українисуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС Українипідставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 353 КАС Українивизначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального та матеріального права, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками касаційного перегляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року колегія суддів вважає, що зазначені рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

Статтею 139 КАС Українивизначено порядок розподілу судових витрат. Згідно з частиною шостою наведеної статті, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За наслідками касаційного перегляду судових рішень у цій справі колегія суддів дійшла висновку, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно, питання розподілу судових витрат залежить від кінцевого рішення, яким буде вирішено позовні вимоги, а отже, має бути здійснений за наслідками нового розгляду у судовому рішенні по суті спору або, у випадках визначених статтями 143і 252 КАС України, шляхом ухвалення додаткового судового рішення. З огляду на викладене судові рішення в частині розподілу судових витрат підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі №160/3944/19 скасувати.

Справу №160/3944/19 направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко