Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту". / Терновік та інші проти України

TERNOVIK AND OTHERS v. UKRAINE JUDGMENT11

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П'ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «ТЕРНОВІК ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF TERNOVIK AND OTHERS v. UKRAINE)

(Заява № 19430/06 та 19 інших заяв)

РІШЕННЯ

This version was rectified on 5 June 2013

under Rule 81 of the Rules of Court

СТРАСБУРГ

11 квітня 2013 року

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Терновік та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч(Bostjan M. Zupancic), Голова,

Енн ПауерФорд(Ann PowerForde),

Хелена Єдерблом(Helena Jaderblom), судді,

та Стівен Філліпс(Stephen Phillips), заступник Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 19 березня 2013 року

зазначив, що основні питання, які містяться в заявах, є предметом усталеної практики Суду (див. рішення у справі«Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), заява № 40450/04 від 15 жовтня 2009 року),

постановляє таке рішення, що було ухвалено в той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу розпочато за 20 заявами, поданими до Суду проти України відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) громадянами України, крім заявника за заявою № 64583/09, який є громадянином Російської Федерації. Їхні особисті дані наведені у доданій таблиці (далі — заявники).

2. Уряд України (далі — Уряд) представляв його Уповноважений — пан Назар Кульчицький.

3. 4 лютого 2013 року Уряд Російської Федерації повідомив Суд, що він не бажає скористатися своїм правом відповідно до підпункту 1 статті 36 Конвенції щодо участі в провадженні у Суді, яке стосується вищезазначеної заяви.

4. Заяви, які в основному стосуються тривалого невиконання рішень національних судів, ухвалених на користь заявників, у різні дати були направлені Уряду.

5. У різні дати Уряд направив Суду низку односторонніх декларацій з метою вирішення питань, які стосувались невиконання рішень. Уряд просив вилучити ці заяви з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції на підставі декларацій. Суд розглянув ці декларації та вирішив відхилити пропозицію Уряду.

ФАКТИ

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. У дати, зазначені в доданих таблицях, національні суди ухвалили рішення, відповідно до яких заявники мають право на різні суми відшкодування або на вчинення певних дій на свою користь. Рішення набрали законної сили та підлягали виконанню. Однак заявники не домоглися виконання рішень у встановлений строк через невжиття органами влади конкретних бюджетних або регуляторних заходів і введення мораторію на вилучення та продаж майна, що належить державним або контрольованим державою підприємствам.

7. За винятком заяв №№ 25358/06, 1777/08, 20895/09 та 64583/09, в яких рішення, ухвалені на користь заявників, були виконані 2 червня 2011 року, 18 квітня 2008 року, 9 липня 2009 року та 18 січня 2011 року, у всіх інших заявах рішення національних судів не були виконані в повному обсязі.

8. Деякі заявники також подали скарги стосовно фактичних та правових питань, не пов'язаних з вищезгаданими питаннями невиконання рішень.

ПРАВО

I. ОБ'ЄДНАННЯ ЗАЯВ

9. Враховуючи подібність основних питань права, що порушуються у заявах, Суд вважає за необхідне об'єднати їх.

ТА СТАТТІ 1 ПЕРШОГО ПРОТОКОЛУ ДО КОНВЕНЦІЇ

10. Заявники скаржились на тривале невиконання рішень, ухвалених на їхню користь, та на відсутність ефективних засобів юридичного захисту щодо цих скарг. Вони прямо або по суті посилались на статті 6 та 13 Конвенції та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, які передбачають:

Стаття 6

«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції

«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права…

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

11. Суд зазначає, що вищезгадані скарги заявників не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції. Суд також зазначає, що вони не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Таким чином, вони мають бути визнані прийнятними.

12. Суд вбачає, що рішення, ухвалені на користь заявників, не були виконані своєчасно, відповідальність за що несе держава.

13. Беручи до уваги свою усталену практику з цього питання (див. згадане вище рішення у справі«Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov), пп. 56–58 та 66–70), Суд вважає, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції у зв'язку з тривалим невиконанням рішень, ухвалених на користь заявників. Суд також вважає, що було порушення статті 13 Конвенції, оскільки заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту, за допомогою якого вони могли б отримати відшкодування шкоди, завданої таким невиконанням.

IІІ. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ КОНВЕНЦІЇ

14. Деякі заявники подали інші скарги за Конвенцією, які Суд ретельно розглянув. У світлі всіх наявних матеріалів та настільки, наскільки вони охоплюються його компетенцією, Суд доходить висновку, що вони не виявляють будь-яких ознак порушень прав і свобод, передбачених Конвенцією чи протоколами до неї.

15. Таким чином, ці скарги є явно необґрунтованими та мають бути відхилені відповідно до підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.

ІV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

16. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

17. У цій справі, беручи до уваги попереднє рішення з цього питання (див. рішення у справі«Харук та інші проти України» (Kharuk and Others v. Ukraine)[Комітет], заява № 703/05, п. 25, від 26 липня 2012 року), Суд вважає обґрунтованим та справедливим призначити 3000 євро кожному заявнику у заявах, що стосуються невиконання рішень тривалістю більше трьох років та 1500 євро кожному заявнику в інших заявах. Зазначені суми є відшкодуванням будь-якої матеріальної і моральної шкоди, а також компенсацією судових та інших витрат.

18. Суд також зазначає, що держава-відповідач повинна виконати рішення, які залишаються невиконаними.

19. Суд вважає за належне призначати пеню виходячи з граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1.Вирішує об'єднати заяви.

2.Оголошує прийнятними скарги заявників за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції та за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, ухвалених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних засобів юридичного захисту стосовно їхніх скарг, а решту скарг у заявах — неприйнятними.

3.Постановляє,що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

4.Постановляє, що було порушення статті 13 Конвенції.

5.Постановляє, що:

(a) держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити протягом трьох місяців 3000 (три тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, наведених у таблиці Додатка 1, та 1500 (одна тисяча п'ятсот) євро заявнику за заявою, наведеною у Додатку 2, що є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових та інших витрат разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись на ці суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 11 квітня 2013 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

Стівен Філліпс                                              Боштьян М. Зупанчіч

  (Stephen Phillips)                                             (Bostjan M. Zupancic)

Заступник секретаря                                                             Голова

(невиконання тривалістю понад три роки)

Номер заяви, дата подання

П. І. Б. заявника, дата народження

(якщо є відомості)

Відповідне рішення національного суду

1

19430/06

20/04/2006

ТЕРНОВІК

Василь Олександрович,

18/01/1960

Новогродівка

Донецької області

2

25358/06

30/05/2006

ДЯБЕЛКО

Василь Григорович,

14/02/1956

Суми

м. Суми

3

2555/07

13/12/2006

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ

Валерій Іванович,

09/07/1951

Кіровоград

м. Кіровограда

2560/07

13/12/2006

ПІРОЖЕНКО

Анатолій Васильович,

26/08/1940

Павлиш

ТОМИЛО

Володимир Анатолійович,

08/09/1963

Павлиш

Заявник 1

м. Кіровограда

Заявник 2

м. Кіровограда

5

39111/07

08/08/2007

КОПЕЙКО

Михаїл Вікторович,

04/02/1976

Макіївка

м. Макіївки

6

1777/08

30/12/2007

БОБРОВСЬКИЙ

Сергій Олександрович,

13/02/1964

Маріуполь

м. Маріуполя

7

4988/08

24/12/2007

ТІТАРЕНКО

Віктор Геннадійович,

13/07/1974

Великі Бубища

Луганської області

8

13791/08

05/03/2008

СКОБІНА

Ольга Миколаївна,

07/02/1960

Вахрушево

Луганської області

9

25997/08

15/05/2008

ЛУКІЧЬОВ

Володимир Леонідович,

17/09/1961

Севастополь

БЕЛКІНА

Людмила Михайлівна,

17/12/1947

Севастополь

Заявник 1

м. Севастополя

Заявник 2

м. Севастополя

10

27005/08

27/05/2008

ЮРЧЕНКО

Наталія Володимирівна,

02/03/1982

Козелець

Чернігівської області

11

27421/08

16/05/2008

КРУПА

Василь Миколайович,

16/09/1982

Уторопи

ІваноФранківської області

12

27897/08

03/06/2008

ПРОКОПЕНКО

Ігор Федорович,

10/04/1967

Конотоп

Сумської області

13

42269/08

13/08/2008

КОЧУРА

Василь Петрович,

12/08/1929

Торез

Донецької області

14

60798/08

26/11/2008

САМУСЬ

Андрій Ігорович,

29/10/1963

Київ

м. Києва

15

23248/09

06/04/2009

МАЖАРОВ

Петро Іванович,

26/04/1938

Київ

м. Києва

16

64583/09

17/11/2009

ЩЕГОЛЬКОВ

Владислав Євгенович,

22/10/1962

Вороніж

м. Севастополя

17

21509/10

30/03/2010

Анатолій Олексійович,

18/07/1950

Першотравневе

України

18

43535/10

06/07/2010

РОДІЧЕВ

Рюрік Петрович,

26/02/1937

Красний Луч

Луганської області

19

56208/10

07/09/2010

Людмила Володимирівна,

26/03/1956

Вахрушево

Луганської області

(невиконання тривалістю менше трьох років)

Номер заяви, дата подання

П. І. Б. заявника, дата народження (якщо є відомості)

Відповідне рішення національного суду

1

20895/09

08/04/2009

ДМИТРЕНКО

Микола Іванович,

17/04/1956

Черкаси

м. Черкаси

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: