Главная Блог ... Интересные судебные решения Суд не може залишити заяву про ухвалення додаткового судового рішення (в тому числі стосовно судових витрат) без розгляду, адже нормою КАС України це не передбачено (ВС КАС № 560/3047/19 від 07.07.2022 р.) Суд не може залишити заяву про ухвалення додатково...

Суд не може залишити заяву про ухвалення додаткового судового рішення (в тому числі стосовно судових витрат) без розгляду, адже нормою КАС України це не передбачено (ВС КАС № 560/3047/19 від 07.07.2022 р.)

Отключить рекламу
- 020995834010b2899f3f6b8930a17bdb.jpg

Відповідно до порядку розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення, що визначений статтею 252 КАС України, залишення заяви без розгляду не передбачено. Передбачено або прийняття додаткового рішення, або відмова у прийнятті такого.

Фабула судового акту: Після задоволення позовної заяви державного підприємства, воно подало до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на проведення експертизи. Така експертиза була призначена ухвалою суду, при її виконанні експерт направила рахунок-фактуру, в тому числі на адресу суду, а потім - і акти здачі-приймання із підтвердженням здійснення оплати її послуг за рахунок держпідприємства-позивача.

Тож заява позивача була задоволена і ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто такі витрати з ГУ ДПС. Це ж рішення було підтримано судом апеляційної інстанції. Проте ГУ ДПС не погодилось і подало касаційну скаргу де вказувало про необхідність залишити без розгляду заяву про прийняття додаткового рішення щодо судових витрат позивача, оскільки така подана після спливу п'яти днів після ухвалення рішення суду, у зв`язку з чим позивачем порушено вимоги ч. 7ст. 139 КАС України.

Відмовляючи у задоволенні касаційної скарги ГУ ДПС-відповідача, ВС КАС навів наступні аргументи:

Так, згідно ч.1 та 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До таких належать, зокрема пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз. Ч. 4 ст. 137 КАС України визначає, що у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Саме на цю норму посилався відповідач у касаційній скарзі, бо вважав, що саме нею регулюється порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Із цим не погодився ВС КАС.

ВС КАС зазначив, що дійсно - склад та розмір судових витрат, зокрема, пов'язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат - на думку ВС КАС - є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Водночас, порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення, регламентується ст. 252 КАС України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті - заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Приписами ч. 3 - визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 статті). Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 статті).

Отже у цій справі: Колегія суддів ВС КАС звернула увагу, що порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат визначений саме ст. 252 КАС України.

Нормами ст. 252 КАС України не передбачено процесуального порядку залишення заяви про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду.

Отже, розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення на підставі ч. 7 ст. 139 КАС України є помилковим та таким, що порушує норми законодавства України, а саме застосуванням процесуальної норми, яка не підлягала застосування до цих правовідносин.

Аналогічні висновки були викладені у постановах ВС від 10 вересня 2019 року у справі №850/1/18, від 19 січня 2022 року у справі №600/785/21-а, від 3 лютого 2022 року у справі №420/3745/20.

Аналізуйте судовий акт: Відшкодовані судові витрати не є додатковим благом та не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором (ДААС від 22.01.2020р. у справі №520/5925/19 );

У разі закриття справи за відсутності предметі спору судові витрати не стягуються (ВС/КЦС у справі № 199/9188/16-ц від 21.04.2021);

Здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзиву на касаційну скаргу, тому такі судові витрати є необґрунтованими (КГС/ВС у справі № 922/2321/20 від 08.04.2021;

Судові витрати на професійну правничу допомогу можуть бути стягнені і при закритті апеляційного провадження (ВП ВС №357/380/20 від 08.06.2022 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 року

м. Київ

справа № 560/3047/19

адміністративне провадження № К/9901/42886/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Бившевої Л.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року (якою здійснено перегляд додаткового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року) у справі №560/3047/19 за позовом Державного підприємства "Закупнянський кар`єр" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 6 червня 2019 року №0025575005, прийняте ГУ ДФС у Хмельницькій області про сплату штрафу у розмірі 20%, що становить суму 142075,06 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року позов задоволено.

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №560/3047/19 щодо розподілу витрат на проведення експертизи.

30 вересня 2021 року Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року, яким стягнуто на користь державного підприємства "Закупнянський кар`єр" понесені ним витрати пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 62107 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Ухвалюючи додаткове рішення та постанову за наслідками його перегляду, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що витрати позивача на проведення експертизи пов`язані з розглядом справи та підлягають розподілу в порядку, передбаченому КАС України.

Не погодившись з цими судовими рішеннями податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року (якою здійснено перегляд додаткового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року) та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви про відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням судово-економічної експертизи відмовити.

В касаційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь державного підприємства "Закупнянський кар`єр" судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи після п`яти днів після ухвалення рішення суду, у зв`язку з чим позивачем порушено вимоги частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність судами норм процесуального права, вважає, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою суду від 29 листопада 2019 року за клопотанням позивача - державного підприємства "Закупнянський кар`єр" призначено судово-економічну експертизу по справі № 560/3047/19, проведення якої доручено судовому експерту Столяр Оксані Олексіївні; свідоцтво судового експерта №906, видане Міністерством юстиції України, чинне до 7 липня 2020 року; витрати на проведення експертизи покладено на позивача: державне підприємство "Закупнянський кар`єр"; зупинено провадження по справі до одержання результатів експертизи.

Експертом на адресу Хмельницького окружного адміністративного суду супровідним листом № 04/05 від 4 травня 2020 року було надіслано рахунок-фактуру № СФ-0000006 від 4 травня 2020 року у сумі - 62107,00 грн без ПДВ для оплати за проведення судово- економічної експертизи у справі № 560/3047/19 (який, як доказ, наявний в матеріалах справи).

За результатами проведеної судової експертизи до суду надійшов висновок судово- економічної експертизи №26 від 31 березня 2021 року з додатками, серед якого наявний акт здачі-приймання висновку судового експерта від 31 березня 2021 року по адміністративній справі № 560/3047/19, в якому вказано суму проведеної експертизи - 62107,00 грн та те, що вона сплачена ДП "Закупнянський кар`єр".

Зазначений висновок прийнято судом в якості доказу та, як вбачається з рішення суду від 2 червня 2021 року, досліджено його разом із іншими доказами.

В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.

Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодекс адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Приписами частини третьої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Частина четверта статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 5 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг) (частина 6 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Нормами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною першою статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно частини 2 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частина третя статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи.

Колегія суддів зазначає, що склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення визначений статтею 252 КАС України.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Приписами частини 3 статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно частини 4 статті 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5 статті 252 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, 17 вересня 2021 року до суду першої інстанції позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь позивача судових витрат, пов`язаних із проведенням судово-економічної експертизи в розмірі 62 107,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с. 126 т. 7).

В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи додаткове рішення повинні були застосувати частину 7 статті 139 КАС України, так як наслідок, залишити заяву про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду, оскільки саме статтею 139 КАС України регулюється порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Однак, з таким твердженням колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.

Так, як вже зазначалось, частиною 7 статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат визначений статтею 252 КАС України.

Нормами статті 252 КАС України не передбачено процесуального порядку залишення заяви про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення на підставі частини 7 статті 139 КАС України є помилковим та таким, що порушує норми законодавства України, а саме застосуванням процесуальної норми, яка не підлягала застосування до цих правовідносин.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №850/1/18, від 19 січня 2022 року у справі №600/785/21-а, від 3 лютого 2022 року у справі №420/3745/20.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року (якою здійснено перегляд додаткового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва Л.І. Бившева

  • 764

    Просмотров

  • 0

    Коментарии

  • 764

    Просмотров

  • 0

    Коментарии


  • Поблагодарить Отключить рекламу

    Оставьте Ваш комментарий:

    Добавить

    Другие наши сервисы:

    • Бесплатная консультация

      Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях

    • ВИДЕОЗВОНОК ЮРИСТУ

      Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис

    • ОБЪЯВИТЕ СОБСТВЕННЫЙ ТЕНДЕР

      На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение

    • КАТАЛОГ ЮРИСТОВ

      Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу

    Популярные судебные решения

    Смотреть все судебные решения
    Смотреть все судебные решения
    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст