31.05.2017 | Автор: Олександр Боков
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

В разі набуття права власності на земельну ділянку власник зобов’язаний сплатити до бюджету грошові кошти в розмірі відновної вартості розташованих на ній багаторічних насаджень (Апеляційним судом м.Києва, спр. № 22-ц/796/13557/2015, 12.11.15)

Фабула судового акту:  Рішенням міської ради громадянину  (відповідач) передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку. При цьому комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста  та новим власником земельної ділянки через представника укладено охоронний договір на зелені насадження, згідно умов якого утримувач бере на себе зобов'язання щодо зберігання та утримання в належному стані 65 одиниць дерев.

Проведеною перевіркою щодо дотримання відповідачем вказаного охоронного договору виявлено часткову відсутність на території зелених насаджень вказаних в договорі, а саме 13 одиниць дерев, що підтверджується відповідним актом. Вказана обставина стала поводом для пред’явлення прокуратурою району позову про стягнення  з відповідача до цільового фонду спеціалізованого бюджету міста  відновної вартості зелених насаджень, розташованих на цій земельній дідянці.

Судом першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено частково, - стягнуто з відповідача грошові кошти в розмірі 26 189,72 грн. і штраф в розмірі 10 000,00 грн. В задоволенні зустрічного позову відповідача за первісним позовом до комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста про визнання вказаного договору припиненим, судом відмовлено, з чим також погодився суд апеляційної інстанції.

Рішення судів вмотивовані наступними приписами чинного законодавства. Згідно   ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності,за рахунок коштів власників, яким передані земельні ділянки, згідно з нормативами, затвердженими у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045 затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, згідно з п. 11 якого відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі ( крім відновної вартості зелених насаджень, посаджених (створених ) цією особою), сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Наведен рішення відповідає правовій позиції, викладеній в постанові  Верховного суду України від 03.04.2013 року  № 6-24цс-13, а саме: в разі   набуття права власності на земельну ділянку необхідність сплати до бюджету відновної вартості розташованих на ній багаторічних насаджень  законодавець   пов'язує  з фактом переходу права власності на них до власника земельної ділянки, а не з фактом їх фактичного видалення.

Аналізуйте судовий акт: При встановленні порядку користування з/д, яка перебуває у спільній частковій власності, суд на підставі будівельно-технічної експертизи забезпечує кожному із співвласників вільне користування належним йому майном (ВСУ, № 6-841цс16, 15.05.2017)

При недосягненні згоди щодо встановлення земельного сервітуту та в разі неможливості використання землі, розташованої в межах спецзон енергетичних об’єктів така ділянка підлягає відчуженню для суспільних потреб (ВСУ від 05.04.2017 № 6-403цс17)

Земельний сервітут встановлюється судом у випадку, коли відповідач НЕ довів, що позивач може задовольнити свої потреби щодо використання з/д в менш обтяжливий спосіб ніж запропонований (ВССУ від 13 березня 2017р., справі № 662/675/16-ц)

Емфітевзис встановлюється виключно на підставі договору і судом встановлений бути не може (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб) (ВССУ у справі № 313/1730/15-ц від 13 березня 2017р.)

Висаджувати дерева та кущі біля межі чи прямо на межі між приватними земельними ділянками законодавство не забороняє (Чернігівський районний суд Чернігівської області від 28 березня 2016р)

 

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12  листопада 2015 року  Колегія суддів судової палати з  цивільних  справ  Апеляційного суду м.  Києва      в складі  :

                                       головуючого судді       Рубан  С.М.

                                       суддів                             Желепа О.В., Кабанченко О.А.

                                       при секретарі            Гарматюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Києві   апеляційну скаргу  представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2  на рішення  Оболонського районного суду м. Києва від 03 вересня   2015 року у справі за позовом заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі: Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» про визнання договору припиненим,-

В С Т А Н О В И Л А :

      Рішенням   Оболонського районного суду м. Києва від 03 вересня   2015 року  позов заступника прокурора Деснянського району м. Києва задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3  до цільового фонду спеціалізованого бюджету міста Києва   відновну вартість зелених насаджень в розмірі 26 189,72 грн., штраф в розмірі 10 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з  рішенням суду,   представник  ОСОБА_1 - ОСОБА_2   подала  апеляційну скаргу, в якій просить скасувати   рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити  у  задоволенні позовних вимог в повному обсязі, та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1,  посилаючись на порушення судом норм    матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник  відповідача підтримала апеляційну скаргу.

Представник прокуратури  заперечила проти апеляційної скарги.

Представник  департаменту міського благоустрою  та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради заперечив проти апеляційної скарги.

Представник КП «Київзеленбуд»  заперечила проти апеляційної  скарги.

  Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,  пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість  рішення  суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

У вересня 2014 року позивач звернувся до суду  з   позовом до відповідача, та просив  стягнути з ОСОБА_1 до цільового фонду спеціалізованого бюджету міста Києва відновну вартість зелених насаджень в розмірі 26189,72 грн., штраф в розмірі 39284,58 грн.                

Свої вимоги обґрунтовує тим, що перевіркою, проведеною прокуратурою Деснянського району м. Києва встановлено, що 27.02.2012 року між Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та ОСОБА_1 укладено охоронний договір № 37 на зелені насадження, а саме щодо зберігання та утримання в належному стані 65 одиниць дерев, відновна вартість яких 134623,24 грн. Згідно п.п. 4.3, 4.4 охоронного договору відповідач зобов'язаний здійснювати захист зелених насаджень. Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» спільно з Управлінням екології та охорони природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради проведено перевірку щодо дотримання відповідачем охоронного договору № 37, за результатами якої виявлено часткову відсутність на території зелених насаджень вказаних в договорі, а саме 13 одиниць дерев, що підтверджується актом від 16.06.2014 року. На підставі виявлених порушень було складено розрахунок відновної вартості відсутніх зелених насаджень відповідно до п. 16.2.1 «Порядку видалення зелених насаджень на території м. Києва», згідно з яким відновна вартість становить 65474,30 грн.

22.07.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Київського  комунального  об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» про визнання договору припиненим, згідно якого просив   визнати припиненим охоронний договір на зелені насадження № 37 від 27.02.2012 року,  укладений між Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та ОСОБА_7, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1

Свої вимоги мотивує тим, що   маючи на меті приватизувати земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м. Києві   11.02.2010 року уповноважив ОСОБА_7 на вчинення певного переліку дій, пов'язаних з приватизацією земельної ділянки, видавши  довіреність № 702 від 11.02.2010 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8

27.02.2012 року  ОСОБА_7 без погодження та без відома ОСОБА_1 уклав з Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» охоронний договір № 37, укладення якого виходить за межі прав, визначених у дорученні. Крім того, п. 10 вказаного договору встановлено, що договір припиняється у разі відчуження земельної ділянки, на якій знаходяться зелені насадження щодо яких укладено цей договір.

          24.04.2014 року ОСОБА_1 здійснив відчуження зазначеної ділянки на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

           Задовольняючи   позов суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що Рішенням Київської міської ради від 29.04.2010 року № 769/4207 ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.10 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 у Деснянському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність та користування (а.с. 16).

Згідно акту обстеження зелених насаджень № 280, що підлягають видаленню від 09.02.2012 року встановлено, що відновна вартість зелених насаджень, що залишаються на місці в межах земельної ділянки складає 134623,24 грн. (а.с.11-12).

          27.02.2012 року між Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та ОСОБА_7, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1 укладено охоронний договір № 37 на зелені насадження, згідно умов якого утримувач бере на себе зобов'язання щодо зберігання та утримання в належному стані 65 одиниць дерев (а.с. 7-8).

Згідно   статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності,за рахунок коштів власників, яким передані земельні ділянки, згідно з нормативами, затвердженими у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045 затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, згідно з п. 11 якого відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі ( крім відновної вартості зелених насаджень, посаджених (створених ) цією особою), сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Подальше видалення таких зелених насаджень  відповідно до п. 10 Порядку здійснюється за рішенням власника земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

Суд першої інстанції керувався  постановою Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-24цс13 та від 12 червня 2013 року в справі № 6-44цс13, згідно з якою аналіз ч. 3 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п. 11 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року дає підстави для висновку про те, що у разі набуття громадянином права власності на земельну ділянку необхідність сплати до бюджету відновної вартості багаторічних зелених насаджень, які розташовані на ній, виникає з самого лише факту переходу до громадянина права власності на земельну ділянку з розташованими на ній зеленими насадженнями, і не пов'язується з їх фактичним видаленням.

Земельна ділянка в м. Києві по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виданого 10.04.2012 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та права постійного користування землею, договорів оренди землі за № 08-7-03811.

Тобто, судом вірно встановлено, що  з  моменту переходу права власності на земельну ділянку у ОСОБА_1 виник обов'язок сплатити відновну вартість зелених насаджень, наявних на земельній ділянці, що передана йому у власність.

З  акту від 16.04.2014 року встановлено, що на вказаній ділянці відсутні 13 одиниць дерев зазначених в охоронному договорі від 27.02.2012 року.            

Відновна вартість відсутніх зелених насаджень становить 26 189,72 грн. та згідно п. 6.1 охоронного договору штраф становить 39284,58 грн. (а. с. 6).      

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки відшкодування збитків та моральної шкоди.

З підстав наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з відповідача відновної вартості відсутніх дерев в розмірі  26 189 грн. 72 коп. та  вважає вірним висновок суду  про зменшення пені (штрафу)  до 10 000,00 грн., виходячи з положень ст. 551 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції  виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 10 охоронного договору № 37 встановлено, що договір припиняється у разі: сплати утримувачем відновної вартості зелених насаджень, які підлягають охороні відповідно до цього договору; відчуження земельної ділянки, на якій знаходяться зелені насадження, щодо яких укладено цей договір, чи закінчено строк дії договору оренди земельної ділянки, на якій знаходяться зелені насадження.

Пунктом 11   договору встановлено, що у разі відчуження утримувачем частини земельної ділянки, на якій знаходяться насадження, що підлягають охороні відповідно до цього договору, цей договір діє до моменту його переукладання утримувачем та укладання набувачем права власності на відчужувану частину земельної ділянки охоронного договору на зелені насадження або сплати набувачем відповідної вартості зелених насаджень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не надано  доказів, відповідно до приписів статей 58-59 ЦПК України,     щодо сплати ним,  як утримувачем відновної вартості зелених насаджень. Крім того, відповідно до положень охоронного договору, з новими власниками відповідний охоронний договір укладений не був. Отже, виходячи із змісту п. 11 зазначений охоронний договір № 37 на зелені насадження від 27.02.2012 року є дійсним, та відповідач має нести відповідальність за його невиконання.

Відповідно до вимог ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно ч.1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що  свідчать про прийняття його до виконання.

Частиною 2 зазначеної статті вказано, що наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.  

Судом вірно встановлено, що 10.04.2012 року ОСОБА_1, після отримання державного акту, 24.04.2012 року здійснив відчуження зазначеної ділянки, тобто вчинив дії по схваленню правочину, здійсненого ОСОБА_7, який уклав охоронний договір № 37 від 27.02.2012 року.

Відповідно до договору № 37 від 27.02.2012 року ОСОБА_9 взяв  на себе зобов'язання зберігати та утримувати в належному стані 65 дерев, відновна вартість яких складає 134623,24 грн.

Пунктом 4.10 зазначеного договору передбачено зобов'язання утримувача негайно повідомляти уповноваженого об'єкта про будь - яке пошкодження зелених насаджень, а п. 4.11 - зобов'язання відшкодовувати шкоду, завдану пошкодженням або знищенням зелених насаджень.

Пунктом 6.1. Договору передбачена відповідальність утримувача у разі знищення зелених насаджень до ступеню припинення росту, у зв'язку із невиконанням умов договору шляхом сплати відновної вартості зелених насаджень у сумі, розрахованій на момент виявлення пошкоджень уповноваженим органом та штраф у розмірі 150% відновної вартості зелених насаджень.

Доводи апеляційної скарги про те, що   ОСОБА_7 без погодження з ОСОБА_1,  уклав охоронний договір  на зелені насадження № 37 від 27.02.2012 року, виходить за межі прав, визначених у дорученні і відповідно не повідомив про існуючий договір, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до довіреності від 11.02.2010 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_7 бути представником в усіх установах, підприємствах, організаціях будь-якої підпорядкованості та форми власності, перед усіма фізичними та юридичними особами, в том числі в органах державної влади та управління, органах місцевого самоврядування, міських, районних у містах радах, державних адміністраціях, управліннях (відділах) земельних ресурсів, органах земельного кадастру, в бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, органах нотаріату тощо, з будь-яких питань, пов'язаних з приватизацією, відведенням земельної ділянки в м. Києві для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, виділом її в натурі, визначенням її меж тощо, отриманням державного акту про право власності на цю земельну ділянку та реєстрації у відповідних органах, а також продати земельну ділянку за ціною та на умовах за його розсудом.

Для цього ОСОБА_1надав право ОСОБА_7: підписувати та подавати від його імені заяви про приватизацію земельної ділянки, заяви про належність майна на праві особистої приватної власності, заяви про сімейний стан тощо, подавати, підписувати та отримувати довідки та документи, в тому числі державний акт на право власності на земельну ділянку, довідку про відсутність об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, довідку про нормативну вартість земельної ділянки, експертний звіт (акт) про вартість земельної ділянки, довідку про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) за даними Державного земельного кадастру, витяг з Державного реєстру земель, витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, витяг з Державного реєстру іпотек, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, підписувати відповідні договори, правочини, документи, в тому числі попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки, договір купівлі-продажу земельної ділянки, договори про завдаток, аванс, вносити зміни, розривати укладені правочини, отримувати гроші чи майно по укладеним договорам, в тому числі завдаток, аванс, проводити платежі, а також виконувати всі необхідні дії,пов'язані з виконанням цієї довіреності.      

Крім  того, відповідно до  п. 1 Договору  ОСОБА_7 діє від імені та в інтересах ОСОБА_9 (утримувача.)

         Також,  колегія суддів зазначає, що на момент укладення Охоронного  договору №37 довіреність від 11.02.2010  року скасована не була, застереження  щодо обмежень повноважень представника на вчинення певних дій довіреність  не містить.

       Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, про те, що  договір припиняється у разі відчуження земельної ділянки, на якій знаходяться зелені насадження , щодо яких укладено договір, оскільки відповідно до ч.1. п 10 Охоронного договору договір припиняється у разі сплати утримувачем відновної вартості зелених насаджень, які підлягають охороні відповідно до цього договору.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що п.11 може застосовуватися лише у випадку відчуження не всієї земельної ділянки , а лише її частини, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до договору купівлі - продажу  земельної ділянки від 24.04.2012 року ОСОБА_1 продав земельну ділянку площею 0,1000 га, на якій знаходились зелені насадження, у власність трьох покупців по 1/3 частині.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної в постанові  Верховного суду України від 03.04.2013 року  № 6-24цс-13, в разі    набуття права власності на земельну ділянку необхідність сплати до бюджету відновної вартості розташованих на ній багаторічних насаджень  законодавець   пов'язує  з фактом переходу права власності на них до власника земельної ділянки, а не з фактом їх фактичного видалення.

  З підстав наведеного, суд першої інстанції дійшов  вірного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.  

  Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

             Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду  обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів  не вбачає  підстав  для його скасування.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія  суддів, -

У Х В А Л  И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 -   відхилити.

Рішення   Оболонського районного суду м. Києва від 03 вересня   2015 року -   залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення,  може  бути оскаржена в  касаційному  порядку  до  Вищого  спеціалізованого  суду  України  з  розгляду  цивільних  і  кримінальних справ  протягом  20  днів.

Головуючий

  

Судді:

 

3
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення