Ризиковість платника ПДВ: зняти не можна залишити. Алгоритм дій для «ризикових» СПД

Однією з найгірших новин з податкової для платника ПДВ є новина про віднесення його до категорії ризикових платників, адже після цього фактично:

• паралізується господарська діяльність даного СПД;
• всі подані ним на реєстрацію ПН/РК блокуються;
• страждає ділова репутація перед контрагентами і т.д.

І тут не допомагає ні попередня позитивна історія, ні сплата всіх необхідних податків та подання звітності. З кожним днем проблема лише збільшується і перетворюється на сніжний ком.

Однакових рекомендацій для всіх «ризикових» СПД не існує, адже все залежить від конкретної справи (і, як мінімум, але не завжди, від пункту ризиковості, який вказала податкова). В даній публікації – наведено вибірку законодавства (а саме: пункти ризиковості та перелік документів, які можуть бути подані платником для зняття статусу ризиковості) та описано загальний рекомендований алгоритм дій СПД, яке потрапило в перелік ризикових.

Наше законодавство не містить окремого нормативного акту по віднесенню до переліку ризикових чи виведенню з переліку ризикових платників ПДВ.

ДАЙДЖЕСТ: Борітеся – поборете! Скасування арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ). Огляд судової практики Київського апеляційного суду за 2020 рік

З 1.02.2020 набрала чинності постанова КМУ № 1165 від 11.19.2019, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатком 1 до даного Порядку встановлені критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Найулюбленішим пунктом податкової (пунктом, який я найчастіше зустрічаю у практиці) є п.8 – він же п.6 по старому Порядку № 117, який діяв до 1.02.2020. А це – податкова інформація. Яка інформація, з яких джерел вона отримана і т.п. речі залишаються «за кадром». Бувають випадки, коли податкова явно зловживає даним пунктом, формулюючи податкову інформацію як «використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ «Ромашка», в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює реалізацію товарів Х з націнкою, що складає більше 50% та формується за рахунок придбаних, але не реалізованих товарів Y». Хоча ціни на даний товар є вільними, а націнка формується СПД залежно від рентабельності на ринку.

Читайте статтю: Зняття арешту з рахунку в СЕА ПДВ

Пунктом 6 названого вище Порядку встановлено:

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Орієнтовний алгоритм дій СПД, що потрапило в перелік ризикових

СПД необхідно подати інформацію (можливі назви: звернення, заява, повідомлення тощо) та копії документів.

ЩО писати в зверненні та ЯКІ саме документи подавати – залежить від конкретної ситуації.

Наприклад. Найчастіше «податковою інформацією» п.8 податкова називає співпрацю (разово чи на постійній основі) з ризиковими контрагентами. У такому випадку, задача СПД – довести, що діяльність СПД реальна і операції з названими контрагентами – реальні.

Отже, в інформації (зверненні, заяві, поясненнях) необхідно описати діяльність СПД (КВЕДи, штат, виробничий процес, офіс/склади/обладнання/транспорт – власні чи орендовані і т.п.) + надати копії документів на право власності або договорів оренди офісу/складів/обладнання/транспорту тощо, штатного розпису та/або наказів про прийняття на роботу кадрів + надати копії документів по операціям з названими контрагентами (перелік наведений вище – договори, інвойси, акти, сертифікати якості і т.д.). Якщо співпраця з такими контрагентами була на постійній основі – значить документів по кожній операції буде багато і вони просто не загрузяться для подання (там є ліміт документів, які можна приєднати). У такому випадку можна зробити зведену таблицю по співпраці з кожним контрагентом, подати загальні договори та інвойси/акти тощо по кожній операції АБО по кільком найбільшим операціям.

Часто подання інформації та копій документів не призводить до бажаного результату і СПД отримує нове рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. В даному рішенні може бути вказане те саме формулювання причини внесення в ризикові або ж це формулювання може бути змінене/доповнене. Що робити СПД в такій ситуації – знову-ж-таки залежить від ситуації та конкретного формулювання.

За загальним правилом, це може бути:

• повторно подавати пакет документів (інформацію + копії). Цей шлях підійде якщо формулювання причини внесення в ризикові змінилося (наприклад, доповнилося) – тоді необхідно подати інформацію + копії по доповненому формулюванню;
• оскаржувати в адміністративному порядку (законодавство гарантує таке оскарження, проте з практики – особисто я не рекомендую цей шлях, тому описувати його не буду);
• оскаржувати в судовому порядку.

На оскарженні в судовому порядку зупинюся детальніше.

До 1.02.2020 (тобто, до набуття чинності новим Порядком) судова практика з даного питання складалася не на користь СПД. Так, Верховний Суд постановив, що «Рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості не порушує права та інтереси такого платника податків» і відповідно, оскаржуватися повинна була відмова у реєстрації ПН, а не сам факт внесення СПД в ризикові.

Новий Порядок прямо передбачив, що «У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку». Це дало можливість оскаржувати сам факт внесення СПД в ризикові.

Сьогодні, на щастя, формується нова судова практика з даного питання (оскарження факту внесення в ризикові, без оскарження відмови в реєстрації ПН) – на користь СПД.

Приклад свіженького судового рішення - http://reyestr.court.gov.ua/Review/90801030

Автор статті: Савченко Олена