04.02.2020 | Автор: Суботін Геннадій Геннадійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 130 КУпАП: алгоритм дій для «звинувачення» за практикою ЄСПЛ (огляд на місці зупинки - частина 4)

Стаття 130 КУпАП: алгоритм дій для «звинувачення» за практикою ЄСПЛ  (огляд на місці зупинки - частина 4) - 0_78715500_1580770388_5e38a454c037f.jpg

Заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено п. 2.9. ПДР.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як обов’язок пройти огляд так і відповідальність за відмову в проходженні останнього настають виключно в разі дотримання порядку такого огляду.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп’яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним, тобто законодавець чітко встановив вимоги до порядку проведення огляду на стан сп’яніння, як на місці, так і в закладах охорони здоров’я, що зобов’язує співробітників поліції дотримуватись вказаного порядку, адже за ст. 19 конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, за ч. 5 ст. 266 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 N 1103 затверджено «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі за текстом – Порядок направлення та огляду).

Читайте статтю: Стаття 130 КУпАП: вимоги до судового розгляду за практикою ЄСПЛ (частина 1)

Види огляду на стан сп’яніння

Вказаним Порядком та ст. 266 КУпАП встановлено такі види огляду на стан сп’яніння:

  • залежно від виду сп’яніння, з метою встановлення якого такий огляд проводиться:
  • алкогольне сп’яніння;
  • наркотичне чи інше сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.
  • залежно від місця огляду:
  • на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків ;
  • в закладах охорони здоров’я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення за наявності виключного переліку обставин, а саме у разі:
  • незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів;
  • незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці з використанням спеціальних технічних засобів.

Обов’язкове відсторонення від керування ТЗ.

Слід зауважити, що за вимогами ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі за текстом – стан сп’яніння), підлягають:

  1. відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами
  2. оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Тобто в разі встановлення поліцейським підозри, що водій перебуває у стані алкогольного сп’яніння, у поліцейського виникає імперативний обов’язок відсторонити вказаного водія від керування, чого, як свідчить практика, не відбувається, у зв’язку із чим можливо ставити під сумнів саму «підозру у сп’янінні».

  • Пріоритетність огляду на стан сп’яніння на місці зупинки

Зі змісту ст. 266 КУпАП слідує, що проведенню огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я має передувати проведення такого огляду на місці

Особливу увагу слід звернути на вимоги ч.2 ст. 266 КУпАП, за якою огляд водія на стан сп’яніння, в т.ч. й наркотичного чи іншого, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків, тобто саме на місці зупинки, лише після чого, за наявності відповідних правових підстав, огляд може бути проведений у відповідному закладі охорони здоров’я після направлення водія для такого огляду (ч. 6 ст. 266 КУпАП).

Проте за п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок № 1452/735МВС, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров’я, що суперечить ч. 2 ст. 266 КУпАП.

Таким чином, проведення (вимога) огляду водія (судноводія) на стан сп’яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським є безумовною підставою для проведення такого огляду в закладах охорони здоров’я, у зв’язку із чим він має бути проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП.

Нормативно-правове регулювання огляду на стан сп’яніння на місці зупинки

Нормативно-правове підґрунтя діяльності патрульної поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп’яніння становить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі за текстом Інструкція про порядок № 1452/735МВС), затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015 № 1452/735МВС.

Саме ця Інструкція визначає процедуру (алгоритм) проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп’яніння), та оформлення результатів такого огляду відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», у зв’язку із чим не може суперечити останнім нормативно-правовим актам, а її вимоги є обов’язковими саме для поліцейських, проте не є вичерпними, оскільки за вимогами КУпАП, проведення огляду на стан сп’яніння здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме «Порядком направлення та огляду», яким можуть бути встановлені додаткові вимоги.

Читайте статтю: Стаття 130 КУпАП: вимоги до судового розгляду за практикою ЄСПЛ (частина 2 – особи, які беруть участь у провадженні).

Ознаки сп’яніння

За ч.1 ст. 266 КУпАП правовою підставою для проведення огляду водія на стан сп’яніння є наявність обґрунтованої підозри у співробітників поліції, що водій перебуває у стані сп’яніння.

Виключення становить огляд на стан сп’яніння учасників дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення якого (огляду) є обов’язковим у закладі охорони здоров’я незалежно від наявності ознак сп’яніння та проведення такого огляду на місці (п.8 розділу І Інструкції про порядок № 1452/735МВС).

  • Ознаками алкогольного сп’яніння ( п.3 розділу ІІ Інструкції про порядок № 1452/735МВС) є:
  • запах алкоголю з порожнини рота;
  • порушення координації рухів;
  • порушення мови;
  • виражене тремтіння пальців рук;
  • різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
  • поведінка, що не відповідає обстановці.
  • Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння ( п.4 розділу ІІ вказаної Інструкції про порядок № 1452/735МВС) є:
  • наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
  • звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
  • сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
  • почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Свідки під час огляду на стан сп’яніння на місці зупинки

Огляд водія на стан сп’яніння на місці зупинки починається з моменту залучення двох свідків, оскільки всі дії, визначені законодавством та направлені на встановлення чи спростування стану сп’яніння поліцейським за вимогами ч.2 ст. 266 КУпАП мають відбуватися виключнов присутності свідків, недотримання чогов силу ч.5 ст. 266 КУпАП призводить до недійсності такого огляду.

Таким чином, вимога поліцейськогопройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки є законною лише за наявності двох свідків, у присутності яких така вимога пред’являється.

Існує хибна думка, що законодавцем не закріплено обов’язкового залучення свідків під час проведення огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я, про що свідчить й певна судова практика.

Проте, про хибність такого висновку свідчать вимоги закону, що слідує з наступного.

За ч.2 ст. 266 КУпАП в разі виявлення ознак сп’яніння, співробітник поліції з метою проведення огляду на стан сп’яніння водія на місці зупинки транспортного засобу має залучити двох свідків, в якості яких згідно з

За п.1

Тобто при залученні свідків, що є обов’язковим, останні повинні брати участь у всій процедурі огляду на стан сп’яніння з моменту її початку до завершення, про що може свідчити лише оформленнярезультатів такого огляду.

Процедура огляду на стан сп’яніння, що проводиться поліцейськимна місці з використанням спеціальних технічних засобів, завершується у наступних випадках:

  • проходженням водія такого огляду, про що складається акт огляду та в залежності від результатів складається відповідний протокол, до якого долучається вказаний акт за умови підтвердження стану сп'яніння та згоди водія з результатами такого огляду (п. 10 розділу ІІ Інструкції про порядок № 1452/735МВС);
  • незгодою водія на проведення огляду на стан сп’яніння поліцейським на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів або з його результатами, що є правовою підставою для проведення огляду в закладах здоров’я (ч.3 ст. 266 КУпАП), у зв’язку із чим водію виписується відповідне направлення.

Коли ж водійнезгоден на проведення огляду на стан сп’яніння поліцейським на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я (ч.3 ст. 266 КУпАП), тобто огляд на стан сп’яніння не закінчується, а продовжується, у зв’язку із чим свідки мають бути присутні до встановлення чи спростування стану сп’яніння у відповідному закладі охорони здоров’я з оформленням результатів такого огляду.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Крім того, за п. 8 «Порядку направлення та огляду», затвердженому КМУ, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я відбувається лише в присутності двох свідків, про що вказано й в п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395.

Проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння поліцейським

Процедура та послідовність дій (алгоритм) проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння поліцейським і оформлення його результатів визначено розділом ІІ Інструкції про порядок № 1452/735МВС

Огляд на стан сп’яніння проводиться поліцейськими, що мають спеціальні звання (рядовим співробітником поліції, який не має спеціального звання проводитися не може), за допомогою спеціальних технічних засобів (далі за текстом - СТЗ), які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та дозволені до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з дотриманням інструкції з експлуатації такого СТЗ та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях за наявності таких функцій (п.п. 2-4 розділу ІІ Інструкції про порядок № 1452/735МВС).

Слід звернути увагу, що перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п.5 розділу ІІ Інструкції про порядок № 1452/735МВС), що має відбуватися виключно у присутності двох свідків.

Тобто у поліцейського мають бути в наявності окрім самого СТЗ ще й сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, оскільки в разі відсутності СТЗ (доволі розповсюджене порушення з боку поліцейських) на момент вимоги пройти огляд на стан сп’яніння, водія буде лише формально повідомлено про порядок застосування певного спеціального технічного засобу, позбавивши права вимагати надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу конкретної (серійний номер), а не абстрактної вимірювальної техніки.

За п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок № 1452/735МВС на наявність стану алкогольного сп’яніння після проведення тесту за допомогою СТЗ вказує цифровий показник останніх більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Щодо невизначеності в чинному законодавстві допустимої межі вмісту алкоголю в крові мова йшла в частині третій публікації «Стаття 130 КУпАП: визначення термінів для «звинувачення» за практикою ЄСПЛ».

Читайте статтю: Стаття 130 КУпАП: визначення термінів для «звинувачення» за практикою ЄСПЛ (частина 3)

Документування результатів огляду на стан сп’яніння на місці зупинки

Як вже зазначалося раніше, огляд на місці зупинки завершується у двох випадках, в разі настання яких складаються відповідні документи, зразки яких або певні вимоги закріплені в чинному законодавстві.

Так, за вимогами п. 11 розділу ІІ Інструкції про порядок № 1452/735МВС оформлення матеріалів огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.

1. акт огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів

Результати огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським незалежно від встановлення чи спростування наявності стану сп’яніння, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі за текстом – акт огляду), форма якого наведена в додатку 2 до Інструкції про порядок № 1452/735МВС.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського.

Щодо змісту самого акту, то необхідно звернути увагу на обов’язковість зазначення/наявності в акті огляду:

  • виявлених ознак сп’яніння, які стали підставою для проведення огляду;
  • назви та номеру спеціального технічного засобу, за допомогою проведено огляд;
  • результатів огляду на стан сп’яніння (позитивний чи негативний з зазначенням кількісного показника);
  • підпису водія про згоду/незгоду з результатами огляду чи запис про відмову від підпису;
  • підписів свідків проведення огляду, із зазначенням їх П.І.Б. та місця їх проживання чи перебування;
  • посади, найменування підрозділу Національної поліції України, спеціального звання, П.І.Б. та підпису особи, яка склала акт.

Актом не передбачено підпис водія про отримання другого примірника акту, хоча така вимога міститься в п.10 до Інструкції про порядок № 1452/735МВС, у зв’язку із чим про отримання/неотримання другого примірника акту слід зазначати в акті (порада))))).

За п.5 «Порядку направлення та огляду» лише підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

2. протокол про адміністративне правопорушення

Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП встановлені розділом Х Інструкуції з оформлення № 1395, згідно абзацу 3 п.4 якого у разі виявлення стану алкогольного сп’яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються:

  • акт огляду на стан сп’яніння;
  • роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).

За ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП складається поліцейським не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Протокол, у разі його оформлення, складається, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (абз.2 ст. 254 КУпАП).

Вимоги до змісту протоколу визначені ст. 256 КУпАП, відповідно до вимог ч.1 якої у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

  • дата і місце його складення,
  • посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
  • відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
  • місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (із зазначенням від якого саме огляду водій відмовився (в разі такої відмови) ;
  • нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
  • прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є;
  • пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
  • інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

За п. 6 «Порядку направлення та огляду» водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Відповідно до вимог п. 8 розділу ІІІнструкції про порядок № 1452/735МВС форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Лише наявність вказаного направлення в матеріалах справи є відповідним доказом направлення водія на огляд до закладу охорони здоров'я транспортного засобу відповідно до вимог ст. 266 КУпАП для виявлення чи спростування стану сп’яніння.

Вивчаючи зміст направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, необхідно звернути увагу на обов’язковість зазначення/наявності в направленні:

  • найменування закладу охорони здоров'я, куди направляється водій;
  • час та дата видачі/заповнення направлення;
  • прізвище, ім'я та по батькові водія, який направляється на огляд, зазначенням дати народження та місця проживання/перебування;
  • документа, що посвідчує особу, серія та № документа (за наявності), коли і ким виданий
  • виявлених ознак сп'яніння;
  • назви та серійного номеру спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживінспекцією України;
  • результатів огляду з зазначенням кількісного показника;
  • серії та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного поліцейським (в разі складання);
  • посади, найменування підрозділу Національної поліції України, спеціального звання, П.І.Б., серія та номер службового посвідчення з підписом поліцейського, який доставив водія на огляд у заклад охорони здоров'я.

За відсутності відповідного направлення, передбаченого ч. 6 ст. 266 КУпАП та п.8 розділу ІІ Інструкції, вимога пройти огляд на стан сп’яніння у відповідному закладі охорони здоров’я, не є законодавчо обгрунтованою, висунута не на підставах та з грубим порушенням порядку (процедури), встановленого чинним законодавством, без дотримання матеріально-правових та процесуальних норм останнього.

При цьому, обставини, зазначені в

  • акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів,
  • направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
  • протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП,

не мають відрізнятися чи суперечити один одному, чому слід приділити належну увагу.

Автор статті: Суботін Геннадій Геннадійович

22175
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