Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 1 Першого протоколу "Захист власності". / Васільєва та інші проти Україн

РІШЕННЯ У СПРАВІ «ВІТКОВСЬКИЙ ПРОТИ УКРАЇНИ»25

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П'ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «ВІТКОВСЬКИЙ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF VITKOVSKIY v. UKRAINE)

(Заява № 24938/06)

РІШЕННЯ

СТРАСБУРГ

26 вересня 2013 року

ОСТАТОЧНЕ

20/01/2014

Рішення набуло статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Текст рішення може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Вітковський проти України»,

Європейський суд з прав людини (П'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger),ГоловаАнгеліка Нуссбергер (Angelika Nußberger),Боштьян М. Зупанчіч (Boštjan M. Zupančič),Енн Пауер-Форд (Ann Power-Forde),Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),Хелена Єдерблом (Helena Jäderblom),Алеш Пейхал (Aleš Pejchal), суддіта Клаудія Вестердік (Claudia Westerdiek), Секретар секції,

після обговорення за зачиненими дверима 3 вересня 2013 року

постановляє таке рішення, яке було ухвалено у цей день:

ПРОЦЕДУРА

SEQ level0 \*arabic 1.  Справа була розпочата за заявою (№ 24938/06), яку 15 червня 2006 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) громадянин України, пан Вікентій Броніславович Вітковський (далі – заявник).

SEQ level0 \*arabic 2.  Уряд України (далі – Уряд) представляв його Уповноважений, пан Назар Кульчицький.

SEQ level0 \*arabic 3.  Заявник, зокрема, стверджував, що з ним жорстоко поводилися працівники міліції та що на національному рівні не було проведено адекватного розслідування щодо цього питання. Заявник також скаржився на неналежні умови тримання під вартою та на відсутність належної медичної допомоги.

SEQ level0 \*arabic 4.   14 лютого 2012 року про заяву було повідомлено Уряд.

ФАКТИ

I.  ОБСТАВИНИ СПРАВИ

SEQ level0 \*arabic 5.  Заявник народився у 1980 році і на цей час відбуває у м. Кривий Ріг покарання у вигляді позбавлення волі за вироком суду у кримінальній справі, порушеній після та не пов'язаній зі справою, що розглядається.

A.  Стверджуване жорстоке поводження із заявником та розслідування цього факту

SEQ level0 \*arabic 6.   28 червня 2004 року близько 08:00 год. заявника було допитано працівником міліції у Новомосковському міському відділі УМВС України в Дніпропетровській області у зв'язку з підозрою у вчиненні замаху на крадіжку (див. пункт 20 нижче). Як стверджувалося, працівники міліції піддавали його жорстокому поводженню, з метою отримання зізнання. Зокрема, як стверджує заявник, вони били його руками та ногами, душили його рушником, вдягали  на нього протигаз, утруднюючи цим дихання, а також  піддавали дії електричного струму  статеві органи та пальці заявника. Заявник, як стверджувалося, також мав травму підборіддя, що спричинило сильну кровотечу. Проте він не зізнався.

SEQ level0 \*arabic 7.   29 червня 2004 року заявник поскаржився своїй матері на жорстоке з ним поводження: вона, в свою чергу,  звернулася зі скаргою до органів прокуратури та вимагала проведення медичного огляду заявника.

SEQ level0 \*arabic 8.   2 липня 2004 року судово-медичний експерт оглянув заявника та задокументував численні синці на обох повіках, лівій скроні, обох вушних раковинах, грудній клітині, колінах, лівому плечі та лівій сідниці, а також забої на підборідді, променево-зап'ясткових суглобах та колінах. Експерт описав ушкодження як легкі та дійшов висновку, що вони могли бути завдані заявнику за вказаних ним обставин. Ушкодження, про які йдеться, походили від принаймні дев'яти ударів тупим твердим предметом. У заявника не було виявлено жодних ушкоджень пальців та статевих органів.

SEQ level0 \*arabic 9.  Постановами від 14 липня 2004 року, 23 вересня та 1 грудня  2005 року прокуратура м. Новомосковська відмовила в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції за фактом стверджуваного жорстокого поводження із заявником. Усі ці постанови були скасовані або органами прокуратури вищих інстанції, або судом. У матеріалах справи немає копій жодної з цих постанов.

SEQ level0 \*arabic 10.   17 лютого 2006 року прокуратура м. Новомосковська винесла іншу постанову щодо відмови у відкритті кримінальної справи з цього питання. У постанові зазначалося, Новомосковський міський відділ міліції провів службове розслідування. Згідно з його висновками від 7 липня 2004 року твердження заявника були визнані безпідставними. Прокуратура також посилалася на вирок від 12 квітня 2005 року, яким заявника було визнано винним у незаконному проникненні та замаху на крадіжку (див. пункт 24 нижче). Більше того, слідчий допитав співкамерників заявника, з якими останній ділив камеру в ізоляторі тимчасового тримання Новомосковського міського відділу (ITT) з 28 червня до 6 липня 2004 року, які  показали,  що заявник поводився пихато та агресивно.

SEQ level0 \*arabic 11.   25 вересня 2006 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області (далі – Новомосковський суд) скасував вищезазначені постанови та дав вказівку прокуратурі                             м. Новомосковська провести додаткове розслідування цього питання. Суд зазначав, що походження ушкоджень заявника, наявність яких не оскаржувалася, не було встановлено. Суд у зв'язку з цим піддав критиці органи прокуратури за непроведення відтворення обстановки і обставин події за участю заявника та судово-медичного експерта. Крім того, суд зазначив, що хоча прокуратура посилалася на конфліктне середовище у ITT, не було зрозуміло, що за конфлікти відбувалися за участю заявника та чи могли вони призвести до завдання заявникові ушкоджень.

SEQ level0 \*arabic 12.  Новомосковська міська прокуратура оскаржила це рішення. Окрім повторення доводів, наведених у постанові від 17 лютого 2006 року, прокуратура стверджувала, що на пальцях та статевих органах заявника не було виявлено жодних ушкоджень. Щодо ушкоджень, задокументованих 2 липня 2004 року, на думку прокуратури, вони «могли бути нанесені в результаті обґрунтованого застосування до заявника гумового кийка та прийомів рукопашного бою під час його затримання».

SEQ level0 \*arabic 13.  Заявник подав заперечення на вищезазначену  скаргу. Зокрема, він зазначив, що працівники міліції, які затримали його 27 червня 2004 року, неодноразово стверджували, в тому числі на судових засіданнях  в межах кримінального  провадження щодо заявника, що вони не застосовували силу до заявника. Більше того, вони визнали, що під час затримання заявника не мали з собою гумових кийків, бо залишили їх у машині. Заявник також стверджував, що прокуратура                            м. Новомосковська не могла забезпечити незалежне розслідування його скарги через зв'язок прокуратури з місцевою міліцією, працівники якої нібито жорстоко поводилися з ним.

SEQ level0 \*arabic 14.   8 грудня 2006 року апеляційний суд Дніпропетровської області залишив рішення від 25 вересня 2006 року без змін.

SEQ level0 \*arabic 15.  Заявник оскаржив до Верховного Суду України рішення від 25 вересня та 8 грудня 2006 року у частині  проведення додаткової перевірки прокуратурою м. Новомосковська. Він наполягав на тому, що така перевірка не могла бути незалежною.

