Суд оштрафував на 17000 гривень прикордонника, який пропустив “втікача” до Польщі, бо залишив місце несення служби, відлучившись за потребою. (Мостиський районний суд Львівської області №448/2117/25 від 03.11.2025 р.)

Фабула судового акту: У серпні цього року, військовослужбовець-прикордонник, несучи службу в наряді «Оператор комплексу спеціальних технічних засобів», на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби Шегині - як показало службове розслідування - порушив правила несення прикордонної служби в умовах особливого періоду, а саме: пропустив одного втікача через державний кордон України - громадянин України зміг втекти у Республіку Польща в межах 504-505 прикордонних знаків.

В судовому засіданні він провину визнав, пояснив, що під час несення служби у нього виникла фізіологічна потреба відлучитися для відвідування туалету, у зв`язку з чим він залишив місце несення служби на нетривалий час. Просив суд суворо його не карати, врахувати, що на його утриманні перебувають троє дітей, а також його незадовільний стан здоров`я.

Мостиський районний суд Львівської області, оцінивши всі зібрані докази у справі, прийшов до висновку про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП із застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в 17 000 гривень, та стягнення судового збору в розмірі 605,60 грн.

Так, згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Відповідно до указу Президента України №64/202 від 24 лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан, який триває до теперішнього часу. Відтак, станом на день вчинення адміністративних правопорушень, в Україні діє особливий період.

Диспозицією ч.2 ст.172-18 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті (порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України), вчинені в умовах особливого періоду.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.2 ст.172-18 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, порушила правила несення прикордонної служби.

Об`єктивна сторона передбачає дію або бездіяльність у вигляді порушення правил несення прикордонної служби. Порушеннями правил несення прикордонної служби можуть бути визнані; а) вчинення дій, що прямо забороняються військовослужбовцю, який перебуває в прикордонному наряді (відхилення від маршруту чи залишення місця несення служби, якщо це не пов`язано з надзвичайними обставинами, вживання алкогольних напоїв, сон на посту, розкладання багаття чи демаскування себе іншим способом, безпідставне застосування зброї, самостійне відключення сигналізаційних комплексів чи окремих їх ділянок, а також їх інформаційних табло або радіолокаційних станцій, відволікання від несення служби, давання згоди на перетинання державного кордону сторонніми особами тощо); б) невиконання або неналежне виконання дій, що забезпечують охорону державного кордону (неуважний огляд місцевості, невжиття заходів до затримання порушників державного кордону або залишення без належної охорони затриманих осіб, недотримання правил застосування зброї або правил маскування тощо).

Об`єктом цього правопорушення є порядок несення прикордонної служби.

Суб`єктивна сторона характеризується умислом або необережністю.

Згідно пункту 10 глави 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС №1261 від 19.10.2015 року, під час несення служби прикордонні наряди зобов`язані: нести службу відповідно до вимог отриманого наказу на охорону державного кордону.

Відповідно до абзацу 16 п.11 глави 2 розділу ІІ Інструкції, прикордонним нарядам забороняється: учиняти інші дії, заборонені законодавством України та наказом на охорону державного кордону, відволікатися від несення служби.

Отже у цій справі:

Будучи військовослужбовцем, прикордонник відповідно до вимог Статуту, Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, Закону України «Про Державну прикордонну службу України» був зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, зразково виконувати свої службові обов`язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, тощо.

Таким чином, аналізуючи наведені докази, суд прийшов до переконання в доведенні винності прикордонника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП - порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який являється військовослужбовцем, вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, сімейний та майновий стан (має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є працевлаштований), посередньо характеризується по місцю проходження служби, також беручи до уваги відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, так і те, що дії винної особи підривають авторитет військовослужбовця і військової служби загалом, суд вирішив застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, однак в мінімальному розмірі, зокрема в розмірі 17000 грн., що визначено санкцією ч.2 ст.172-18 КУпАП.

Водночас, як показує судовий реєстр, такий прикордонник вже не вперше фігурував у справах стосовно відповідальності за цією статтею КУПАП. Так у 2024 році, за подібних обставин двоє “перебігли” кордон в Чернівецькій області - тільки тоді військовослужбовця не визнали винуватим через відсутність доказів. У 2016 році теж - тоді суд обмежився попередженням, через малозначність правопорушення. Так, звісно, покарання було реалізоване у цьому рішенні, але дійсних мотивів, та причин, чому лише один мав помітити втікача, чому на “диво” втікач знав коли той відлучився, ніхто, на жаль, не досліджував.

