Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 2 "Право на життя". / Чумак проти України

РІШЕННЯ У СПРАВІ «ЧУМАК ПРОТИ УКАРАЇНИ»

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П'ЯТА СЕКЦІЯ

( CASE OF CHUMAK v. UKRAINE)

(Заява № 60790/12)

РІШЕННЯ

СТРАСБУРГ

19 травня 2016 року

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Чумак проти України»

Європейський суд з прав людини (П'ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:

Андре Потоцький (André Potocki),Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),Сіофра О'Лірі (Síofra O'Leary), судді,

та Мілан Блашко (Milan Blaško),заступник Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 26 квітня 2016 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

.  Справу було розпочато за заявою (№ 60790/12), яку 5 вересня 2012 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) громадянин України, пан Михайло Михайлович Чумак (далі – заявник).

.  Уряд України (далі – Уряд) представляла низка його Уповноважених.

.  11 вересня 2014 року про скарги, що стосуються тривалості та ефективності розслідування обставин смерті дружини заявника, а також тривалості розгляду його цивільного позову у рамках кримінального провадження, та після його завершення, було повідомлено Уряд, а решту скарг у заяві визнано неприйнятними відповідно до пункту 3 Правила 54 Регламенту Суду.

.  З огляду на зауваження Уряду та зважаючи на свою усталену практику щодо предмету заяви (див., наприклад, рішення у справі «Реус та інші проти України»,(Reus and Others v. Ukraine) [Комітет], заява № 40587/07, п. 29, від 16 жовтня 2014 року) Суд вважає за належне розглянути заяву Комітетом у складі трьох суддів відповідно до статті 28 Конвенції.

ФАКТИ

I.  ОБСТАВИНИ СПРАВИ

.  Заявник народився у 1975 році і проживає у м. Шостка.

.  13 листопада 2003 року дружина заявника загинула у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), спричиненої паном В., чий автомобіль, в якому вона їхала, зіткнувся із гужовою повозкою. Міліція одразу ж оглянула місце ДТП. Було також проведено медичний огляд пана В.

.  17 листопада 2003 року Шосткинським МВ УМВС України в Сумській області за фактом ДТП було порушено кримінальну справу.

.  27 грудня 2003 року після проведення низки судово-медичних експертиз та на підставі показів свідків, слідчий закрив кримінальну справу у зв'язку з неможливістю встановити винну особу. 4 лютого 2004 року слідчий Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області виніс постанову про відновлення досудового слідства у справі у зв'язку з його неповнотою та необхідністю провести додаткові слідчі дії.

.  У період з лютого 2004 року до квітня 2005 року було винесено ще шість постанов про закриття кримінальної справи у зв'язку з відсутністю складу злочину у діях водія (5 лютого, 5 березня, 15 квітня, 17 серпня, 7 жовтня, 23 грудня 2004 року). Усі вони згодом були скасовані, а кримінальну справу відповідно відновлено постановами слідчого Шосткинського МВ УМВС України у Сумській області (3 березня та 1 квітня, 11 червня, 6 жовтня, 10 листопада 2004 року, 1 березня 2005 року) на підставі неповноти розслідування. Згаданий вище слідчий посилався, зокрема, на непроведення працівниками міліції, які проводили розслідування, допиту додаткових свідків та неусунення фактологічних розбіжностей між висновками експертиз та показами деяких свідків, завершення технічних експертиз, в тому числі відтворення обстановки та обставин події.

.  11 липня 2004 року заявника було визнано потерпілим та цивільним позивачем у кримінальній справі, а 5 січня 2005 року він подав цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у рамках кримінального провадження.

.  27 квітня 2005 року слідчий Шосткинського МВ УМВС України у Сумській області порушив кримінальну справу щодо водія, пана В. 1 липня 2005 року Шосткинською міжрайонною прокуратурою було складено обвинувальний висновок щодо пана В. 5 липня 2005 року кримінальну справу було передано до Шосткинського міськрайонного суду для розгляду по суті. 29 серпня 2005 року Шосткинський міськрайонний суд задовольнив клопотання прокурора та постановив повернути справу до Шосткинської міжрайонної прокуратури для організації проведення додаткового розслідування у зв'язку з неповнотою досудового слідства.

.  18 березня 2006 року Шосткинський МВ УМВС України у Сумській області закрив кримінальну справу щодо пана В. у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину. 20 березня 2007 року прокуратура скасувала постанову про закриття кримінальної справи, дійшовши висновку про необхідність проведення додаткового розслідування.

.  19 квітня 2007 року слідчий Шосткинської міжрайонної прокуратури закрив кримінальну справу щодо пана В. у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні ним злочину. 1 липня 2008 року цю постанову було скасовано, а справу повернуто на додаткове розслідування.

.  24 липня 2008 року Шосткинська міжрайонна прокуратура порушила кримінальну справу щодо пана В. 11 серпня 2008 року матеріали кримінальної справи було передано до Шосткинського міськрайонного суду для розгляду по суті.

.  12 березня 2011 року Шосткинський міськрайонний суд призначив панові В. покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки, а також присудив заявникові та іншим потерпілим (ще двоє осіб отримали поранення в результаті ДТП) відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

.  28 липня 2011 року апеляційний суд Сумської області скасував вирок від 12 березня 2011 року, закрив кримінальну справу та амністував пана В. Суд також залишив цивільні позови без розгляду, зазначивши, що вони можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.

.  29 серпня 2011 року заявник подав окремий цивільний позов до пана В.

.  29 березня 2012 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишив рішення апеляційного суду у кримінальній справі щодо пана В. без змін.

.  8 січня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишив без змін рішення апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2012 року, яким було задоволено цивільний позов заявника та присуджено відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку зі смертю його дружини у розмірі 10 774,32 грн. Видається, що це рішення апеляційного суду не було повною мірою виконано у зв‘язку з відсутністю у пана В. коштів та неможливістю продати своє майно. 28 листопада 2014 року це рішення було частково виконано та заявникові було сплачено матеріальну та моральну шкоду у розмірі 1 942 грн.

II.  ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

.  Відповідні положення національного законодавства наведено у рішеннях у справах «Муравська проти України» (Muravskaya v. Ukraine) (заява № 249/03, пп. 35-36, від 13 листопада 2008 року), та «Ігор Шевченко проти України» (Igor Shevchenko v. Ukraine) (заява № 22737/04, п. 31, від 12 січня 2012 року).

ПРАВО

I.  СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 2 КОНВЕНЦІЇ

.  Заявник скаржився на те, що розслідування обставин смерті його дружини було тривалим та неефективним. Він посилався на статті 2 та 13 Конвенції.

.  Суд, якому належить провідна роль щодо здійснення юридичної кваліфікації фактів справи, доходить висновку, що зазначену скаргу слід розглядати лише за статтею 2 Конвенції (див. рішення у справі «Микола Волкогонов та Ігор Волкогонов проти України» (Nikolay Volkogonov and Igor Volkogonov v. Ukraine v. Ukraine), заява № 40525/05, пп. 48-49, від 28 листопада 2013 року). Відповідні частини цього положення передбачають таке:

«1.  Право кожного на життя охороняється законом...»

A.  Прийнятність

.  Суд зазначає, що ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції. Суд також зазначає, що вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною.

B.  Суть

.  Заявник стверджував, що органи державної влади не виконали свого обов'язку щодо ефективного розслідування смерті його дружини у ДТП.

.  Суд нагадує, що для того, щоброзслідування могловважатися ефективним, воно має призвести до встановлення і покарання винних осіб.Це не є обов'язком досягнення результату, але обов'язком вжиття заходів (див. рішення у справі «Гонгадзе проти України» (Gongadze v. Ukraine), заява № 34056/02, ECHR 2005XI). Розслідування, яке проводиться безстороннім органом влади, та яке є швидким, ретельнім та відкритим для родичів померлої особи, має вважатися ефективним (див. рішення у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine), заява № 29971/04, п. 113-116, від 18 грудня 2008 року).

.  Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, по-перше, що значний проміжок часу, а саме 8 років і 5 місяців, сплинув між датою смерті дружини заявника у ДТП (13 листопада 2003 роки) і датою прийняття остаточного рішення у справі, спрямованого на встановлення відповідних обставин (29 березня 2012). Суд нагадує, що суттєва затримка при встановленні причин смерті, якщо вона не виправдана об'єктивними обставинами, може сама по собі підірвати довіру суспільства до забезпечення верховенства права і, таким чином, порушити питання за Конвенцією (див., наприклад, рішення у справах «Принда проти України» (Prynda v. Ukraine), заява № 10904/05, пп. 48-57, від 31 липня 2012 року, «Меркулова проти України» (Merkulova v. Ukraine), заява № 21454/04, пп. 50-51, від 3 березня 2011 року, «Сергієнко проти України» (Sergiyenko v. Ukraine), заява № 47690/07, пп. 52-53, від 19 квітня 2012 року). Це тим більше є таким у разі, коли розслідування, як у цій справі, характеризується неодноразовим закриттям та відновленням справи внаслідок невжиття слідчими достатніх заходів (див., наприклад, рішення у справах «Дудник проти України» (Dudnyk v. Ukraine), заява № 17985/04, п. 36, від 10 грудня 2009 року; «Олейнікова проти України» (Oleynikova v. Ukraine), заява № 38765/05, п. 81, від 15 грудня 2011 року; «Зубкова проти України» (Zubkova v. Ukraine), заява № 36660/08, п. 40, від 17 жовтня 2013 року, та «Поживотько проти України» (Pozhyvotko v. Ukraine), заява № 42752/08, п. 40, від 17 жовтня 2013 року) та позначено поступовим погіршенням доказів (див. рішення у справах «Хайло проти України» (Khaylo v. Ukraine), заява № 39964/02, п. 68, від 13 листопада 2008 року та «Антонов проти України» (Antonov v. Ukraine), заява № 28096/04, п. 50, від 3 листопада 2011 року).

.  Зважаючи на свою усталену практику та обставини цієї справи, Суд вважає, що з огляду на тривалість провадження та спосіб, у який воно проводилося, компетентні органи не провели ефективного розслідування обставин смерті дружини заявника.

.  Відповідно, було порушення статті 2 Конвенції.

IІ.  СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ

.  Заявник скаржився на тривалість розгляду його цивільного позову. Він посилався на пункт 1 статті 6 Конвенції, відповідні частини якого передбачають таке:

«Кожен має право на... розгляд його справи упродовж розумного строку... судом, ... який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...»

A.  Прийнятність

.  Суд зазначає, що ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції. Суд також зазначає, що вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною.

B.  Суть

.  Заявник скаржився на те, що тривалість провадження за його цивільним позовом в рамках кримінального провадження та після нього була нерозумною.

.  Уряд заперечив це твердження. Зокрема, Уряд доводив, що період, який потрібно враховувати, розпочався 29 серпня 2011 року – у дату, коли заявником було подано до Шосткинського міськрайонного суду окремий цивільний позов. З огляду на це та враховуючи те, що коли було надіслано зауваження Уряду 29 грудня 2014 року, рішення апеляційного суду Сумської області ще не було виконано, Уряд вважав, що провадження тривало лише 3 роки та 4 місяці.

.  Суд зазначає, що вперше заявник подав свій цивільний позов у рамках кримінального провадження. Оскільки зазначений позов у рамках того провадження було залишено без розгляду, він згодом звернувся з ним до суду в порядку цивільного судочинства. Такими чином, два зазначених провадження стосувались одного і того ж позову. Як у кримінальному, так і у цивільному провадженні суди мали розглянути ті самі факти на основі тих самих доказів. Таким чином, Суд вважає недоцільним розмежовувати ці два провадження та оцінювати їх тривалість окремо.

.  Суд зауважує, що відповідний період розпочався 5 січня 2005 року, коли заявник подав цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в рамках кримінального провадження, та закінчився 8 січня 2013 року, коли було постановлено остаточне рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Отже, Суд доходить висновку, що вирішення цивільного позову заявника тривало 8 років у судах трьох інстанцій.

.  Суд повторює, що розумність тривалості провадження має визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (див. рішення у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine),заява № 41984/98, п. 77, від 9 листопада 2004 року).

.  Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушували питання, подібні до тих, що розглядаються у цій справі (див. згадане рішення у справі «Федіна проти України» (Fedina v. Ukraine).

.  Вивчивши усі надані йому документи, Суд вважає, що Уряд не навів жодного факту або аргументу, здатних переконати його дійти у цій справі іншого висновку. З огляду на свою усталену практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість провадження була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

.  Відповідно, у зв'язку з цим було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

ІII.  ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

.  Статтею 41 Конвенції передбачено:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»

A.  Шкода

.  Заявник вимагав 50 000 євро відшкодування моральної шкоди.

.  Уряд вважав цю вимогу необґрунтованою.

.  Суд, діючи на засадах справедливості, присуджує заявникові 6 000 євро відшкодування моральної шкоди.

B.  Судові та інші витрати

.  Заявник також вимагав 80 грн (3 євро) компенсації витрат на поштові відправлення, яких він зазнав у зв'язку з провадженням у його справі.

.  Уряд не надав своїх зауважень з цього приводу.

.  Суд вважає за належне присудити заявникові суму компенсації витрат на поштові відправлення, яку він вимагав, а саме 3 євро.

C.  Пеня

.  Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1.  Оголошуєприйнятними скарги за статтею 2 та пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо тривалості та ефективності розслідування смерті дружини заявника та тривалості розгляду його цивільного позову;

2.  Постановляє, що було порушення статті 2 Конвенції;

3.  Постановляє, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції;

4.  Постановляє, що

(a)  упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику такі суми, що мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу:

(i)  6 000 (шість тисяч) євро відшкодування моральної шкоди та додатково будь-який податок, що може нараховуватись;

(ii)  3 (три) євро компенсації витрат на поштові відправлення;

(b)  із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;

5.  Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 19 травня 2016 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.

Мілан Блашко

(Milan Blaško)

заступник Секретаря

Андре Потоцький

(André Potocki)

Голова

0
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: