02.01.2020 | Автор: Олександр Б.
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Суд:Право особи на заміну захисника не розповсюджується на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа отримує захист, гарантований державою та за державні кошти (Фрунзенський райсуд м. Харкова, 645/3612/15-к,30.10.19)

Суд:Право особи на заміну захисника не розповсюджується на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа отримує захист, гарантований державою та за державні кошти (Фрунзенський райсуд м. Харкова, 645/3612/15-к,30.10.19) - 0_19190500_1577781905_5e0b0a912ee24.png

Фабула судового акта: В судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про відмову від захисника, який приймає участь за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі. Клопотання мотивоване відсутністю у захисника належної кваліфікації для надання правової допомоги цьому провадженні, що є особливо складним, а також відсутністю єдиної позиції із захисником. Крім того обвинувачений просив замінити цього захисника іншим адвокатом з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зазначивши, що у нього відбулось конфіденційне спілкування із адвокатом». Захисник не заперечував проти зазначеного клопотання обвинуваченого.

Розглянувши клопотання, судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова відмовила в задоволенні заяви обвинуваченого про відмову від захисника та його заміну іншим адвокатом з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Ухвала суду мотивована тим, що Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості проводити судом заміну чи відсторонення адвоката, призначеного Центром для надання безоплатної вторинної правової допомоги (за виключенням питання відводу захисника в порядку ст. 78 КПК України).

Колегія суддів зазначила, що право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК України, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не розповсюджується на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти. В цьому разі особа має право на отримання правової допомоги належної якості та відповідно до стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 25.02.2014 р. № 386/5.

Безвідносно до обставин цієї кримінальної справи та суті прийнятого судом рішення, але для окреслення правового поля цього важливого питання, варто зазначити, що наділення особи правом на захист ще не є реальним забезпеченням цього права, воно лише створює передумови для такого забезпечення. Такий висновок узгоджується з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. "с" ч. 3 ст. 6), а також практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні у справі «Артико проти Італії» від 13 травня 1980 р. визнав, що у ст. 6 Конвенції йдеться про правову допомогу, а не про призначення захисника. Само призначення ще не є забезпеченням ефективною правовою допомогою, призначений адвокат може через різні обставини (об'єктивні чи суб'єктивні) не виконати належним чином свої професійні обов'язки. Органи влади, «якщо вони поінформовані про це, повинні або замінити захисника, або примусити його виконувати свої професійні обов'язки».

В рішенні у Справі «Ніколаєнко проти України» від 15 лютого 2013 р. (Заява № 39994/06) ЄСПЛ зазначив наступне, - незалежність представників юридичної професії від держави передбачає, що здійснення захисту є по суті відносинами між підсудним та його захисником незалежно від того, чи призначається захисник для надання юридичної допомоги, чи його послуги оплачуються з приватного джерела (див. рішення від 24 вересня 2002 року у справі «Кускані проти Сполученого Королівства» (Cuscani v. the United Kingdom), заява № 32771/96, п. 39). Згідно з підпунктом «с» пункту 3 статті 6 Конвенції втручання компетентних національних органів вимагається лише у тому випадку, коли нездатність захисника ефективно представляти інтереси підзахисного є очевидною або у достатній мірі доведена до їхнього відома якимось іншим способом (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камазінскі проти Австрії» (Kamasinski v. Austria), Series A, № 168, та рішення від 21 квітня 1998 року у справі «Дауд проти Португалії» (Daud v. Portugal), п. 38, Reports 1998-II).

Аналізуйте судовий акт:  Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний своєчасно вирішувати питання щодо призначення адвоката для забезпечення права,що гарантоване Конституцією України, (Справа № К/800/11028/16, 06.07.17)

Повноваження захисника в кримінальному процесі є підтвердженими, якщо на додаток до «адвокатського» свідоцтва захисник надав хоча б один з документів - ордер, договір про надання правової допомоги, довіреність (справа № 752/11464/16-к, 06.02.18)

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. (КАС/ВС від 22.05.2018 р. справа 826/8107/16).

ВС/ККС: Відмова обвинуваченого від захисника повинна бути ОДНОЗНАЧНОЮ (ВС/ККС № 369/10593/17 від 27.08.2019)

Справа № 645/3612/15-к

Провадження № 1-кп/645/20/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

суддів - Бондарєвої І.В., Шарка О.П.,

секретар судового засідання - Романюк А.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Лимара В.Л.,

потерпілої - Толмачової М.Р.,

представника потерпілих - адвоката Головкова О.М.,

захисників - Дугіної Д.О., Нагорного І.В., Шевченка А.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться на розгляді вищевказана кримінальна справа.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про відмову від захисника - адвоката Шевченка А.О., через відсутність у захисника належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним, а також через відсутність єдиної позиції із захисником, та просив замінити його іншим адвокатом з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях, зазначивши, що у нього відбулось конфіденційне спілкування із адвокатом.

Захисник - адвокат Шевченко А.О. не заперечував проти заявленого клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 , зазначивши, що у нього відбулось конфіденційне спілкування із обвинуваченим.

Прокурор, представник потерпілих Головков О.М. та потерпіла ОСОБА_5 вважали клопотання ОСОБА_3 таким, що не підлягає задоволенню через необґрунтованість та безпідставність.

Інші обвинувачені та захисники підтримали клопотання ОСОБА_3

Судова колегія, вислухавши сторін кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування.

Захисник - адвокат Шевченко А.О. приймає участь за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 09.10.2019 року № 5312.

Розглядаючи заяви чи клопотання обвинувачених осіб щодо заміни захисників, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, повинно бути враховане наступне: безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу).

При реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки відповідно до ст. 49 КПК України, захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду. Так само особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника з особистих мотивів.

Згідно ст. 8 п. 3 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02.07.2012 № 967/5, регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) (далі - регіональні центри) відповідно до покладених на них завдань укладають контракти/договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 року № 1214).

Місцеві центри відповідно до покладених на них завдань, поміж іншого, приймають рішення про заміну адвоката/працівника місцевого центру, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках, передбачених Законом (п. 21 ст. 13 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги).

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», заміна призначеного адвоката проводиться Центром шляхом прийняття відповідного рішення (яке видається у формі наказу).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оцінка якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги здійснюється за зверненням органів місцевого самоврядування, а безоплатної вторинної правової допомоги - за зверненням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, комісіями, утвореними для цієї мети радами адвокатів регіонів.

Радою адвокатів Харківської області така Комісія утворена згідно зі ст. 48 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та діє на території Харківської області.

Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затверджене Рішенням Ради адвокатів України 15.12.2017 № 281, визначає порядок організації та діяльності комісій з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги відповідно до вимог Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги. Комісія з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним органом, який утворюється радою адвокатів регіону на час повноважень обраної ради адвокатів регіону. Комісія є самостійною у прийнятті рішень, підконтрольна та підзвітна раді адвокатів регіону, в своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Законом України «Про безоплатну правову допомогу», Стандартами якості надання безоплатної вторинної правової допомоги та іншими нормативно-правовими актами. Завданням Комісії є здійснення оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги за зверненням органів місцевого самоврядування та безоплатної вторинної правової допомоги - за зверненням центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в межах конкретного доручення та з урахуванням погодженої позиції з клієнтом відповідно до Стандартів якості надання безоплатної правової допомоги, та за зверненням органів адвокатського самоврядування.

Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості проводити судом заміну чи відсторонення адвоката, призначеного Центром для надання безоплатної вторинної правової допомоги (за виключенням питання відводу захисника в порядку ст. 78 КПК України).

Право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК України, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не розповсюджується на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти. В цьому разі особа має право на отримання правової допомоги належної якості та відповідно до стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 25.02.2014 р. № 386/5.

За таких обставин клопотання ОСОБА_3 є безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 48, 49, 52, 54 КПК України, судова колегія -

п о с т а н о в и л а:

В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відмову від захисника - адвоката Шевченка А.О. та його заміну іншим адвокатом з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 30.10.2019 року.

Головуючий суддя: О.В. Горпинич

Судді: І.В. Бондарєва О.П. Шарко

1975
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