Розмір ЄСВ, який має сплатити самозайнята особа має вираховуватись виходячи з доходу вказаного у РІЧНІЙ декларації про доходи (Окружний адмінсуд м. Києва у справі № 826/5290/15 від 18.05.2015)

Фабула судового акту: Орган державної фіскальної служби виніс на надіслав на адресу приватного нотаріуса вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом ДФС або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Згідно вказаних документів, приватний нотаріус умисно завищив суму своїх витрат, що потягло за собою як наслідок заниження доходу та, відповідно, суми ЄСВ, який вираховується із суми такого доходу.

При цьому фіскальний орган з невідомих підстав волюнтаристськи трактуючи норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" послався на те, що базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. Необхідно зазначити, що в частині вимоги враховувати кількість календарних місяців, у яких отримано дохід, а також визначення бази нарахування ЄСВ, як чистий оподатковуваний дохід, зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців.

В свою чергу приватний нотаріус бачучи таке свавілля податківців звернувся до суду, який прийняв рішення на його користь.

Обґрунтовуючи своє рішення Окружний адміністративний суд м. Києва суд зазначив, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для самозайнятих осіб та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Окрім цього, вказані особи зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (частини 8 статті 9 вказаного Закону).

Водночас суд зауважив, що жоден із нормативних актів не вимагає від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців за податковий період - календарний рік та єдиною вимогою щодо правильності доходу, що отримано є відповідність такого доходу річній податковій декларації.

Хочу зауважити, що з такою позицією погодився і суд апеляційної інстанції.

Окрім цього, суди вищих інстанцій - ВССУ та ВСУ навіть не допустили цю справу до перегляду.

Також у 2015 році Нотаріальна палата України висловила з цього приводу свою правову позицію, яка повністю відповідає рішенню суду, що аналізувалось (файл з цим документом прикріплено).

Нажаль органи адвокатського самоврядування залишились при вирішення цього питання осторонь.

Аналізуйте судовий акт: ВАСУ: Адвокатське об’єднання, у якому дохід розподіляється серед учасників, членів об’єднання, працівників (крім оплати праці, нарахування ЄСВ) не можуть набувати статусу неприбуткової організації. (Справа № К/800/2815/14,05.09.17)

Суд повинен досліджувати і враховувати документи платника податків при оскарженні повідомлення – рішення навіть, якщо ці документи НЕ подавались при проведенні перевірки та із запереченнями (ВАСУ у справі К/800/40037/15)

Преюдиція встановлена судом в одній справі не є абсолютом і може бути спростована доказами та обставинами в іншій справі (ВАСУ від 15 вересня 2016р. у справі К/800/37663/15)

Адвокат має право НЕ платити податки як самозайнята особа, якщо він зареєстрований як ФОП і є платником єдиного податку (Постанова ВАСУ у справі К/800/44702/14 від 21 січня 2016р., судді Рибченко А. О., Лосєв А. М., Олендер І. Я.)

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ 18 травня 2015 року

№ 826/5290/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02 лютого 2015 року №Ф-0002861701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом ДФС або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13 березня 2015 року №0008431701.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/5290/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 09 квітня 2015 року.

В судовому засіданні 09 квітня 2015 року позивач- підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи положення частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 09 квітня 2015 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства самозайнятою особою ОСОБА_1 за період з 01 січня 2011 по 31 грудня 2013 року, про що складено відповідний акт від 02 лютого 2015 року №156/1701/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат на загальну суму 532007,02 грн., в тому числі за 2011 рік - 7824,26 грн., за 2012 рік - 403372,35 грн., за 2013 рік - 120810,41 грн.; пунктів 178.2, 178.3 статті 178, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, що призвело до заниження витрат на загальну суму 90441,19 грн., в тому числі за 2011 рік - 1330,12 грн., за 2012 рік - 68573,30 грн., за 2013 рік - 20537,77 грн.; пункту 4 частини 1 статті 1, частини 3 статті 7, пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 4 статті 1, частини 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке підлягає сплаті в сумі 189546,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02 лютого 2015 року №Ф-0002861701, якою визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 189546,00 грн. та рішення від 13 березня 2015 року №0008431701 про застосування штрафних санкцій у сумі 18083,81 грн. за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач не погоджується з винесеними рішеннями, оскільки вважає, що показник звітності приватного нотаріуса «сума чистого доходу за один місяць» в повній мірі співпадає з фактичним показниками сум чистого доходу, наведеними у Книзі обліку доходів і витрат за відповідний місяць, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізична особа, що проводить незалежну професійну діяльність як платник єдиного соціального внеску та перебуває на обліку відповідача і відповідно до поданих річних звітів за 2011-2013 роки нею самостійно було нараховано єдиний внесок та сплачено у повному обсязі. Позивач також наголосив на тому, що законодавством визначено, що єдиний внесок не відноситься до податків, так як Податковим кодексом України визначений виключний перелік податків та зборів. Крім того, позивач звернув увагу на те, що в результаті проведеної перевірки суми доходу (прибутку) отриманого від діяльності що підлягає обкладення податком не збільшили, а визнали що вони задекларовані вірно.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог з урахуванням вищенаведеного, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 (далі по тексту - Закон № 2464). Виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно із пункту 2 частини першої статті 7 та частини одинадцятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (частина 3 статті 7 Закону № 2464).

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (частини 8 статті 9 Закону № 2464). Отже, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.

З вищевикладеного вбачається, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

На підставі статті 6 Закону № 2464 було видано наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 року № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 3.4 зазначеного наказу передбачено: «Фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку № 454».

Аналогічне положення міститься в Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2011 за №1014/18309, яка діяла до 03.12.2013 року.

З огляду на вищезазначені норми, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку № 454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Цей висновок підтверджується також наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в якому зазначено: платники, визначені підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Таким чином, жоден із зазначених нормативних актів не вимагає від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців за податковий період - календарний рік, не покликається при проведенні розрахунку єдиного внеску на Книгу обліку доходів та витрат, єдиною вимогою виступає відповідність річній податковій декларації.

Суд також наголошує, що Законом України від 04.07.2013 року № 406-УІІ було внесено зміни до Закону № 2464, відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає роз'яснення з питань застосування законодавства, про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.

На виконання зазначеної норми Закону № 2464 Міністерством доходів та зборів України та Пенсійним фондом України було видано спільний лист від 27.12.2013 № 21052/5/99-99-17- 03-01-16; № 36398/05.10, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляють, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 Додатка 4, всіх таблиць Додатка 5, Додатка 6 та Додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкові державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/2416, надають органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 178.4 статті 178 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час періоду, що перевірявся), фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 178.6 статті 178 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час періоду, що перевірявся) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік доходів та витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ведуть у Книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення якої затверджені наказом ДПАУ від 24.12.2010 року № 1025 (втратив чинність 18.10.2013 року).

Згідно із пунктом 3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, тобто наростаючим підсумком.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1025 дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Так, контролюючим органом при проведенні перевірки встановлено, що позивачем занижена сума доходу, на який нараховується єдиний внесок та відповідно занижена сама сума єдиного внеску.

При цьому, суд зазначає, що податковим органом невраховано механізм формування приватними нотаріусами звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З акта перевірки вбачається, що сума доходу, на який нараховується єдиний внесок, за даними самозайнятої особи, визначеної шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи, відповідно до якої сума чистого оподатковуваного доходу, який є базою для нарахування єдиного внеску (підпункт 2 пункт 1 статті 7 Закону), за 2011 рік становить 2386063,21 грн.; за 2012 рік - 725797,68 грн., 2013 рік - 6259988,48 грн.

Вказані суми в повній мірі відповідають з сумам визначених контролюючим органом під час перевірки.

За таких підстав, податковим органом в Акті перевірки вказано непідтверджені суми загального чистого доходу та останні фактично ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом сум єдиного внеску.

У свою чергу, суд також зазначає, що в силу Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний соціальний внесок не відноситься до податків, оскільки Податковим кодексом України передбачений виключний перелік податків та зборів. Відповідно до положень Закону №2464 єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, сплата якого є обов'язковою з метою забезпечення захисту, у випадках передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тобто, основним завданням подачі звітів про сплату єдиного внеску є підтвердження страхового стажу та його безперервності, де страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Київського апеляційного адміністративного суду, викладені в ухвалі від 29 січня 2015 року № 825/3909/14.

Отже, позивачем правильно, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, сформовано зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Крім того, позивачем в якості правомірності свої доводів надано правовий висновок Національного університету «Острозька академія», яким визначено, що право органів доходів і зборів на проведення перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, добросовісності відомостей, поданих до Державного реєстру, що передбачене пунктом 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не розповсюджується на приватних нотаріусів.

Аналогічний правовий висновок викладений у відповіді Національного юридичного універтисету імені Ярослава Мудрого від 05 грудня 2014 року за № 126-01-3254.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02 лютого 2015 року №Ф-0002861701 підлягають задоволенню.

Процедура нарахування і сплати фінансових санкцій з єдиного внеску регламентована Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 19.09.2013 № 1622/24154 (далі - Інструкція № 455).

Відповідно до пункту 7.1 Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Оскільки у даному випадку встановлено відсутність порушення позивачем норм законодавства про єдиний внесок, то відповідно відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій, тому рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом ДФС або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13 березня 2015 року №0008431701 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 02 лютого 2015 року №Ф-0002861701;

3.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом ДФС або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13 березня 2015 року №0008431701;

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. 26 коп.

Суддя