30.08.2019 | Автор: Олександр Б.
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Суд: Комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за окремими винятками, до числа яких не віднесено наявність у споживачів заборгованості за надані послуги (Чернігівський ваеляційний суд,№ 751/2004/19,14.06.19)

Суд: Комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за окремими винятками, до числа яких не віднесено наявність у споживачів заборгованості за надані послуги (Чернігівський ваеляційний суд,№ 751/2004/19,14.06.19) - 0_81306500_1567155475_5d68e513c6862.jpg

Фабула судового акта: Справа, що пропонується увазі читачів, свідчить про наявність проблеми і позитивне, принаймні, для споживачів житлово-комунальних послуг, її вирішення. Отже, позивач просив суд зобов`язати КП «Чернігівводоканал» (відповідач) усунути перешкоди в користуванні каналізаційною трубою в квартирі, що належить йому на праві власності, безкоштовно здійснивши детампонування каналізаційної труби.

Пояснюючи свої дії, відповідач вказував на обов`язок споживача послуг сплатити борг за надані послуги, що випливає з вимог ст.ст.322, 509, 525, 526 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водопостачання». За поясненнями відповідача, у серпні та жовтні 2018 року на адресу позивача було направлено попередження про відключення квартири позивача від каналізації у випадку несплати заборгованості, а у лютому 2019 року - вимога про добровільну сплату суми боргу, в якій також попереджено про звернення до суду або обмеження надання послуг в частині водовідведення (закриття каналізаційного випуску з житлового приміщення) у випадку несплати заборгованості. Згідно акту КП «Чернігівводоканал» від 19 березня 2019 року позивач має заборгованість на суму 2774 грн на 1.03.2019 року та відключений від центральної міської каналізації. Даний Акт підписаний представником виконавця, підпис споживача в Акті відсутній. Однак вимоги відповідача були проігноровані позивачем, а борг не був сплачений.

Рішенням районного суду цей позов був задоволений, з чим погодився і суд апеляційної інстанції. Судові рішення мотивовані, зокрема, наступними обставинами, судженнями та приписами законодавства.

Ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за окремими винятками, до числа яких не віднесено наявність у споживачів заборгованості за надані послуги. Безперервність надання комунальних послуг передбачено і ч. 1 ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на той час).

Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27 червня 2008 року № 190, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування, передбачено відключення від водопостачання тільки в разі самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Таким чином, ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено право виконавця послуг припинити водопостачання у разі несвоєчасної оплати споживачем наданих йому послуг.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 17.10.2018 р. у справі № 643/11570/15-ц.

Враховуючи встановлені обставини та вказані норми законодавства, дії відповідача по відключенню квартири позивача від центральної міської каналізації є неправомірними.

Апеляційний суд також зауважив, що питання стягнення з позивача заборгованості зі сплати вартості наданих послуг з постачання холодної води та водовідведення у даній справі не вирішується і може бути предметом окремого позову. У матеріалах справи також відсутні відомості про звернення КП «Чернігівводоканал» до суду із позовом або заявою про видачу судового наказу щодо стягнення такої заборгованості. Разом з тим, позивач взагалі заперечує наявність у нього заборгованості зі сплати послуг з постачання холодної води та водовідведення.

Разом з цим, не можна не звернути увагу на те, що згідно ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу) має право обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги її споживачу незалежно від обраної моделі організації договірних відносин у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця. Постачання комунальної послуги відновлюється в повному обсязі протягом наступного дня з дати повного погашення заборгованості за фактично спожиті послуги чи з дати укладення угоди про реструктуризацію заборгованості.

При вирішенні даного спору суд, нажаль, не вдався до аналізу ситуації з огляду на цю правову норму, хоча і звернув увагу на відсутність доказів на підтвердження  направлення відповідачем позивачу повідомлень, вимоги про сплату заборгованості і попередження про обмеження у наданні послуг з водопостачання.

Аналізуйте судовий акт:  У разі скасування рішень про встановлення плати за надані житлово-комунальні послуги ціна за надання останніх має бути перерахована (ВС/ВП № 757/31606/15-ц від 16.01.2019)

Припис про відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (ВС/КЦС, № 210/5796/16-ц, 18.03.19)

Сума субсидії, виплаченої надміру внаслідок свідомого подання документів з недостовірними відомостями, повертається отримувачем або стягується з нього за рішенням суду (ВС/КЦС, справа № 598/1874/16-ц, 04.07.18)

Саме на газорозподільну організацію покладений обов’язок встановлення лічильників газу для населення і вона має вживати заходів з фінансування цих робіт; покладання такого обов’язку на споживачів-неправомірне (ВП/ВС,№ 214/2435/17, 07.11.18)

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 червня 2019 року

м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/2004/19

Головуючий у першій інстанції - Філатова Л. Б.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/798/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі: головуючого-судді: Онищенко О.І. суддів: Лакізи Г.П., Скрипки А.А.

секретар: Поклад Д.В.

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач: Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про захист прав споживача (суддя Філатова Л.Б.), ухвалене о 12 год. 14 хв. у м.Чернігів, повний текст рішення складено 12 квітня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов`язати КП «Чернігівводоканал» усунути перешкоди в користуванні каналізаційною трубою в квартирі АДРЕСА_1 , а саме: безкоштовно здійснити детампонування каналізаційної труби. Позов мотивовано тим, що позивач є власником вказаної квартири, яку 19 березня 2019 року відповідач відключив від центральної міської каналізації. ОСОБА_1 вказує, що припинення надання послуги щодо водовідведення законодавством не передбачено і тому такі дії суперечать діючому законодавству.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 квітня 2019 року позов задоволено; зобов`язано КП «Чернігівводоканал» усунути перешкоди в користуванні каналізаційною трубою в квартирі АДРЕСА_1 , а саме безкоштовно здійснити детампонування каналізаційної труби; стягнуто з КП «Чернігівводоканал» на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп. Рішення суду мотивовано тим, що жодний доказ на підтвердження направлення відповідачем позивачу повідомлень, вимоги про сплату заборгованості і попередження про обмеження у наданні послуг з водопостачання суду не надано, як і не надано доказів обізнаності ОСОБА_1 щодо наявності у неї заборгованості, відсутні дані про отримання нею повідомлень та вимоги від КП «Чернігівводоканал». При цьому однією з умов припинення надання комунальної послуги ст.26 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця.

В апеляційній скарзі КП «Чернігівводоканал» просить зазначене рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що обов`язок споживача послуг сплатити борг за надані послуги грунтується на вимогах ст.ст.322, 509, 525, 526 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водопостачання» і жодна норма вказаних нормативно-правових актів не передбачає обов`язку КП «Чернігівводоканал» повідомляти про наявність боргу або вимагати сплатити борг, а також фіксувати докази, які б підтверджували направлення таких інформаційних вимог боржникам. За доводами відповідача, всі попередження та вимога позивачу направлялись одночасно з квитанцією на оплату за послуги централізованого вдопостачання та центрального водовідведення (у серпні, жовтні 2018 року, лютому 2019 року), однак були проігноровані ОСОБА_1 , а борг не був сплачений. Також відповідач посилається, що судом порушено принцип верховенства права, основою якого є єдність судової практики.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач вказує, що Законом (в тому числі і законом України «Про житлово-комунальні послуги», який діяв у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) чи укладеним між сторонами договором не передбачено припинення або зупинення надання послуги з водовідведення. ОСОБА_1 посилається, що вона не має заборгованості з оплати послуг з водопостачання та водовідведення, відповідач у довільному порядку нарахував цю заборгованість без відповідного правового підгрунтя, оскільки оплата послуг нараховується за кількістю зареєстрованих осіб, хоча у позивача є водолічильники. Також позивач зазначає, що оплата нею 300 грн у квітні 2018 року не свідчить про визнання боргу, а є авансуванням витрат на оплату водопостачання та водовідведення.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 згідно договору дарування від 03 липня 1998 року (а.с.2).

Відповідно до копії розрахунку з абонентом на а.с.27 ОСОБА_1 станом на кінець лютого 2019 року мала заборгованість за спожиті послуги з постачання холодної води та водовідведення у розмірі 2774,84 грн (а.с.27).

КП «Чернігівводоканал» посилалось, що у серпні та жовтні 2018 року на адресу позивача було направлено попередження про відключення квартири позивача від каналізації у випадку несплати заборгованості (а.с.25), а у лютому 2019 року - вимога про добровільну сплату суми боргу, в якій також попереджено про звернення до суду або обмеження надання послуг в частині водовідведення (закриття каналізаційного випуску з житлового приміщення) у випадку несплати заборгованості (а.с.26). Докази вручення споживачеві зазначених попереджень і вимоги в матеріалах справи відсутні.

Згідно акту КП «Чернігівводоканал» від 19 березня 2019 року абонент ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 має заборгованість на суму 2774 грн на 1.03.2019 року та відключений від центральної міської каналізації (а.с.3). Даний Акт підписаний представником виконавця, підпис споживача в Акті відсутній.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законнних інтересів.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з вимогами ст.1 вказаного Закону комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні, зокрема, холодною водою та водовідведенням; виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з постачання холодної води і водовідведення, порядок обліку і оплати цих послуг регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 (далі - Правила).

Цими Правилами встановлені права та обов`язки виконавця послуг, яким у даному випадку є КП «Чернігівводоканал».

Так, згідно з пунктом 31 Правил виконавець має право: 1) у разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги нараховувати пеню у розмірі, встановленому законом та договором; 2) вносити за погодженням із споживачем у договір зміни, що впливають на розмір плати за послуги; 3) вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) доступу, у тому числі несанкціонованого, в приміщення споживача для ліквідації аварій відповідно до встановленого законом порядку.

Відповідно до пункту 32 Правил виконавець зобов`язаний, зокрема: своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров`я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства та цих Правил; відновлювати надання послуг за письмовою заявою споживача шляхом зняття пломб із запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу ) протягом доби.

Частиною третьою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за окремими винятками, до числа яких не віднесено наявність у споживачів заборгованості за надані послуги. Безперервність надання комунальних послуг передбачено і частиною 1 статті 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції, чинній на даний час.

Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27 червня 2008 року № 190, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування, передбачено відключення від водопостачання тільки в разі самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Отже, ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено право виконавця послуг припинити водопостачання у разі несвоєчасної оплати споживачем наданих йому послуг.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 17.10.2018 р. у справі № 643/11570/15-ц.

Враховуючи встановлені обставини та вказані норми законодавства, дії відповідача по відключенню квартири позивача від центральної міської каналізації є неправомірними, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

При цьому апеляційний суд враховує, що дійсно чинним законодавством передбачено обов`язок споживача оплачувати надані комунальні послуги. Проте, питання стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати вартості наданих послуг з постачання холодної води та водовідведення у даній справі не вирішується і може бути предметом окремого позову. У матеріалах справи також відсутні відомості про звернення КП «Чернігівводоканал» до суду із позовом або заявою про видачу судового наказу щодо стягнення такої заборгованості. Разом з тим, ОСОБА_1 взагалі заперечує наявність у неї заборгованості зі сплати послуг з постачання холодної води та водовідведення.

Доводи відповідача, що жодна норма нормативно-правових актів не передбачає обов`язку КП «Чернігівводоканал», як виконавця послуг, повідомляти про наявність боргу, вимагати сплатити борг і фіксувати докази, які б підтверджували направлення інформаційних вимог боржникам, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позовні вимоги задоволено не із вказаних підстав, а з підстав відсутності права підприємства на відключення від послуги з водовідведення в разі наявності заборгованості з оплати.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи КП «Чернігівводоканал» щодо суперечливості рішень з однотипних правових питань і практики, яка складається в рамках застосування ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Так, відповідно до ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Положеннями ч.4 ст. 263 ЦПК України, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено врахування судом висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Таким чином, чинним законодавством не передбачено обов`язок суду враховувати висновки суду, викладені у судовому рішенні цього ж суду при розгляді іншої справи.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги правильності висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : Судді:

2823
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