19.06.2019 | Автор: Василевська Анжела Анатоліївна
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Що робити призовнику в разі зупинки поліцейськими

В Києві часті випадки незаконого затримання поліцейськими осіб призовного віку на вулицях столиці. 10 практичних рекомендацій як протистояти свавіллю.

Декілька днів тому о восьмій ранку мені в сльозах телефонує клієнтка, і каже що патруль забрав на вулиці її чоловіка і доправив у військомат Святошинського району м. Києва звідки його не випускають вже декілька годин. Що з ним сталось я розповім трохи далі.

А зараз хочу пояснити,  як такої ситуації можна було уникнути, тому що в Києві, на жаль не поодинокі випадки, коли поліцейські протизаконно хапають людей на вулицях і силою везуть у військомати.

Згадайте новину: Облава у київському клубі: глава Нацполіції Києва прокоментував заяви про незаконні дії поліцейських

І так, що робити, коли Вас зупиняє поліцейський патруль і вимагає надати документи:

По-перше – дістаєте телефон, записник і вимагаєте поліцейських пред’явити їх документи. Записуєте, не поспішаючи їх дані, номери жетону, номер транспортного екіпажу.

По-друге – питаєте, яка причина перевірки документів відповідно до ст. 32 Закону України «Про національну поліцію». І я дуже б Вам рекомендувала придбати брошурку із законом та кожен день її з собою носити, особливо якщо Ви в групі ризику.

По-третє – дуже критично слухаєте причину «перевірки документів», та шукаєте аргументи визнати вимогу поліцейських незаконною. Це можливо, коли Ви будете знати про що саме йдеться у вище вказаній нормі.

Стаття 32 Закону України «Про Національну поліцію» містить досить обмежений перелік підстав для перевірки документів:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 

Тобто, має бути орієнтування, фоторобот про особу, яка розшукується, вказано персональні дані особи, яку розшукують. Якщо Вам вказали на таку підставу - вимагайте пред’явити орієнтування. Нема орієнтування – нема підстав у вас перевіряти документи. Обгрунтовуйте свою позицію, заперечуйте, говоріть, що поліція діє незаконно. Привертайте увагу перехожих, просіть фіксувати подію на відео. Відмовляйтесь виконувати незаконні вимоги на підставі ст. 60 Конституції, де говориться, що «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази».

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

У випадку з моїм клієнтом, поліцейські йому в якості підстави для перевірки документів використали припущення, що він є особою призивного віку, і це є  нібито «достатньою» підставою вважати, що ця особа вчинила правопорушення, передбачене ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме «Порушення військовозобов’язаними чи призовниками законодавства про військовий обов’язок і військову службу». Тобто, на думку поліцейських, якщо Ви є повнолітньою особою чоловічої статті, то ви автоматично є порушником законодавства про військову службу. По-перше, це дискримінація особи за статтю та віком, по друге, це ігнорування презумпції невинуватості особи. Відповідно до ст. 62 Конституції України «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину».

Зовсім інша справи, якби особу затримали в місці,  де відбуваються  якісь хуліганські дії, розпиття алкогольних напоїв, завдання тілесних ушкоджень особі чи пошкодження чийогось майна – тобто має бути об’єктивна сторона правопорушення або якісь обставини мають вказувати на намір вчинити правопорушення. Лише Ваш вік та стать не є законною підставою перевіряти у Вас документи.

«Ви в Києві проїздом, прописаний в іншій області, нічого протизаконного не вчинили, на обліку у своєму військоматі належним чином перебуваєте, а їх вимоги та підозри є необґрунтованими та незаконними, і що ви не вбачаєте достатніх обставин для перевірки ваших документів» – це те, що Ви маєте говорити.

Якої ж помилки допустився мій клієнт? Він не запитав у поліцейських їх документів, не записав номер екіпажу, без усяких питань віддав поліцейським свої документи, розповів де і скільки років фактично проживає, тобто, сам проти себе дав свідчення.

Поліцейські, бачачи страх людини і незнання своїх прав запропонували  «для вияснення інформації» проїхати до військомату і той, вчинив наступну помилку – добровільно погодився сісти в автомобіль та кудись їхати з поліцейськими.

Що робити, коли вам пропонують кудись пройти чи їхати розповім далі, зараз повертаємось до підстав перевірки документів.

Згадайте новину: Повістку мають право вручити прямо на вулиці

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; - тут зрозуміло, що зупинка громадського транспорту чи станція метро не є таким «режимним об’єктом», та й комендантського часу в нас нема, тому за цією підставою також поліцейські не мають права вимагати у вас документи.

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; - ну а тут, вже самі вині, якщо дали привід.

