Утримання банком комісії при здійсненні зарахування заборгованості на картковий рахунок стягувача є питанням договірних відносин між самим стягувачем та установою банку і не входить до компетенції державного виконавця (справа №583/2119/19)

Фабула судового акту: Заявник просив визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним невиконанням у повному обсязі зазначеної постанови в частині стягнення суми згідно виконавчого документа.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що постановою державного виконавця закінчене виконавче провадження у зв'язку з виконанням судового рішення у повному обсязі. З таким рішенням державного виконавця стягувач також не погоджується, оскільки на банківський рахунок ОСОБА1 перераховано не 2704,80 гривень, а тільки 2691,28 гривень. Зазначене, на думку заявника, свідчить про невиконання рішення суду в частині стягнення судових витрат, а відтак постанова про закінчення виконавчого провадження є незаконною та підлягає скасуванню.

Висновок суду:
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд вказав, що державний виконавець перерахував кошти на рахунок стягувача у повному обсязі, а тому підстави для визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні.
Суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю таких висновків суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Перерахунок на картковий рахунок, реквізити якого стягувач ОСОБА1 вказав у своїй заяві, державний виконавець здійснив у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом та відповідно до положень ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», Розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень.

При цьому, утримання банком комісії при здійсненні зарахування на картковий рахунок є питанням договірних відносин між ОСОБА1 та установою банку і не входить до компетенції державного виконавця.
Оскільки порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень державним виконавцем у межах виконавчого провадження колегією суддів не встановлено, тому підстави для постановлення окремої ухвали у порядку ст. 262 ЦПК України відсутні.

Таким чином, на зазначений стягувачем рахунок перераховано кошти в розмірі, вказаному у рішенні суду. Отже наявність або розмір встановлений банком комісії за користування рахунком обумовлені та узгоджені укладеним договором між банком та клієнтом при відкритті такого рахунку.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року

м.Суми

Справа №583/2119/19

Номер провадження 22-ц/816/3923/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Орлов І. В. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

державного виконавця Охтирського

міськрайонного ВДВС ГТУЮ

у Сумській області: Гончар Н.Б.,

представника Головного територіального

управління юстиції у Сумській області: Лютого М.В.

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 - стягувач ;

державний виконавець Охтирського

міськрайонного ВДВС ГТУЮ

у Сумській області Гончар Наталія Борисівна;

заінтересовані особи: ОСОБА_2 - боржниця,

Головне територіальне управління

юстиції у Сумській області,

розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 червня 2019 року (суддя Ільченко В.М., дата складання повного тексту ухвали - 06 червня 2019 року) за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Охтирського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Гончар Н.Б., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції у Сумські області, про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця, зобов`язання вчинити дії та визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

в с т а н о в и в :

20 травня 2019 року ОСОБА_1 в порядку судового контролю за виконанням рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01 лютого 2019 року у цивільній справі № 583/4175/18, звернувся зі скаргою та просив суд: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі державний виконавець відділу ДВС) Гончар Н.Б. по не доведенню та не надісланню поштою на адресу стягувача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, починаючи з наступного дня після винесення постанови і до дня звернення зі скаргою до суду, постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного рішення в частині стягнення 2704,80 гривень судових витрат.

Також заявник просив зобов`язати державного виконавця згідно з вимогами чинного законодавства застосувати належні заходи в межах виконавчого провадження по доведенню шляхом надсилання поштою рекомендованим листом з повідомлення на адресу стягувача зазначеної постанови.

Крім того, ОСОБА_1 просив визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця від 02 травня 2019 року № 58961485 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним невиконанням у повному обсязі зазначеної постанови в частині стягнення 2704,80 гривень.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що згідно з рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01 лютого 2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (далі стягувач) було стягнуто 2704,80 гривень судового збору. 15 квітня 2019 року стягувач звернувся до відділу ДВС із заявою про примусове виконання вказаного судового рішення, проте станом на 10 травня 2019 року до ОСОБА_1 постанова про відкриття виконавчого провадження не надходила. На думку заявника зазначений факт свідчить про порушення державним виконавцем вимог законодавства про виконавче провадження.

Крім того, постановою державного виконавця від 02 травня 2019 року було закінчене виконавче провадження у зв`язку з виконанням судового рішення у повному обсязі. З таким рішенням державного виконавця стягувач також не погоджується, оскільки на банківський рахунок ОСОБА_1 перераховано не 2704,80 гривень, а тільки 2691,28 гривень. Зазначене, на думку заявника, свідчить про невиконання рішення суду в частині стягнення судових витрат, а відтак постанова про закінчення виконавчого провадження є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 червня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просив її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог скарги на дії та бездіяльність державного виконавця відділу ДВС. Також ОСОБА_1 просив суд апеляційної інстанції окремою ухвалою вжити заходи реагування на виявлені порушення норм чинного законодавства.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи заявник у судове засідання не з`явився. Державний виконавець Гончар Н.Б., представник ГТУЮ у Сумські області Лютий М.В.підтримали доводи своїх відзивів та просили залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_3 , суд першої інстанції констатував, що оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження направлено ОСОБА_3 повторно і стягувач її отримав 28 травня 2019 року, то порушення вимог частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» фактично було усунуто.

Відмовляючи у задоволенні решти вимог скарги, суд вказав, що державний виконавець перерахував кошти на рахунок стягувача у повному обсязі, а тому підстави для визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні. Також суд вважав, що строк звернення стягувача зі скаргою не пропущений, а підстав для постановлення окремої ухвали немає.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю таких висновків суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Охтирського міськрайонного суду від 01 лютого 2019 року задоволено позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . З відповідачки ОСОБА_2 на користь кожного з позивачів стягнуто у тому числі по 2704,80 гривень компенсації судових витрат.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 11 липня 2019 року в порядку підготовки справи до судового розгляду відділ ДВС надіслав копії матеріалів виконавчого провадження № 58961485, з якого встановлено, що 15 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відділу ДВС із заявою про примусове виконання вищезазначеного судового рішення в частині стягнення 2704,80 гривень судового збору.

23 квітня 2019 року державним виконавцем відділу ДВС Гончар Н.Б. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення з боржниці ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 судових витрат на суму 2704,80 грн.

Доказів надсилання цієї постанови не пізніше наступного робочого дня на адресу стягувача матеріали виконавчого провадження не містять. Проте, після отриманої відділом ДВС 15 травня 2019 року скарги ОСОБА_1 про недоведення даної постанови, державним виконавцем 25 травня 2019 року було повторно направлено стягувачу постанову про відкриття виконавчого провадження, яка отримана ОСОБА_1 28 травня 2019 року. Факт отримання постанови про відкриття виконавчого провадження 28 травня 2019 року ОСОБА_1 визнав.

В процесі проведених виконавчих дій боржницею ОСОБА_2 24 квітня 2019 року на депозитний рахунок відділу ДВС перераховано 3175,28 гривень, з яких на користь ОСОБА_1 у той же день було переведено 2704,80 гривень за платіжним дорученням № 3548. Ці кошти перераховано стягувачу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ) у ПАТ КБ «Приватбанк», реквізити якого ОСОБА_1 надав відділу ДВС разом із заявою про примусове виконання судового рішення.

У зв`язку із стягненням та перерахуванням на користь ОСОБА_1 2704,80 гривень державним виконавцем 02 травня 2019 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з випискою ПАТ КБ «Приватбанк» 26 квітня 2019 року на картку/рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 надійшло 2704,80 гривень, з яких банк утримав комісію у сумі 13,52 гривень (а. с. 7).

Висновок суду першої інстанції про недотримання державним виконавцем вимог частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у частині своєчасного надіслання стягувачу рекомендованим поштовим відправленням копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 квітня 2019 року є правильним. Разом з тим, як безпомилково вказав місцевий суд, право стягувача ОСОБА_1 станом на 28 травня 2019 року було відновлено, оскільки стягувач до ухвалення судового рішення по суті розгляду його скарги вже отримав постанову державного виконавця.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною 2 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, суд першої інстанції не мав підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця відділу ДВС Гончар Н.Б. по не доведенню та не надісланню поштою на адресу стягувача рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення в частині стягнення судових витрат у сумі 2704,80 гривень, починаючи з наступного дня після винесення постанови і до дня звернення зі скаргою до суду, а також в частині зобов`язання державного виконавця застосувати належні заходи в межах виконавчого провадження по доведенню шляхом надсилання поштою рекомендованим листом з повідомлення на адресу стягувача зазначеної постанови, оскільки відповідна постанова стягувачем була отримана, а порушене право заявника - поновлено.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність вимоги скарги ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця від 02 травня 2019 року № 58961485 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним її невиконанням у повному обсязі в частині стягнення 2704,80 грн.

Так, для зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам органи Державної виконавчої служби відкривають депозитні рахунки в органах Державної казначейської служби України у національній валюті. Списання та перерахування коштів з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі на підставі платіжних доручень.

Грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Після надходження коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби державний виконавець здійснює заходи для виплати цих коштів стягувачу в порядку, передбаченому ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження».

За письмовою заявою стягувача - фізичної особи чи його представника (за наявності відповідних повноважень) стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений ним рахунок у банку або в іншій фінансовій установі чи надіслані на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону). У разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов`язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).

Отже, перерахунок 2704,80 гривень на картковий рахунок, реквізити якого стягувач ОСОБА_1 вказав у своїй заяві, державний виконавець здійснив у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом та відповідно до положень ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», Розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень.

При цьому, утримання банком 13,52 гривень комісії при здійсненні зарахування 2704,80 гривень на картковий рахунок є питанням договірних відносин між ОСОБА_1 та установою банку і не входить до компетенції державного виконавця.

Оскільки порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень державним виконавцем Гончар Н.Б. у межах виконавчого провадження № 58961485 колегією суддів не встановлено, тому підстави для постановлення окремої ухвали у порядку ст. 262 ЦПК України відсутні.

За таких обставин, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 . Судом з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Отже, суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому її необхідно залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1 375 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Дата складання повного тексту постанови - 02 серпня 2019 року.

Суддя-доповідач (підпис) І.В.Орлов

Судді: (підпис) Т.А.Левченко

(підпис) С.Г.Хвостик