Суд визнав винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, особу, яка умисно не виконала рішення суду у цивільній справа, та призначив покарання у виді позбавлення волі (Орджонікідзевський районний суд, 644/4979/17, 04.10.18)

Фабула судового акта: Згідно положень статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення. Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов’язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013).

Незважаючи на наведені приписи та висновки, очевидним є й те, що само по собі судове рішення, яким було задоволено позовні вимоги позивача не може повною мірою гарантувати його виконання відповідачем. В такому випадку держава забезпечує примусове виконання судового рішення у визначеному законом порядку, в першу чергу, шляхом застосування механізмів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Справа ж, яка пропонується увазі читачів, стосується більш кардинального засобу впливу на процедуру виконання судових рішень, а саме.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 08 січня 2013 особу було зобов'язано повернути власнику автомобіль, технічну документацію на нього та ключі. 07.02.2013 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження, про що було повідомлено боржника за цим виконавчим провадженням.

Однак останній, маючи умисел на невиконання вказаного судового рішення, ознайомившись у повному обсязі із вищевказаним рішенням суду, а саме - від 08.01.2013 року, при цьому достовірно знаючи і розуміючи свої зобов'язання, умисно у період часу з 08.01.2013 року по 25.08.2016 року не виконував вказане рішення і добровільно не повертав власнику зазначений автомобіль. 25 серпня 2016 року на підставі ухвали районного суду був проведений обшук житла, споруд та придомової території за місцем фактичного мешкання боржника, в ході якого виявлено та вилучено вказаний автомобіль.

Наведені обставини стали підставою для притягнення цієї особи до кримільної відповідальності. Вироком суду від 04 жовтня 2018 року його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначено покарання у виді двох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільненр від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку на два роки.

Характеризуючи ознаки складу злочину, суд, зокрема, зауважив, що невиконання судового рішення може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання особи виконати судове рішення. Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.

Для наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, не потрібно, щоб невиконання судового рішення було злісним.

Безвіднсно до цієї справи варто звернути увагу на правовий висновок, сформований Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 659/1012/18, - обов`язковою умовою настання кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення є встановлення у ньому вимоги зобов`язального чи забороняючого характеру, адресованої для виконання певним особам. Причому така вимога повинна стосуватися конкретного зобов`язаного суб`єкта, до відома якого своєчасно було доведено відповідний обов`язок про виконання рішення суду. Залежно від характеру такої вимоги невиконання судового рішення може проявлятися у бездіяльності зобов`язаної особи щодо здійснення передбачених законом або визначених судом заходів, спрямованих на виконання цього рішення, або ж у вчиненні дій, які прямо заборонені у самому судовому рішенні. За умови, що невиконання судового рішення виявляється в формі бездіяльності, для притягнення особи до кримінальної відповідальності обов`язковим є з`ясування питання про наявність реальної можливості його виконати.

Суддя Горчакова О. І..

Справа № 644/4979/17

Провадження № 1-кп/644/156/18

04.10.2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова, у складі:

головуючого - судді Горчакової О. І.,

за участю секретаря судового засідання - Білієнко Г. Г.

за участю:

прокурора -Гур'янової Н. М., Попелкова В. В., Пугачова Р. Ю.,

потерпілої - ОСОБА_1, представника потерпілої - адвокатів ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

захисників - адвокатів: Ястребової Є. Б., Кандиби Т. О., Аніщенко К. М.,

розглянувши у судовому засіданні у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова обвинувальний акт кримінального провадження, внесеного до ЄРДС за № 12014220530002630 від 09.10.2017 року, що надійшов від в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 радника юстиції Мирошник К. Ю., затверджений прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 юристом 2 класу Гуряновою Н. М., щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого м. Кам'янець-Дніпровська Запорізької обл., одруженого, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням колегії Суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 08 січня 2013 ОСОБА_4 зобов'язано повернути ОСОБА_1 автомобіль марки-моделі «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, технічну документацію та ключі на автомобіль.

07.02.2013 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження за № 36434809, про що було повідомлено ОСОБА_4, боржника за цим виконавчим провадженням, за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1.

ОСОБА_4, маючи умисел на невиконання рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 08.01.2013 року, відповідно до якого останній зобов'язаний повернути ОСОБА_1 автомобіль марки-моделі «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, технічну документацію та ключі на автомобіль, ознайомившись у повному обсязі із вищевказаним рішенням суду, а саме - від 08.01.2013 року, при цьому достовірно знаючи і розуміючи свої зобов'язання, умисно у період часу з 08.01.2013 року по 25.08.2016 року не виконував вказане рішення і добровільно не повертав зазначений автомобіль ОСОБА_1

25 серпня 2016 року, відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.08.2016 року, проведено обшук житла, споруд та придомової території, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 - за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 В ході обшуку на придомовій території виявлено та вилучено автомобіль марки-моделі «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1., який згідно з рішенням колегії Суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 08 січня 2013 ОСОБА_4 зобов'язаний повернути ОСОБА_1

В ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України, не визнав, вказував на те, що йому набридли з'ясування з дочкою майнових питань. Суду пояснив, що дійсно рішенням колегії Суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 08 січня 2013 року зобов'язано повернути ОСОБА_1 автомобіль марки-моделі «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, технічну документацію та ключі на автомобіль. Спірний автомобіль після рішення суду знаходився за адресою:АДРЕСА_3. Оскільки ні дочка не прибувала за автомобілем, ні державні виконавці - то авто знаходилося у дворі за вказаною адресою. Відповів на запитання, що особисто був присутнім при проголошення рішення колегії Суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 08 січня 2013 року та отримав це рішення.

Незважаючи на невизнання свої вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, винуватість ОСОБА_4 доводиться наступними доказами у справі:

-показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка у судовому засіданні показала, що рішенням колегії Суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 08 січня 2013 року, яким зобов'язано повернути їй, ОСОБА_1 автомобіль марки-моделі «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, технічну документацію та ключі на автомобіль. Добровільно ОСОБА_4, її батько, вказане рішення не виконав. Тому вона звернулася до Державної виконавчої служби за примусовим виконанням рішення суду. Довгий час рішення суду не виконувалося ОСОБА_4, а під час примусового виконання рішення були присутні працівники міліції, оскільки обвинувачений перешкоджав його виконанню;

-показаннями свідка ОСОБА_10, який показав, що працював головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції і було відкрито виконавче провадження, про що було повідомлено ОСОБА_4 - боржника. Добровільно у встановлений термін рішення суду не виконав, держаним виконавцем оголошувався розшук майна;

-показаннями свідка ОСОБА_11, дружини обвинуваченого, яка показала у судовому засіданні, що ОСОБА_4 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 - де на подвір'ї знаходився спірний автомобіль. Їй відомо, що було рішення апеляційного суду, за яким автомобіль слід було повернути ОСОБА_1, дочці від першого шлюбу. Пояснила, що на адресу фактичного проживання ОСОБА_4 надходили виклики, але отримуючи їх, вона не завжди передавала ОСОБА_4; що перебуваючи на відпочинку, їй зателефонувала дочка і повідомила, що прибули працівники міліції забирати легковий автомобіль. Легковий автомобіль було примусово вилучено із подвір'я; що її чоловік, ОСОБА_4, не мав наміру не виконувати рішення апеляційного суду;

-показаннями свідка ОСОБА_12, яка надала у судовому засіданні пояснення, аналогічні показанням ОСОБА_11, на запитання відповіла, що їй невідомо про виклики батька - ОСОБА_4;

-показаннями свідка ОСОБА_13, слідчого СВ Індустріального відділу поліції ГУНП У в Харківській області, яка пояснила, що за заявою потерпілої - ОСОБА_1, було внесено відомості до ЄРДР щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України; що у зв'язку із переховуванням ОСОБА_4 на досудовому слідстві - його було оголошено в розшук; що рішення апеляційного суду було виконано примусово після отримання дозволу слідчим суддею про проведення обшуку за адресою АДРЕСА_3. Під час примусового виконання рішення були залучені працівники міліції.

Крім вищенаведених доказів, вина обвинуваченого у вчиненні злочину також підтверджується письмовими доказами, наданими у судовому засіданні стороною обвинувачення - прокурором, а саме:

-рішенням колегії Суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 08 січня 2013 року, яким зобов'язано повернути ОСОБА_1 автомобіль марки-моделі «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, технічну документацію та ключі на автомобіль (т.1 а.с. 132-135);

-заявою ОСОБА_1 від 06.10.2014 року про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення - рішення колегії Суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 08 січня 2013 року (т.2 а.с. 128-129);

-постановою головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 07.02.2013 року про відкриття виконавчого провадження та надання боржнику, ОСОБА_4, терміну для добровільного виконання виконавчого документу - 14.02.13 р (т.2 а.с. 136);

-постановою головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 29.08.2013 року про розшук майна боржника, ОСОБА_4, якою оголошено розшук майна транспортного засобу «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1;

актами державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 29.08.2013 року, якими підтверджується невиконання рішення суду (т.2 а.с. 138);

-протоколом обшуку від 25.08.2016 року, з фототаблицями до нього, з якого вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 - в ході проведення обшуку було виявлено автомобіль марки-моделі «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, технічну документацію та ключі на автомобіль при його відкритті виявлено не було (т.2 а.с. 179-186);

-ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.08.2016 року якою накладено арешт на вилучене майно під час обшуку за адресою:АДРЕСА_3 - автомобіль марки-моделі «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (т.2 а.с. 187-189);

-постановою про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 29.08.2016 року, згідно якої автомобіль марки-моделі «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 визнано речовим доказом та постановою про передачу речового доказу для відповідального зберігання від 29.08.2016 року - якою речовий доказ автомобіль марки-моделі «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 (т.2 а.с. 191-193);

-заявою ОСОБА_4 від 2.8.2017 р. про добровільну передачу слідчому ключів та технічного паспорту на автомобіль марки-моделі «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (т.2 а.с. 198);

-ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.07.2017 року якою скаргу адвоката Ястребової Є. Б. на дії слідчого по кримінальному провадженню № 12014220530002630 залишено без задоволення (т.2 а.с. 214-216).

Ці докази не викликали сумніву у сторін кримінального провадження, тому, оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, - суд їх визнає як належні письмові докази, що містять інформацію про обставини, які підлягають доказування у даному кримінальному провадженні.

Доказів на спростування обвинувачення стороною захисту не надано.

Судове слідство відбувалося з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, диспозитивності, забезпечення права на захист та інших загальних засад кримінального провадження, зокрема й розумності строків. Судом вжито усіх можливих процесуальних механізмів для забезпечення справедливого судового розгляду й такий триваючий розгляд викликаний об'єктивними причинами, а саме - дослідженням всіх доказів сторін, які вони вважають за необхідне надати на підтвердження як обвинувачення так і захисту від такого обвинувачення.

Суд належним чином та ретельно перевірив обґрунтованість пред'явленого обвинувачення.

Предметом кримінального правопорушення за ч.1 ст. 382 КК України є судовий акт органів правосуддя (вирок, рішення, ухвала, постанова), який набрав законної сили і був постановлений з будь-якої категорії судових справ (кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних), будь-яким судом (загальним чи спеціалізованим) та будь-якою інстанцією (першою, апеляційною чи касаційною). Суб'єкт вказаного кримінального правопорушення є загальний.

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом. Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, є формальним, а його об'єктивна сторона вичерпується діянням, з моменту вчинення якого кримінальне правопорушення визнається закінченим і яке полягає у невиконанні судового рішення або в перешкоджанні його виконанню. З моменту невиконання судового рішення кримінальне правопорушення набуває триваючого характеру.

Невиконання судового рішення полягає у невжитті особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання особи виконати судове рішення. Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.

Для наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, не потрібно, щоб невиконання судового рішення було злісним. Кримінальне правопорушення є закінченим з моменту відмови виконати судове рішення (з початку ухилення від виконання судового рішення), або з моменту перешкоджання його виконанню. Для визначення моменту закінчення цього кримінального правопорушення важливим є встановлення моменту надходження судового рішення до особи, яка повинна його виконувати, і строку виконання судового рішення, який встановлено законом або судом.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винність обвинуваченого доведеною. Вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він умисно не виконав рішення суду, що набрало законної сили.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого в частині того, що останній не виконував судового рішення з поважних причин, а саме, через складнощі в розумінні його змісту та способу його виконання, оскільки невиконання ним рішення суду мало місце протягом тривалого періоду часу, оцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності і умисне, свідоме спотворення дійсних обставин вчинення кримінального правопорушення з метою недоведення такої обов'язкової ознаки складу даного злочину як прямий умисел на його вчинення.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд ураховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення, мотиви, а також те, що обвинувачений позитивно характеризується, раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченому, по справі не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений вчинив злочин середньої тяжкості.

Беручи до уваги всі вказані обставини в сукупності, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України та приходить до висновку, що необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, буде призначення покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку.

Суд приходить до висновку про відсутність обставин застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом. Підстав для застосування обвинуваченому ст. 69-1 КК України - не вбачається.

На підставі ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.1, п 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд прийшов до висновку про можливість застосування до засудженого ст.75 КК України з урахуванням того, що позбавлення волі - є крайньою мірою покарання. Установлено, що обвинувачений має сім'ю, утримує дітей, характеризується позитивно, має постійне місце проживання,

Оскільки злочин - це вчинок людини, то, на думку суду, цілком закономірним і важливим видається його психологічний аналіз: вивчення проступку як вияву властивостей особистості, розкриття мотивів і цілей, які спонукали до вчинення правопорушення тощо.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, Особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до особи, яка вчинила злочин. Частиною 4 статті 128 КПК України визначено, що Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд залишає без розгляду, оскільки позов не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України: позивач звертається до Слідчого Орджонікідзевського ВП ГУНПУ в Харківській області, а не до Суду (т.1 а.см. 10), вподальшому позовна заява була уточнена та доповнена (т.1 а.с. 45) При цьому суд роз'яснює право пред'явити позов у порядку цивільного судочинства, як то передбачено ч. 7 ст. 128 КПК України. До такого висновку суд дійшов, аналізуючи позовну заяву. На думку суду - розгляд позовної заяви потерпілої в порядку цивільного судочинства забезпечить верховенство права, рівність усіх перед законом та надання можливості подати докази до суду.

Процесуальних витрат у справі немає. Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Речовий доказ, автомобіль марки-моделі «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1, - після набрання вироком законної сили слід повернути власнику - ОСОБА_1, та вважати таким, що їй повернутий (т.2 а.с. 197).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349 369 373 374 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк на 2 (два) роки.

Відповідно доп.1, п 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду, роз'яснити право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ, автомобіль марки-моделі «Daewoo Lanos», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1, - після набрання вироком законної сили слід повернути власнику - ОСОБА_1, та вважати таким, що їй повернутий.

Вирок може бути оскаржено сторонами до Харківського апеляційного суду (апеляційного суду Харківської області) шляхом подання апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О. І. Горчакова