При оподатковуванні об'єкта спадщини, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, який є нерезидентом, не може застосовуватись нульова ставка (Київський апеляційний адмісуд , справа № 826/2112/14 від 08.07.14)

Фабула судового акту: Особа (позивач) звернулась до Міністерства доходів і зборів України (відповідач) із заявою про надання податкової консультації, в якій просила відповідача надіслати письмову податкову консультацію з наступного питання практичного використання норм п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України: «За якою ставкою - нульовою чи ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПК України - оподатковується об'єкт спадщини, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, якщо при цьому спадкодавець є нерезидентом?»

Позивачу було надано податкову консультацію, з якої вбачається, що до вартості будь-яких об'єктів спадщини, одержаних у звітному податковому році спадкоємцем від спадкодавця - нерезидента, незалежно від їх ступеня споріднення, застосовуються ставки податку 15 (17) %, передбачені п. 167.1 ст. 167 Кодексу.»

Не погоджуючись із наведеним, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправною означену консультацію відповідача. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2014 в задоволенні позову відмовлено, з чим також погодився і Київський апеляційний адміністративний суд.

Колегія суддів прийшла до висновку, що в даному конкретному випадку кваліфікуючою ознакою при оподаткуванні доходу у вигляді спадщини є статус спадкодавця, який є нерезидентом, незалежно від його ступеню спорідненості зі спадкодкоємцем, а тому до даних правовідносин слід застосовувати положення пп.174.2.3 п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України та оподатковувати об'єкт спадщини відповідно до положень п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, тобто за ставкою податку 15 (17) %».

Суд також зазначив, що можливість застосування спеціальних норм Податкового кодексу України в залежності від наявності тієї чи іншої кваліфікаційної ознаки у платника податку не є неоднозначністю (множинністю) трактування прав та обов'язків платника податку, а тому висновки позивача про порушення відповідачем пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України є необґрунтованими.

Довідка: Судову практику на цю тему не можна назвати поширеною. Навіть, відсутні рішення ВАСУ з цього питання. Тому наведене судове рішення не втратило своєї актуальності.

Враховуючи спорідненість питань, доцільно поінформувати, що відповідно до листа ДФС України від 07.10.2016 р. N 10619/Е/99-99-13-02-03-14 до вартості будь-якого об'єкта спадщини, одержаного спадкоємцем - нерезидентом в Україні від спадкодавця - резидента, незалежно від їх ступеня споріднення зі спадкодавцем, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб 18 відс. та військового збору 1,5 відсотка (відповідно до редакції ПКУ на час надання роз’яснення). При цьому спадкоємець - нерезидент зобов'язаний сплатити податок та збір до нотаріального оформлення об'єкта спадщини.

Аналізуйте судовий акт: Знайшовся заповіт, і це є підставою для надання особі судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори (ВССУ від 01 лютого 2017р. у справі № 306/27/15-ц)

Після смерті боржника відбувається заміна його в кредитному зобов’язанні на спадкоємця, який надалі несе відповідальність перед банком у межах вартості майна, одержаного у спадщину (ВССУ від 14 грудня 2016р. у справі 557/950/15-ц)

НЕ успадковується підтверджене актом на право постійного користування право на з/д для створення селянського фермерського господарства, таке право припиняється (ВСУ від 23 листопада 2016р. у справі №6-3113цс15)

Спадкоємець вважається таким, що проживав разом із спадкодавцем і прийняв спадщину, навіть, якщо перебував у тривалому відрядженні, з якого повернувся після закінчення строку для прийняття спадщини (ВССУ від 2 листопада 2016р., № 716/309/14-ц)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2112/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправною податкової консультації,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправною консультацію відповідача, викладену у листі від 27.08.2013 за вих. №3894/Я/99-99-1703-03-14, згідно з якою роз'яснено, що до вартості будь-яких об'єктів спадщини, одержаних у звітному податковому періоді спадкоємцем від спадкодавця - нерезидента, незалежно від їх ступеня споріднення, застосовуються ставки податку 15 (17) %, передбачені п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2014 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про надання податкової консультації від 23.07.2013, в якій просила відповідача надіслати письмову податкову консультацію з наступного питання практичного використання норм п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України: «За якою ставкою - нульовою чи ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПК України - оподатковується об'єкт спадщини, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, якщо при цьому спадкодавець є нерезидентом?»

Листом від 27.08.2013 позивачу надано податкову консультацію з зазначеного питання та роз'яснено, що оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України, відповідно до пп. «а» п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення. За визначенням пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Водночас, згідно із пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, застосовуються ставки, визначені у п. 167.1 ст. 167 Кодексу. Отже, у випадку, що розглядається відповідно до ст. 174 Кодексу існують дві норми, які встановлюють різні ставки податку залежно від критерію - або ступінь споріднення, або резидентство. Тому, до вартості будь-яких об'єктів спадщини, одержаних у звітному податковому році спадкоємцем від спадкодавця - нерезидента, незалежно від їх ступеня споріднення, застосовуються ставки податку 15 (17) %, передбачені п. 167.1 ст. 167 Кодексу.»

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у наданій ОСОБА_2 податковій консультації відсутні ознаки протиправності, а тому позов не підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що надана відповідачем консультація не відповідає вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню протиправною у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (пп. 14.1.172 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Статтею 52 Податкового кодексу України передбачено порядок надання податкових консультацій, а саме:

- за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства;

- податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію;

- за вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі;

- консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку;

- контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень;

- не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована;

- платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору;

- визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Наслідком застосування податкової консультації згідно п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 статті 17 ПК України платники податків мають право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Згідно з пп. 53.3 статті 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Таким чином, у розумінні ПК України, податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який містить правову позицію державного органу щодо застосування конкретних норм податкового законодавства, та який може бути оскаржено платником податків у судовому порядку.

Відповідно до пп. «а» п. 174.2.1 п. 174.2 статті 174 ПК України за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Згідно пп.174.2.3 п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України об'єкти спадщини оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Положеннями п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Враховуючи вищевикладенене, колегія суддів прийшла до висновку, що в даному конкретному випадку кваліфікуючою ознакою при оподаткуванні доходу у вигляді спадщини є статус спадкодавця, який є нерезидентом, незалежно від його ступеню спорідненості зі спадкодкоємцем, а тому до даних правовідносин слід застосовувати положення пп.174.2.3 п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України та оподатковувати об'єкт спадщини відповідно до положень п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України.

Щодо доводів позивача про те, що судом першої інстанції порушено пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що презумпція правомірності рішень платника означає, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника.

Тобто, для можливості застосування принципу презумпції правомірності рішення платника податку необхідною умовою є наявність ознаки неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, які встановлюються податковим законодавством.

В свою чергу, спеціальні норми Податкового кодексу України щодо оподаткування доходу фізичних осіб застосовуються в залежності наявності/відсутності у платника податку відповідних кваліфікуючих ознак (резидент/нерезидент, ступені в родинних відносинах, тощо). Можливість застосування спеціальних норм Податкового кодексу України в залежності від наявності тієї чи іншої кваліфікаційної ознаки у платника податку не є неоднозначністю (множинністю) трактування прав та обов'язків платника податку, а тому висновки позивача про порушення відповідачем пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України не приймаються до уваги як необґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.