Суд Коростенського міськрайонного суду: Визнати вчительку винуватою у вчиненні булінгу (цькуванні) учня, - правопорушення, передбаченого за ст. 173-4 ч.1 КУпАП (справа № 279/2947/19, 08.10.19)

Фабула судового акта: Майже рік пройшов від прийняття Закону України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», що набув чинності 19 січня 2019 року. Відповідні зміни і доповнення щодо протидії булінгу внесено також до спеціальних законів «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту».

А частиною 1 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачена відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до інформації, що можна отримати з Єдиного державного реєстру судових рішень в категорії «справи про адміністративні правопорушення» на сьогодні розглянуто 270 справ цієї категорії.

Одну з них пропонується увазі читачів. Незвичайність її в тому, що винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого за ст.173-4 ч.1 КУпАП, суд визнав вчительку. Щоправда провадження в справі відносно неї суд закрив в зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП.

Як видно з постанови, суд, враховуючи показання ряду свідків, поклав в основу рішення пояснення неповнолітнього потерпілого та його матері, що повідомили наступне, - починаючи з 12 березня 2019 року потерпілий систематично страждає від психологічного тиску з боку вчителя зарубіжної літератури і російської мови, яка постійно ображає його та словесно принижує (обізвала словом "воно", "недостойний"), тому дії вчителя можна розцюновати як булінг. Як видно з їх пояснень після ситуації в школі потерпілий приходив додому «дуже засмучений, плакав, просив перевести до іншої школи». Мати дитини намагалася поспілкуватися із вчителькою щодо припинення неадекватних дій щодо сина, але до позитивного результату вони не дійшли. Крім того, що її син після подій, які відбулися, 2 рази на тиждень відвідував психолога.

Суд нагадав, що булінг може проявлятись не тільки у вигляді фізичних знущань, але й психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо). Психологічним цькуванням є насильство, пов`язане з дією на психіку, що наносить психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість. До цієї форми цькування можна віднести: - вербальне цькування, де знаряддям слугує голос (образливе ім`я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, дражніння, зведення наклепів, поширення образливих чуток та ін.); - образливі жести або дії (наприклад, плювки в жертву або в її напрямку); - залякування (використання агресивної мови тіла й інтонації голосу для змушення дитини робити чи не робити щось), та інше.

Аналізуйте судовий акт: Суд: покарав за булінг матір школярки, що вчинила висвітлення непристойних фото іншої неповнолітньої школярки у мережі «інстаграм» (Бориспільський міськрайонний суд, № 359/933/19, 05.02.19)

Одеський апеляційний суд: Невірна кваліфікація адмінправопорушення є ОДНОЗНАЧНОЮ підставою для закриття справи (Одеський апеляційний суд № 502/629/19 12.07.2019)

За образи нецензурною лайкою – ДЕСЯТЬ діб адмінарешту (Чигиринський районний суд Черкаської області № 696/570/18 від 25.07.2018)

За образу рідної матері – адміністративний арешт (Межівський райсуд Дніпропетровської області № 181/1218/18 від 02.11.2018)

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2947/19

ПОСТАНОВА

іменем України

08 жовтня 2019 року м.Коростень Житомирської області

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Коренюк В.П., при секретарі Подвисоцькій Т.В., за участю захисника ОСОБА_1 , неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , представника неповнолітнього ОСОБА_4 , психолога Грозинської гімназії Виговської Н.В., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 у місті Коростені Житомирської області матеріали, які надійшли з Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шатрище Коростенського району Житомирської області, громадянки України, заступника директора з виховної роботи Грозинської гімназії, проживаючої та зареєстрованої по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ,

за ст.173-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 254332 в період часу із 12 березня 2019 року до 30 травня 2019 року за адресою: АДРЕСА_2 , на території ОСОБА_6 гімназії вчитель ОСОБА_5 висловлювала образливі чутки, маніпуляції, словесно зачіпала неповнолітнього ОСОБА_2 , 2005 року народження, що між учасниками освітнього процесу розглядається як факт булінгу. Дії ОСОБА_5 працівниками поліції кваліфіковано за ст.173-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-4 ч.1 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення не визнала та пояснила, що дійсно працює протягом 28 років вчителем зарубіжної літератури та російської мови у Грозинській гімназії. 12 березня 2019 року під час проведення уроку зарубіжної літератури учень 8-го класу цієї гімназії ОСОБА_7 віднісся на її думку до її здібностей скептично, сказавши, що "на її уроці можна заснути". Вважає, що вона вчитель з великим досвідом, тому поведінка учня її образила. Даний інцидент вирішувався в кабінеті математики, а не у кабінеті директора, де вона в присутності вчителів та директора зробила ОСОБА_8 зауваження щодо його поведінки на уроці. Відмітила, що можливо при розмові була схвильована та накричала на підлітка, але наміру принизити його у неї не було, проте ОСОБА_9 сприйняв таку поведінку, як булінг, а вона хотіла, щоб він зрозумів свою нечемну поведінку. Щодо образливого на адресу Миколи слова "воно", пояснила, що мала на увазі "дитя - воно". Також відмітила конфлікт 30 травня 2019 року щодо розподілу путівок на оздоровлення, але вважає дані заперечення безпідставними. Визнала свою вину лише у перевищенні своїх повноважень під час освітнього процесу по відношенню до учня ОСОБА_10 , щиросердечно розкаялась, але таку поведінку булінгом вона не вважає. Вважає, що протокол є необ`єктивним та упередженим, а тому просила закрити справу про притягнення її до адміністративної відповідальності за відсутністю в її діях складу правопорушення.

ОСОБА_3 , яка є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 повідомила наступне, що її син ОСОБА_9 починаючи з 12 березня 2019 року систематично страждає від психологічного тиску з боку вчителя зарубіжної літератури і російської мови ОСОБА_5 Вона постійно ображає її сина та словесно принижує (обізвала словом "воно", "недостойний"), тому дії вчителя вона розцінює як булінг. Також зауважила, що ОСОБА_9 після ситуації в школі прийшов додому дуже засмучений, плакав, просив перевести до іншої школи. Пояснила, що вона намагалася поспілкуватися із ОСОБА_5 щодо припинення неадекватних дій щодо її сина, адже дитина страждає, але до позитивного результату вони не дійшли. Крім того відмітила, що її син ОСОБА_9 після подій, які відбулися, 2 рази на тиждень відвідує психолога. Просила притягнути ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_2 ,за участю психолога ОСОБА_11 пояснив,що в березні місяці 2019року на уроцізарубіжної літературиміж нимта вчителем ОСОБА_5 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_5 дозволила собі назвати його словами "воно, недоумок". Після образливих слів йому було соромно перед однокласниками, він дуже засмутився (тремтіли руки, плакав). ОСОБА_2 зауважив, що дійсно на перерві дозволив собі висловитися на адресу вчителя зарубіжної літератури, що "на цьому уроці можна заснути". Крім того ОСОБА_9 відмітив, що розмова (конфлікт) на цьому не закінчилася, а продовжилася в класі математики (при якому присутніми були 4 вчителя, в тому числі і директор гімназії), під час якої ОСОБА_5 розмовляла на підвищених тонах, дозволяла собі висловлюватися, що "він ( ОСОБА_9 ) недостойний навчатися в гімназії, у нього погана сім`я". Також наголосив, що після цього дійсно у нього навіть була думка покінчити життя самогубством, але йому допомогла розмова зі шкільним психологом. Наголосив, що в школі їм розповідали про ознаки та поняття булінгу, тому він вважає, що дії вчителя ОСОБА_5 (її поведінка) по відношенню до нього мають ознаки булінгу.

Свідок ОСОБА_12 в суді пояснила, що вона жодного разу не бачила, щоб ОСОБА_5 цькувала дітей. ОСОБА_9 хлопчик не поганий, але має певні проблеми з поведінкою. Чула зі слів інших, що ОСОБА_5 на ОСОБА_13 сказала слово "воно" і то мала на увазі "воно - дитя". Це було лише один раз. При розмові з ОСОБА_14 в класі математики не була присутня, чула з чужих слів, що дитина ( ОСОБА_9 ) плакала.

ОСОБА_15 , який працює директором Грозинської гімназії відмітив, що на початку березня 2019 року до нього звернулась мама неповнолітнього ОСОБА_16 щодо неправомірних дій ОСОБА_5 по відношенню до її сина. При розмові, яка відбулася в бібліотеці, (де були присутні також мама ОСОБА_16 , класний керівник та ОСОБА_5 ) він намагався все владнати, але не зміг, оскільки ОСОБА_5 вела себе зверхньо, на емоціях, не давала сказати нікому жодного слова. Через декілька днів вдруге відбувся інцидент між ОСОБА_5 та учнем ОСОБА_14 . Розмова відбувалася в кабінеті математики (присутні були ОСОБА_5 , класний керівник та ОСОБА_9 ). Зауважив, що був "ошарашений" поведінкою ОСОБА_5 , яка дозволяла собі висловлюватися на адресу Миколи "недостойний учень". Не вперше він намагався заспокоїти ОСОБА_5 , але вона його не чула і продовжувала тиснути на ОСОБА_13 . Після того, як до нього звернулася мама ОСОБА_16 зі скаргою на дії ОСОБА_5 він створив комісію щодо булінгу в школі. Суть скарги: ОСОБА_5 принижує її сина та просила застосувати відносно ОСОБА_5 факт булінгу. Крім того ОСОБА_15 відмітив, що між ним та ОСОБА_5 також є непорозуміння, оскільки він раніше працював вчителем гімназії, тому вона не сприймає його як директора. Також знає, що після "інцидента" з ОСОБА_14 проводилась бесіда психолога.

ОСОБА_17 , який працює в Грозинській гімназії та є класним керівником Миколи в суді пояснив, що в березні 2019 року відбулася розмова в кабінеті математики (де були присутні також директор гімназії, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 ). Причина розмови: неадекватна поведінка ОСОБА_5 по відношенню до учня ОСОБА_16 . Під час розмови він жодного слова сказати не міг, так як ОСОБА_5 розмовляла на підвищених тонах, обурювалась на вислів ОСОБА_16 , що "на її уроках можна поспати". Вважає дії ОСОБА_5 , як психологічне насильство по відношенню до дитини. ОСОБА_17 відмітив, що ОСОБА_9 має непогані здібності, користується авторитетом між однокласників, є активною дитиною. Вважає, що діти в підлітковому віці можуть сказати щось не так і не потрібно на це так реагувати. Не пам`ятає, чи плакав при розмові ОСОБА_9 , пам`ятає лише тремтіння рук у ОСОБА_16 . Розмова була на підвищених тонах, а ОСОБА_5 неможливо було заспокоїти. Видно було, що ОСОБА_9 переживає. Щодо конфліктів ОСОБА_16 з іншими вчителями йому не відомо. Те, що ОСОБА_5 назвала ОСОБА_13 словом "воно" він чув лише з чужих слів. Також відмітив, що діти йому скаржилися, що ОСОБА_5 відноситься так не лише до ОСОБА_10 , а й до інших хлопців.

ОСОБА_11 , яка працює психологом Грозинської гімназії пояснила, що 14 березня 2019 року до неї звернувся ОСОБА_9 і розповів про конфлікт з вчителем ОСОБА_5 , а саме з тим, що вона обізвала його словом "воно" і йому дуже соромно перед однокласниками за те, що вона його принизила. ОСОБА_18 та сказав, що просив маму перевести його до іншої школи. Також зауважила, що дитина зазнала психологічного стресу, оскільки при розмові ОСОБА_9 сказав, що хоче покінчити життя самогубством. Після анонімного тестування між учнями, за проведеними результатами відмітила: 30% дітей дали відповіді, що на уроках зарубіжної літератури є булінг.

ОСОБА_19 в суді пояснила, що зі слів її дитини вона дізналася про те, що ОСОБА_5 принизила ОСОБА_13 на уроці, обізвавши його словом "воно".

Відповідно до ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушенняорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

При цьому, булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об`єднуються.

Психологічне цькування- насильство, пов`язане з дією на психіку, що наносить психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість. До цієї форми цькування можна віднести: -вербальне цькування, де знаряддям слугує голос (образливе ім`я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, дражніння, зведення наклепів, поширення образливих чуток та ін.); - образливі жести або дії (наприклад, плювки в жертву або в її напрямку); - залякування (використання агресивної мови тіла й інтонації голосу для змушення дитини робити чи не робити щось), та інше.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про освіту" типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушеннядоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При винесенні постанови в справі суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що передбачено ст.252 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положення ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпередбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Винуватість ОСОБА_5 у діях, передбачених за ч.1 ст.173-4 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:

- даними в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 та ОСОБА_19 , яким у суду не має підстав не довіряти, оскільки вони є послідовними, логічними та стверджують про вчинення ОСОБА_5 правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР 254332 від 03 червня 2019 року, з якого слідує, що в період часу із 12 березня 2019 року по 30 травня 2019 року за адресою: АДРЕСА_2 , на території ОСОБА_6 гімназії вчитель ОСОБА_5 висловлювала образливі чутки, маніпуляції, словесно зачіпала неповнолітнього ОСОБА_2 , що між учасниками освітнього процесу розглядається як факт булінгу (а.с.1-а);

- даними копії скарги ОСОБА_3 на ім`я директора Грозинської гімназії щодо психологічного тиску відносно сина ОСОБА_16 , з якої зрозуміло, що ОСОБА_3 відомо про інцидент, який відбувся 12.03.2019 року між її сином ОСОБА_14 та вчителем зарубіжної літератури ОСОБА_5 і вона дії вчителя по відношенню до її сина розцінює як моральне знущання, приниження (булінг) (а.с.6);

- даними копії протоколу прийняття заяви ОСОБА_15 (директора Грозинської гімназії) про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) вчителем ОСОБА_5 , яким підтверджується, що в період часу із 12.03.2019 року по 31.05.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 ЗДРВ ОСОБА_5 вчиняє систематичний психологічний тиск на неповнолітнього учня ОСОБА_2 , 2005 року народження, а саме: булінг та на вимоги працівників адміністрації школи не реагує (а.с.14);

- даними копії заяви-дозволу на роботу неповнолітнього ОСОБА_2 з практичним психологом від 02.10.2018 року, з якого зрозуміло, що ОСОБА_9 потребує роботи з психологом, тому ОСОБА_3 (мама неповнолітнього ОСОБА_2 ) підтвердила свою згоду на групову та в разі потреби (індивідуальну) роботу психолога з її дитиною на рік (а.с.18);

- даними копії статті із газети " ОСОБА_20 інформація" від 10.07.2019 року № 28, яка стверджує про конфлікт між педагогом і учнем у школі на Коростенщині (а.с.55);

- даними копії статті із газети "Уж" від 28.06.2019 року, яка стверджує про конфлікт між педагогом і учнем у школі на Коростенщині (а.с.56).

Суд не приймає до уваги та відхиляє висновок спеціаліста (психолога) ОСОБА_21 від 19.08.2019 року щодо психологічної допомоги неповнолітньому ОСОБА_2 , оскільки на особистий прийом за психологічною допомогою звернулась мати ОСОБА_22 ОСОБА_16 - ОСОБА_3 з приводу конфлікту, що виник між її сином і вчителем ОСОБА_5 , а психологічний тест щодо стану дитини ( ОСОБА_16 ) був проведений без нього, а лише зі слів матері.

Стаття ст.251 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення передбачає,що "Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу".

У відповідності дост.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цієюКонституцієюмежах і відповідно до законів України.

Проаналізувавши пояснення ОСОБА_5 в сукупності з поясненнями свідків та письмовими доказами, наданими учасниками та дослідженими в судовому засіданні, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_5 дійсно вчинила діяння, передбачені ч.1 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що тягне за собою накладення адміністративного стягнення, яке виразилося в діянні учасників освітнього процесу, які полягали у психологічному насильстві стосовно неповнолітньої особи, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному здоров`ю потерпілого ОСОБА_2 .

Відповідно до п.7ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбаченихст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з ч.2ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Керуючись ст.ст. 38, 173-4 ч.1, 247 п.7 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

постановив:

Визнати винуватою ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого за ст.173-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження в справі відносно ОСОБА_5 за ст.173-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити в зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області В. П. Кореню