Шкода, завдана ушкодженням здоров'я внаслідок порушення будівельних норм, зокрема облаштування ґанку в магазині підлягає відшкодуванню (ВС/КЦС у справі № 404/7922/17 від 12 листопада 2020 р.)

22.12.2020 | Автор: Наталія C.
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
Шкода, завдана ушкодженням здоров'я внаслідок порушення будівельних норм, зокрема облаштування ґанку в магазині підлягає відшкодуванню (ВС/КЦС у справі № 404/7922/17 від 12 листопада 2020 р.) - 0_56658200_1608652581_5fe217258a589.jpg

Фабула судового акту: Цікаве судове рішення про відшкодування майнової шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, а також визначення розміру моральної шкоди.

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я. В обґрунтуванні позовних вимог вона зазначила, що, виходячи зі сходів ґанку магазину відповідача, оступилась та отримала тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом заднього краю правої великогомілкової кістки з вивихом ступні до заду та закритий відламковий перелом правої малогомілкової кістки як межі середньої-нижньої третини зі зміщенням.

Зважаючи на той факт, що облаштування ґанку було здійснене з порушенням будівельних норм, на думку позивача, саме відповідач винен у тому, що позивач отримала травму.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою апеляційного суду частково задоволено апеляційну скаргу позивача, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з відповідача 17 031,53 грн в рахунок відшкодування завданої їй матеріальної шкоди та 20 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Постанова апеляційного суду мотивована доведеністю позивачем факту її травмування при виході з належного відповідачу магазину.

Так, відповідно до акту технічного обстеження стану входу (ганок) до вказаного магазину, складеного уповноваженим суб`єктом (експертом технічного обстеження будівель і споруд), вирівнюючий шар бетону під ганок з трьох сторін виступає за геометричні розміри сходів на ширину 100 мм, що не забезпечує безпечний схід з ґанку.

Крім того, апеляційний суд прийняв до уваги висновки експерта про невідповідність облаштованих відповідачем сходинок будівельним нормам, а саме пункту 12.3.5 ДБН В.2.2-9-2009.

Відповідно до пункту 12.3.5 ДБН В.2.2-9-2009 усі сходинки в межах маршу і сходової клітки, а також зовнішніх сходів повинні бути однакової геометрії і розмірів по ширині проступу і висоті підйому.

Позиція ВС: ВС погодився з позицією апеляційного суду.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із положеннями ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У відповідності до загальних принципів відшкодування шкоди на позивача покладається обов`язок довести факт завдання йому, діями чи бездіяльністю відповідача, майнової шкоди та її розмір, а на відповідача, в разі його не згоди, покладається обов`язав довести, що шкоду завдано не з його вини.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, оцінивши належним чином подані сторонами докази, ВС зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що позивачем доведено факт ушкодження її здоров`я, який вона отримала виходячи з магазину відповідача та наступивши на вирівнюючий шар бетону облаштований під ганком цього магазину з порушенням будівельних норм, а тому підставно поклав на відповідача обов`язок із відшкодування завданої позивачці шкоди. При цьому суд виходив із того, що відповідачем не доведено відсутність вини в отриманні позивачем тілесних ушкоджень.

Крім того, при вирішенні цього спору апеляційний суд дійшов підставного висновку про те, що позивачу була спричинена моральна шкода, яка оцінена судом з урахуванням принципу розумності та справедливості у 20 000 грн.

Аналізуйте судовий акт: «Аннушка уже пролила масло» або 76 000 грн. як відшкодування за травми отримані у супермаркеті (Деснянський райсуд м. Києва у справі 754/183/20 від 26.08.2020)

За несвоєчасне введення будинку в експлуатацію із забудовника можливе стягнення моральної шкоди (КЦС/ВС у справі № 755/3509/18 від 07 жовтня 2020 року)

При наїзді на відкритий люк каналізації для стягнення шкоди головне правильно визначити балансоутримувача території на якій сталося ДТП (ВС/КЦС у справі № 639/2132/18 від 30 жовтня 2019 р.)

При визначенні розміру моральної шкоди суд повинен обґрунтувати своє рішення, а не лише послатись на критерії розумності та справедливості (ВС/ККС у справі № 372/3192/18 від 25.08.2020)

Постанова

Іменем України

12 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 404/7922/17

провадження № 61-8256св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з додатковою відповідальністю «М`ясокомбінат «Ятрань»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «М`ясокомбінат «Ятрань» на постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Кіселика С. А., Дьомич Л. М., Єгорової С. М., від 14 березня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «М`ясокомбінат «Ятрань» (далі - ТДВ «М`ясокомбінат «Ятрань») про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

В обґрунтування позову вказала, що 30 серпня 2017 року, виходячи із належного відповідачу магазину по вул. Валерія Гончаренка (Пожарського) , вона підбором взуття наступила на бетонний виступ під ганок, внаслідок чого оступилася та отримала тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (закритий перелом кісток ноги). Вказала, що сходинки біля магазина влаштовані без дотримання будівельних норм.

З огляду на положення частини першої статті 1195 ЦК України та частини першої статті 1197 ЦК України завдана їй майнова шкода у розмірі втраченого заробітку внаслідок тимчасової непрацездатності складає 25 066 грн, а розмір шкоди в частині фактичних витрат на лікування - 15 352,51 грн.

Разом із тим розмір завданої моральної шкоди вона оцінила у 345 600 грн.

За таких обставин позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду, завдану ушкодженням здоров`я у сумі 40 418,51 грн, та моральну шкоду в розмірі 345 600 грн.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда у складі судді Павелко І. Л. від 21 листопада 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач отримала травму через свою необережність, у день травмування сходинки були добре освітлені та не вологі. При цьому суд виходив із недоведеності вини підприємства у отримання позивачем травми, а також безпідставності доводів позивача про невідповідність розміру сходинок у магазині відповідача будівельним нормам, врахувавши при цьому висновок експерта, складений за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи, про їх відповідність цим нормам.

ПостановоюКропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 листопада 2018 року та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Стягнуто з ТДВ «М`ясокомбінат «Ятрань» на користь ОСОБА_1 17 031,53 грн в рахунок відшкодування завданої їй матеріальної шкоди та 20 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована доведеністю позивачем факту її травмування при виході з належного відповідачу магазину. При цьому відповідачем не доведено відсутність вини у отриманні позивачем тілесних ушкоджень. Наданий відповідачем висновок експерта є неналежним доказом, оскільки стосується облаштування ганку магазину «Ятрань» після його перебудови та отримання позивачем травми.

Обґрунтованими є витрати позивача на придбання медичних препаратів, зазначених у виписці, на суму 1 079,60 грн та витрати на придбання путівки для санаторно - курортного лікування у сумі 10 938,60 грн. Крім того, на підставі частини першої та другої статті 1195 ЦК України відшкодуванню позивачу також підлягають 5 013,33 грн втраченого внаслідок зменшення загальної працездатності доходу. З врахуванням глибини фізичних та душевних страждань суд визначив розмір спричиненої позивачу моральної шкоди у сумі 20 000 грн.

В той же час, суд не прийняв як доказ понесених витрат, які підлягають відшкодуванню, витрати на придбання третьої милиці на суму 320 грн, оскільки позивач не довела необхідність такої витрати, медикаментів не пов`язаних із лікуванням отриманої травми та додаткових витрат при проведенні курсу санаторно - курортного лікування. Крім того, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених статтею 1197 ЦК України, для відшкодуванню позивачу заробітку, втраченого внаслідок ушкодження здоров'я, оскільки ОСОБА_1 на день отримання травми не працювала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року до Верховного Суду, ТДВ «М`ясокомбінат «Ятрань» просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведений причинний зв'язок між фактом заподіяння шкоди здоров'ю позивача та облаштуванням відповідачем сходинок до магазину з порушенням будівельних норм. Свідок ОСОБА_2 , що надавала первинну допомогу позивачу повідомила, що зі слів останньої вона оступилась через незручне взуття. Наданий позивачем у якості доказу акт огляду технічного стану входу до магазину « Ятрань », складений експертом на наступний день після її травмування без повідомлення відповідача, є неналежним доказом та підставно не прийнятий судом першої інстанції до уваги, оскільки не містить дати його складення та не є документом, який може складати експерт. Суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги висновки судової будівельно-технічної експертизи. При цьому суд, виходячи із того, що наявність бетонного виступу під сходинкою та його подальший демонтаж відповідачем свідчать про порушення останнім будівельних норм під час облаштування сходинок до магазину, побудував свої висновки про наявність підстав для покладення на останнього цивільно-правової відповідальності на припущеннях.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06 травня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30 серпня 2017 року ОСОБА_1 , виходячи зі сходів ґанку фірмового магазину на перетині вул. Габдрахманова та Гончаренка Валерія (Пожарського) оступилась та отримала тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом заднього краю правої великогомілкової кістки з вивихом ступні до заду та закритий відламковий перелом правої малогомілкової кістки як межі середньої-нижньої третини зі зміщенням.

За наслідком вказаного травмування каретою швидкої допомоги позивач з місця події була доставлена до Кіровоградської лікарні швидкої медичної допомоги, де проходила лікування до 01 вересня 2017 року з операційним втручанням, після чого їй було призначене лікування амбулаторно за місцем проживання. Вказані тілесні ушкодження віднесені до середньої тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я. Відповідно до довідки комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» № 006559 ОСОБА_1 з 16 листопада 2017 року до 06 грудня 2017 року проходила лікування у цій лікарні, за що нею було сплачено 10 938,06 грн (а.с. 11, 12).

Відповідно до акту технічного обстеження стану входу (ганок) до вказаного магазину, складеного уповноваженим суб`єктом (експертом технічного обстеження будівель і споруд) станом на 31 серпня 2017 року, вирівнюючий шар бетону під ганок з трьох сторін виступає за геометричні розміри сходів на ширину 100 мм, що не забезпечує безпечний схід з ґанку.

Після травмування позивача відповідачем проведено реконструкцію ганку біля магазину «Ятрань», розміщеного на розі вул. Габдрахманова та Гончаренка Валерія (Пожарського), в ході якої було демонтовано вирівнювальний шар бетону під ганок, який позивач зазначає як причину травмування.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із відшкодуванням шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, які регулюються статтями 23, 1166, 1167, 1195 ЦК України.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із положеннями статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

У відповідності до загальних принципів відшкодування шкоди на позивача покладається обов`язок довести факт завдання йому, діями чи бездіяльністю відповідача, майнової шкоди та її розмір, а на відповідача, в разі його не згоди, покладається обов`язав довести, що шкоду завдано не з його вини.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода може полягати, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до пункту 12.3.5 ДБН В.2.2-9-2009 усі сходинки в межах маршу і сходової клітки, а також зовнішніх сходів повинні бути однакової геометрії і розмірів по ширині проступу і висоті підйому.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, оцінивши належним чином подані сторонами докази, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що позивачем доведено факт ушкодження її здоров`я, який вона отримала виходячи з магазину відповідача та наступивши на вирівнюючий шар бетону облаштований під ганком цього магазину з порушенням будівельних норм, а тому підставно поклав на відповідача обов`язок із відшкодування завданої позивачу шкоди. При цьому суд виходив із того, що відповідачем не доведено відсутність вини в отриманні позивачем тілесних ушкоджень.

Крім того, при вирішенні цього спору апеляційний суд дійшов підставного висновку про те, що позивачу була спричинена моральна шкода, яка оцінена судом з урахуванням принципу розумності та справедливості у 20 000 грн.

Установивши фактичні обставини отримання ОСОБА_1 вказаної травми при виході із належного відповідачу магазину біля якого сходинки були облаштовані всупереч будівельним нормам, апеляційний суд підставно узяв до уваги наданий позивачем акт технічного обстеження стану входу (ганок) до вказаного магазину, складений уповноваженим суб`єктом (експертом технічного обстеження будівель і споруд) станом на 31 серпня 2017 року, відповідно до якого вирівнюючий шар бетону під ганок, наступивши на який позивач отримала травму, з трьох сторін виступає за геометричні розміри сходів на ширину 100 мм, що не забезпечує безпечний схід з ґанку.

Крім того, суд прийняв до уваги висновки експерта про невідповідність облаштованих відповідачем сходинок будівельним нормам, а саме пункту 12.3.5 ДБН В.2.2-9-2009.

Доводи касаційної скарги про неналежність вказаного акту як доказу є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Не ґрунтуються на вимогах закону також доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_2 , яка надавала первинну допомогу позивачу та повідомила, що зі слів останньої вона оступилась через незручне взуття, оскільки відповідно до положень статті 90 ЦПК України показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджуються іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього кодексу.

Таким чином доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду суду та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків суду обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «М`ясокомбінат «Ятрань» залишити без задоволення, а постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

2473
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ
1