.png)
Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій із відступлення первинним кредитором права вимоги новому кредитору (Лист ГУ ДФС у м. Києві від 06.02.2017 №2350/10/26-15-12-01-18 )
Користуйтесь консультацією: Штрафи за порушення податкового законодавства
Читайте статтю: Які обставини необхідно враховувати, розглядаючи справи про стягнення кредитної заборгованості?
Лист ГУ ДФС у м. Києві від 06.02.2017 №2350/10/26-15-12-01-18 "Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій із відступлення первинним кредитором права вимоги новому кредитору"
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло лист ТОВ « « щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій із відступлення первинним кредитором права вимоги новому кредитору, і в межах своїх повноважень повідомляє.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Статтею 512 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV, зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).
Згідно із статтею 514 ЦКУ, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас положеннями статті 516 ЦКУ передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 655 ЦКУ визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 656 ЦКУ).
Разом з тим, відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу, не є об'єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
У разі, якщо боргові зобов’язання передаються одним платником податку іншому в обмін на грошові кошти або цінні папери, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ. В такому випадку, постачальник (первинний кредитор) при здійсненні операції з надання послуг повинен був нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для боржника для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.
Операція з уступки постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору в обмін на грошові кошти, відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу, не є об’єктом оподаткування ПДВ та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у первинного кредитора.
Новий кредитор на дату уступки йому постачальником (первинним кредитором) права вимоги до боржника не формує податковий кредит з ПДВ на суму такого відступленого права вимоги, а на дату отримання боргу від боржника – не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ.
При уступці постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору покупець (боржник) податковий кредит, сформований на дату отримання послуги від первинного кредитора, не коригує.
Слід зазначити, що в листі ТОВ " " відсутній опис операцій, а саме відсутня інформація щодо умов здійснення операції з уступки прав відповідних вимог, що унеможливлює ідентифікувати сутність операції. Тому цей конкретний випадок податкових взаємовідносин слід розглядати з урахуванням документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту більш детально в межах податкової перевірки, у відповідності до вимог Кодексу.
Статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Заступник начальника Е.М. Пруднікова
Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.
