За порушення в період карантину встановлених урядом заборон торгівлі окремими видами товарів можуть відповідати тільки суб`єкти господарювання (Суддя Краматорського міського суду, № 234/5552/20,01.04.20)

Фабула судового акта: Відповідальність за порушення правил карантину. Не буде помилковим твердження про те, що найближчим часом, активно буде формуватись відповідна судова практика на цю тему. Увазі пропонується одна з перших судових справ, що містить досить чітку позицію, яка ще має пройти перевірку у судах апеляційної, а може й, касаційної інстанцій.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 30.03.2020 працівником поліції громадянка на зупинці громадського транспорту торгувала штучними квітами, чим порушила правила карантину, передбачені ч. 2. п. 3 постанови КМУ від 11.03.2020. Вказані дії були кваліфіковані поліцейським за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Втім, суддя, розглянувши 01 квітня 2020 року у відкритому судовому засіданні цей адміністративний матеріал, провадження в справі закрив у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

При цьому суд виходив з наступних приписів чинного законодавства. Статтею 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб"», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Виходячи зі змісту диспозиції вказаної статті закону, вона містить бланкетну норму, яка відсилає до інших актів законодавсьва, рішень органів місцевого самоврядування.

Особа обвинувачується в порушенні заборон, викладених в п.п.3 п.2 Постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширення на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами), відповідно до якого заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. Отже, суб`єктом цього правопорушення, може бути лише суб`єкт господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

З вищенаведеного вбачається, що суб`єктом вказаного правопорушення є суб`єкт господарювання, який здійснює діяльність у вищезазначених сферах життя, яким не є особа, стосовно якої складено адміністративний матеріал.

Аналізуйте судовий акт: Суд: визнав винною у порушенні правил щодо карантину людей (ст. 44-3 КУпАП) посадову особу магазину-закусочної та оштрафував її на 34000 гривень (Постанова Мар`їнського районного суду, № 237/1196/20, від 23.03.20)

Суд: Спалах епідемії особливо небезпечної хвороби, в тому числі, коронавірусу COVID-19, не свідчить про об`єктивну неможливість вирішення цивільної справи і зупинення провадження (Новосанжарський райсуд, № 546/562/17,26.02.20)

Справа № 234/5552/20

Провадження № 3/234/1532/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 р.

Суддя Краматорського міського суду Донецької області Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Каліберда А.О.

за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судового засіданні у м. Краматорську адміністративний матеріал, який надійшов з Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення АПР18 №504957 від 30.03.2020, складеного ДОП СДОП ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції Максимчуком А.І., 30.03.2020 об 11 год. 10 хв. громадянка ОСОБА_1 на зупинці громадського транспорту по вулиці Комерційній у м. Краматорську торгувала непродовольчими товарами, а саме штучними квітами та іншим, чим порушила правила карантину, передбачені ч. 2. п. 3 постанови КМУ від 11.03.2020.

Вказані дії кваліфіковані поліцейським за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у порушенні ч.2 п.3 постанови КМУ від 11.03.2020 заперечувала та пояснила, що вона не є суб`єктом господарювання, які фізична особа-підприємець не зареєстрована.

Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Вказана норма закону є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Санкція ст.44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Відповідно п. п. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, (зі змінами від 16 березня 2020 року) забороняється з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачаєприймання відвідувачів,зокрема закладівгромадського харчування(ресторанів,кафе тощо),торговельно-розважальнихцентрів,інших закладіврозважальної діяльності,фітнес-центрів,закладів культури,торговельного іпобутового обслуговуваннянаселення,крім торгівліпродуктами харчування,пальним,засобами гігієни,лікарськими засобамита виробамимедичного призначення,ветеринарними препаратами,кормами,пестицидами таагрохімікатами,насінням ісадивним матеріалом,засобами зв`язкуза умовизабезпечення відповідногоперсоналу засобамиіндивідуального захисту,а такождотримання відповіднихсанітарних тапротиепідемічних заходів; провадженнябанківської тастрахової діяльності,а такожмедичної практики,ветеринарної практики,діяльності автозаправнихкомплексів,діяльності зтехнічного обслуговування та ремонтутранспортних засобів,технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій,діяльності зремонту комп`ютерів, побутових виробіві предметів особистого вжитку, об`єктів поштового зв`язку заумови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів; торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Юридичний склад адміністративного правопорушення це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Відповідальність за порушення п. п. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, (зі змінами від 16 березня 2020 року) покладається на спеціальних суб`єктів, а саме суб`єктів господарювання.

Статтею 55 Господарського кодексуУкраїни визначено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Так, у викладенні суті правопорушення вказано, що своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги підпункту 3 пункту 2 постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211, зі змінами та доповненнями.

Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 не зареєстрована як підприємець. (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Таким чином, матеріали справи не місять належних доказів того, що остання є суб`єктом господарювання, роботу якого заборонено відповідно до вищевказаних положень Постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211, а отже у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, ст. 44-3 247 КУпАП суддя , -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена у десятиденний строк з моменту винесення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А. О. Михальченко