SEQ level0 \*arabic 16.   Проте 2 квітня 2007 року Верховний Суд України постановив, що це судове рішення не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

SEQ level0 \*arabic 17.   5 березня 2007 року прокуратура м. Новомосковська знову відмовила у відкритті кримінальної справи щодо працівників міліції, не виявивши в їхніх діях складу злочину. Зокрема, вона посилалася на висновки службового розслідування, проведеного органами внутрішніх справ, згідно з яким твердження заявника  були визнані необґрунтованими. Щодо ушкоджень заявника, задокументованих 2 липня 2004 року, прокуратура дійшла висновку, що вони «могли бути нанесені в результаті обґрунтованого застосування до заявника гумового кийка та прийомів рукопашного бою під час затримання». Також у постанові було зазначено, що не було свідчень на підтримку тверджень заявника про застосування до нього електричного струму.

SEQ level0 \*arabic 18.   6 березня 2007 року прокуратура Дніпропетровської області залишила вищезазначені висновки без змін.

SEQ level0 \*arabic 19.   14 січня 2010 року прокуратура м. Новомосковська знищила матеріали розслідування після закінчення строку їхнього зберігання. У зв'язку з цим вона посилалася на певні вказівки Генеральної прокуратури України 2003 року.

B.  Кримінальне провадження щодо заявника

1.  Перше провадження

SEQ level0 \*arabic 20.   27 червня 2004 року пані Р. викликала міліцію, поскаржившись на те, що хтось вліз на її балкон та зайшов до її квартири. Вона залишила порушника у своїй квартирі та зателефонувала з квартири сусіда. Прибувши на місце, працівники міліції виявили, що у квартирі пані Р. був безлад, а всередині перебував заявник, який при собі мав дві пари рукавичок та ліхтарик. Хоча заявник заперечував будь-який злочинний намір та стверджував, що увійшов до квартири, про яку йдеться, помилково, його затримали та забрали до відділу міліції. Під час його подальшого допиту вранці 28 червня 2004 року (після того, як заявник провів ніч у камері у відділі міліції), він не зізнався у вчиненні замаху на крадіжку (див. пункт 6 вище).

SEQ level0 \*arabic 21.  З матеріалів справи випливає, що 28 червня 2004 року заявника обвинуватили у вчиненні адміністративного (незначного) правопорушення – дрібного хуліганства. Немає жодних документів або коментарів з боку сторін з цього приводу.

SEQ level0 \*arabic 22.  Як підтверджують документи матеріалів справи, заявника відпустили 11 липня 2004 року. Підстави для його тримання під вартою з 27 червня до 11 липня 2004 року, а також обставини його звільнення невідомі.

SEQ level0 \*arabic 23.   21 березня 2005 року заявника заарештували знову, будь-яких інших деталей щодо цієї події немає.

SEQ level0 \*arabic 24.   12 квітня 2005 року Новомосковський суд визнав заявника винним у незаконному проникненні до житла пані Р. та вчиненні замаху на крадіжку і призначив йому покарання у вигляді трьох років та восьми місяців позбавлення волі. Суд посилався на свідчення потерпілої, яка ідентифікувала заявника як особу, що намагалася вилізти на її балкон. Докази також включали в себе показання сусіда пані Р., які він дав під час досудового слідства, та працівників міліції, які проводили затримання, а також протокол огляду місця події та речові докази, а саме: рукавички та ліхтарик. Насамкінець Новомосковський суд зазначив, що органами прокуратури було проведено перевірку  законності дій працівників міліції, за результатами якої не було виявлено жодних порушень.

SEQ level0 \*arabic 25.  У матеріалах справи є копія скарги, поданої матір'ю заявника в якості його представника. Невідомо, чи подавали заявник або його захисник додаткові скарги. Мати заявника стверджувала, що заявник бачив незнайому особу, яка поспішно залишала квартиру, про яку йдеться. Це змусило його (заявника) подумати, що у квартирі щось трапилося і могла знадобитися його допомога. Тому він увійшов всередину, а кількома хвилинами пізніше його затримали працівники міліції. Іншим аргументом у скарзі була відсутність достатніх доказів на підтвердження того, що заявник  намагався вчинити крадіжку. Якщо слідувати цій логіці, заявника такою ж мірою можна було  обвинуватити в намірі скоїти вбивство або зґвалтування. У скарзі не зазначалося про стверджуване жорстоке поводження із заявником з боку працівників міліції.

SEQ level0 \*arabic 26.   23 вересня 2005 року апеляційний суд Дніпропетровської області (далі – апеляційний суд) залишив рішення від 12 квітня 2005 року без змін. Суду не було надано копію ухвали апеляційного суду.

SEQ level0 \*arabic 27.  Заявник оскаржив цю ухвалу як таку, що не відповідає вимогам процесуального права. У матеріалах справи немає копії цієї скарги.

SEQ level0 \*arabic 28.   15 грудня 2005 року Верховний Суд України прийняв ухвалу про залишення касаційної скарги заявника без задоволення.

2.  Друге провадження

SEQ level0 \*arabic 29.   30 червня 2006 року Новомосковський суд визнав заявника разом з кількома іншими особами винним за приблизно десятьма епізодами крадіжки (вісім з яких були вчинені з серпня до грудня 2004 року) та у втягненні у злочинну діяльність неповнолітніх, засудивши його до покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.

SEQ level0 \*arabic 30.   16 жовтня 2007 року апеляційний суд скасував це рішення в частині обвинувачення заявника через деякі процесуальні порушення та повернув справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

SEQ level0 \*arabic 31.   27 листопада 2008 року Новомосковський суд постановив нове рішення у справі, висновки якого були аналогічні тим, що й у рішенні від 30 червня 2006 року. Проте покарання заявника було зменшено до трьох років та десяти місяців позбавлення волі.

SEQ level0 \*arabic 32.   12 грудня 2008 року вищенаведене рішення набрало законної сили (судячи з усього, воно не оскаржувалося).

SEQ level0 \*arabic 33.   3 січня 2009 року заявника звільнили після закінчення строку відбування ним покарання.

C.  Перегляд справи заявника (перше провадження) після декриміналізації дрібної крадіжки

SEQ level0 \*arabic 34.  У вересні 2006 року заявник вимагав звільнення від кримінальної відповідальності, до якої його було притягнуто рішенням від 12 квітня 2005 року, посилаючись на зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення від 30 червня 2005 року, якими декриміналізувалися дрібні крадіжки.

SEQ level0 \*arabic 35.   13 березня 2008 року Новомосковський суд відмовив у задоволенні його клопотання. Він зазначав, що на додаток до замаху на крадіжку 27 червня 2004 року заявника також обвинувачували у вчиненні багатьох інших епізодів крадіжки. Відповідно не було підстав вважати, що 27 червня  2004 року заявник намагався вчинити лише дрібну крадіжку.

SEQ level0 \*arabic 36.   13 червня 2008 року апеляційний суд залишив вищезазначене рішення без змін. Він також посилався на той факт, що 27 червня 2004 року міліція виявила заявника, який при собі мав дві пари рукавичок та ліхтарик, у квартирі пані Р., а в квартирі був безлад, що свідчило про намір заявника вкрасти значну кількість майна.

SEQ level0 \*arabic 37.   30 квітня 2009 року Верховний Суд України скасував ці рішення та повернув справу до суду першої інстанції на новий розгляд. Він  піддав критиці суди нижчих інстанцій за вихід ними за межі висновків рішення від 12 квітня 2005 року. Так, Верховний Суд України зазначав, що суд першої інстанції помилково посилався на деякі додаткові обвинувачення щодо заявника у вчиненні крадіжки, що не охоплювалися рішенням, про яке йдеться. Він також зауважив, що цим рішенням не було здійснено оцінки вартості майна, яке намагався вкрасти заявник, а тому апеляційний суд не мав жодних підстав робити висновок про те, що заявник насправді мав умисел вчинити крадіжку у значних розмірах.

SEQ level0 \*arabic 38.   2 вересня 2009 року Новомосковський суд задовольнив клопотання заявника. Суд зазначив, що оскаржуване рішення від 12 квітня 2005 року не встановило вартості майна, яке заявник намагався вкрасти. Тому було неможливо однозначно встановити, чи можна цю крадіжку вважати дрібною. Посилаючись на принцип презумпції невинуватості, суд зазначив, що будь-які сумніви мали тлумачитися на користь заявника. У результаті суд звільнив заявника  від відбування покарання,  призначеного рішенням від 12 квітня 2005 року. Щодо клопотання заявника про зняття з нього судимості, Новомосковський суд постановив, що у будь-якому разі заявник вважався таким, що не має кримінальної судимості за цією справою.

D.  Умови тримання заявника та пов'язані з цим факти

1.  Періоди тримання заявника під вартою у різних місцях  позбавлення волі

SEQ level0 \*arabic 39.  З 28 червня до його звільнення 11 липня 2004 року заявника тримали під вартою у Новомосковському ITT.

SEQ level0 \*arabic 40.  Як стверджує заявник, його також тримали у ITT протягом кількох невизначених періодів часу пізніше, у 2005-2008 роках, після його повторного арешту 21 березня 2005 року, коли його забрали до Новомосковська для участі в судових засіданнях.

SEQ level0 \*arabic 41.  Єдиним документом у матеріалах справи щодо тримання заявника у ITT після березня 2005 року є повідомлення, надане місцевим відділом міліції 17 серпня 2006 року про три виклики швидкої допомоги для заявника 5, 22 та 27 червня 2006 року (див. пункт 63 нижче).

SEQ level0 \*arabic 42.  Згідно з архівними витягами та іншими документами матеріалів справи з 28 березня 2005 року до 21 квітня 2007 року та з 12 вересня 2007 року до 3 січня 2009 року заявника тримали під вартою у Дніпропетровському слідчому ізоляторі (СІЗО), розташованому за тридцять кілометрів від Новомосковська. Хоча заявника затримали 21 березня 2005 року, немає жодної інформації про те, де його тримали під вартою до 28 березня 2005 року.

SEQ level0 \*arabic 43.  З 21 квітня до 12 вересня 2007 року заявника тримали у Жовтоводській виправній колонії № 26.

2.  Побутові умови тримання у ITT

SEQ level0 \*arabic 44.  Як стверджує заявник, у червні та липні 2004 року його тримали під вартою у переповнених камерах, повних комах.

SEQ level0 \*arabic 45.  Заявник також загалом стверджував, що умови його тримання у ITT у 2005-2008 роках були неприйнятними.

SEQ level0 \*arabic 46.  За версією Уряду умови у ITT були доволі адекватними.

3.  Побутові умови тримання заявника у СІЗО та пов'язані з цим події

SEQ level0 \*arabic 47.  Заявник стверджував, що його тримали у камері, повній комах, і що його постільна білизна була брудною і з  клопами.

SEQ level0 \*arabic 48.  Як стверджує Уряд, заявника забезпечили постільною білизною згідно з відповідними нормами.

SEQ level0 \*arabic 49.   27 березня та 3 квітня 2007 року у камері заявника проводилися обшуки, в результаті яких були виявлені та вилучені такі предмети, що належали заявнику: чотири котушки ниток, клейка стрічка, гіпсова статуетка трьох мавп та чотки.

SEQ level0 \*arabic 50.  Як стверджує заявник, працівники СІЗО залишили по собі  безлад та зіпсували деякі з його харчових продуктів.

SEQ level0 \*arabic 51.  У своїй заяві до Суду заявник також стверджував, що під час цих обшуків адміністрацією було вилучено його екземпляр Кримінально-процесуального кодексу України та записну книжку із важливою контактною інформацією та записами.

SEQ level0 \*arabic 52.  Уряд заперечував правдивість останнього твердження.

4.  Матеріальні умови та стверджувані події під час тримання заявника у виправній колонії

SEQ level0 \*arabic 53.  Заявник описав умови свого тримання у виправній колонії таким чином. Виправна колонія знаходилася на території копалень, де видобувають уранову руду, що саме по собі становило серйозний ризик для його здоров'я. Більше того, засуджені мали працювати у важких та небезпечних умовах без належної оплати праці. Часто припинялося постачання електроенергії та води. А точніше, електроенергія та вода були доступні лише приблизно дві з половиною години на добу і для забезпечення потреб приблизно 140 засуджених було лише дванадцять водопровідних кранів. Прийняти душ можна було лише один раз на тиждень.

SEQ level0 \*arabic 54.  Заявник також стверджував, що у виправній колонії відбулися  наступні події. 9 травня 2007 року троє охоронців підійшли до нього, викрутили йому руки та вдягли на нього наручники, «вимагаючи якихось невизначених пояснень». Також 5 червня 2007 року адміністрацією виправної колонії у грубий спосіб та із застосуванням фізичної сили було вилучено скарги заявника до різних установ.

SEQ level0 \*arabic 55.  Уряд заперечував, що якась із цих подій мала місце.

SEQ level0 \*arabic 56.  Більше того, як стверджував Уряд, постачання електроенергії та води у виправній колонії було централізованим і забезпечувалося цілодобово. У камері заявника були вікно та лампа, що забезпечували достатнє освітлення у камері вдень та вночі. Банно-пральні послуги надавалися заявнику раз на сім днів, що включало обов'язкову зміну білизни, а також дезінфекцію та дезінсекцію його особистого одягу та постільної білизни у спеціально призначеній для цього камері для дезінфекції.

5.  Скарги заявника до національних органів на умови його тримання під вартою та подій у СІЗО та виправній колонії

SEQ level0 \*arabic 57.  7 квітня 2007 року заявник поскаржився до прокуратури Дніпропетровської області на умови його тримання у СІЗО та на вищезазначені обшуки. Він  зазначив, серед іншого (inter alia), що його записна книжка зникла після обшуку 3 квітня 2007 року. Як  стверджує заявник, охоронці не надали йому достатнього часу для підготовки (не вказувалося, якої саме підготовки), в результаті чого він залишив (не зрозуміло де) свій екземпляр Кримінально-процесуального кодексу України. Він також скаржився, що у нього не було достатнього доступу до питної води і у його камері був запах фарби, що спричиняло у нього головний біль.

SEQ level0 \*arabic 58.  Після його переведення до виправної колонії 21 квітня 2007 року заявник додатково поскаржився до органів прокуратури на умови його тримання у виправній колонії. Він також скаржився, що його часто поміщали до карцеру як у СІЗО, так і у виправній колонії, що, за його словами, робилося безпідставно.

SEQ level0 \*arabic 59.   6 червня 2007 року заявник подав до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області цивільний позов щодо умов його тримання. 14 червня 2007 року суд ухвалив повернути заяву як таку, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

SEQ level0 \*arabic 60.  20 червня 2007 року обласна прокуратура відмовила в порушенні кримінальної справи за скаргами заявника, не виявивши у діях посадовців Дніпропетровського СІЗО та виправної колонії складу злочину. Зазначалося, що після обшуку в камері заявника адміністрація СІЗО справедливо вилучила  недозволені речі. При тому, що до заявника дійсно неодноразово застосовували заходи стягнення (три догани, позачергове чергування та п'ять діб карцеру в СІЗО, а також п'ятнадцять діб у карцері виправної колонії), ці заходи застосовувалися після численних порушень ним правил внутрішнього розпорядку місць позбавлення волі. До заявника не застосовувалася сила. Насамкінець, прокуратура зазначила, що заявник подав чотири скарги до адміністрації для відправлення поштою; ці скарги були відправлені без перешкод або затримок.

SEQ level0 \*arabic 61.   30 січня 2008 року Державний департамент з питань виконання покарань ймовірно на скаргу заявника надіслав йому відповідь про те, що він порушив правила листування затриманих, надіславши скаргу без повідомлення про це адміністрацію колонії. Його попередили, що у разі повторення цього будуть вжиті дисциплінарні заходи.

6.  Стан здоров'я заявника та медичне обслуговування, доступне для нього під час тримання під вартою

(a)  Фактична інформація

SEQ level0 \*arabic 62.  З 2000 року заявник страждав на виразкову хворобу, а також на пролапс мітрального клапана серця.

SEQ level0 \*arabic 63.  Згідно з повідомленням, наданим місцевим відділом міліції, 17 серпня 2006 року у відповідь на клопотання заявника, він звертався по медичну допомогу в ITT 5, 22 та 27 червня 2006 року через біль у животі. У результаті йому викликали швидку допомогу та надали медичну допомогу щодо язви дванадцятипалої кишки та шлунку.

SEQ level0 \*arabic 64.   27 лютого 2012 року адміністрація виправної колонії знищила медичну картку заявника, посилаючись на закінчення строку її зберігання.

(b)  Версії  сторін провадження

SEQ level0 \*arabic 65.  Як стверджує заявник, за період тримання його під вартою стан його здоров'я суттєво погіршився, зокрема через відсутність будь-якого медичного обслуговування та належного харчування. Він стверджував, що він страждав від постійного болю у шлунку, печінці та підшлунковій залозі.

SEQ level0 \*arabic 66.  Заявник також стверджував, що під час його тримання під вартою з 12 березня 2005 року до 4 січня 2009 року він втратив шістнадцять кілограмів ваги.

SEQ level0 \*arabic 67.  Заявник також стверджував, що адміністрація виправної колонії отримувала передачі з ліками від його матері, але ніколи не передавала їх йому.

SEQ level0 \*arabic 68.  Уряд в основному посилався на той факт, що медична картка заявника була знищена (див. пункт  64 вище).

SEQ level0 \*arabic 69.  У той же час Уряд зазначав, що після переведення заявника із СІЗО до виправної колонії протягом п'яти днів його оглядав медичний персонал. Як наслідок, йому було поставлено діагноз: виразкова хвороба.

SEQ level0 \*arabic 70.  У відповідь на вищезазначене заявник стверджував, що беручи до уваги  його проблеми зі шлунком, у виправній колонії не було устаткування для проведення відповідного огляду.

SEQ level0 \*arabic 71.  Більше того, як стверджує Уряд, під час тримання заявника під вартою він лише один раз звертався по медичну допомогу. А саме, 13 червня   2007 року він звернувся до психіатра, який встановив йому діагноз: психопатія.

SEQ level0 \*arabic 72.  Заявник заперечував, що він коли-небудь звертався до психіатра.

II.  ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ТА ПРАКТИКА

SEQ level0 \*arabic 73.  Згідно зі статтею 88 Кримінального кодексу України особи, звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості.

SEQ level0 \*arabic 74.  На час подій за крадіжку, поєднану з проникненням у приміщення частина 3 статті 185 Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

SEQ level0 \*arabic 75.  Після внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення України, які набрали чинності  30 червня 2005 року, дрібна крадіжка стала адміністративним правопорушенням.

SEQ level0 \*arabic 76.  Статтею 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та статтею 115 Кримінально-виконавчого кодексу України житлово-побутові умови як в ізоляторах тимчасового тримання, так і у місцях позбавлення волі мають відповідати санітарно-гігієнічним правилам.

SEQ level0 \*arabic 77.  У Правилах поведінки в слідчих ізоляторах осіб, узятих під варту і засуджених, затверджених наказом Державного департаменту з питань виконання покарань України від 20 вересня 2000 року № 192  (скасований 18 березня 2013 року), містився детальний перелік предметів, дозволених до зберігання при собі в камерах особам, взятим під варту, і ув'язненим. До переліку входять, зокрема, документи і записи, що стосуються кримінальної справи. З 18 березня 2013 року і надалі підхід змінився, і замість списку дозволених предметів Правилами визначалися заборонені предмети.

SEQ level0 \*arabic 78.  У відповідних витягах з «Інструкції Державного департаменту України з питань виконання покарань про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються у слідчих ізоляторах і тюрмах Державного департаменту України з питань виконання покарань», затвердженої наказом № 6 від 20 вересня 2000 року (документ для службового користування, наведені витяги з якого були надані Урядом разом зі своїми зауваженнями), зазначається таке:

«8.7. Порядок технічних перевірок та обшуків.

8.7.1 .... Технічна перевірка кожної камери проводиться щодня, коли ув'язнені відсутні у камері ....

Перевірка включає в себе ретельний огляд віконних ґрат, вікон, стін, підлоги, стелі, ліжка, столів, лавок, арматури раковини, водопроводу та водопровідних труб.

8.7.2 Принаймні один раз на тиждень камери підлягають контрольній технічній перевірці ...

8.7.3 З метою виявлення заборонених предметів, адміністрація проводить планові обшуки камер у денний час ... Камери обшукуються за відсутності засуджених.

Кожна камера та ті, хто у ній тримається, підлягають обшуку принаймні двічі на місяць або поза планом, у разі виникнення потреби у такому обшуку.»

SEQ level0 \*arabic 79.  Згідно з  наказом Державного департаменту з питань виконання покарань України «Про затвердження Положення про банно-пральне обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах» від 11 жовтня 2006 року № 193 миття та прання забезпечуються особам, які перебувають під вартою, раз на сім днів із обов'язковою зміною білизни, дезінфекцією (дезінсекцією) їхнього особистого одягу та постільних речей у дезінфекційній камері, призначеній спеціально для цих цілей.

SEQ level0 \*arabic 80.  Законодавство про таємницю листування та винятки з нього, що стосуються ув'язнених, наведені у рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі «Чайковський проти України» (Chaykovskiy v. Ukraine), (заява   № 2295/06, пп. 37-40).

ПРАВО

I.  СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ У ЗВ'ЯЗКУ З ЖОРСТОКИМ ПОВОДЖЕННЯМ ІЗ ЗАЯВНИКОМ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ З ЦЬОГО ПРИВОДУ

SEQ level0 \*arabic 81.  Заявник скаржився, що працівники міліції поводилися з ним жорстоко і на національному рівні не було проведено ефективного розслідування з цих скарг. Він посилався на статтю 3 Конвенції, у якій зазначається таке:

«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.»

SEQ level0 \*arabic 82.  Суд зазначає, що ця заява не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції. Він також зазначає, що вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона повинна бути визнана прийнятною.

B.  Суть

1.  Доводи сторін провадження

SEQ level0 \*arabic 83.  Заявник стверджував, що хоча завдання йому тілесних ушкоджень працівниками міліції було встановленим фактом, органи влади не робили спроб належним чином пояснити походження цих ушкоджень.

SEQ level0 \*arabic 84.  Він також стверджував, що розслідування на національному рівні було поверхневим та не було незалежним. Заявник, зокрема, зазначав, що його ніколи не допитували як потерпілого від стверджуваного жорстокого поводження. Він також вказав, що попри його численні клопотання про передачу справи для розслідування іншими органами прокуратури, справа й надалі перебувала в провадженні прокуратури м. Новомосковська, що заявником вважалася тісно пов'язаною з місцевим відділом міліції, який він звинувачував у жорстокому з ним поводженні.

SEQ level0 \*arabic 85.  Уряд заперечував проти цих аргументів. Зазначаючи, що матеріали справи були знищені, Уряд зробив загальну заяву про вжиття національними органами влади усіх необхідних заходів для розгляду тверджень заявника, і не було підстав для сумнівів щодо їхніх висновків про необґрунтованість скарг заявника.

2.  Оцінка Суду

(a)  Жорстоке поводження з заявником

SEQ level0 \*arabic 86.  Як неодноразово зазначав Суд, стаття 3 Конвенції закріплює одну з  головних цінностей демократичного суспільства (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Селмуні проти Франції» (Selmouni v. France)[ВП], заява № 25803/94, п. 95, ECHR 1999V).Якщо подаються скарги за цією статтею, Суд повинен розглянути їх з особливою ретельністю і зробити це на основі усіх наданих йому сторонами провадження документів(див. рішення у справах «Мат'яр проти Туреччини» (Matyar v. Turkey), заява № 23423/94, п. 109, від 21 лютого 2002 року та «Улькю Екінджі проти Туреччини» (Ülkü Ekinci v. Turkey), заява № 27602/95, п. 136, від 16 липня 2002 року).

SEQ level0 \*arabic 87. При оцінці доказів Суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності висновків чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (див. в якості класичного прецеденту вищезгадане рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161).Коли вся чи значна частина інформації про події, про які йдеться, відома виключно органам влади – як це має місце у справі щодо ув'язнених осіб, які перебувають під контролем органів влади, – це породжує обґрунтовані фактичні презумпції щодо тілесних ушкоджень таких осіб. При цьому тягар доведення можна вважати покладеним на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey [ВП], заява № 21986/93, п. 100, ECHR 2000VII).

SEQ level0 \*arabic 88.  Повертаючись до цієї справи, Суд зазначає, що через п'ять днів після арешту заявника, 2 липня 2004 року, судово-медична експертиза виявила численні синці фактично на усіх частинах його тіла: обох повіках, лівій скроні, обох вушних раковинах, грудній клітині, колінах, лівому плечі та лівій сідниці. Забої також були виявлені на його підборідді, променевозап'ясткових суглобах та колінах. Хоча експерт кваліфікував ці ушкодження як «легкі», він вказав, що вони спричинені принаймні дев'ятьма ударами тупим твердим предметами. Він також підтвердив, що вони могли бути завдані за умов, описаних заявником (див. пункт 8 вище).

SEQ level0 \*arabic 89.  Зважаючи на ушкодження заявника, задокументовані експертом, Суд не має сумнівів, що заявник зазнав жорстокого поводження,  забороненого статтею 3 Конвенції, навіть за відсутності будь-яких доказів на підтримку його твердження про застосування до його пальців та статевих органів електричного струму.

SEQ level0 \*arabic 90.  Суд враховує твердження заявника, що ушкодження, про які йдеться, були завдані працівниками міліції під час його допиту в Новомосковському відділі міліції вранці 28 червня 2004 року (див. пункт 6 вище). Суд також зважає на відсутність будь-яких пояснень з боку Уряду щодо походження ушкоджень заявника (див. пункт 85 вище). Проте з огляду на загальне посилання Уряду на висновки національних слідчих органів можна припустити, що Уряд вважав правдоподібною версію про те, що ці ушкодження були спричинені «обґрунтованим застосуванням до заявника гумового кийка та прийомів рукопашного бою під час його затримання [27 червня 2004 року]» (див. пункти 17 та 85 вище).

SEQ level0 \*arabic 91.  Суд не вважає версію органів влади правдоподібною. Суд зазначає, що їхня версія була відхилена рішеннями національних судів  від 25 вересня та 8 грудня 2006 року, зокрема через непроведення слідством відтворення обстановки і обставин подій за участю заявника та судово-медичного експерта (див. пункти 11 та 14 вище).

SEQ level0 \*arabic 92.  У будь-якому випадку, навіть припускаючи, що ці ушкодження дійсно були завдані заявнику під час його затримання, не було наведено жодного обґрунтування застосування до заявника такого насилля.

SEQ level0 \*arabic 93.  У зв'язку з цим Суд повторює, що будь-яке застосування фізичної сили під час затримання особи, якщо воно не було виключно необхідним через його або її поведінку, принижує людську гідність та в принципі є порушенням права, закріпленого статтею 3 Конвенції (див.,mutatis mutandis, рішення у справах «Рібіч проти Австрії» (Ribitsch v. Austria), від  4 грудня 1995 року, п. 38, Series A № 336 та, в якості нещодавнього джерела, рішення у справі «Сочичіу проти Молдови» (Sochichiu v. Moldova), заява № 28698/09, п. 33, від 15 травня 2012 року).

SEQ level0 \*arabic 94.  З огляду на те, що органи державної влади не надали пояснень щодо ушкоджень заявника у цій справі, Суд доходить висновку, що держава несе відповідальність за жорстоке поводження.

SEQ level0 \*arabic 95.  Відповідно, було порушення матеріального аспекту статті 3 Конвенції.

(b)  Ефективність розслідування

SEQ level0 \*arabic 96.  Суд підкреслює, що коли особа висуває небезпідставну скаргу на погане поводження з нею в порушення статті 3 Конвенції, це положення за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування, що можезабезпечити встановлення та покарання винних осіб.В іншому випадку загальна юридична заборона катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання, незважаючи на її фундаментальну цінність, була б неефективною на практиці, і в деяких випадках представники держави могли б  фактично безкарно порушувати права тих, хто перебуває під їхнім контролем (див. рішення у справах «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), від 28 жовтня 1998 року, п. 102,Reports1998VIII, та «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy) [ВП], заява № 26772/95, п. 131, ECHR 2000IV).Мінімальні стандарти ефективності, встановлені практикою Суду, включають вимоги про те, що розслідування має бути незалежним, безстороннім та бутипредметом уваги з боку громадськості,і при цьому компетентні органи повинні діяти зі зразковою сумлінністю та оперативністю (див., наприклад, рішення у справі «Менешева проти Росії» (Menesheva v. Russia), заява № 59261/00, п. 67, ECHR 2006III).

SEQ level0 \*arabic 97.  У цій справі Суд встановив, що держава-відповідач несе відповідальність за жорстоке поводження із заявником за статтею 3 Конвенції (див. пункти 94-95 вище). Тому органи влади були зобов'язані провести розслідування відповідно до вищезазначених стандартів ефективності.

SEQ level0 \*arabic 98.  Суд зазначає, що 29 червня 2004 року заявник поскаржився до органів прокуратури на жорстоке поводження. Його скарги були підтверджені судово-медичною експертизою від 2 липня 2004 року.

SEQ level0 \*arabic 99.  Проте міська прокуратура п'ять разів відмовляла у порушенні кримінальної справи з цього питання, встановивши, що у діях працівників міліції не було злочинних дій. Хоча кожна з вищезазначених постанов була скасована як така, що не ґрунтувалося на належному розслідуванні, з'являлись нові подібні постанови (див. пункти 9-18 вище).

SEQ level0 \*arabic 100. Суд також зауважує, що заявника не визнали потерпілим та що його не допитали у такому статусі.

SEQ level0 \*arabic 101.  Більше того, Суд зазначає, що проведене на національному рівні розслідування викликає питання щодо його незалежності. Так, незважаючи на численні клопотання заявника про передачу справи для розслідування іншим органом, розслідування цієї справи продовжувала здійснювати прокуратура, що знаходиться у тому ж місті, що й відділ міліції, працівників якого заявник звинувачував у жорстокому з ним поводженні. Крім того, прокуратура, яка проводила розслідування, явно посилалася на висновки «внутрішнього розслідування», проведеного міліцією, згідно з яким скарга заявника була безпідставною (див. пункти 10 та 17 вище).

SEQ level0 \*arabic 102.  З огляду на вищенаведені міркування Суд доходить висновку, що заявнику відмовили у ретельному, ефективному та незалежному розслідуванні його небезпідставної скарги  про жорстоке поводження з ним працівників міліції. Як постановив Суд у своєму рішенні у справі «Каверзін проти України» (Kaverzin v. Ukraine), ця ситуація обумовлена системними проблемами на національному рівні, що дозволяють посадовим особам держави, які є відповідальними за таке жорстоке поводження, уникнути покарання (заява № 23893/03, від 15 травня 2012 року, пп. 169-182).

SEQ level0 \*arabic 103.  Тому також було порушення процесуального аспекту статті 3 Конвенції.

II.  СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ У ЗВ'ЯЗКУ З УМОВАМИ ТРИМАННЯ ЗАЯВНИКА

SEQ level0 \*arabic 104.  Заявник також скаржився за статтею 3 Конвенції на матеріальні умови його тримання та відсутність адекватного медичного обслуговування та харчування у Новомосковському ITT, Дніпропетровському СІЗО та Жовтоводській виправній колонії № 26.

A.  Прийнятність

1.  Матеріальні умови тримання у Новомосковському ITT

(a)  З 27 червня до 11 липня 2004 року

SEQ level0 \*arabic 105.  Суд зазначає, що заявника звільнили 11 липня 2004 року  після його тримання у Новомосковському ІТТ з 28 червня 2004 року, тоді як свою заяву до Суду він подав 15 червня 2006 року (див. пункти 1 та 39 вище), тобто пізніше, ніж через шість місяців.

SEQ level0 \*arabic 106.  Із цього випливає, що його заява у цій частині має бути відхилена через порушення шестимісячного строку, відведеного для подання заяви, за пунктами 1 та 4 статті 35 Конвенції, навіть якщо Уряд і не наводив у своїх зауваженнях жодних запереченьз цього приводу (див., наприклад, ухвали про прийнятність у справах «Уокер проти Сполученого Королівства» (Walker v. the United Kingdom), заява № 34979/97, ECHR 2000I, та «Коваль проти України»(Koval v. Ukraine), заява №65550/01, від 30 березня 2004 року).

(b)  У невстановлені періоди після 21 березня 2005 року

SEQ level0 \*arabic 107.  Суд зазначає, що заявник не вказав періоди свого тримання у ITT після його повторного арешту 21 березня 2005 року; він лише стверджував, що це відбувалося тоді, коли він був присутнім на засіданнях Новомосковського міськрайонного суду (див. пункти 40 та 45 вище).

SEQ level0 \*arabic 108.   Суд також зауважує, що відповідно до документів з матеріалів справи з 28 березня 2005 року заявника тримали у СІЗО та у виправній колонії. Точніше, під час розгляду справи заявника Новомосковським міськрайонним судом його тримали у СІЗО приблизно за тридцять кілометрів від суду (див. пункти 24, 29 та 42 вище).

SEQ level0 \*arabic 109.  З огляду на нечіткість  скарги заявника щодо умов його тримання у ITT, а також відсутність будь-якої фактологічної інформації з цього приводу, Суд відхиляє цю скаргу як явно необґрунтовану за підпунктом «а»  пункту 3 та пунктом 4 статті 35 Конвенції.

2.  Матеріальні умови у Дніпропетровському СІЗО та Жовтоводській виправній колонії № 26 та медичне обслуговування під час тримання заявника під вартою

SEQ level0 \*arabic 110.  Суд зазначає, що ця частина заяви не є явно необґрунтованою у значенні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції. Він також зазначає, що вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона повинна бути визнана прийнятною.

B.  Суть

1.  Доводи сторін провадження

SEQ level0 \*arabic 111.  Сторони провадження підтримували свої твердження, стисло викладені  у пунктах 44-48, 53, 56 та 65-72 вище.

SEQ level0 \*arabic 112.  Що стосується скарги заявника щодо умов його тримання у СІЗО, Уряд додатково зазначив, що його аналогічна скарга до національних органів стосувалася дещо інших аспектів. А саме, Уряд вказував на те, що заявник скаржився до органів прокуратури на відсутність належного доступу до питної води і на запах фарби, проте у своїй заяві до Суду він стверджував, що у його камері було повно комах, а постільна білизна була брудною.

2.  Оцінка Суду

(a)  Матеріальні умови тримання у СІЗО

SEQ level0 \*arabic 113.   Суд неодноразово постановляв, що справи, пов'язані з твердженнями про неадекватні умови тримання під вартою, не зводяться до  неухильного застосування принципуaffirmanti incumbit probatio (той, хто щось стверджує, повинен довести це твердження), оскільки у таких випадках лише Уряд-відповідач має доступ до інформації, здатної надійно підтвердити або спростувати такі твердження. Із цього випливає, що після повідомлення Судом Уряду про скаргу заявника тягар збирання та надання відповідних документів лежить на останньому. Ненадання Урядом переконливих доказів щодо матеріальних умов тримання може спонукати до висновків про обґрунтованість тверджень заявника (див. рішення у справах «Губін проти Росії» (Gubin v. Russia), заява № 8217/04, п. 56, від 17 червня 2010 року та «Худойоров проти Росії» (Khudoyorov v. Russia), заява № 6847/02, § 113, ECHR 2005X (витяги)).

SEQ level0 \*arabic 114.  Суд зазначає, що у цій справі Уряд стверджував, що заявника забезпечили постільною білизною відповідно до застосовних правових норм (див. пункт 48 вище). Проте Суд не переконаний, що такого загального зауваження достатньо для спростування твердження заявника щодо незадовільних санітарних умов його тримання.

SEQ level0 \*arabic 115.  Суд також вважає, що той факт, що заявник подавав інші скарги до національних органів, не  впливає на правдоподібність його скарг до Суду, як це стверджував Уряд (див. пункт 112 вище).

SEQ level0 \*arabic 116.  Більше того, Суд зазначає, що твердження заявника відповідають численним аналогічним справам проти України, пов'язаним з умовами тримання у слідчих ізоляторах (див., наприклад, рішення від 16 лютого 2012 року у справі «Бєляєв та Дігтяр проти України» (Belyaev and Digtyar v. Ukraine), №№ 16984/04 та 9947/05, пп. 33-39, з подальшими посиланнями).

SEQ level0 \*arabic 117.  Суд також вважає, що умови тримання, щодо яких подавалися скарги, а саме: незадовільний гігієнічний стан постільної білизни та зараження паразитами, виходять за рамки, що допускаються за статтею 3 Конвенції.

SEQ level0 \*arabic 118.  Отже, було порушення цього положення.

(b)  Матеріальні умови тримання у виправній колонії

SEQ level0 \*arabic 119.  Суд зазначає, що Уряд не зміг обґрунтовано спростувати твердження заявника щодо доступу до душу та водопостачання. Уряд  також не довів наявність у виправній колонії безперервного водо- та електропостачання.

SEQ level0 \*arabic 120.  Суд вже піддавав критиці недостатнє водопостачання у місцях позбавлення волі, що призводить до неналежних санітарних умов та породжує в особи відчуття страждання (див., наприклад, рішення від 14 березня 2013 рокуу справі «Інсанов проти Азербайджану» (Insanov v. Azerbaijan), заява № 16133/08, § 126).

SEQ level0 \*arabic 121.  У цій справі були виявлені аналогічні проблеми. Суд вважає, що цього достатньо для висновку про невідповідність матеріальних умов тримання заявника у виправній колонії, та не вважає за потрібне розглядати інші його скарги з цього приводу, наприклад,ризик радіоактивного отруєння урановою рудою.

SEQ level0 \*arabic 122.  Тому у цьому аспекті було порушення статті 3 Конвенції.

(c)  Медичне обслуговування під час тримання під вартою

SEQ level0 \*arabic 123.  Ще з самого початку Суд зазначав, що приблизно через два тижні після того, як Уряд було повідомлено про заяву разом з одним із запитань щодо умов тримання заявника під вартою, адміністрацією виправної колонії було знищено його медичні документи (див. пункти 4 та 64 вище).

SEQ level0 \*arabic 124.  Не маючи підстав стверджувати про недобросовісність органів влади у цьому аспекті, Суд вважає це особливо прикрим, оскільки він очікує від Уряду-відповідача вжиття усіх необхідних заходів для збереження доказів у справі, як тільки йому повідомляють про заяву.

SEQ level0 \*arabic 125.  Суд наголошує на тому, що стаття  3 Конвенції встановлює обов'язок держави гарантувати, з урахуванням практичних вимог   режиму позбавлення волі, належний захист стану здоров'я та добробуту засудженого, серед іншого, шляхом забезпечення його необхідною медичною допомогою (див. рішення у справі «Кудла проти Польщі» (Kudła v. Poland) [ВП], заява № 30210/96, пп. 93-94, ECHR 2000XI).

SEQ level0 \*arabic 126.  Повертаючись до цієї справи, Суд пам'ятає про нечіткість доводів заявника, який не описав медичне обслуговування та харчування, яких він потребував, але не отримав (див. пункт 65 вище). У той же час сторони провадження не оскаржуютьтого, що заявник тривалий час страждає від проблем з виразковою хворобою, а також від хвороби серця.

SEQ level0 \*arabic 127. Суд, таким чином, вважає, що заявник мав особливі медичні потреби та потреби у харчуванні, які мали враховуватися під час його тримання під вартою.

SEQ level0 \*arabic 128.  Видається, що у червні 2006 року йому неодноразово викликали швидку (див. пункт 63 вище) у зв'язку з болем у шлунку. Проте така спорадична та симптоматична реакція на очевидне погіршення його стану здоров'я не може вважатися необхідною медичною допомогою.

SEQ level0 \*arabic 129.  Більше того, Уряд не довів, що під час тримання заявника у СІЗО та виправній колонії стану його здоров'я приділялася якась увага. Уряд також не надав жодної інформації щодо врахування  особливих потреб заявника у харчуванні, обумовлених проблемами зі шлунком. Той факт, що медичні документи були знищені, жодним чином не звільняє державу від обов'язку звітувати про медичне обслуговування заявника під час тримання під вартою. Більше того, це дає підстави Суду зробити фактологічні висновки на користь тверджень заявника.

SEQ level0 \*arabic 130.  Таким чином, Суд вважає, що заявник не отримав адекватного медичного обслуговування під час його тримання під вартою.

SEQ level0 \*arabic 131.  Тому у зв'язку з цим також було порушення статті 3 Конвенції.

III.  СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 8 КОНВЕНЦІЇ

SEQ level0 \*arabic 132.  Заявник скаржився за статтею 3 Конвенції на обшуки у його камері в СІЗО 27 березня та 3 квітня 2007 року, оскільки вони, як стверджувалося, призвели до вилучення  особистих речей заявника, а саме: його екземпляра Кримінально-процесуального кодексу України з коментарями та його записної книжки з деякими телефонними номерами та іншою важливою інформацією, а також до псування деяких із його продуктів харчування.

SEQ level0 \*arabic 133.  Він також скаржився, посилаючись на статтю 3 Конвенції, на те, що адміністрація виправної колонії порушила його право на повагу до листування, затримавши 5 червня 2007 року листи заявника зі скаргами до різних органів.

SEQ level0 \*arabic 134.  Суд зазначає, що скарга характеризується стверджуваними порушеннями, а не лише юридичними підставами або аргументами, на які така заява посилається (див. рішення від 2 листопада 2010 рокуу справі «Шеріфе Їджіт проти Туреччини» (Şerife Yiğit v. Turkey[ВП], заява № 3976/05, п. 52).Зважаючи на суть скарг заявника у цій справі, Суд вважає за належне розглянути обидві скарги за статтею 8 Конвенції, у відповідній частині якої зазначається таке:

«1.  Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя ... та  кореспонденції.

2.  Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.»

A.  Доводи сторін провадження

SEQ level0 \*arabic 135.  Уряд стверджував, що заявник не може вважатися таким, що вичерпав національні засоби юридичного захисту у зв'язку з цією частиною заяви, оскільки він не оскаржив рішення обласної прокуратури від 20 червня 2007 року ані до органів прокуратури вищої інстанції, ані до суду (див. пункт  60 вище).

SEQ level0 \*arabic 136.  В якості альтернативи Уряд стверджував, що скарги заявника мали бути відхилені як явно необґрунтовані.

SEQ level0 \*arabic 137.  Уряд заперечував правдивість тверджень заявника про вилучення його записної книжки та екземпляра Кримінально-процесуального кодексу України. Уряд стверджував, що вилучення котушок із нитками, клейкої стрічки, гіпсової статуетки трьох мавп та чоток відповідало гарантіям, закріпленим у статті 8 Конвенції.

SEQ level0 \*arabic 138.  Щодо стверджуваного втручання адміністрації виправної колонії у листування заявника, Уряд стверджував, що заявник не надав достатніх деталей на підтвердження своєї скарги. Він провів аналогію між цією справою та рішенняму справі «Віслогузов проти України» (Visloguzov v. Ukraine), у якій Суд відхилив аналогічну скаргу на такій підставі (заява № 32362/02, п. 83, від 20 травня 2010 року).

SEQ level0 \*arabic 139.  Заявник заперечував проти аргументу Уряду.

SEQ level0 \*arabic 140.  Він стверджував, що вжив усіх заходів для того, щоб довести свої скарги до відома органів влади, та що з огляду на їхню байдужість та цинізм він вважав безцільним і надалі оскаржувати рішення прокуратури від 20 червня 2007 року.

SEQ level0 \*arabic 141.  У своїй відповіді на зауваження Уряду заявник стверджував, що керівництво виправної колонії вилучило екземпляр Кримінально-процесуального кодексу України та його записну книжку в порушення національного законодавства та статті 8 Конвенції. Він також стверджував, що статуетка трьох мавп та чотки були предметами релігійного культу, пов'язаними із буддизмом, і що їх вилучення було незаконним.

SEQ level0 \*arabic 142.  Для обґрунтування своєї скарги на затримання його кореспонденції  5 червня 2007 року заявник посилався на лист Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30 січня 2008 року, у якому зазначалося, що заявник порушив правила щодо листування засуджених, надіславши скаргу без інформування про це адміністрації виправної колонії (див. пункт 61 вище).

B.  Оцінка Суду

SEQ level0 \*arabic 143.  Суд не вважає за потрібне розглядати заперечення Уряду  щодо ймовірного невичерпання національних засобів юридичного захисту, оскільки вважає, що ця частина заяви у будь-якому випадку має бути визнана неприйнятною з інших підстав.

1.  Обшуки у камері

SEQ level0 \*arabic 144.  Суд зазначає, що початкова скарга заявника щодо обшуків його камери 27 березня та 3 квітня 2007 року обмежувалася стверджуваним вилученням його екземпляра Кримінально-процесуального кодексу України та записної книжки, а також псуванням його харчів та не містила згадувань про вилучення чоток та статуетки з мавпами (див. пункт 132 вище).

SEQ level0 \*arabic 145.  Відповідно, остання згадана скарга, подана заявником вперше лише у 2012 році у відповідь на зауваження Уряду (див. пункти 4 та 141 вище), має бути відхилена як така, що була подана з порушенням шестимісячного строку для її подання.

SEQ level0 \*arabic 146.  Що стосується тверджень заявника про вилучення його екземпляра Кримінально-процесуального кодексу України та  записної книжки, із зауважень заявника, поданих до органів влади, випливає, що він сам десь загубив або забув ці речі (див. пункт 57 вище). Що стосується скарг заявника на  псування деяких з його продуктів харчування внаслідок проведених обшуків, він не надав щодо цього жодної детальної інформації.

SEQ level0 \*arabic 147.  Тому Суд відхиляє цю скаргу як явно необґрунтовану згідно з підпунктом «а» пункту 3 та пунктом 4 статті 35Конвенції.

2.  Стверджуване затримання кореспонденції

SEQ level0 \*arabic 148.  Суд зауважує, що заявник не вказав, яку саме кореспонденцію було вилучено в нього 5 червня 2007 року, окрім зазначення того, що в ній містилися скарги до різних державних органів влади (див. пункт 133 вище).

SEQ level0 \*arabic 149.  Суд також зазначає, що законодавством України передбачено автоматичний моніторинг та перегляд адміністрацією виправної колонії усієї кореспонденції засуджених, окрім скарг до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до Суду, інших відповідних міжнародних організацій, членом яких є Україна та органів прокуратури (див. посилання у пункті 80 вище).

SEQ level0 \*arabic 150.  Слід наголосити, що у справах за індивідуальними заявами завдання Суду не полягає в абстрактному перегляді законодавства або певної практики. Натомість Суд повинен, наскільки це можливо, обмежитися без втрати бачення загального контексту вивченням питань, порушених перед ним у справі. Таким чином, до завдань Суду належить не переглядin abstracto відповідності вищенаведених правових норм положенням Конвенції, а визначенняin concreto наслідків порушення права заявника на повагу до його листування (див, як останнє джерело, рішення у справі «Недждет Сахін та Періхан Сахін проти Туреччини» (Nejdet Şahin and Perihan Şahin v. Turkey) [ВП], заява № 13279/05, пп. 68-70, від 20 жовтня 2011 року).

SEQ level0 \*arabic 151.  Більше того, у своїй практиці Суд визнав, що певна міра контролю за листуванням засуджених потрібна та не є сама по собі такою, що не відповідає Конвенції (див. рішення у справах «Сільвер та інші проти Сполученого Королівства» (Silver and Others v. the United Kingdom), від 25 березня 1983 року, п. 98, Series A № 61, та «Борис Попов проти  Росії» (Boris Popov v. Russia), заява № 23284/04, п. 106, від 28 жовтня 2010 року).

SEQ level0 \*arabic 152.  За відсутності будь-яких детальної інформації з боку заявника щодо ймовірно вилученої у нього кореспонденції, Суд не може не дійти висновку, що цю скаргу не було викладено належним чином і вона має бути відхилена як явно необґрунтована відповідно до підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.

IV.  ІНШІ ПОРУШЕННЯ КОНВЕНЦІЇ

SEQ level0 \*arabic 153.  Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на те, що вирок від 12 квітня 2005 року був несправедливим. А саме, він стверджував, що суди були формальними та визнали його винним без жодних серйозних доказів проти нього. Більше того, заявник скаржився, що він не міг брати активну участь у засіданнях суду першої інстанції через погане самопочуття.

SEQ level0 \*arabic 154.  Заявник також скаржився, що позбавлення його волі відповідно до вищезазначеного вироку було незаконним та призвело на нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження. Він також скаржився на те, що його робота у виправній колонії була надмірно важкою, небезпечною та малооплачуваною.

SEQ level0 \*arabic 155.  Заявник також скаржився за пунктом 1 статті 6, що ініційоване ним провадження після декриміналізації дрібної крадіжки тривало надто довго та було несправедливим. Він, посилаючись на статтю 3 Протоколу № 7, також скаржився на призначення йому кримінального покарання за діяння, що вже  перестало бути злочином.

SEQ level0 \*arabic 156.  Насамкінець, заявник скаржився за статтею 13 на те, що його скарги до різних національних органів державної влади були безуспішними.

SEQ level0 \*arabic 157.  З огляду на усі наявні у нього документи та тією мірою,  якою вони охоплюються його компетенцією, Суд постановляє, що вони не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї. Із цього випливає, що ця частина заяви повинна бути відхилена як явно необґрунтована у розумінні підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.

V.  ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

SEQ level0 \*arabic 158.  Статтею 41 Конвенції передбачається:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»

A.  Шкода

SEQ level0 \*arabic 159.  Заявник вимагав 2 170 000 євро відшкодування моральної шкоди.

SEQ level0 \*arabic 160.  Уряд заперечував проти такої вимоги як надмірної та необґрунтованої.

SEQ level0 \*arabic 161.  Беручи до уваги характер встановлених порушень та здійснюючи оцінку на засадах справедливості, Суд присуджує заявнику 9 000 євро відшкодування моральної шкоди, плюс будь-який  податок, що може нараховуватися на цю суму.

B.  Судові та інші витрати

SEQ level0 \*arabic 162.  Заявник також вимагав компенсації судових та інших витрат, не вказавши її суму. Залишаючи це питання на розсуд Суду, він зазначив, що компенсація має покривати різні витрати, які він поніс протягом шести років листування із Судом (копіювання, листування, канцелярські товари, переклад листів Суду на російську мову, витрати на його представництво під час провадження у національних судах тощо).

SEQ level0 \*arabic 163.  Уряд зазначив, що заявник не надав жодних документів на підтвердження того, що зазначені витрати були фактичними і необхідними. Тому Уряд запропонував Суду відхилити цю вимогу.

SEQ level0 \*arabic 164.  Враховуючи наявні у нього інформацію та документи, Суд відхиляє цю вимогу.

C.  Пеня

SEQ level0 \*arabic 165.  Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1.  Оголошуєприйнятними скарги заявника за статтею 3 Конвенції на жорстоке поводження з ним з боку працівників міліції та їх розслідування на національному рівні, матеріальні умови його тримання під вартою у Дніпропетровському СІЗО та у Жовтоводській виправній колонії № 26, а також на доступне для нього під час тримання під вартою медичне обслуговування, а решту скарг у заяві – неприйнятною.

2.  Постановляє, що заявник зазнав жорстокого поводження під час перебування у відділі міліції в порушення статті 3 Конвенції.

3.  Постановляє, що було порушення статті 3 Конвенції у зв'язку з відсутністю ефективного розслідування твердження заявника про жорстоке поводження з боку працівників міліції.

4.  Постановляє, що було порушення статті 3 Конвенції у зв'язку з матеріальними умовами тримання заявника у Дніпропетровському СІЗО.

5.  Постановляє, що було порушення статті 3 Конвенції у зв'язку з матеріальними  умовами тримання заявника у Жовтоводській виправній колонії № 26.

6.  Постановляє, що було порушення статті 3 Конвенції у зв'язку з відсутністю адекватного медичного обслуговування заявника протягом його тримання під вартою.

7.  Постановляє, що:

(a)  упродовж трьох місяців з дати, коли це рішення набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач повинна сплатити заявникові 9 000 (дев'ять тисяч) євро відшкодування моральної шкоди, плюс будь-який податок, що може нараховуватися; ця сума має бути конвертована у валюту держави-відповідача за курсом станом надень здійснення платежу;

(b)  зі спливом зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену вище суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського  центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

8.  Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 26 вересня 2013 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.

Клаудія Вестердік

(Claudia Westerdiek)

Секретар

Марк Віллігер

(Mark Villiger)

Голова

0
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: