28.02.2017 | Автор: Веб-ресурс "Протокол"
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Генеральний план населеного пункту не належить до жодних категорій інформації під грифом «для службового користування» чи «з обмеженим доступом» та підлягає розкриттю та наданню на запит (Дзержинський райсуд м. Харкова від 27 січня 2017р.)

Фабула судового акту: Хоча спроба притягнути відповідальну посадову особу за статтею  188-40 КУпАП «невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» фінішувала закриттям провадження у зв’язку із закінченням строку притягнення до адмінвідповідальності ця постанова суду цікава наступним. 

Між органами місцевого самоврядування та міськими громадами, громадськими організаціями чи окремими громадянами існує жорстке протистояння: всі мешканці міста мають право знати, проте влада не зацікавлена у розкритті, оприлюдненні та наданні на запити генерального плану населеного пункту, його частин чи інших документів містобудівної документації.

В нашому випадку після того як громадянину під час ознайомлення з генпланом м. Харкова було відмовлено у його фотокопіюванні, то він спробував використати такий інститут забезпечення законності як уповноважений ВРУ з прав людини. Проте і на запит омбудсмана органом місцевого самоврядування було відмовлено громадянину у копіюванні та фотографуванні з мотивів віднесення генплану до категорії документів «для службового користування».  

Проаналізувавши ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та статті 17 та 19 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" суд констатував таку відмову протиправною, а сам документ «генеральний план» та будь які зміни до нього такими документами, що не відносяться до інформації з грифом «для службового користування» або з обмеженим доступом.  

Отже,  будьмо впевнені, що громадянин має право не тільки ознайомлюватись, а і копіювати та фотографувати генплан населеного пункту без обмежень, а будь-які застарілі грифі щодо заборони розкриття такої інформації є протиправними.    

Аналізуйте судовий акт: Відсутність генерального плану не є підставою для відмови заявнику у дозволі із розробки документації із землеустрою незважаючи на виключну компетенцію органу у цьому питанні (Київський апеляційний адміністративний суд у справі № 810/1898/16)

Читайте статю: Как (не) отвечать на информационные запросы: 5 вредных советов

 

    

Справа № 638/62/17

Провадження № 3/638/339/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2017 року    

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого: судді Омельченко К.О.

При секретарі: Помазан М.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові протокол про адміністративне правопорушення від 27 грудня 2016 року складений Регіональним представництвом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності директора Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану виконавчого комітету Харківської міської ради ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

за ст. 188-40 КУпАП,  -

встановив:

    Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло звернення ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) стосовно порушення Департаментом містобудування, архітектури та генерального плану виконавчого комітету Харківської міської ради (далі - Департамент) вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Так, у зверненні повідомлялось, що 30.11.2015 р. під час ознайомлення з генеральним планом м. Харкова та змінами до нього працівниками Департаменту було відмовлено заявнику у здійсненні фотокопіювання проекту внесення змін до генерального плану м. Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 20.02.2013 р. № 1023/13. Зокрема, відмова обгрунтовувалась тим, що Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст імені ОСОБА_3 «ДІПРОМІСТО» з вказаного проекту не знято гриф «Для службового користування».

Статтею 14 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та статтею 17 Закону України «Про доступ до публічної інформації» на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини покладено парламентський контроль за дотримання права на доступ до публічної інформації.

Відповідно до пунктів 11, 12 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» Уповноважений має право зокрема, направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів; перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, здійснюють виконання судових рішень, вносити в установленому порядку пропозиції щодо поліпшення діяльності таких органів у цій сфері.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» Уповноважений має право призначати своїх представників у межах виділених коштів, затверджених Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 1 Положення про представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 26.07^2012 р. № 7/8-12, (далі - Положення) Представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Представник) є посадовими особами, яким з метою здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина делегуються визначені повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та на яких розповсюджуються гарантії забезпечення діяльності Уповноваженого.

Відповідно до пункту 6.6 Положення Представник має право діяти від імені Уповноваженого та представляти його інтереси з усіма правами, що надані чинним законодавством.

Відповідно до пункту 5.4. вказаного Положення представник Уповноваженого розглядає звернення осіб.

З огляду на вищевказане в рамках здійснення контролю за дотриманням права на доступ до публічної інформації Представником Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України ОСОБА_4 до виконавчого комітету Харківської міської ради було направлено запит з вимогою надати заявнику можливості ознайомитись з генеральним планом міста Харкова та змінами до нього відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в тому числі копіювати, фотографувати тощо.

Листом від 20.07.2016 р. № Г-11-28970/1-16.08-39 за підписом директора Департаменту ОСОБА_1 було повідомлено, що частину матеріалів генерального плану м. Харкова та змін до нього розробником Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст імені ОСОБА_3 «ДІПРОМІСТО» було віднесено до документів з грифом «Для службового користування», а саме: з позначенням обєктів важливих для життєдіяльності міста. При цьому, вимоги щодо надання заявнику можливості ознайомитись з генеральним планом м. Харкова та змінами до нього з можливістю копіювання, фотографування надано не було. Зокрема, було зазначено, що заявнику вже надавалась можливість ознайомлення з матеріалами містобудівної документації, в тому числі з документами з грифом «Для службової кореспонденції», однак без можливості копіювання, фотографування.

Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон) визначається порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні субєктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

З аналізу визначення публічної інформації вбачається, що вся інформація, якою володіє субєкт владних повноважень, є публічною інформацією.

Як зазначено в пункті 1 частини першої статті 3 Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 5 Закону гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до пункту 4 статті 14 Закону розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо.

При цьому, Законом визначено види інформації з обмеженим доступом та підстави обмеження до неї.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 9 Закону відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових

функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Таким чином, Генеральний план міста Харкова та зміни до нього не належать до жодної з вищевказаних категорій інформації, що може бути службовою.

Крім того, 19.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації»» (Закон № 1170-УІІ). Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що гриф «Для службового користування» чи інші грифи, що передбачають обмеження доступу до документа або інформації в ньому, які були надані до набрання чинності Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім грифів секретності, втрачають чинність, а відповідні документи підлягають розкриттю та наданню на запит через один рік після набрання чинності цим Законом, якщо зазначені грифи не були переглянуті та підтверджені відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно статті 12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану (стаття 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом ЗО днів з дня його подання (стаття 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій, підлягають громадським слуханням (частина перша статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до частини одинадцятої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформаціюоприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядуванняу тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даниху місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Згідно зі частиною сьомою статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступіЗагальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Таким чином, генеральний план міста Харкова та зміни до нього не можуть мати грифу «Для службового користування».

Отже, ненадання можливості ознайомлення разом з копіюванням, фотографуванням матеріалів генерального плану м. Харкова є порушенням зазначених вище законодавчих норм, оскільки доступ до такої інформації не може бути обмежено відповідно до закону.

З огляду на вищевикладене вимоги Представника Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України ОСОБА_4 у запиті від 20.07.2016 р. № Г-11-28970/1-16.08-39 щодо надання заявнику можливості ознайомлення, фотографування та копіювання генерального плану міста Харкова та змін до нього є обгрунтованими та законними.

Відповідно до статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного, у протоколі зазначено, що в діях директора Департаменту ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме невиконання законних вимог Представника Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України ОСОБА_4, викладених у листі від 01.07.2016 р. №11/15-Г256871.15-2/20-134.

Згідно з протоколом, правопорушення вчинено 20.07.16 року за місцем роботи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за місцем роботи: вул.. Квітки-Основяненка, 7 у м. Харкові, Департамент містобудування, архітектури та генерального плану виконавчого комітету Харківської міської ради.

В судовому засіданні ОСОБА_1 було заявлено клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі ст.. 38, п.7 ст. 247 КУпАП у звязку із закінченням строку, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши дані протоколу про адміністративне правопорушення, приходить до висновку про те, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначеністаттею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу.

Дана норма є імперативною і не передбачає обовязку суду визначати питання винності чи невинності особи після збігу строків, передбаченихстаттею 38 КУпАП.

Враховуючи те, що, як зазначено у протоколі, правопорушення вчинено 20.07.16 року, вже при його складенні (27.12.16 року) сплили строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачені ст.. 38 КУпАП.

Враховуючи викладене, провадження по даній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 238,247, 284,285 КУпАП, суддя

                                                      постановив:

    Провадження по справі про адміністративне правопорушення в вiдношеннi ОСОБА_1, передбаченого ст. 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити в звязку з закінченням строку притягнення до адміністративної вiдповiдальностi.

Постанова може бути оскаржена до апеляцiйного суду Харкiвської областi через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 10 днiв з дня винесення постанови.

Суддя

13
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення