Стаття 22. Державний контроль за використанням дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів

Суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів, якому надано дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат, подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, письмові звіти про підсумки проведення переговорів, зазначених у статті 18 цього Закону, а також про фактично здійснені експорт та імпорт товарів, визначених у цих документах, та про використання зазначених товарів у заявлених цілях. Форма звіту та строки його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного експортного контролю.

{Частина перша статті 22 в редакції Закону № 2561-VI від 23.09.2010 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 }

Суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів зобов'язаний надати на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, документи та інформацію, необхідні для здійснення ним заходів у галузі експортного контролю, у тому числі документи про гарантії, технічні довідки та інші документи, пов'язані з укладанням і виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів, а також забезпечити зберігання документів, пов'язаних з укладанням та виконанням зазначених договорів (контрактів), на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, протягом п'яти років з дня закінчення процесу здійснення міжнародної передачі товарів.