Стягнення з ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на користь ДК "Газ України" 508 932 987,50 грн.

Господарський суд Луганської області після повернення справи Вищим господарським судом України у колегіальному складі прийняв рішення про стягнення з ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на користь ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 508 932987,50 гривень.

Справа № 3/5014/866/2012(9/11/2011), судді Секірський А. В., Лісовицький Є. А., Якуменко Р. Є.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 червня 2014 року Справа № 3/5014/866/2012(9/11/2011)

За позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 509 934 398 грн. 74 коп.

колегія у складі:

головуючий суддя Секірський А.В.

суддя Лісовицький Є.А.

суддя Якушенко Р.Є.

секретар судового засідання Вороніна О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

Розпорядженням голови господарського суду Луганської області від 17.06.2014 по справі №3/5014/866/2012 (9/11/2011) виключено зі складу колегії суддю Фонову О.С. та введено до складу колегії суддю Лісовицького Є.А.

в с т а н о в и л а:

Суть спору: Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (позивач у справі) звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (відповідач у справі) боргу в сумі 503 912 285,25 грн., пені в сумі 2 054 254,07 грн., інфляційних витрат в сумі 2 813 306,15 грн., 3% річних в сумі 1 154 553,27 грн. за договором №06/09-1984 від 22.12.2009 поставки природного газу.

Рішенням від 24.03.2011 господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з відповідача, ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", на користь позивача, ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України", борг в сумі 503 912 285,25 грн., пеню - 1027000,00 грн., інфляційні втрати - 2 813 306,15 грн. та 3% річних - 1 154 553,27 грн. В решті позову відмовив.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2011 у справі № 9/11/2011 рішення господарського суду Луганської області від 24.04.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі № 9/11/2011 рішення господарського суду Луганської області від 22.04.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

При скасуванні судових рішень суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджено факт виконання сторонами розділу 3 "Умови постачання і обліку газу" договору №06/09-1984 від 22.12.2009.

Крім того, Вищий господарський суд України зазначає, що висновки господарських судів при прийнятті рішень по суті спору не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, що суперечить положенням ст. 43 ГПК України, оскільки судами не було взято до уваги та не оцінено в повному обсязі докази, надані відповідачем, зокрема, положення Меморандуму порозуміння між Міністерством палива та енергетики України та ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", а також не досліджено виконання сторонами задекларованих в ньому домовленостей.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи, для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.05.2012 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.04.2014 за клопотання позивача провадження у справі було поновлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору №06/09-1984 від 22.12.2009, позивач зобов'язався передати відповідачу протягом січня - листопада 2010 року природний газ, а відповідач повинен був прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Позивач свої зобов'язання згідно договору виконав, передав відповідачу протягом січня - листопада 2010 року природний газ, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу. Відповідач свої зобов'язання по договору виконав не в повному обсязі.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання з оплати поставленого газу, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення боргу в сумі 351 663 268,51 грн., пені в сумі 2 683 894,07 грн. та 3% річних - 519 054,98 грн.

31.01.2011 представник позивача заявою за № 31/10-818 збільшив розмір позову через збільшення суми основного боргу внаслідок підписання сторонами 31 грудня 2010 року акту прийому-передачі природного газу до вказаного договору, за яким відповідач прийняв від позивача газ у кількості 143599,405 тис. куб. м. на суму 418 019 016,74 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 503 912 285,25 грн., пеню - 2 054 254,07 грн., інфляційні втрати - 2 813 306,15 грн. та 3% річних - 1 154 553,27 грн.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, проте телеграмою повідомляє про неможливість прибуття свого представника у зв'язку з проведенням АТО, а також просить розгляд справи відкласти.

Відповідач, відзивом на позовну заяву за № 23-2/д позов не визнав з наступних підстав.

Протягом 1-го та 2-го кварталу 2010 року відповідач отримував природний газ згідно з постановою НКРЕ № 1557 від 30.12.09 за тарифом на рівні 1584,40 грн. за 1000 куб. м., який діяв до 30.03.2010.

З 1 квітня по 1 червня 2010 року ціна на газ була встановлена на рівні 1633,30 грн. за 1000 куб. м. згідно з постановою НКРЕ № 350 від 01.04.2010, що призвело до нульової рентабельності підприємства, однак ініціювання встановлення ціни на газ у другому півріччі у розмірі 1825 грн. за 1000 куб. м. не призвело до позитивних наслідків.

Разом з тим, за постановою НКРЕ № 1004 від 30.07.2010 ціна на газ з 1 серпня 2010 року встановлена на рівні 2911,01 грн. за 1000 куб. м.

У зв'язку з встановленням такої ціни відповідач планував зупинити виробництво, однак через гарантію КМУ скорегувати ціну природного газу у 2-му півріччі 2010 року до 1825 грн. за 1000 куб. м., про що був підписаний меморандум між Мінпаливенерго та ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", відповідач здійснював діяльність.

При цьому за 3-й квартал 2010 року відповідач повністю розрахувався за отриманий газ згідно з умовами меморандуму, а у 4-му кварталі відповідач здійснював розрахунки, виходячи з ціни у 2409,54 грн. за 1000 куб. м., що дорівнює 225 дол. США.

Відповідач посилається на важке фінансове становище через збитковість виробництва мінеральних добрив та інші причини.

За результатами роботи підприємства за 2010 рік відповідач отримав збитки на рівні 345225 тис. грн., разом з тим, заборгованість держави щодо повернення ПДВ за продукцію, що експортується, складає понад 168 млн. грн.

За таких обставин, відповідач не має можливості сплатити позивачу заявлену суму у розмірі 509 934 398,74 грн.

24.03.2011 представником відповідача до суду надано клопотання про зменшення розміру нарахованої пені на 80% та про надання розстрочки виконання судового рішення.

Відповідач явку свого повноважного представника у засідання суду не забезпечив, проте телеграмою повідомляє про неможливість прибуття свого представника у зв'язку з проведенням антитерористичної операції у регіоні, а також просить розгляд справи відкласти.

Суд відмовляє в задоволенні клопотань позивача та відповідача, щодо відкладення розгляду справи, оскільки відповідні дії сторін свідчать про затягування розгляду справи. Крім того, неявка представників сторін у даній справі не перешкоджає вирішенню спору, у зв'язку з чим справа може бути розглянута без їх участі.

Відповідна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

У судовому засіданні 28.04.2014 представником відповідача було надано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом м. Києва пов'язаною з нею справи № 35/479 про визнання недійсним договору поставки природного газу №06/09-1984 від 22.12.2009.

Крім того, 13.06.2014 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до проведення припинення підприємства позивача шляхом реорганізації (перетворення).

Суд відмовляє в задоволенні відповідних клопотань з огляду на наступне.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи , що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення ( частини друга - четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідна правова позиція викладена в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З огляду на те, що суд не обмежений доказами у даній справі і самостійно може дати правову оцінку договору №06/09-1984 від 22.12.2009 поставки природного газу, підстав для зупинення даної справи до розгляду Господарським судом м. Києва пов'язаною з нею справи № 35/479 суд не вбачає.

Суд також не вбачає підстав для зупинення провадження у справі до проведення припинення підприємства позивача шляхом реорганізації (перетворення), оскільки відповідні обставини не впливають на неможливість розгляду даної справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

22.12.2009 між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (покупець) було укладено договір поставки природного газу №06/09-1984. В подальшому сторонами укладались додаткові угоди до нього, а саме: №1 від 10.03.2010, №3 від 31.05.2010, №4 від 01.06.2010, №9 від 06.07.2010, №5/1 від 29.07.2010 та №6 від 06.08.2010 (а.с. 15-31).

Згідно п. 1.1 договору Постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність Покупцю (відповідач), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі зазначеному у ст. 2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб.

Відповідно до п. 5.1 договору, ціна за 1000 куб.м. газу становить 1584,40 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 92.30 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1708,39 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2050,07 грн.

Відповідно до додаткової угоди №3 від 31.05.2010 п. 5.1 викладено в наступній редакції:

Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить:

З 01.04.2010 - 2020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 92,30 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2152,96 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2583,55 грн.

З 01.05.2010 - 1992,80 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 92,30 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2124,96 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2549,95 грн.

З 13.05.2010 - ціна за 1000 куб.м. природного газу, що використовується покупцем для технологічних потреб становить 1633,30 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 92.30 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1758,27 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2109,92 грн.

Додатковою угодою №4 від 01.06.2010 було внесено зміни у п. 5.1 договору, у зв'язку з чим п. 5.1 договору викладено в наступній редакції:

З 01 червня по 30 червня 2010 року ціна за 1000 куб.м. природного газу становить:

5.1.1 для технологічних потреб - 1633,30 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 92,30 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1758,27 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2109,92 грн.;

5.1.2 для інших власних потреб - 1992,80 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 92,30 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2549,95 грн.

Додатковою угодою №9 від 06.07.2010 було внесено зміни у п. 5.1 договору, у зв'язку з чим п. 5.1 договору викладено в наступній редакції:

З 01.07.2010 ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1992,80 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 113,60 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2146,26 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2575,51 грн.

Додатковою угодою №6 від 06.08.2010 було внесено зміни у п. 5.1 договору, у зв'язку з чим п. 5.1 договору викладено в наступній редакції:

З 01.08.2010 ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 194,90 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2425,84 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2911,01 грн.

На виконання умов договору та додаткових угод до нього позивач протягом січня - грудня 2010 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 2 760 978 285,25 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2010 на суму 158 239 174,79 грн., від 28.02.2010 на суму 156 888 723,25 грн., від 31.03.2010 на суму 202 138 705,66 грн., від 30.11.2010 на суму 169 551 857,45 грн., від 30.11.2010 на суму 168 673 869,55 грн., від 30.06.2010 на суму 132 370 664,90 грн., від 31.07.2010 на суму 98 066 719,61 грн., від 31.08.2010 на суму 243 733 256,26 грн., від 30.09.2010 на суму 361 553 466,83 грн., від 31.10.2010 на суму 331 251 526,99 грн., від 30.11.2010 на суму 320 491 303,22 грн. та від 31.12.2010 на суму 418 019 016,74 грн. (а.с. 32-42; 72).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення зобов'язань за договором.

Згідно п. 6.1 договору оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав частково, оплативши отриманий природний газ за період січень-грудень 2010 року в сумі 2 257 066 000,00 грн., у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 503 912 285,25 грн.

Умовою п. 7.2 договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату спожитого газу у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 9.3 договору сторони встановили трирічний строк позовної давності, у т.ч. для стягнення неустойки.

Виходячи з цих умов договору позивач нарахував пеню за період з 11.12.2010 по 29.12.2010 у загальній сумі 2 054 254,07 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційні втрати в сумі 2 813 306,15 грн. та 3% річних за період з 11.12.2010 по 27.01.2011 в сумі 1 154 553,27 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу природний газ, претензій щодо постачання природного газу у відповідача немає.

Обсяги поставленого газу за січень-грудень 2010 року позивач підтверджує відповідними актами приймання-передачі природного газу.

Втім, відповідач в порушення умов договору не в повному обсязі здійснив оплату за поставлений природний газ за період з січня по грудень 2010 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті поставленого природного газу в сумі 503 912 285,25 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за період з січня по грудень 2010 року у розмірі 503 912 285,25 грн., підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.

Щодо виконання статті 3 договору поставки природного газу № 06/09-1984 від 22.12.2009 суд зазначає наступне.

Стаття 3 договору поставки природного газу №06/09-1984 від 22.12.2009 визначає умови постачання та обліку газу.

Відповідно до п. 3.1 договору постачання газу здійснюється за умови виконання сторонами зазначених вище зобов'язань. Зокрема, статтею 3 договору передбачено вчинення покупцем відповідних дій необхідних для здійснення постачання природного газу, а також покладено на покупця відповідні зобов'язання щодо обліку поставленого природного газу.

Невиконання покупцем умов статті 3 договору передбачає припинення постачання природного газу постачальником.

Беручи до уваги факт поставки постачальником протягом січня-грудня 2010 року природного газу покупцю, що підтверджується оформленими актами прийому-передачі природного газу, сторонами договору було повністю виконано умови статті 3 договору.

Крім того, претензій щодо постачання природного газу у відповідача немає.

Суд не приймає посилання відповідача на меморандум порозуміння, укладений між Міністерством палива та енергетики України та ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", з огляду на наступне.

За своєю правовою природою меморандум порозуміння не є нормативно - правовим актом, а є лише домовленістю між Міністерством палива та енергетики України та ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот". Досягнуті домовленості за відповідним меморандумом повинні були знайти своє відображення в постанові Кабінету Міністрів України, але відповідна постанова так і не була прийнята. Про це також зазначає сам відповідач у своєму відзиві на позовну заяву.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідні домовленості, які були досягнуті між Міністерством палива та енергетики України та ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", повинні були оформленні і як додаток до договору з урахуванням п. 10.3 договору, що також зроблено не було.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умовою п. 7.2 договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату спожитого газу у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Виходячи з цих умов договору позивач нарахував пеню за період з 11.12.2010 по 29.12.2010 у загальній сумі 2 054 254,07 грн.

Перевіривши розрахунок заявленої суми пені суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно та є обґрунтовано заявленою.

Водночас, представник відповідача надав суду клопотання, згідно якого просив при прийнятті рішення у даній справі зменшити розмір суми пені на 80%.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як зазначено у п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд враховує важкий фінансовий стан відповідача, співвідношення розміру нарахованої позивачем пені з розміром основного боргу, факт використання позивачем свого права щодо нарахування інфляційних збитків та 3% річних, що частково компенсує свої збитки, об'єктивні обставини, що призвели до важкого фінансового стану відповідача через збитковість виробництва мінеральних добрів та інші причини.

Стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг, що ним надаються.

Враховуючи вказані у клопотанні обставини, суд вважає можливим частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені на 50%, що складає 1 027 127,04 грн.

Таким чином, стягненню підлягає пеня у сумі 1 027 127,04 грн.

В решті заявленої суми пені слід відмовити.

Щодо клопотання про розстрочку виконання рішення, то суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки це клопотання не обґрунтоване належним чином, крім того, відповідачем не запропоновано конкретні терміни розстрочення та порядок виконання.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором Позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування на суму боргу за грудень 2010 року у сумі 2 813 306,15 грн. та 3% річних за період з 11.12.2010 по 27.01.2011 у сумі 1 154 553,27 грн., що підтверджено відповідними розрахунками у матеріалах справи.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат та 3% річних є обґрунтованим, та таким, що відповідає матеріалам справи та її фактичним обставинам, а тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат у сумі 2 813 306,15 грн. та 3% річних у сумі 1 154 553,27 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», 93403, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, 5, код 33270581, на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код 31301827, заборгованість за договором №06/09-1984 від 22.12.2009 поставки природного газу за період з січня по грудень 2010 року в розмірі 503 912 285 грн. 25 коп. (п'ятсот три мільйони дев'ятсот дванадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень 25 копійок), пеню в розмірі 1 027 127 грн. 04 коп. (один мільйон двадцять сім тисяч сто двадцять сім гривень 04 копійки), інфляційні витрати в розмірі 2 813 306 грн. 15 коп. (два мільйони вісімсот тринадцять тисяч триста шість гривень 15 копійок), 3% річних в розмірі 1 154 553 грн. 27 коп. (один мільйон сто п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 27 копійок), витрати зі сплати держмита в розмірі 25500 грн. 00 коп. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) та інформаційно-технічні витрати в розмірі 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість гривень 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2014.

Головуючий суддя А.В. Секірський

Суддя Є.А. Лісовицький

Суддя Р.Є. Якушенко