Аналізуйте судовий акт: Якщо чоловік не надав військовий квиток з відміткою про звільнення його від призову під час мобілізації - або довідку про таку відстрочку від ТЦК, то йому відмовлено в перетині правомірно (ВС КАС №640/21967/22 від 11.08.2025 р.);

Працівник ТЦК був оштрафований на 17000 гривень за неувімкнену бодікамру (як за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду). (Суд у справі №671/1999/25 від 30.10.2025 р.);

За оплачену «допомогу» у незаконному перетині кордону – реальне позбавлення волі (Кодимський райсуд Одеської області у справі № 503/325/19 від 17.09.2021);

Чоловіка, який пропонував послуги з незаконного переведення через кордон, засудили до 5 років позбавлення років з конфіскацією (Балтський районний суд Одеської області, справа № 506/575/23 від 10.07.2023 р.).

Єдиний унікальний номер 448/2117/25

Провадження № 3/448/1110/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2025 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., з участю секретаря судового засідання Тхір О.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська матеріали справи, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Мостиська Другі, Мостиського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, інспектора прикордонної служби 2 категорії оператора відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (тип Б),

за ч.2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),

учасники справи:

особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10 63 Конституції України особі роз`яснено,

В С Т А Н О В И В:

І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.

Військовослужбовець ОСОБА_1 з 08:00 год. 20.08.2025 року по 20:00 год. 20.08.2025 року, виконуючи наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Оператор комплексу спеціальних технічних засобів» на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), територія Шегинівської об`єднаної територіальної громади, Яворівського району, Львівської області, порушив правила несення прикордонної служби в умовах особливого періоду, а саме: неналежно здійснив організацію та несення служби в прикордонному наряді «Оператор комплексу спеціальних технічних засобів», що призвело до незаконного перетину державного кордону України одного громадянина України з території України в Республіку Польща в межах 504-505 прикордонних знаків.

Такими своїми діями військовослужбовець ОСОБА_1 порушив вимоги статті 4

Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в частині «додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів», вимоги абзацу 6 пункту 5 наказу начальника

ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.05.2024 року №1350-АГ «Про організацію несення служби та використання біспектральних камер», де зазначено: «під час спостереження, якщо необхідно провести більш детальний огляд місцевості, що потребує керування камерою з робочого місця «Оператор комплексу спеціальних технічних засобів» здійснюється запис про час та орієнтовний напрямок з прив`язкою до прикордонного знаку».

ІІ. Позиція учасників справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні провину визнав, пояснив, що з 08:00 год. 20.08.2025 року по 20:00 год. 20.08.2025 року виконував наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Оператор комплексу спеціальних технічних засобів» на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) самостійно. Під час несення служби у нього виникла фізіологічна потреба відлучитися для відвідування туалету, у зв`язку з чим він залишив місце несення служби на нетривалий час. Просив суд суворо його не карати, врахувати, що на його утриманні перебувають троє дітей, а також його незадовільний стан здоров`я.

ІІІ. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи та джерела права застосовані судом.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 21жовтня 1993року №3543-XII (із відповідними змінами та доповненнями) особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Відповідно до указу Президента України №64/202 від 24 лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Відтак, станом на день вчинення адміністративних правопорушень, в Україні діє особливий період.

Отже, як вбачається із змісту протоколу серії ЗхРУ №244428 від 11.10.2025р. військовослужбовець ОСОБА_1 допустив вчинення адміністративного правопорушення в умовах особливого періоду.

Диспозицією ч.2ст.172-18 КУпАПпередбачена відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті (порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України), вчинені в умовах особливого періоду.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.2 ст.172-18 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, порушила правила несення прикордонної служби.

Об`єктом цього правопорушення є порядок несення прикордонної служби.

Об`єктивна сторона передбачає дію або бездіяльність у вигляді порушення правил несення прикордонної служби. Порушеннями правил несення прикордонної служби можуть бути визнані; а) вчинення дій, що прямо забороняються військовослужбовцю, який перебуває в прикордонному наряді (відхилення від маршруту чи залишення місця несення служби, якщо це не пов`язано з надзвичайними обставинами, вживання алкогольних напоїв, сон на посту, розкладання багаття чи демаскування себе іншим способом, безпідставне застосування зброї, самостійне відключення сигналізаційних комплексів чи окремих їх ділянок, а також їх інформаційних табло або радіолокаційних станцій, відволікання від несення служби, давання згоди на перетинання державного кордону сторонніми особами тощо); б) невиконання або неналежне виконання дій, що забезпечують охорону державного кордону (неуважний огляд місцевості, невжиття заходів до затримання порушників державного кордону або залишення без належної охорони затриманих осіб, недотримання правил застосування зброї або правил маскування тощо).

Суб`єктивна сторона характеризується умислом або необережністю.

Згідно пункту 10 глави 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС №1261 від 19.10.2015 року, під час несення служби прикордонні наряди зобов`язані: нести службу відповідно до вимог отриманого наказу на охорону державного кордону.

Відповідно до абзацу 16 п.11 глави 2 розділу ІІ Інструкції, прикордонним нарядам забороняється: учиняти інші дії, заборонені законодавством України та наказом на охорону державного кордону, відволікатися від несення служби.

Згідно ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

У відповідності до ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, які досліджені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем, перебуває на військовій службі в Державній прикордонній службі України, а отже вказана особа є суб`єктом адміністративної відповідальності.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №244428 від 11.10.2025р., письмовими поясненнями військовослужбовця ОСОБА_1 від 11.10.2025 року, копією службового посвідчення військовослужбовця ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , витягом з розділу «Список особового складу» впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б); витягом з книги прикордонної служби впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) в період 19/20 серпня 2025р.; копією службової картки ОСОБА_1 ; копією журналу інструктажу особового складу (прикордонного наряду) впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б); копією журналу спостереження оператора комплексу спеціальних технічних засобів» впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б); службовою характеристикою військовослужбовця ОСОБА_1 від 11.10.2025р.; висновком службового розслідування за фактом з`ясування обставин, які призвели до незаконного перетину державного кордону 20 серпня 2025 року одним громадянином України з території України в Республіку Польща на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) в межах 505-504 прикордонних знаків та іншими матеріалами справи.

Досліджені в судовому засіданні під час розгляду вищевказаної адміністративної справи щодо військовослужбовця ОСОБА_1 докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів.

Підстав сумніватися в правдивості, достовірності вказаних доказів у суду немає.

Відомості, що містяться в безпосередньо досліджених судом доказах, узгоджуються між собою.

Суд вважає, що виявлені факти відображають об`єкт суспільних відносин в сфері військової дисципліни, оскільки об`єктивна сторона такого правопорушення полягає у порушенні правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.

При цьому, суд також враховує те, що ОСОБА_1 дії особи, що склала відносно нього протокол про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останнього та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.

Складеним протоколом в діях ОСОБА_1 відображена диспозиція ч.2 ст.172-18 КУпАП у виді порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.

Досліджені в судовому засіданні докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів.

Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_1 відповідно до вимог Статуту, Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, Закону України «Про Державну прикордонну службу України» був зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, зразково виконувати свої службові обов`язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, тощо.

Таким чином, аналізуючи наведені докази, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП - порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.

ІV. Накладення адміністративного стягнення.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статтей 34 і 35 КУпАП, - судом не встановлено.

Суддя виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення військовослужбовця ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника ОСОБА_1 , який являється військовослужбовцем, вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, сімейний та майновий стан (має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є працевлаштований), посередньо характеризується по місцю проходження служби, також беручи до уваги відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, так і те, що дії винної особи підривають авторитет військовослужбовця і військової служби загалом, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, однак в мінімальному розмірі, зокрема в розмірі 17000 грн., що визначено санкцією ч.2 ст.172-18 КУпАП.

Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає визначеній у ст.23 КУпАП меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП.

Підстави для застосування ст.22 КУпАП суд не вбачає, з огляду на наведені вище обставини.

V. Судові витрати.

Згідно із ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір і порядок сплати встановлюється Законом.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Згідно з ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 року становить 3028 гривень, відтак з 01.01.2025 року розмір судового збору за накладене адміністративне стягнення становить 605,60 грн. (3028*0,2=605,60).

Оскільки суд прийшов до висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП із застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу, то з такої особи підлягає стягненню судовий збір у зазначеному вище розмірі, тобто в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 23 33-35 40-1 283 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення через Мостиський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.В.Кічак

Зображення (ілюстрація/схема) має виключно візуалізаційний (ілюстративний) та довідковий характер. Малюнок відображає лише загальну логіку статті та/або слова учасників справи, а не автора. У разі суперечності, пріоритет має текст відповідної норми та/або статті.