16.09.2016 | Автор: Фурман Ірина Миколаївна
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Суддя Гольник розповіла в парламенті про тиск із боку голови суду Струкова. Результат – ще більший тиск

Плювати він на вас хотів – на всіх і на все.

На парламентський контроль.

На Комітет з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України.

На засідання Комітету, присвячене обговоренню питання здійснення судової реформи та очищення судової системи і підтримки чесних суддів.

На Голову комітету Єгора Соболєва.

На членів комітету – всіх разом і окремо.

Чуєте, народні депутати Юрій Савчук, Віктор Чумак, Ігор Попов, Борислав Береза, Дмитро Добродомов, Іван Мирний, Костянтин Матейченко, Олег Осуховський, Юрій Дерев’янко, Олег Барна, Сергій Лещенко та Ігор Луценко, для нього ви – ніхто.

Так само порожнім місцем для нього є Національне антикорупційне бюро України, Національна поліція України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Вкупі з Генеральною. А також Вища рада юстиції, Рада суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Спеціальна Моніторингова місія ОБСЄ в Україні, представники яких були запрошені для участі в засіданні.

Тим більше, не звертатиме він уваги на громадські організації: «Автомайдан», Реанімаційний Пакет Реформ, Громадський люстраційний комітет, Адвокатську дорадчу групу, Трансперенсі Інтернешнл, Центр демократії та верховенства права, Рух Чесно.

Бо він – голова Октябрського районного суду Олександр Струков.

У Полтаві Октябрський суд – це як Печерський у Києві (за Януковича).

А Струков – його всесильний господар.

І він упевнений: ніхто нічого йому не зробить.

Бо в нього, на місцевому рівні, «схоплено» все.

Бо за десятки років суддівства він обріс тісними зв’язками з прокурорськими, мєнтами й адвокатами, найгіршими з них. Так само корумпованими.

І вони його чіпати не будуть.

А для Києва він недосяжний.

Згадайте новину: Суддя Лариса Гольник свідчитиме проти голови Октябрського райсуду Полтавської області

Це у нього, Струкова, в кабінеті мер Мамай збирався дотиснути суддю Гольник – щоби закрила його корупційну справу.

Це він, Струков, коли зрозумів, що суддя Гольник не відступиться і наполягатиме на притягненні мера й усіх його поплічників до кримінальної відповідальності, організував шпигування за непокірною. Надсилав запити до прокуратури – коли та до кого вона зверталася?

Це він, Струков, руками залежних від нього працівників апарату суду документував усі її відлучення з робочого місця – до слідчого, до процесуального прокурора, до адвоката, до експерта, і навіть за викликом у судові засідання – щоби потім оформлювати їй відсутність на робочому місці нібито без поважної причини.

Доходило до того, що непокірній судді приписували «прогули» навіть тоді, коли вона знаходилася у своєму кабінеті, і цьому є свідки.

Це він, Струков, наприкінці зими примусово випхав Ларису Гольник у відпустку, відразу в основну й додаткову. А коли колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду скасувала його накази, дав зрозуміти, що виконувати відповідну постанову суду не збирається.

Це він, Струков, дав лжесвідчення у справі Трихни, посередника Мамая, який пропонував судді Гольник хабар. Вдумайтеся, суддя, голова суду брехав у судовому засіданні, будучи приведеним до присяги та попередженим про відповідальність за неправдиві свідчення! Брехав, рятуючи власну шкуру, вигороджуючи Мамая і свого близького приятеля Ковжогу, колишнього заступника начальника міського управління міліції. Той був представником мера у справі про корупційне адмінправопорушення, також чинив тиск на суддю і своїми неправдивими свідченнями теж намагався забезпечити Мамаєві алібі.

Це він, Струков, у присутності працівників суду крив матом Ларису Гольник і кричав їй: «Ти не потерпіла, ти – сучара!» Оцініть витончену лексику «законника» Струкова.

Це він, Струков, упиваючись своєю безкарністю, застосував до колеги, до тендітної жінки, грубу фізичну силу, наніс легкі тілесні ушкодження, а потім завадив співробітникам патрульної поліції опитати свідка. Притис руку патрульної до дверей. Потім загородив своїм масивним тілом вузький прохід, кричав: «Чого ви мене хапаєте, я недоторканний!», зображав серцевий напад, а після виклику дівчиною-копом «швидкої» відразу одужав.

Це він, Струков, дозволив собі чинити спротив екіпажу патрульної поліції, який намагався з’ясувати його особу, коли голова суду з порушенням ПДР зупинив машину у забороненому місці. І зрештою був примусово доставлений у відділок.

Це він, Струков, проігнорував ввічливе запрошення Голови Комітету Верховної Ради України Єгора Соболєва, коли постало питання про його, Струкова, тиск на суддю Гольник.

І силувався завадити їй самій потрапити на засідання.

А тепер збиткується, намагаючись приписати їй порушення трудового законодавства.

Вспомните новость: Судей будут контролировать девять органов

***

12 вересня спершу телефонним дзвінком, а потім на електронну адресу суду надійшла пропозиція Гольник узяти участь у комітетських слуханнях.

Уже 13 вересня суддя Гольник мала потрапити до Києва, щоб підготуватися до засідання та з’ясувати результати її звернень до Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Генеральної прокуратури України.

13 вересня до Октябрського районного суду надійшли й офіційні листи із запрошеннями у конвертах Апарату Верховної Ради України із грифом «Урядовий».

Щойно суддя Струков отримав звістку про виклик до парламенту, він відразу ж, 12 вересня, сховався у нарадчій кімнаті.

Її таємницю суддя порушувати не може, відтак,  і займатися іншими справами.

У цей примітивний спосіб голова суду надав видимості законності своєму черговому свавіллю.

Не дочекавшись наказу про відрядження, 13 вересня Лариса Гольник виїхала до Києва.

Тоді Струков вийшов із нарадчої і настрочив відмову:

«підстав для надання Вам відрядження чинним законодавством не вбачається».

Бачите, панове народні депутати, виклик вищого законодавчого органу країни, на думку голови районного суду Струкова, перебуває за межами правового поля України.

«Лист щастя» суддя Гольник отримала вранці 15 вересня, назавтра після комітетських слухань.

Тепер, вірогідно, Струков домагатиметься притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Бо якщо не була ні на робочому місці, ні в офіційному відрядженні – значить порушниця трудової дисципліни.

Судячи з усього, втихомирюватися Струков не збирається. Бажання помсти принциповій судді затьмарює його розум.

Не вплинув на нього ні приїзд до Полтави Голови  Ради суддів України Валентини Сімоненко, яка намагалася загасити конфлікт, ні виклик до парламенту.

Дисциплінарне стягнення Струкову не загрожує. Поки обтяжена скаргами Вища кваліфікаційна комісія суддів України збереться розглянути його питання, він устигне подати заяву про відставку.

І отримуватиме велику суддівську пенсію.

А поки – робитиме все, що захоче.

Вспомните новость: Луценко пообещал: с нового года минимальная зарплата в прокуратуре будет 14 тыс. гривен

***

Тільки правдивими розповідями про його діяння ми можемо зіпсувати йому настрій.

Та й то ненадовго.

Позаяк почуття сорому йому давно вже не відоме.

А ще – він панічно боїться камери. Навіть телевізійної.

Перед нею грізний Струков стає жалюгідним і смішним.

Автор: Ігор Гавриленко

Джерело: Ні корупції

 

0
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення