Стягнення з винуватця ДТП морального відшкодування на користь потерпілих не звільняє страховика від обов'язку відшкодування моральної шкоди цим особам, але таке відшкодування має здійснюватися в межах лімітів відповідальності, встановлених законом і договором страхування (ККС ВС від 05.03.2025р., № 214/3305/23)

Фабула судового акту: 26 вересня 2022 року близько 09:04 ранку чоловік, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем «ГАЗ-2705-414», що належить іншому чоловікові, рухався по об’їзній дорозі у напрямку мікрорайону Вечірній Бульвар у м. Кривий Ріг. Порушивши правила дорожнього руху, він перед поворотом ліворуч не переконався в безпечності маневру, виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з автомобілем «KIA SPORTEGE», що рухався назустріч по своїй смузі. Внаслідок ДТП водій KIA загинув на місці.

Позиція суду першої інстанції
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу вироком від 22 лютого 2024 року визнав винуватим водія автомобіля у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та призначив йому покарання — 7 років позбавлення волі і 7 років позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд також частково задовольнив цивільні позови:

• Стягнув зі страхової компанії на користь вдови загиблого 78 000 грн витрат на поховання.

• Призначив щомісячну виплату по 1625 грн на кожну з трьох дітей загиблого з боку страховика — з 27.09.2022 по 26.09.2026.

• Стягнув по 19 500 грн моральної шкоди кожній дитині та вдові загиблого з тієї ж страхової компанії.

• З водія, винного у ДТП, стягнуто:

  • 1500 грн витрат на евакуацію автомобіля;

  • по 1625 грн щомісячно на кожну дитину з 27.09.2026 до досягнення 18 років (або до 23, якщо діти навчатимуться);

  • по 500 000 грн моральної шкоди вдові та кожній дитині;

  • 452 200 грн майнової шкоди чоловікові, чий автомобіль постраждав у ДТП;

  • 5 500 грн за експертизу;

  • 10 000 грн моральної шкоди цьому ж чоловікові.

Також з тієї ж страхової компанії стягнуто 127 400 грн страхового відшкодування за пошкодження автомобіля.

Позиція апеляційного суду:
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 29 серпня 2024 року залишив апеляційні скарги як водія, так і представника страхової компанії без задоволення. Вирокпершої інстанції залишено без змін.

Представник страхової компанії подав касаційну скаргу, просить скасувати вирок і ухвалу в частині стягнення страхового відшкодування на користь вдови та дітей загиблого, посилаючись на обмеження відповідальності страховика полісом — 260 000 грн за шкоду життю та здоров’ю. Зазначає, що суд безпідставно присудив значно більші суми.

Також стверджує, що виплата моральної шкоди з боку винного водія вже покриває відповідальність страховика, тому додаткові стягнення з компанії є протиправними.

Вдова загиблого подала заперечення на касаційну скаргу, просить залишити судові рішення без змін.

Що вирішив ВС?

ВС зазначив, що у ст. 22 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, в редакції, яка була чинною на момент вчинення кримінального правопорушення, було визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Отже, враховуючи, що потерпілі (дружина на власну користь та на користь трьох дітей загиблого) пред’явили цивільний позов до обвинуваченого і страхової компанії, яка за законом несе цивільно-правову відповідальність за заподіяну їм шкоду, під час вирішення позову суди попередніх інстанцій повинні були керуватися, крім вимог кримінального процесуального закону, також вимогами вказаного спеціального закону у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Водночас за приписами ст. 27.5 Закону № 1961-IV загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Отже стягнення з винуватця ДТП морального відшкодування на користь відповідних позивачів не звільняє страховика від обов’язку відшкодування моральної шкоди на користь таких осіб на підставі, в порядку і в межах, визначених законом.

ККС вказав, що суд першої інстанції не навів належних мотивів того, чому в цій ситуації він не зважив на ліміт відповідальності страховика (межі страхової суми), на що не звернув увагу суд апеляційної інстанції.

Аналізуйте судовий акт: Відшкодування (моральної) шкоди державою при закритті справи за відсутністю складу адмінправопорушення, можливе ЛИШЕ при доведенні позивачем очевидної незаконності протоколу або внаслідок інших протиправних дій копів. (ВП ВС № 335/6977/22 від 22.01.2025 р. ВІДСТУП від попередніх ПП)

Постанова суду про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення за ст.124 КУПАП, звільняє водія від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП (ВС КЦС №717/1699/22 від 11.10.2024 р.)

За застосування до пішохода кайданів, силового доставлення до фільтраційного центру та вручення повістки, суд стягнув з держави моральну шкоду (Городоцький районний суд Львівської області №441/1193/23 від 11.08.2023 р.)

Для отримання страхового відшкодування, звернення із відповідною заявою до страховика не є обов’язковим - якщо вимога про стягнення страхового відшкодування була в строк направлена до суду (ВС КГС №910/6013/20 від 12.02.2022 р.)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року

м. Київ

Справа № 214/3305/23

Провадження № 51-5458 км 24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» ОСОБА_6 на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 лютого 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022040000000520 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області вироком від 22 лютого 2024 року визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років.

Цивільний позов ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_7 суд задовольнив частково.

Стягнув з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_8 78 000 грн витрат на поховання.

Стягнув з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_8 на утримання ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) шкоду, заподіяну смертю батька, у розмірі 1625 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з 27.09.2022 по 26.09.2026 включно, а всього розмірі 78 000 гривень на кожну дитину.

Стягнув з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_8 19 500 грн моральної шкоди, та по 19 500 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди на кожного з дітей, а саме на користь ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 шкоду, пов`язану з евакуацією пошкодженого транспортного засобу, у розмірі 1500 грн.

Стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 шкоду на утримання ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у зв`язку із смертю годувальника у розмірі 1625 грн на кожного починаючи з 27.09.2026 року до досягнення дитиною 18 років, а у разі продовження дитиною навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення двадцяти трьох років.

Стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 500 000 грн спричиненої їй моральної шкоди, а також по 500 000 грн на кожного в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Стягнув з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_9 в рахунок страхового відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, у розмірі 127 400 гривень.

Стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, у розмірі 452 200 гривень.

Стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 витрати на проведення експертизи у розмірі 5500 гривень.

Стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 10 000 гривень моральної шкоди.

Вироком суду ОСОБА_7 засуджено за те що він 26 вересня 2022 року приблизно о 09 годині 04 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «ГАЗ-2705-414», який належить ОСОБА_13 , рухаючись по проїзній частині об`їзної дороги у напрямку мікрорайону Вечірній Бульвар в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, допустив грубе порушення правил безпеки дорожнього руху, перед зміною напрямку руху ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки для руху іншим учасникам, змінив свій напрямок руху ліворуч, виїхавши на зустрічну смугу руху, допустив зіткнення з автомобілем «KIA SPORTEGE», який рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі для руху. В результаті ДТП водію автомобіля «KIA SPORTEGE» ОСОБА_14 було спричинено тілесні ушкодження, від яких він помер на місці.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 29 серпня 2024 року апеляційні скарги представника цивільного відповідача ТДВ «СК «Альфа-Гарант» ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ТДВ «СК «Альфа-Гарант» просить оскаржувані вирок та ухвалу в частині відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування на користь ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

На обґрунтування своїх вимог представник заявляє, що суд першої інстанції, задовольняючи цивільний позов в частині вимог до ТДВ СК «Альфа-Гарант», не звернув увагу, що відповідно до укладеного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АТ/2784708 від 02.05.2022 ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, спричинену життю і здоров`ю, становить 260 000 гривень, тому страхове відшкодування не може перевищувати цю суму, а суд стягнув з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_8 та її дітей сукупно значно більшу суму.

Також представник вважає, що стягнена з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_15 сума моральної шкоди у розмірі 500 000 грн повністю покриває ліміт страхового відшкодування за шкоду завдану внаслідок смерті потерпілого, передбачену полісом, яка становить 260 000 грн, тому відсутні підстави для стягнення коштів ще і з ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Вважає, що таке задоволення позовних вимог не відповідає принципам цивільного законодавства.

Потерпіла ОСОБА_8 подала заперечення на касаційну скаргу, у якому просить залишити оскаржувані судові рішення без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор частково підтримав касаційну скаргу представника цивільного відповідача, вбачаючи, що доводи про перевищення ліміту відповідальності страховика є слушними, однак вбачає, що в цій ситуації доцільно призначити розгляд цивільного позову в указаних представником страхової компанії межах в суді апеляційної, а не першої інстанції.

Іншим учасникам судового провадження були надіслані повідомлення про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його діянь за ч. 3 ст. 286-1 КК України, а також вид і розмір призначеного йому покарання в касаційній скарзі не оспорюються.

Не оспорюються також і аспекти вирішення цивільного позову в частині стягнення коштів на користь різних позивачів з ОСОБА_7 , а також щодо коштів, стягнутих зі страхової компанії на користь власниці пошкодженого автомобіля ОСОБА_9 .

Зміст касаційних вимог представника ТДВ СК «Альфа-Гарант» стосується стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» коштів на користь ОСОБА_8 в частині відшкодування шкоди, завданої їй та трьом її дітям фактом смерті її чоловіка ОСОБА_14 в межах відповідальності страхової компанії за шкоду, спричинену життю і здоров`ю особи.

Згідно зі змістом ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого (ст. 438 КПК України).

Частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Як визначено у ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однак суди попередніх інстанцій не дотрималися вказаних вимог кримінального процесуального закону під час ухвалення рішення щодо окремих аспектів цивільного позову в межах кримінального провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_14 , у зв`язку з чим його дружину ОСОБА_8 та неповнолітніх дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було визнано потерпілими в цьому кримінальному провадженні.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_7 під час ДТП, була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант», що підтверджується відповідним полісом № АТ/2784708 (т. 1 а. с. 75). Відповідно до цього полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 260 000 грн, а за шкоду, заподіяну майну, - 130 000 грн.

З метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, потерпіла ОСОБА_8 (у власних інтересах та в інтересах її трьох неповнолітніх дітей), а також ОСОБА_9 , якій кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду внаслідок пошкодження належного їй автомобіля, який під час ДТП керував загиблий ОСОБА_14 , заявили цивільний позов про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_7 зазначених сум спричиненої моральної та матеріальної шкоди (т. 1 а. с. 54-65).

Суд першої інстанції за наслідками розгляду кримінального провадження по суті частково задовольнив цивільний позов і постановив стягнути, крім іншого, з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь:

- ОСОБА_8 78 000 грн витрат на поховання; по 78 000 грн на кожного з указаних вище трьох дітей шкоди, заподіяної смертю батька (всього 312 000 грн);

- 19 500 грн моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_8 , та по 19 500 грн моральної шкоди на кожного з трьох дітей (всього 78 000 грн).

Таким чином, шляхом арифметичного підрахунку загальної суми зазначених вище коштів вбачається, що суд стягнув із ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_8 шкоду, пов`язану зі смертю ОСОБА_14 , в загальному розмірі 390 000 грн.

Апеляційний суд, погодившись із цим рішенням місцевого суду, зазначив, що потерпілими в цьому кримінальному провадженні визнано чотирьох осіб - ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , тому страхове відшкодування з урахуванням процесуального статусу передбачено для кожного з них.

За змістом ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

За приписами ч. 6 ст. 55 КПК України, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин 1-3 цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом (п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України).

Ця шкода, зокрема, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК України), якщо його пред`явлено до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК України).

Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, встановити учасників і характер правовідносин, що склалися між ними, з`ясувати розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, в редакції, яка була чинною на момент вчинення кримінального правопорушення (далі Закон № 1961-IV), тобто виникнення страхового випадку, було визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, враховуючи, що потерпілі (дружина на власну користь та на користь трьох дітей загиблого) пред`явили цивільний позов до обвинуваченого і страхової компанії, яка за законом несе цивільно-правову відповідальність за заподіяну їм шкоду, під час вирішення позову суди попередніх інстанцій повинні були керуватися, крім вимог кримінального процесуального закону, також вимогами вказаного спеціального закону у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Потерпілим у значенні Закону № 1961-IV є юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок ДТП з використанням транспортного засобу (п. 1.3 ст. 1).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (п.п. 9.1, 9.4 ст. 9 Закону № 1961-IV).

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого (ст. 23.1 Закону № 1961-IV), у разі чого страховик відповідно до ст. 27 вказаного Закону відшкодовує:

- шкоду, заподіяну смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку;

- моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами;

- особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Водночас за приписами ст. 27.5 Закону № 1961-IV загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2024 року (справа № 519/1079/21, провадження № 51-7055 км 23), а також у постанові від 20 вересня 2024 року (справа № 456/2653/23, провадження № 61-7558св24).

Доводи касаційної скарги представника цивільного відповідача про те, що стягнута з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 та трьох її дітей за вказаним цивільним позовом значна сума морального відшкодування повністю перекриває ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, й тому у суду не було підстав стягувати моральну шкоду на користь ОСОБА_8 та трьох її дітей ще й з ДТВ СК «Альфа-Гарант», не вбачаються обґрунтованими, оскільки стягнення з винуватця ДТП морального відшкодування на користь відповідних позивачів не звільняє страховика від обов`язку відшкодування моральної шкоди на користь таких осіб на підставі, в порядку і в межах, визначених законом.

З огляду на це, колегія суддів касаційного суду вбачає, що суд першої інстанції не навів належних мотивів того, чому в цій ситуації він не зважив на ліміт відповідальності страховика (межі страхової суми), а суд апеляційної інстанції, переглянувши вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову, усупереч вимогам ст. 419 КПК України, належним чином доводів представника ДТВ СК «Альфа-Гарант» в цій частині не перевірив та належної оцінки їм не дав, унаслідок чого передчасно залишив це рішення в зазначеній частині без зміни.

Допущені судами порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, з огляду на що вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають частковому скасуванню в частині указаного вище цивільного позову щодо окремих вирішених судом позовних вимог з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, під час якого суду необхідно врахувати наведене та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Тому, керуючись положеннями ст. ст. 434 436 438 441 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу представника цивільного відповідача ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 лютого 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_8 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_12 , ОСОБА_11 і ОСОБА_10 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» стосовно відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої смертю її чоловіка ОСОБА_14 , скасувати і призначити в цій частині новий розгляд цивільного позову у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

У решті вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3