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення – тобто, для останніх двох підстав перевірки документів мають бути явні ознаки правопорушення, а не просто «на вигляд особі 20 років».

Інших підстав для зупинки та перевірки документів у особи закон не містить! Сам факт вимоги поліцейських пред’явити в особи документи на тій підставі, що вона «призивного віку» - це порушення закону, ви маєте право не виконувати незаконні вимоги.

Припустимо, документи Ви все таки не надали і поліцейські почнуть погрожувати адміністративним затриманням «до вияснення особи».  Наступна, четверта  рекомендація,  ні за яких обставин добровільно не сідайте в автомобіль і заперечуйте проти затримання, наголошуйте на його незаконності. Але в жодному разі не провокуйте на застосування до Вас сили. Якщо Ваші слова не справили на поліцейських належного враження і вони все таки змушують Вас сісти у автомобіль  - вимагайте складання протоколу затримання відповідно до статті 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення:  «Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника».

Якщо хоча б одне положення цієї статті буде невиконаним поліцейськими – затримання є незаконним. Навіть у випадку затримання – пам’ятайте воно не може тривати більше 3 годин з моменту фактичного затримання. До речі, стаття 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення містить обмежений перелік обставин та органів, уповноважених здійснювати адміністративне затримання. Відповідно до частини 4 вказаної статті посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право провадити адміністративне затримання лише  у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків військових адміністративних правопорушень. Про призовників тут взагалі не йдеться. Тобто, силове утримання Вас в якості призовника у військоматах є незаконним, допоки Ви добровільно самі себе не впишите до лав військовослужбовців, з відси п’ята рекомендація -  НІЧОГО НЕ ПІДПИСУЙТЕ!

По-шосте - по можливості, якомога швидше телефонуйте родичам чи адвокату та повідомте про затримання, номер екіпажу, військомат, де утримують, але не провокуйте, щоб силою не відібрали телефон.

Мій же клієнт виявив повну смиренність та вже бачив себе на плацу з голеною потилицею, йому люб’язно запропонували «усунути порушення порядку взяття на облік військовозбов’язаних осіб» та сказали зателефонувати дружині, щоб та привезла його «приписне». Про те, що було далі Ви вже знаєте з початку історії. Пощастило, що замість везти документ, жінка зателефонувала адвокату, інакше вже б залишилась сама з річною дитиною на руках.

По-сьоме  – заздалегідь  подбайте про наявність у Вас укладеного договору про надання правової допомоги з адвокатом. Саме ця обставина і допомогла мені прорватися у військоматі до клієнта. Якщо договору нема, то на Вашу користь від свого імені може укласти такий договір хтось із Ваших рідних.

По-восьме – нічого не розповідайте ні поліцейським ні у військоматі. Нічого, навіть як звуть і де живете чи працюєте. НІЧОГО.  Не зважайте на погрози та тиск. Мовчки чекаєте на адвоката. Відповідно до статті 63 Конституції України «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом».

По-дев’яте – замість всіляких драконів зробіть тату на руці з текстом 63-ї статті Конституції України або закарбуйте у пам’яті на все життя.

По-десяте – перечитайте ще раз цю статтю , роздрукуйте та носіть з собою, бо в стресовій ситуації все може забутися.

Щодо мого клієнта, то у військоматі в мене перевірили мої документи, пересвідчились у наявності договору про правову допомогу, одразу пропустили до клієнта, де він сидів зовсім не веселий у пустому залі. Запитала чи щось підписував, сказав: «Ні». Йдемо до виходу. Цікавлюсь у старшого офіцера на якій підставі мого клієнта утримують. Виявилось – не утримують, просто «ознайомлюють з правилами постановки на військовий облік», бо як він сам сказав (!) уже 10 років фактично проживає у Києві, а до військомату так і не приписався. Пояснила, що клієнт належним чином перебуває на військовому обліку за своїм місцем реєстрації, а в Києві він просто регулярно на роботу приїздить, з хвилювання все тут переплутав. Нас не стали далі тримати, клієнт пройшов кпп перший, я – слідом.

Згадайте новину: Призов офіцерів запасу: що потрібно знати

Якщо чесно, то моєму клієнту дуже пощастило по ряду причин. В аналогічній ситуації колеги  ламають списи   з військовою прокуратурою в Дарницькому районному суді і я щиро бажаю їм перемоги, а Україні стати дійсно європейською правовою державою, де людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека будуть визнаватись кожним поліцейським, кожним держслужбовцем.

Автор консультації: Анжела Василевська, Адвокат, керівник Адвокатського бюро "Анжели Василевської"

Джерело: Ліга.блоги

6181
Просмотров
3
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения