Строк на апеляційне оскарження слід відраховувати від дня отримання оскаржуваного рішення в ПАПЕРОВІЙ формі (ВС/КАС у справі №260/1888/20 від 28 січня 2021).

Фабула судового акту: Із поступовим переходом до електронного документообігу деякі процеси відбуваються набагато швидше, а деякі все ще стоять у «глухому куті».

Направив заяву до суду підписану ЕЦП і суд одразу її отримав. Хто скаже, що це не прогрес?

Проте бувають і курьйозні випадки. В місцевому суді один із суддів вимагав від мене подати заяву через електронний суд по справі 2012 р., яку не сканували і якої в даній системі просто не було. Запевняв мене, що я як адвокат можу сама «завести» цю справу і скерувати звідти заяву.

Здається, він так і не повірив, що це технічно неможливо.

Дана справа також стосується порядку обміну процесуальними документами із судом.

В суді адміністративної юрисдикції перебувала на розгляді справа про визнання протиправним наказу та зобов’язання вчинити дії.

Відповідач, як вже зрозуміло - суб’єкт владних повноважень.

Судом першої інстанції позов задоволено. Орган державної влади - відповідач, не погодившись із рішенням, подав апеляційну скаргу.

Однак, суд апеляційної інстанції у відкритті провадження відмовив.

Зокрема, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга подана із пропуском строків на оскарження судового рішення, а скаржник не порушував перед судом питання, щодо його поновлення і не наводив поважних причин пропуску строку.

При цьому, розраховуючи строки на оскарження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що початком відліку слід вважати дату отримання копії оскарженого судового рішення відповідачем через офіційну електронну адресу.

З огляду на зазначене, суд вирішив, що скарга подана поза межами строку на апеляційне оскарження та застосував п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Однак, за наслідками перегляду ВС задовольнив касаційну скаргу суб’єкта владних повноважень, скасував ухвалу апеляційного суду та повернув справу для продовження розгляду по суті.

При вирішенні спірного процесуального питання, ВС керувався пп.15.1 п. 15 ч. 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, відповідно якого, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Згідно до пп. 15.15 Перехідних положень КАСУ, суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Враховуючи положення п.16 Перехідних положень, ст. 167 КАСУ (в старій ред.), ВС постановив, що надіслання копії судового рішення у цій справі відбулося не у спосіб, встановлений процесуальним законодавством.

Крім того, ВС зауважив, що відповідач як суб’єкт владних повноважень вимоги щодо надіслання на його електрону адресу копій прийнятих судових рішень не заявляв.

Як вбачається із матеріалів справи оскаржуване судове рішення у паперовій формі також було скероване на поштову адресу відповідача.

З цих підстав ВС зазначив, що розглядаючи питання поновлення строків на апеляційне оскарження, судам необхідно виходити із дати отримання судового рішення, надісланого у порядку та у спосіб, встановлений законодавством.

Отже, апеляційний суд невірно розрахував строк на апеляційне оскарження, оскільки не врахував дату отримання рішення в паперовому вигляді.

Слід зазначити, що в даній справі застосовувалась ст. 167 КАСУ. Однак, наразі діє інша редакція кодексу і порядок вручення рішень передбачений ст. 251 КАСУ.

Дана норма передбачає, що суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Отже, позиція ВС у цій справі може бути використана у випадку, якщо скаржник немає офіційної електронної адреси.

Аналізуйте судовий акт: Строк на апеляційне оскарження рішень у справах про адмінправопорушення ПІДЛЯГАЄ поновленню (ВС/КАС № 212/2354/18 від 17.04.2018)

Випадок, коли суд поновлює строк на апеляційне оскарження і після спливу одного року з дня складання повного тексту рішення, керуючись ч. 2, ст. 358 ЦПК України (ВС/КЦС у справі № 333/1020/16-ц від 23 вересня 2020р.)

Строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді постановленої без виклику особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення НЕЗАЛЕЖНО від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення (ВС/ККС, № 757/39201/18-к)

Строк оскарження постанови про порушення ПДР, у тому числі зафіксованого у автоматичному режимі, починається з моменту отримання такої постанови (ВС/КАС у справі № 686/28291/19 від 12.06.2020)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 260/1888/20

адміністративне провадження № К/9901/30419/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 (головуючий суддя: Большакова О.О., судді: Качмар В.Я., Мікула О.І.) у справі №260/1888/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквамінерал» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквамінерал» (далі - ТОВ «Аквамінерал» або позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач), в якому просило:

визнати протиправним і скасувати пункт 19 Додатку 1 до наказу Державної служби геології та надр України №92 від 13.03.2020, яким ТОВ «Аквамінерал» відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область;

зобов`язати відповідача прийняти рішення у формі наказу про надання ТОВ «Аквамінерал» спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, придатних для виробництва каменю бутового, щебеню будівельного, строком на 20 (двадцять) років, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область, Ужгородський район, в 1,5 км на північний схід с. Гайдош, в адміністративних межах Киблярівської сільської ради;

зобов`язати відповідача надати ТОВ «Аквамінерал» спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, придатних для виробництва каменю бутового, щебеню будівельного, строком на 20 (двадцять) років, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область, Ужгородський район, в 1,5 км на північний схід с. Гайдош, в адміністративних межах Киблярівської сільської ради.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішення, відповідач 02.09.2020 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 295 296 КАС України, а саме: відсутні докази сплати судового збору; апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а вказані підстави для поновлення цього строку визнані судом неповажними. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником було подано до суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Суд апеляційної встановив, що копію оскаржуваного судового рішення було надіслано судом на офіційну електронну адресу відповідача та доставлено останньому 06.07.2020. Таким чином, за висновками апеляційного суду, строк апеляційного оскарження судового рішення закінчився 05.08.2020. Відповідно, з огляду на те, що апеляційну скаргу відповідачем було подано 02.09.2020, то наявні підстави вважати, що така подана із пропуском строку на апеляційне оскарження. Позаяк апелянтом не було наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд застосував до спірних правовідносин наслідки, встановлені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати її, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що повідомлення учасника справи про прийняте судом рішення відбулося не у спосіб встановлений процесуальним законодавством. Скаржник зазначає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надсилання процесуальних та інших документів здійснюються в паперовій формі. Оскаржуване судове рішення у паперовій формі було отримане відповідачем 03.08.2020, а отже останній має право на поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 01.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

На адресу Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Отже законом визначені процесуальні строки апеляційного оскарження судового рішення, а також підстави за яких такий може бути поновлений в разі його пропуску.

Застосовуючи до апеляційної скарги наслідки, встановлені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надіслання судового рішення на електронну адресу суб`єкта владних повноважень відбулося у передбачений законом спосіб, а отже початком відліку строку на апеляційне оскарження слід вважати 06.07.2020.

Такі висновки суду апеляційної інстанції Верховний Суд вважає помилковими, з огляду на таке.

Так, відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу УІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Положеннями підпункту 15.15 цього пункту встановлено, що суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Згідно з пунктом 16 цього розділу, до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Правила спрямування копій судових рішень було визначено у статті 167 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) якою унормовано, що надсилання судового рішення здійснювалося безпосередньо рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що надіслання копії судового рішення від 25.06.2020 відбулося не у спосіб, встановлений процесуальним законодавством. Крім того, відповідач, як суб`єкт владних повноважень вимоги щодо надіслання на його електрону адресу копій прийнятих судових рішень не заявляв.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №760/22516/18 та від 28.10.2020 у справі №826/10044/18.

Водночас, згідно наявної у матеріалах справи інформації, судове рішення у паперовій формі також було направлено на поштову адресу відповідача і отримане ним 03.08.2020. Отже, при вирішенні питання поновлення строків на апеляційне оскарження необхідно виходити із дати отримання судового рішення, надісланого у порядку та у спосіб, встановлений законодавством.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, Верховний Суд приходить до висновку про передчасність застосування апеляційним судом до спірних правовідносин наслідків, встановлених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України - задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі №260/1888/20 - скасувати.

Справу №260/1888/20 направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

О. П. Стародуб